20 травня 2026 року
м. Київ
справа № 361/10523/24
провадження № 61-13112св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Воробйової І. А., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
Коротуна В. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
заявник (стягувач) - ОСОБА_1 ,
суб?єкт оскарження - державний виконавець Бучацького відділу державної виконавчої служби у Чортківському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Івано-Франківськ),
заінтересована особа (боржник) - Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 03 жовтня 2025 року у складі колегії суддів: Верланова С. М., Невідомої Т. О., Нежури В. А.,
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду із скаргою на неправомірні дії державного виконавця Бучацького відділу державної виконавчої служби у Чортківському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Івано-Франківськ) (далі - Бучацький ВДВС).
Скарга мотивована тим, що судовим наказом Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 жовтня 2024 року у справі № 361/10523/24 стягнено з Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» (далі - ДП «Укрспирт») на користь ОСОБА_1
35 568,92 грн нарахованої, але невиплаченої заробітної плати. Постановою Бучацького ВДВС від 20 січня 2025 року у виконавчому провадженні
№ НОМЕР_1 відкрито виконавче провадження з виконання вказаного судового наказу. Виконання судового рішення здійснює начальник відділу Романюк О. В.
Заявниця вказувала, що наказом Фонду державного майна України від
04 січня 2022 року № 1 затверджено переліки об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації у 2022 році. Наказом Фонду державного майна України від 03 березня 2025 року № 350 «Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 04 січня 2022 року № 1 «Про затвердження переліків об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації»
(із змінами)» єдиний майновий комплекс ДП «Укрспирт» включено до переліків об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації у 2022 році.
Постановою Бучацького ВДВС від 06 березня 2025 року зупинено вчинення виконавчих дій з виконання вказаного судового наказу на підставі пункту 12 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» -
у зв'язку із включенням єдиного майнового комплексу ДП «Укрспирт» до переліку об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації у 2022 році.
Посилаючись на висновки Верховного Суду у постанові від 26 червня
2024 року у справі № 335/1961/23, заявник зазначала, що, приймаючи постанову про зупинення вчинення виконавчих дій, державний виконавець не врахував, що пункт 12 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» не відповідає Конституції України, а зупинення вчинення виконавчих дій є втручанням держави у право на мирне володіння майном, яке у цьому випадку здійснюється не на підставі закону та
є непропорційним меті втручання, якою, вочевидь є запобігання знеціненню активів підприємств, що підлягають приватизації.
Заявник звертала увагу на те, що постановою Пленуму Верховного Суду від
06 вересня 2024 року № 12 направлено звернення до Конституційного Суду України із конституційним поданням щодо конституційності (відповідності Конституції України) пункту 12 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження». За результатами розгляду вказаного подання
06 листопада 2024 року Друга колегія суддів Першого сенату у справі за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності пункту 12 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» відкрила конституційне провадження (справа № 4/343 (24)).
На підставі викладеного ОСОБА_1 просила визнати протиправною та скасувати постанову Бучацького ВДВС від 06 березня 2025 року № НОМЕР_2 про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні
з виконання судового наказу Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 жовтня 2024 року № 361/10523/24, відповідно до якого
з ДП «Укрспирт» на її користь стягнено 35 568,92 грн нарахованої, але невиплаченої заробітної плати; зобов'язати Бучацький ВДВС поновити вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № НОМЕР_2
з виконання судового наказу Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 жовтня 2024 року № 361/10523/24.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 08 травня 2025 року скаргу задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову начальника відділу Бучацького ВДВС Романюка О. В. від 06 березня 2025 року № НОМЕР_2 про зупинення вчинення виконавчих дій з виконання судового наказу Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 жовтня 2024 року № 361/10523/24, відповідно до якого з ДП «Укрспирт» на користь
ОСОБА_1 стягнено 35 568,92 грн нарахованої, але невиплаченої заробітної плати.
Зобов'язано Бучацький ВДВС поновити вчинення виконавчих дій
у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 з виконання судового наказу Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 жовтня 2024 року № 361/10523/24.
Врахувавши висновки Верховного Суду у постанові від 26 червня 2024 року
у справі № 335/1961/23, суд першої інстанції виходив із того, що зупинення виконавчих дій через включення ДП «Укрспирт» до переліку об'єктів приватизації є незаконним та непропорційним втручанням у право
ОСОБА_1 на мирне володіння майном. Суд наголосив, що присуджена заробітна плата є захищеним майном, а виконання судового рішення - обов'язком держави, який не може бути поставлений у залежність від приватизаційних процесів.
Постановою Київського апеляційного суду від 03 жовтня 2025 року апеляційну скаргу представника ДП «Укрспирт» - Слонь І. І. задоволено.
Ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 08 травня
2025 року скасовано та ухвалено нову постанову про залишення скарги ОСОБА_1 без задоволення.
Залишаючи скаргу без задоволення, апеляційний суд виходив із того, що дії державного виконавця щодо зупинення виконавчих дій відповідають закону, здійснені у спосіб, передбачений законом, є передбачуваними для сторін та спрямованими на захист суспільного інтересу.
Апеляційний суд вказав, що посилання ОСОБА_1 та суду першої інстанції на постанову Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі
№ 335/1961/23 як на підставу для задоволення скарги є нерелевантним до цих правовідносин з огляду на те, що у зазначеній справі предметом розгляду була приватизація акціонерного товариства, яке після відчуження державного пакета акцій продовжує свою діяльність як юридична особа. Тобто приватизація в тому випадку не мала наслідком ліквідації підприємства. За обставин цієї справи та виконавчого провадження ДП «Укрспирт» є унітарним державним підприємством, і відповідно до частини першої статті 28 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» після приватизації його єдиного майнового комплексу підприємство підлягає ліквідації, а правонаступником стає покупець.
Щодо висновків суду першої інстанції про порушення права ОСОБА_1 на мирне володіння майном та пропорційності втручання у таке мирне володіння апеляційний суд звернув увагу, що Верховний Суд неодноразово висновував, що зупинення виконавчих дій у разі приватизації боржника є законним обмеженням, спрямованим на забезпечення суспільного інтересу
(постанови Верховного Суду від 18 червня 2020 року у справі № 796/165/18, від 07 грудня 2022 року у справі № 908/1525/16, від 21 листопада 2024 року
у справі № 921/275/19).
ОСОБА_1 не позбавлена права на виконання судового рішення, а лише обмежена у часі до завершення процедури приватизації.
Посилання ОСОБА_1 на те, що 06 листопада 2024 року Друга колегія суддів Першого сенату у справі за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності пункту 12 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» відкрила конституційне провадження (справа
№ 4/343 (24)), не свідчить про застосування державним виконавцем неконституційної норми, оскільки статтею 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Тому сам факт відкриття конституційного провадження не впливає на обов'язковість застосування цієї норми до моменту ухвалення відповідного рішення Конституційним Судом України.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
22 жовтня 2025 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від
03 жовтня 2025 року, а ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 08 травня 2025 року залишити без змін.
Касаційна скарга мотивована тим, що довіреність у порядку передоручення, яка додана ОСОБА_2 до апеляційної скарги, сформована через систему «Електронний суд», не містить підпису керівника ДП «Укрспирт», не посвідчена нотаріально та не входить до переліку довіреностей, що прирівнюються до нотаріально посвідчених, вона не є належним документом на підтвердження повноважень Слоня І. І. як представника ДП «Укрспирт» в суді апеляційної інстанції. Оскаржувана постанова ухвалена без урахування та застосування висновків щодо застосування норм права, які викладені у постанові Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі № 335/1961/23 та постанові Пленуму Верховного Суду від 06 вересня 2024 року № 12. Заявник вказує, що правові висновки Верховного Суду, які враховані апеляційним судом, не підлягають застосуванню при розгляді цієї справи, оскільки правові відносини у справах, які враховані апеляційним судом, не стосуються стягнення заборгованості із заробітної плати та інших виплат, пов'язаних
з трудовими відносинами.
Доводи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 10 листопада 2025 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Броварського міськрайонного суду Київської області.
08 грудня 2025 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 23 квітня 2026 року справу призначено до судового розгляду.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У частині першій статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Фактичні обставини справи
Судовим наказом Броварського міськрайонного суду Київської області від
22 жовтня 2024 року у справі № 361/10523/24 стягнено з ДП «Укрспирт» на користь ОСОБА_1 заборгованість з нарахованої, але невиплаченої заробітної плати у розмірі 35 568,92 грн.
Постановою Бучацького ВДВС від 20 січня 2025 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 з виконання судового наказу Броварського міськрайонного суду Київської області від 21 жовтня 2024 року
№ 361/10523/24.
Наказом Фонду державного майна України від 04 січня 2022 року № 1 затверджено переліки об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації
у 2022 році.
Наказом Фонду державного майна України від 03 березня 2025 року № 350 «Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 04 січня 2022 року № 1 «Про затвердження переліків об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації» (із змінами)» єдиний майновий комплекс
ДП «Укрспирт» включено до переліків об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації у 2022 році.
Цей наказ Фонду державного майна України від 03 березня 2025 року № 350 розміщений на офіційному сайті Фонду державного майна України за посиланням: https://www.spfu.gov.ua/ua/documents/5687.html.
Постановою Бучацького ВДВС від 06 березня 2025 року № НОМЕР_2 зупинено вчинення виконавчих дій з виконання вказаного судового наказу на підставі пункту 12 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з включенням єдиного майнового комплексу
ДП «Укрспирт» до переліку об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації у 2022 році.
При цьому з Автоматизованої системи виконавчого провадження відомо, що постановою начальника Бучацького ВДВС Романюка О. В. від 20 січня
2025 року виконавче провадження № НОМЕР_2 приєднано до зведеного виконавчого провадження № 76817972.
Мотиви, якими керується Верховний Суд
У частинах першій, другій та п'ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає.
Відповідно до частини третьої статті 400 ЦПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла таких висновків.
Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією
або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до частини першої статті 448 ЦПК скарга подається стороною виконавчого провадження до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають
з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК).
Учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб (частина перша статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України).
Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби встановлено Законом України «Про виконавче провадження», згідно з частиною першою статті 74 якого рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Відповідно до статті 30 Закону України «Про виконавче провадження», якою врегульовано особливості виконання кількох рішень у разі надходження на виконання кількох виконавчих документів щодо одного боржника, виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження. Виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється приватним виконавцем у рамках зведеного виконавчого провадження.
Законодавство не передбачає порядку розгляду скарг при оскарженні рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об'єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій.
Велика Палата Верховного Суду наголошувала на тому, що саме в таких випадках (оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об'єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій) згідно з частиною першою статті 287 КАС України відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства. Подібний правовий висновок викладено, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 березня 2018 року у справі № 660/612/16-ц, від 12 вересня 2018 року
у справі № 906/530/17, від 17 жовтня 2018 року у справах № 927/395/13, № 5028/16/2/2012, від 05 грудня 2018 року у справі № 904/7326/17, від
13 лютого 2019 року у справі № 808/2265/16 та від 10 квітня 2019 року
у справі № 908/2520/16.
Про те, що оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об'єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, відноситься до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства, а також про те, що суд апеляційної інстанції перевіряє дотримання судом першої інстанції правил юрисдикції незалежно від наявності відповідних доводів у заяві, відзиві, скарзі, наголошено
у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 травня 2025 року у справі № 176/1715/23.
Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, а й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
У справі, що переглядається, встановлено, що виконавче провадження
№ 76826536входить до складу зведеного виконавчого провадження
№ 76817972 щодо стягнення заборгованості з ДП «Укрспирт» на користь юридичних та фізичних осіб, яке веде Бучацький відділ ДВС у Чортківському районі Тернопільської області Західного МУ МЮ.
Постанова про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження винесена начальником Бучацького ВДВС Романюком О. В. 20 січня 2025 року.
Зазначені обставини підтверджуються даними Автоматизованої системи виконавчого провадження.
Отже, у зведеному виконавчому провадженні № 76817972 об'єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій.
Доказів про те, що на час винесення оскаржуваної постанови про зупинення вчинення виконавчих дій виконавче провадження № НОМЕР_2 було виділено зі зведеного виконавчого провадження, матеріали справи не містять і суди такої обставини не встановили.
Суд касаційної інстанції перевіряє дотримання судами правил юрисдикції незалежно від наявності відповідних доводів у касаційній скарзі; при встановленні порушення правил юрисдикції загальних судів, суд касаційної інстанції закриває провадження у справі повністю або у відповідній частині позовних вимог (постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 12 червня 2023 року у справі № 676/7428/19).
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, не врахував, що в разі оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об'єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Висновки за результатом розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини першої статті 414 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з закриттям провадженням провадження у справі або залишенням без розгляду у відповідній частині з підстав, передбаченими статтями 255 та 257 цього Кодексу.
Суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду
в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України).
Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги (частина друга статті 414 ЦПК України).
Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, судові рішення судів попередніх інстанцій - скасуванню, а провадження у справі - закриттю.
На виконання частини першої статті 256 ЦПК України Верховний Суд вважає за необхідне роз'яснити заявнику, що розгляд справи віднесено до юрисдикції адміністративного суду.
Керуючись статтями 255, 256, 400, 409, 414 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 08 травня 2025 року і постанову Київського апеляційного суду від 03 жовтня 2025 року скасувати.
Провадження у справі № 361/10523/24 за скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії державного виконавця Бучацького відділу державної виконавчої служби у Чортківському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Івано-Франківськ), заінтересована особа - Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт», закрити.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що розгляд справи віднесено до юрисдикції адміністративного суду. Протягом десяти днів з дня отримання постанови заявник має право звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
ГоловуючийМ. Є. Червинська
Судді: І. А. Воробйова
А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
В. М. Коротун