19 травня 2026 року
м. Київ
Справа № 478/194/25
Провадження № 61-6372ск26
Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Гудими Д. А. ознайомився із касаційною скаргою ОСОБА_1 (далі - скаржник), інтереси якого представляє адвокат Самуляк Михайло Юрійович (далі - адвокат),
на рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 18 грудня 2025 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 30 березня 2026 року
у справі за позовом скаржника до Фермерського господарства «Леся» (далі -ФГ «Леся»), Володимирівської сільської ради Баштанського району Миколаївської області (далі - сільрада) за участю Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області як третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору (далі - третя особа), про визнання недійсними та скасування державних актів, визнання відсутнім права користування земельними ділянками та
1. 11 травня 2026 року адвокат в інтересах скаржника сформував у системі «Електронний суд» касаційну скаргу (вх. № 14920/0/220-26 від 11 травня 2026 року), у якій просить скасувати зазначені судові рішення й ухвалити нове - про задоволення позову.
2. За змістом абзацу першого частини першої статті 185 і частини другої статті 393 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє ухвалу про залишення цієї скарги без руху.
3. Оскільки касаційна скарга не відповідає низці вимог ЦПК України, її слід залишити без руху.
(1) Щодо звільнення від сплати судового збору
4. До касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (пункт 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України).
4.1. Скаржник у касаційній скарзі стверджував, що звільнений від сплати судового збору, оскільки є учасником бойових дій. Для підтвердження надав копію посвідчення серії НОМЕР_1 , пред'явник якого має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
4.2. Від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав (пункт 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір»).
4.3. У цьому приписі немає вичерпного переліку справ, у яких учасники бойових дій і прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору, але є вказівка на те, що мова йде про справи, які стосуються порушення їхніх прав саме як учасників бойових дій.
4.4. Ветерани війни та члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України отримують безоплатну правничу допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом таких питань (частина друга статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»).
4.5. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначений у статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
4.6. Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет і підстави позову, перевіряти, чи стосується така справа захисту прав цих осіб із урахуванням положень статей 12 і 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (близький за змістом висновок щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» сформульований у постановах Великої Палати Верховного Суду від 9 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 і від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17).
4.7. Скаржник звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою у справі щодо спору, який не стосується питань, пов'язаних із соціальним захистом скаржника як учасника бойових дій із урахуванням положень статей 12 і 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Тому скаржник не є звільненим від сплати судового збору та має його сплатити на загальних підставах.
(2) Щодо сплати судового збору
5. До касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (пункт 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України).
5.1. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина друга статті 133 ЦПК України).
5.2. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина перша статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
5.3. За змістом підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 цього Закону за подання фізичною особою касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлюється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров'ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
5.4. За змістом підпунктів 1 і 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру встановлюється у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позовної вимоги немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Такий мінімум згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» із 1 січня 2025 року становив 3 028,00 грн.
5.5. Ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна (пункт 2 частини першої статті 176 ЦПК України).
5.6. Такий спосіб захисту як визнання права можна застосувати для захисту (невизнання чи оспорювання) різноманітних приватних прав (зобов'язальних, речових, виключних, спадкових, права на частку в спільній частковій власності тощо). За своєю суттю такий спосіб захисту як визнання права охоплює і визнання права відсутнім (див. mutatis mutandisпостанови Великої Палати Верховного Суду від 29 листопада 2023 року у справі № 513/879/19 (пункт 55), Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2024 року у справі № 567/3/22).
5.7. При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина третя статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
5.8. У лютому 2025 року скаржник звернувся до суду з позовом, у якому просив:
(1) визнати недійсним і скасувати виданий ОСОБА_2 на підставі рішення Олександрійської сільської ради народних депутатів № 3113 Державний акт від 19 грудня 1992 року про право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 50 га;
(2) визнати недійсним і скасувати виданий ОСОБА_2 на підставі розпорядження Казанківської районної державної адміністрації Миколаївської області № 36 від 18 червня 1997 року Державний акт від 12 березня 1998 року серії МК № 013622 на право постійного користування земельною ділянкою площею 44,0 га;
(3-4) визнати відсутнім у ФГ «Леся» права користування землею за вказаними двома державними актами 1992 і 1998 років.
Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився апеляційний суд, відмовив у задоволенні позову.
5.9. Скаржник оскаржив рішення та постанову апеляційного суду в цілому, тобто щодо двох вимог немайнового характеру та двох вимог майнового характеру. Тому повинен самостійно розрахувати точний розмір судового збору на підставі документів, які можуть підтвердити вартість права користування відповідними ділянками площею 50,0 га та 44,0 га за формулою: (вартість х 1 % + 3 028,00 х 0,4 х 2 немайнові вимоги) х 200 % х 0,8.
За відсутності відповідних документів - сплатити судовий збір за максимальною ставкою: (3 028,00 грн х 5 (максимальна ставка за подання касаційної скарги за вимогами майнового характеру) + 3 028,00 х 0,4 х 2 немайнові вимоги) х 200 % х 0,8 = 28 099,84 грн.
Реквізити для оплати: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку отримувача: UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102; найменування платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055); призначення платежу: *;101; НОМЕР_2 ; судовий збір, за скаргою ОСОБА_1 (Касаційний цивільний суд), справа № 478/194/25).
5.10. Скаржник має надати суду документ про сплату судового збору у розмірі, визначеному за законом, та документи, які можуть підтвердити дійсну вартість права користування земельними ділянками, а також докази надсилання цих документів всім іншим учасникам справи, як цього вимагають частини сьома-дев'ята статті 43 ЦПК України (пункт 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України).
(3) Щодо строку на усунення недоліків касаційної скарги
6. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (речення перше абзацу першого частини другої статті 185 ЦПК України).
7. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (речення друге частини третьої статті 185 ЦПК України).
8. Якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу, мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі (частина дев'ята статті 43 ЦПК України).
9. Для усунення вказаних в ухвалі недоліків Верховний Суд встановлює десятиденний строк із дня вручення цієї ухвали скаржнику або адвокатові. У разі невиконання у встановлений строк вимог ухвали Верховний Суд вважатиме касаційну скаргу неподаною та поверне її скаржнику.
10. Виконуючи вимоги ухвали, заяву про усунення недоліків скаржник повинен надіслати суду разом із доказами її надсилання всім іншим учасникам справи, як цього вимагають частини сьома - дев'ята статті 43 ЦПК України.
Керуючись статтями 185, 260, 261, 392, 393 ЦПК України
1. Залишити без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 18 грудня 2025 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 30 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Леся», Володимирівської сільської ради Баштанського району Миколаївської області за участю Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області як третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, про визнання недійсними та скасування державних актів і визнання відсутнім права користування земельними ділянками.
2. Встановити для усунення недоліків касаційної скарги десятиденний строк із дня вручення цієї ухвали.
СуддяД. А. Гудима