25 травня 2026 року
м. Київ
справа № 619/3478/25
провадження № 61-4406ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Литвиненко І. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 15 серпня 2025 року та постанову Харківського апеляційного суду від 05 березня 2026 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Солоницівська селищна рада, Міністерство оборони України, про встановлення факту проживання однією сім'єю,
03 квітня 2026 року Міністерство оборони України через підсистему «Електронний суд» надіслало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 15 серпня 2025 року та постанову Харківського апеляційного суду від 05 березня 2026 року у зазначеній справі.
Верховний Суд ухвалою від 10 квітня 2026 року вказану касаційну скаргу залишив без руху та встановив заявнику строк для усунення її недоліків.
Заявнику роз'яснено, що у разі невиконання у встановлений судом строк вимог вказаної ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною і підлягатиме поверненню заявнику.
Згідно з повідомленням про доставлення електронного листа ухвалу про залишення касаційної скарги без руху від 10 квітня 2026 року надіслано одержувачу
Міністерству оборони України в його електронний кабінет та доставлено
до електронного кабінету 14 квітня 2026 року о 19:44:42.
Згідно з повідомленням про доставлення електронного листа ухвалу про залишення касаційної скарги без руху від 10 квітня 2026 року надіслано одержувачу, а саме представнику Міністерства оборони України Лисенку В. Ю. в його електронний кабінет та доставлено до електронного кабінету 14 квітня 2026 року о 19:44:42.
Відповідно до частини шостої статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Пунктом 6 частини другої статті 43 ЦПК України визначено, що учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (стаття 44 ЦПК України).
Так, у постанові Верховного Суду від 31 січня 2019 року у справі № 753/21967/15-ц зазначено, що добросовісність учасників судового процесу, зокрема полягає у тому, щоб при обізнаності з судовими процедурами, правами та обов'язками, правилами поведінки виконувати усі правила та вживати заходи щодо обізнаності про хід судового процесу при дотриманні судом обов'язку проінформувати про такі процедури та процедурні рішення.
08 травня 2026 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла заява Міністерства оборони України, подана на виконання ухвали Верховного Суду від 10 квітня 2026 року, у якій заявник просить відстрочити сплату судового збору за подання касаційної скарги.
Разом з тим, Міністерство оборони України, отримавши 14 квітня 2026 року ухвалу про залишення касаційної скарги без руху до електронного кабінету Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, пропустило строк на усунення недоліків.
До суду касаційної інстанції від заявника не надходила заява про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги.
Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
За змістом статті 185 ЦПК України, якщо заявник не усунув недоліки скарги
у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається заявнику.
Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка
є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень
та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими,
ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» від 23 жовтня 1996 року, Reports 1996-V, p. 1544, § 45;
«Brualla Gomez de la Torre v. Spain» від 19 грудня 1997 року).
Право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду,
не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання
(МПП «Голуб» проти України, № 6778/05, ЄСПЛ, від 18 жовтня 2005 року).
Отримавши ухвалу Верховного Суду від 10 квітня 2026 року, заявник не виконав
у відведений судом строк (10 днів) вимог ухвали, що перешкоджає суду касаційної інстанції вирішити питання про відкриття касаційного провадження, а тому касаційна скарга підлягає поверненню.
Суд роз'яснює, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою
для повернення скарги.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, суд
Касаційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 15 серпня 2025 року та постанову Харківського апеляційного суду від 05 березня 2026 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Солоницівська селищна рада, Міністерство оборони України, про встановлення факту проживання однією сім'єю, вважати неподаною та повернути заявнику.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя І. В. Литвиненко