01 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 727/12500/21
провадження № 61-176св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду (далі - Верховний Суд): головуючого - Крата В. І., суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. (суддя-доповідач),
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Никифорак Володимир Михайлович,
на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 03 липня
2024 року у складі судді Слободян Г. М. та постанову Чернівецького апеляційного суду від 03 грудня 2024 року у складі колегії суддів: Перепелюк І. Б., Половінкіної Н. Ю., Лисака І. Н.
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя
та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про відшкодування витрат на будівництво та ремонт житлового приміщення, визнання договору купівлі-продажу недійсним,
ухвалив постанову про таке:
I. Вступ
1. У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
2. Ухвалою суду від 21 жовтня 2021 року об'єднано в одне провадження зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про відшкодування витрат на будівництво та ремонт житлового приміщення, визнання договору купівлі-продажу недійсним.
3. Суд першої інстанції позов ОСОБА_1 задовольнив. Зустрічний позов задовольнив частково.
4. Суд апеляційної інстанції, переглянувши рішення суду першої інстанції лише в частині зустрічного позову, його в частині вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобіля скасував, ухвалив нове судове рішення про відмову в цій частині вимог. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишив без змін.
5. ОСОБА_1 оскаржив рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду в касаційному порядку. Підставою оскарження вказав те, що суди не врахували висновків, викладених у постановах Верховного Суду, перелік яких навів у касаційній скарзі.
Також, посилається на те, що суд першої інстанції проігнорував клопотання про витребування доказів. Крім того, вказує, що будівельно-технічна експертиза, яка була проведена на підставі ухвал суду першої інстанції, була здійснена виключно на підставі письмових пояснень відповідача, без надання експерту підтверджуючих документів, які б свідчили про те, що будівельні роботи в будинковолодінні за адресою: АДРЕСА_1 , проводилися трудовими зусиллями чи будівельними матеріалами відповідача.
6. Оскаржувані судові рішення переглядаються в межах, передбачених статтею 400 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК),
у зв'язку з чим Верховний Суд вирішує питання права, а не факту.
Аналіз змісту касаційної скарги свідчить, що оскаржувані судові рішенняоскаржуються в частині задоволених зустрічних позовних вимог. В іншій частині судові рішення не оскаржуються, тому в касаційному порядку не переглядаються.
ІІ. Короткий зміст позовних вимог
7. Позов ОСОБА_1 обґрунтований так:
- 02 жовтня 1993 року сторони у справі зареєстрували шлюб;
- за час шлюбу за договором купівлі-продажу від 21 квітня 2006 року сторони придбали чотирикімнатну квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 91,30 кв. м, в тому числі житловою площею 57,50 кв. м (далі - спірна квартира);
- у вказаній квартирі зареєстровані та проживають сторони та їх менша дочка;
- згідно звіту про оцінку майна від 13 травня 2021 року, довідки
ТОВ «ТРІУМФ - 2020» вартість квартири становить 1 142 163.00 грн;
- оскільки майно було придбане ними за шлюбу, воно є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
8. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив визнати за ним право власності на 1/2 частини спірної квартири.
9. Позов ОСОБА_2 обґрунтований так:
- крім спірної квартири сторонами набуте за час шлюбу також інше майно;
- після укладення шлюбу, вона з відповідачем проживали разом у її матері - ОСОБА_4 у квартирі АДРЕСА_3 ;
- тоді вона з матір'ю працювала в Управлінні виробничо-технологічної комплектації Чернівецького Облагробуду: ОСОБА_4 на посаді провідного спеціаліста-економіста, а вона на посаді прибиральниці. Орієнтовно починаючи з 1992 року працівники вказаного підприємства отримували заробітну плату у натуральній формі шляхом видачі їм будівельних матеріалів;
- протягом 1993-2021 років належний ОСОБА_1 будинок АДРЕСА_4 (далі - спірний будинок) істотно збільшилось у своїй вартості в тому числі за рахунок її праці;
- з урахуванням наявних будівельних матеріалів та конструкцій в ньому було здійснено ремонтно-будівельні роботи, за час яких належне йому домоволодіння суттєво збільшилось у своїй вартості;
- також у 2008-2009 роках було проведено капітальний ремонт будинку, в ході якого було побудовано добудову, підведено до будинку газ, воду, замінено електропроводку, встановлено вимикачі та розетки, здійснено перепланування та реконструкцію кімнат. В результаті реконструкції будинку було побудовано ванну, санвузол та гардеробну кімнату, проведено каналізацію, у дворі зроблено погрібну яму, облаштовано подвір?я, залито бетонні доріжки та терасу, повністю замінено всі вікна та двері, встановлено теплу підлогу по всьому будинку;
- у неї відсутні правовстановлюючі документи, а також доступ до спірного будинку, через що вона не може провести оцінку вказаного майна. Орієнтовно оцінює вартість спірного майна у 600 000 грн;
- за час шлюбу також придбано транспортний засіб марки AUDI А4, кузов № НОМЕР_1 (далі - спірний автомобіль), право власності на який ОСОБА_1 зареєстрував за собою, а пізніше без її згоди відчужив
ОСОБА_3 задоговором купівлі-продажу від 26 червня 2021 року № 5887/21/002125.
10. ОСОБА_2 , звертаючись з позовом, неодноразово уточнювала позовні вимоги.
11. У первісних вимогах просила:
- визнати спірний будинок загальною площею 43,2 кв. м, житловою площею 33,7 кв. м спільною сумісною власністю подружжя;
- визнати за нею право власності на 1/2 частини спірного будинку загальною площею 43,2 кв. м., житловою площею 33,7 кв. м (том 1, а. с. 46-47).
12. 14 січня 2022 року ОСОБА_2 , надавши зустрічний позов в новій редакції, просила стягнути з ОСОБА_1 на її користь витрати, понесені нею на будівництво та проведення капітальних ремонтних робіт спірного будинку загальною площею 43,2 кв. м, житловою площею 33,7 кв. м в розмірі 300 000 грн (т. 1, а. с. 124 зворот).
13. 08 серпня 2022 року ОСОБА_2 надано заяву про доповнення позовних вимог, просила збільшити позовні вимоги за зустрічним позовом до ОСОБА_1 шляхом доповнення вимоги: «Визнати недійсним договір купівлі-продажу № 5887/21/002125 від 26 червня 2021 року транспортного засобу AUDI A4, кузов № НОМЕР_1 між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 » (том 1, а. с. 212).
14. 22 лютого 2024 року ОСОБА_2 , остаточно уточнивши позовні вимоги, просила стягнути з ОСОБА_1 на її користь витрати, понесені нею на будівництво та проведення капітальних ремонтних робіт спірного будинку загальною площею 43,2 кв. м, житловою площею 33,7 кв. м в розмірі 472 703 грн (т. 2, а. с. 140).
ІII. Короткий зміст рішення суду першої інстанції
15. Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівців від 03 липня
2024 року позов ОСОБА_5 задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частини спірної квартири.
Зустрічний позов задоволеночастково.
Визнано спірний будинок спільною сумісною власністю подружжя.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 вартість в розмірі 472 703 грн витрат, понесених на будівництво та проведення капітальних ремонтних робіт житлового будинку загальною площею 43,2 кв. м., в тому числі, житловою площею 33,7 кв.м. АДРЕСА_5 .
Визнанонедійсним договір купівлі-продажу спірного автомобіля.
В іншій частині вимог зустрічного позову відмовлено.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
16. Задовольнивши позов ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив
з того, що спірна квартира була придбана подружжям за час шлюбу, тому
є об'єктом спільної сумісної власності подружжя та підлягає поділу в рівних частках.
17. Задовольнивши зустрічний позов частково, суд першої інстанції виходив з такого:
- визнавши спірний будинок спільною сумісною власністю подружжя, суд першої інстанції виходив з того, що протягом 1993-2021 років належний ОСОБА_1 будинокістотно збільшився у своїй вартості в тому числі за рахунок праці ОСОБА_2 , оскільки спільними зусиллями та за рахунок спільних коштів здійснено капітальний ремонт будинку, його перепланування та реконструкцію, збільшено його площу, підведено до будинку газ, воду та замінено проводку, встановлено вікна, двері, підлогу, повністю облаштовано подвір?я, встановлено огорожу, здійснено фасадні роботи та інше, тому він нлежитьдо спільної сумісної власності подружжя;
- задовольнивши вимогу про відшкодування витрат понесених на будівництво та проведення капітальних ремонтних робіт спірного будинку, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки ОСОБА_2 , як член сім'ї власника, здійснювала капітальний ремонт домоволодіння з допоміжними приміщеннями частково за свої кошти і такими правомірними діями перевищила покладений на неї статтею 156 ЖК УРСР обов'язок брати участь у витратах по утриманню будинку і прибудинкової території та проведенні ремонту, то вона, ОСОБА_2 як особа, яка приймала участь у будівництві жилого будинку не на підставі договору про створення спільної власності, має право вимагати відшкодування своїх затрат на будівництво.
При цьому 16 жовтня 2023 року до суду надійшов висновок експерта, з якого вбачається, що кошторисна вартість робіт (будівельних/ремонтно-будівельних) фактично виконаних в спірному будинковолодінні, в період шлюбу між сторонами (з 02 жовтня 1993 року по 11 січня 2022 року), згідно переліку робіт, наданого ОСОБА_2 , в частині що не суперечить результатам обстеження та наданим на дослідження матеріалам інвентаризаційної справи, визначена з урахуванням нормативно-розрахункових показників та опосередкованої вартості матеріалів, виробів і комплектів, станом на час проведення експертизи, становить - 945406,96 грн. Комплекс робіт фактично виконаних в спірному будинковолодінні, в період шлюбу між сторонами (з 02 жовтня 1993 року по 11 січня 2022 року), згідно переліку робіт, наданого ОСОБА_2 , в частині що не суперечить результатам обстеження та наданим на дослідження матеріалам інвентаризаційної справи, відповідає формулюванню терміну реконструкція. Комплекс робіт фактично виконаних в спірному будинковолодінні, в період шлюбу між сторонами (з 02 жовтня 1993 року по 11 січня 2022 року), згідно переліку робіт, наданого ОСОБА_2 , в частині що не суперечить результатам обстеження та наданим на дослідження матеріалам інвентаризаційної справи, є невід'ємними поліпшеннями.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції прийшов до висновку, що з ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_2 необхідно стягнути вартість витрат понесених на будівництво та проведення капітальних ремонтних робіт житлового будинку загальною площею 43,2 кв.м., житловою площею 33,7 кв.м., АДРЕСА_4 в розмірі 472 703 грн;
- визнавши недійсним договір купівлі-продажу спірного автомобіля, суд першої інстанції виходив з того, що належний сторонам автомобіль було відчужено ОСОБА_1 без згоди другого з подружжя.
ІV. Короткий зміст постанови апеляційного суду
18. Постановою Чернівецького апеляційного суду від 03 грудня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення суду першої інстанції в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу спірного автомобіля скасовано, ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в позові.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
19. Апеляційний суд, переглянувши рішення суду першої інстанції лише
в частині задоволення зустрічного позову, виходив з такого:
- апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції в частині вимог про визнання спірного будинку спільною сумісною власністю подружжя та відшкодування витрат понесених на будівництво та проведення капітальних ремонтних робіт спірного будинку, вказавши, що поліпшення будинку вчинено за рахунок коштів подружжя, внесок дружини у будівельно-ремонтні роботи та перебудову спірного є достатньо значним для можливості визнання за нею права на частини цих витрат.
- відмовляючи у задоволенні вимоги зустрічного позову про визнання недійсним договору купівлі-продажу спірного автомобіля, апеляційний суд виходив з того, що ОСОБА_2 обрано неналежний спосіб захисту, оскільки такий спосіб захисту не захищає та не відновлює в результаті її порушене право.
V. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
20. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржувані судові рішення
в частині задоволених зустрічних вимог скасувати, ухваливши в цій частині нове рішення про відмову в позові. Рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову ОСОБА_1 та постанову апеляційного суду в частині відмови у задоволенні зустрічної вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу спірного автомобіля залишити без змін.
21. Касаційна скарга мотивована таким:
- судом першої інстанції проігноровано клопотання про витребування доказів від 06 грудня 2023 року;
- будівельно-технічна експертиза, яка була проведена на підставі ухвал суду першої інстанції, була здійснена виключно на підставі письмових пояснень відповідача, без надання експерту підтверджуючих документів, які б свідчили про те, що будівельні роботи в спірному будинку проводилися трудовими зусиллями чи будівельними матеріалами ОСОБА_2 ;
- суди дійшли помилкових висновків щодо доведеності участі
ОСОБА_2 у покращенні та капітальному ремонті спірного будинку,пославшись виключно на показання свідків та пояснення самої ОСОБА_2 ;
- ОСОБА_2 не надано доказів того, що вона та її мати начебто отримували заробітну плату у вигляді будівельних матеріалів;
- суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених
у постановах Верховного Суду від 27 січня 2021 року справі № 332/4629/15, від 24 березня 2021 року у справі № 161/17237/19.
VІ. Рух справи в суді касаційної інстанції
22. 04 січня 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Никифорак В. М., подав касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду.
23. Ухвалою Верховного Суду від 27 січня 2025 року касаційну скаргу залишено без руху.
24. Ухвалою Верховного Суду від 21 березня 2025 року відкрито касаційне провадження у справі.
25. 07 квітня 2025 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
26. Ухвалою Верховного Суду від 18 березня 2026 року справу призначено до судового розгляду.
27. Інші учасники справи не скористалися своїм правом на подання відзивів на касаційну скаргу.
VІІ. Фактичні обставини, встановлені судами
28. Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівців від 11 січня 2022 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано шлюб.
29. Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 11 травня 2021 року № 255985393 підтверджується те, що ОСОБА_2 на приватній формі власності належить спірна квартира, вартість якої згідно звіту про оцінку майна від 13 травня 2021 року, довідки ТОВ «ТРІУМФ - 2020» становить 1 142 163 грн.
30. Відповідно до трудових книжок НОМЕР_2 від 15 березня
1991 року, НОМЕР_3 від 05 вересня 1993 року вбачається, що
в 1993 році ОСОБА_6 та її мати ОСОБА_4 працювали в Управлінні виробничо-технологічної комплектації Чернівецького Облагробуду: ОСОБА_4 на посаді провідного спеціаліста-економіста, а ОСОБА_2 на посаді прибиральниці.
31. 18 грудня 2023 року Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області надано відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору (форма № 25ДР), ОСОБА_2 за період з 01 січня
1998 року до 31 грудня 2021 року.
32. 31 травня 2022 року Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області надано відомості про доходи від здійснення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 , за період з 01 березня 2004 рік по 13 грудня 2017 рік, надаються згідно додатку № 1.
33. Спірний будинок належав ОСОБА_1 та його батьку на праві спільної часткової власності (по 1/2 частині кожному) та набуто ними
в порядку спадкування за бабусею.
34. 19 серпня 2003 року, після смерті батька, ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину, набув право власності також на іншу 1/2 частини домоволодіння, ставши єдиним його власником, що вбачається з інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 262384142.
35. У вересні 1994 року подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , використовуючи видані ОСОБА_2 та її матері будівельні матеріали розпочали ремонтно-будівельні роботи у спірному будинку.
36. Восени 2008 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розпочали капітальний ремонт спірного будинку, оскільки на момент початку ремонтно-будівельних робіт будинок знаходився в стані непридатному для проживання.
37. З висновку експерта № 46 від 31 березня - 11 жовтня 2023 року вбачається, що кошторисна вартість робіт (будівельних/ремонтно-будівельних) фактично виконаних в спірному будинку за час шлюбу між сторонами (02 жовтня 1993 - 11 січня 2022 року), згідно переліку робіт, наданого ОСОБА_2 , в частині що не суперечить результатамобстеження та наданим на дослідження матеріалам інвентаризаційної справи, визначена з урахуванням нормативно-розрахункових показників та опосередкованої вартості матеріалів, виробів і комплектів, станом на час проведення експертизи, становить - 945 406,96 грн, відповідає формулюванню терміну реконструкція та є невід?ємними поліпшеннями.
38. 20 травня 2022 року територіальним сервісним центром № 7341 Регіонального сервісного центру МВС у Чернівецькій області надано інформацію про те, що спірний транспортний засіб від 06 липня 2021 року зареєстрований за ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продаж
№ 5887/21/002125 від 26 червня 2021 року, документ видав ТОВ «ТОРГО-АВТО».
39. Територіальним сервісним центром № 7341 Регіонального сервісного центру МВС у Чернівецькій області 22 серпня 2022 року надано до суду документи, що стали підставою для переходу спірного автомобіля до ОСОБА_3
VІ І I . Позиція Верховного Суду
40. Переглянувши оскаржувані судові рішення в межах розгляду справи судом касаційної інстанції (див. пункт 6), Верховний Суд зазначає таке.
41. Даний спір виник між колишнім подружжям щодо поділу майна. Об'єктом поділу були будинок та автомобіль.
42. Оскаржувані судові рішення оскаржуються в частині задоволених зустрічних позовних вимог. В іншій частині судові рішення не оскаржуються, тому в касаційному порядку не переглядаються (див. пункт 6).
Щодо визнання спірного будинку спільною сумісною власністю подружжя
43. ОСОБА_2 , серед іншого,просила визнати спірний будинок спільною сумісною власністю подружжя.
44. Верховний Суд наголошує, що загальний перелік способів захисту цивільного права та інтересів визначені у статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), в якій зазначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
45. Цей суд неодноразово висловлював правову позицію щодо особливостей застосування способів захисту цивільних прав, що враховується у спірних правовідносинах відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК.
46. Так, особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким,
а цілком конкретним способом захисту свого права (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі
№ 925/1265/16).
47. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 06 квітня 2021 року у справі
№ 925/642/19).
48. Неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20).
49. Велика Палата Верховного Суду виснувала, що при розгляді справ про поділ спільного сумісного майна подружжя (жінки та чоловіка, які проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або
в будь-якому іншому шлюбі) встановлення обсягу спільно нажитого майна є передусім питаннями доведення відповідних обставин, спростування чи неспростування презумпції спільної сумісної власності, які суд вирішує в мотивувальній частині свого рішення. Більше того, відповідне судове рішення лише підтверджує наявність режиму спільного сумісного майна, і для такого підтвердження заявлення вимоги про визнання певних об'єктів спільним сумісним майном та, як наслідок, зазначення в резолютивній частині судового рішення про таке визнання не є необхідним. Ефективним способом захисту за таких умов є саме вирішення вимоги про поділ спільного сумісного майна (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 23 січня 2024 року у справі № 523/14489/15-ц)
50. Верховний Суд раніше робив висновки про те, що при розгляді справ про поділ спільного сумісного майна подружжя (жінки та чоловіка, які проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі) встановлення обсягу спільно нажитого майна є передусім питаннями доведення відповідних обставин, спростування чи неспростування презумпції спільної сумісної власності, які суд вирішує в мотивувальній частині свого рішення. Більше того, відповідне судове рішення лише підтверджує наявність режиму спільного сумісного майна, і для такого підтвердження заявлення вимоги про визнання певних об'єктів спільним сумісним майном та, як наслідок, зазначення в резолютивній частині судового рішення про таке визнання не є необхідним. Ефективним способом захисту за таких умов є саме вирішення вимоги про поділ спільного сумісного майна (див. постанову Верховного Суду від 18 жовтня 2024 року у справі
у справі № 592/8227/20).
51. Такий підхід є релевантним до спірних правовідносин і суди повинні були його врахувати.
52. Таким чином, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про визнання спірного будинку спільним сумісним майном подружжя належало відмовити
з підстав обрання нею неналежного способу захисту прав. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, задовольняючи позов в цій частині, дійшов помилкового висновку, у зв'язку із чим рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду в цій частині необхідно скасувати, ухваливши нове рішення в цій частині про відмову в позові.
Щодо стягнення частини витрат, понесених на будівництво та проведення капітальних ремонтних робіт спірного будинку
53. Верховний Суд звертає увагу, що Главою 8 СК врегульований правовий режим права спільної сумісної власності подружжя.
54. Так, основою майнових відносин подружжя є положення про те, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу); вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя (стаття 60 СК).
55. Тобто статтею 60 СК встановлено презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об'єкт, у тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, хто її спростовує (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 11 квітня 2019 року у справі № 339/116/16-ц).
56. Далі Верховний Суд наголошує, що статтями 69-71 СК подружжю гарантовано право на поділ, способи та порядок поділу спільного майна подружжя.
57. Поділ майна подружжя здійснюється таким чином: по-перше, визначається розмір часток дружини та чоловіка в праві спільної власності на майно (стаття 70 СК); по-друге, здійснюється поділ майна в натурі відповідно до визначених часток (стаття 71 СК). У разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 ЦК). При цьому не виключається звернення одного із подружжя, при наявності спору, з позовом про визнання права на частку в праві спільної власності без вимог щодо поділу майна в натурі (див., наприклад, постанову Верховного Суду від 27 листопада 2024 року у справі № 201/13593/19).
58. Слід враховувати, що особистою приватною власністю дружини, чоловіка, зокрема, є майно: набуте нею, ним до шлюбу; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто (частина перша статті 57 СК).
59. Цей суд наголошує, що по своїй суті компенсація в приватному праві - це певні дії задля справедливого «урівноваження» майнової чи немайнової втрати (внаслідок, наприклад, завдання шкоди чи припинення повністю або частково певного суб'єктивного права) шляхом сплати особі грошей, як загального еквіваленту всіх цінностей, або передання їй будь-якого майна такого роду, якості та вартості, що дадуть змогу «залагодити» понесену втрату (див. постанову Верховного Суду від 27 листопада 2024 року у справі
№ 201/13593/19).
60. У цій справі встановлено, що спірний будинок на праві власності належить ОСОБА_1 в порядку спадкування, капітальний ремонт якого сторони розпочали восени 2008 року за час шлюбу.
61. Відповідно до висновку експерта кошторисна вартість робіт (будівельних/ремонтно-будівельних), фактично виконаних в спірному будинку за час шлюбу між сторонами (02 жовтня 1993 - 11 січня 2022 року),
становить - 945 406,96 грн.
62. Отже, суди, встановивши, що протягом 1993-2021 років належний ОСОБА_1 будинок істотно збільшився у своїй вартості, в тому числі за рахунок праці ОСОБА_2 , оскільки спільними зусиллями та за рахунок спільних коштів здійснено капітальний ремонт будинку, його перепланування та реконструкцію, збільшено його площу, підведено до будинку газ, воду та замінено проводку, встановлено вікна, двері, підлогу, повністю облаштовано подвір'я, встановлено огорожу, здійснено фасадні роботи та інше, з урахуванням висновку експерта дійшли правильного висновку про стягнення на користь ОСОБА_2 472 703 грн витрат, понесених нею на будівництво та проведення капітальних ремонтних робіт спірного будинку.
63. Суд першої інстанції правильно виснував, що оскільки ОСОБА_2 як член сім'ї власника здійснювала капітальний ремонт домоволодіння з допоміжними приміщеннями частково за свої кошти, то вона, ОСОБА_2 , як особа, яка брала участь у ремонтних роботах жилого будинку не на підставі договору про створення спільної власності, має право вимагати відшкодування своїх затрат на будівництво.
64. Апеляційний суд обґрунтовано вказав, що ОСОБА_1 належними доказами не спростував, що ремонт будинку вчинений за рахунок коштів подружжя, внесок дружини у будівельно-ремонтні роботи та перебудову спірного об'єкта є достатньо значним для можливості визнання за нею права на компенсацію половини витрат.
65. З огляду на викладене узагальнені доводи касаційної скарги щодо недоведеності участі ОСОБА_2 у покращенні та капітальному ремонті спірного будинку підлягають відхиленню.
66. Не погоджуючись з наявним у справі висновком експерта, складеним за результатами будівельно-технічної експертизи, ОСОБА_1 клопотання про призначення повторної експертизи не заявляв. Не скористався і передбаченим статтею 106 ЦПК правом подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення, тому відповідні доводи касаційної скарги в цій частині колегія суддів відхиляє.
67. Доводи касаційної скарги, що судом першої інстанції проігноровано клопотання про витребування доказів від 06 грудня 2023 року,
є безпідставними з огляду на задоволення такого клопотання судом (том 2,
а. с. 86-87).
68. Аргументи касаційної скарги, щодо ненадання доказів того, що
ОСОБА_2 та її мати начебто отримували заробітну плату у вигляді будівельних матеріалів зводяться до переоцінки доказів у справі, що знаходиться поза межами повноважень касаційного суду відповідно до статі 400 ЦПК.
69. Враховуючи характер спірних правовідносин та застосованих судами норм права, наведена в касаційній скарзі практика Верховного Суду
(див. пункт 21) не свідчить про застосування норм права у цій справі без урахування висновків, що містяться у перелічених ОСОБА_1 постановах.
ІХ. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
70. Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржувані судові рішення частково ухвалені без додержання норм матеріального
і процесуального права.
71. Рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду в частині вирішення вимоги про визнання спірного будинку спільним сумісним майном подружжя необхідно скасувати, ухваливши в цій частині нове рішення про відмову в позові, що відповідатиме статті 412 ЦПК.
72. Рішення суду першої інстанції, у нескасованій апеляційним судом частині про стягнення витрат, понесених на будівництво та проведення капітальних ремонтних робіт житлового будинку, та постанову апеляційного суду в цій частині необхідно залишити без змін, що відповідатиме
статті 410 ЦПК.
Із цих підстав,
керуючись статтями 400, 402, 410, 412, 415, 416, 419 ЦПК, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Никифорак Володимир Михайлович, задовольнити частково.
2. Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 03 липня
2024 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 03 грудня
2024 року в частині вирішення зустрічних позовних вимог про визнання спірного будинку спільним сумісним майном подружжя скасувати, ухвалити
в цій частині нове рішення про відмову в позові.
3. Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 03 липня
2024 року, у нескасованій апеляційним судом частині про стягнення витрат, понесених на будівництво та проведення капітальних ремонтних робіт житлового будинку, та постанову Чернівецького апеляційного суду
від 03 грудня 2024 року в цій частині залишити без змін.
4. З моменту ухвалення постанови судом касаційної інстанції рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 03 липня
2024 року та постанова Чернівецького апеляційного суду від 03 грудня
2024 року в скасованих частинах втрачають законну силу.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді: В. І. Крат Д. А. Гудима І. О. Дундар Є. В. Краснощоков П. І. Пархоменко