25 травня 2026 року
м. Київ
справа № 757/36687/21
провадження № 61-13639св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на постанову Київського апеляційного суду
від 29 жовтня 2025 року та ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Завадецький Олександр Олександрович, на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 25 грудня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», третя особа - Кабінет Міністрів України, про стягнення заробітної плати,
У липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся із позовом до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (далі - АТ «Державний ощадний банк України»), у якому просив стягнути з АТ «Державний ощадний банк України» на свою користь 2 005 820,00 грн заборгованості із заробітної плати.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 27 березня 2023 року
в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Додатковим рішенням Печерського районного суду міста Києва від 27 липня
2023 року стягнуто із ОСОБА_1 на користь АТ «Державний ощадний банк України» 307 200,00 грн витрат на правову допомогу.
Постановою Київського апеляційного суду від 23 листопада 2023 року рішення Печерського районного суду міста Києва від 27 березня 2023 року залишено без змін. Додаткове рішення Печерського районного суду міста Києва від 27 липня 2023 року скасовано, ухвалено нове судове рішення. Заяву АТ «Державний ощадний банк України» про стягнення витрат на правову допомогу залишено без розгляду.
Постановою Верховного Суду від 05 травня 2025 року постанову Київського апеляційного суду від 23 листопада 2023 року скасовано та передано справу
на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Київського апеляційного суду від 29 жовтня 2025 року рішення Печерського районного суду міста Києва від 27 березня 2023 року скасовано
та ухвалено у справі нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з АТ «Державний ощадний банк України» на користь ОСОБА_1 заробітну плату в розмірі 1 505 554,93 грн.
У задоволенні позовув іншій частині відмовлено. Додаткове рішення Печерського районного суду міста Києва від 27 липня 2023 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким заяву АТ «Державний ощадний банк України» про стягнення витрат на правову допомогу залишено без розгляду.
Додатковою постанову додаткову постанову Київського апеляційного суду
від 25 грудня 2025 року стягнуто з АТ «Державний ощадний банк України»
на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу
в розмірі 30 000,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Державний ощадний банк України» судові витрати на професійну правничу допомогу
в розмірі 10 000,00 грн.
31 жовтня 2025 року АТ «Державний ощадний банк України», через підсистему «Електронний суд», звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою
на постанову Київського апеляційного суду від 29 жовтня 2025 року у цій справі.
Верховний Суд ухвалою від 11 лютого 2026 року відкрив касаційне провадження у справі. Витребував з Печерського районного суду міста Києва цивільну справу № 757/36687/21.
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання
про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до частини п'ятої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України в суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 7 ЦПК Українирозгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Зокрема, в частині тринадцятій статті 7 ЦПК Українипередбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Європейський суд з прав людини зазначив, що процедура допуску скарг до розгляду та провадження виключно з питань права, на відміну
від того, що стосується питань фактів, може відповідати вимогам
статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, навіть якщо скаржнику не була надана можливість бути особисто заслуханим апеляційним чи касаційним судом, за умови, якщо відкрите судове засідання проводилось у суді першої інстанції і якщо суди вищої інстанції
не мали встановлювати факти справи, а лише тлумачили відповідні юридичні норми (рішення в справі «Жук проти України» від 21 жовтня 2010 року).
Таким чином, питання виклику учасників справи для надання пояснень вирішується Верховним Судом з огляду на встановлену необхідність таких пояснень.
Оскільки суд касаційної інстанції не встановив необхідності надання пояснень сторонами у справі на стадії касаційного перегляду судових рішень, то підстави для розгляду справи за участю учасників справи в суді касаційної інстанції відсутні.
За таких обставин розгляд справи буде здійснюватися в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними
у ній матеріалами, а копія судового рішення направлена у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 272 ЦПК України.
З урахуванням категорії і складності справи та відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України справа підлягає розгляду в складі
п'яти суддів.
Згідно із частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, така інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.
Керуючись статтею 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», третя особа - Кабінет Міністрів України, про стягнення заробітної плати, призначити до судового розгляду в складі колегії з п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Судді В. В. Сердюк
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара