25 травня 2026 року
м. Київ
справа № 940/916/25
провадження № 61-6637ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Осіяна О. М., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Тетіївського районного суду Київської області від 27 травня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 лютого 2026 року у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Міністерство оборони України,
У травні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту спільного проживання як чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу, в якій просила встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, у період з 23 травня
2005 року по дату зникнення безвісти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішенням Тетіївського районного суду Київської області від 22 липня
2025 року заяву ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Міністерство оборони України задоволено. Встановлено факт спільного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 ,
ІНФОРМАЦІЯ_2 , зниклого безвісти, однією сім'єю як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу в період з 23 травня 2005 року по дату зникнення безвісти ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Постановою Київського апеляційного суду від 04 лютого 2026 року апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишено без задоволення. Рішення Тетіївського районного суду Київської області від 22 липня 2025 року залишено без змін.
13 травня 2026 року засобами поштового зв'язку представник Міністерства оборони України - Завальнюк Ж. В. подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Тетіївського районного суду Київської області від 27 травня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 лютого 2026 року, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права та недотримання норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.
В порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Заявником подано клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги, яке мотивовано тим, що Міністерство оборони України є бюджетною установою, а тому оплата судового збору здійснюється структурним підрозділом - Департаментом фінансів Міністерства оборони України, через органи державного казначейства України. Зазначила, що судовий збір за подання касаційної скарги сплачено, однак, надати платіжне доручення на підтвердження сплати судового збору, на час подання касаційної скарги, у представника немає можливості. З огляду на зазначене, з метою уникнення пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень у справі № 940/916/25, просить відстрочити сплату судового збору за подання касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами
є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Згідно із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 (провадження
№ 11-336апп20), положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Предметом даної справи не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, тому підстави для розгляду питання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги відсутні.
Також, суд враховує висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19 (провадження
№ 11-24апп21), в якій зазначено, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.
Передбачена статтею 8 Закону України «Про судовий збір» можливість звільнення/відстрочення сплати судового збору є правом суду, а не його обов'язком й застосовується, як правило, у виключних випадках.
Оскільки, Верховним Судом не встановлено передумов для відстрочення заявнику сплати судового збору, в задоволенні клопотання необхідно відмовити.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено, що з 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3 028, 00 грн.
Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою заяви у справах окремого провадження ставка судового збору становить 0, 2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання юридичною особою касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.
При цьому, суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» розрахунок розміру судового збору за подання касаційної скарги слід здійснювати, виходячи зі ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не з тієї суми, яка фактично була сплачена позивачем.
Таким чином, заявнику необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 1 211, 20 грн (3 028, 00 грн х 0,2 х 200%).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути перераховано до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України
«Про судовий збір».
Недоліки касаційної скарги мають бути усунені шляхом надання квитанції про сплату судового збору у розмірі 1 211, 20 грн або надання доказів, що підтверджують підстави звільнення від його сплати на підставі закону.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) буде вирішено колегією суддів після усунення недоліків касаційної скарги та її оформлення відповідно до вимог
статті 392 ЦПК України.
враховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду
Відмовити у задоволенні клопотання Міністерства оборони України про відстрочення сплати судового збору.
Касаційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Тетіївського районного суду Київської області від 27 травня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 лютого 2026 року у справі № 940/916/25 залишити без руху.
Визначити для усунення недоліків касаційної скарги строк - десять днів з дня вручення заявнику копії цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О. М. Осіян