14 травня 2026 року
м. Київ
cправа № 915/229/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючої, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Руда Г. В.,
за участю представників:
позивача - не з'явилися,
відповідача - Новикова О.Є (адвоката, в режимі відеоконференції),
прокуратури - Пустовіт М. Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.02.2026 (колегія суддів: Діброва Г. І. - головуюча, Савицький Я. Ф., Ярош А. І.) та рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.04.2025 (суддя Ржепецький В. О.) у справі
за позовом заступника керівника Первомайської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Синюхино-Брідської сільської ради
до Приватного акціонерного товариства "Первомайський кар'єр "Граніт"
про стягнення коштів за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів,
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. У березні 2024 року заступник керівника Первомайської окружної прокуратури (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Синюхино-Брідської сільської ради звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Первомайський кар'єр "Граніт" (далі - ПрАТ "Первомайський кар'єр "Граніт"), в якій просив суд стягнути з ПрАТ "Первомайський кар'єр "Граніт" на користь Синюхино-Брідської сільської ради грошові кошти в розмірі 14 506 288,78 грн за користування земельними ділянками з кадастровими номерами: 4825480400:05:000:0011, 4825480400:05:000:0012 і 4825480400:03:000:0051 загальною площею 61,22 га, розташованими в межах Синюхино-Брідської сільської ради Первомайського району Миколаївської області.
1.2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, Прокурор посилався на те, що строк дії договору оренди земельних ділянок, укладеного 19.06.2007 між Первомайською районною державною адміністрацією та Відкритим акціонерним товариством "Первомайський кар'єр "Граніт", яке в подальшому було реорганізоване у ПрАТ "Первомайський кар'єр "Граніт", закінчився 03.07.2017. Як зазначав Прокурор, додаткову угоду про продовження строку дії зазначеного договору укладено не було, її державна реєстрація не здійснювалась, проте ПрАТ "Первомайський кар'єр "Граніт" продовжує користуватися спірними земельними ділянками.
Прокурор зазначав, що відповідач не є власником та постійним користувачем земельних ділянок, а отже, не є суб'єктом плати за землю у формі земельного податку, тому єдиною можливою формою плати за землю для відповідача як землекористувача є орендна плата, що відповідає положенням підпункту 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України. Прокурор при цьому посилався на те, що рішенням Первомайської районної ради від 12.07.2017 № 6 затверджено нову нормативну грошову оцінку земельних ділянок, що перебували в оренді ПрАТ "Первомайський кар'єр "Граніт", яка в загальному розмірі становить 58 952 644,74 грн, із яких: нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 4,71 га становить 5 113 161,98 грн, земельної ділянки площею 3,8892 га - 4 222 103,95 грн, земельної ділянки площею 52,62 га - 49 617 378,81 грн.
Як зазначав Прокурор, ПрАТ "Первомайський кар'єр "Граніт" частково сплачувало кошти за користування зазначеними земельними ділянками, зокрема: в період із 01.06.2021 до 31.12.2021 - 178 745,35 грн, упродовж 2022 року - 25 535,05 грн. Водночас, як стверджував Прокурор, така сплата здійснювалася без урахування затвердженої нової нормативної грошової оцінки земель. На думку Прокурора, після закінчення строку дії договору оренди земельні ділянки орендодавцю повернуті не були, відповідач зберіг право видобутку корисних копалин на спірних землях та право власності на розташоване на них нерухоме майно, тому розпорядник земель з моменту закінчення строку дії договору оренди від 19.06.2007 і до цього часу був позбавлений можливості передати спірні земельні ділянки в оренду та отримувати від цього дохід. Відтак, за доводами Прокурора, позивач недоотримав відповідні надходження до місцевого бюджету.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 22.04.2025, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.02.2026 у справі № 915/229/24, відмовлено в задоволенні позовних вимог Прокурора.
2.2. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог Прокурора, суд першої інстанції виходив із того, що згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами діяльності ПрАТ "Первомайський кар'єр "Граніт" за КВЕД (08.11) є добування декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинистого сланцю (основний), (08.12) добування піску, гравію, глин і каоліну. Крім того, суд установив, що ПрАТ "Первомайський кар'єр "Граніт" 05.09.1995 видано спеціальний дозвіл № 343 на видобування корисних копалин (промислову розробку родовища Болеславчицьке) терміном дії до 14.05.2035.
З урахуванням наведеного суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач за суб'єктним критерієм належить до гірничодобувних підприємств у розумінні пункту 284.4 статті 284 Податкового кодексу України. Тому суд першої інстанції зазначив, що такі обставини спростовують застосовані Прокурором складові розрахунку суми позову, а відтак свідчать про необґрунтованість розрахунку заборгованості ПрАТ "Первомайський кар'єр "Граніт" за спірний період. Суд першої інстанції констатував, що Прокурор не довів розміру коштів за користування земельними ділянками, розташованими в межах Синюхино-Брідської сільської ради, після закінчення строку дії договору оренди земельних ділянок, який має бути стягнутий із відповідача.
2.3. Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін, рішення місцевого господарського суду, виходив із того, що при розрахунку розміру коштів, які відповідач має сплатити позивачеві за користування земельними ділянками, слід застосовувати положення підпункту 288.5.1 пункту 288.5, пункту 284.4. статті 284 Податкового кодексу України, оскільки відповідач є гірничодобувним підприємством. При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що встановлений у справі № 925/1280/21 статус відповідача як гірничодобувного підприємства має преюдиційне значення для розгляду цієї справи та не підлягає повторному доказуванню.
Апеляційний господарський суд зазначив, що розрахунок позовних вимог, наданий Прокурором, здійснено, виходячи з 10 % від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, тобто, відповідно до умов припиненого договору оренди, без застосування спеціальної норми пункту 284.4 статті 284 Податкового кодексу України.
Тому суд апеляційної інстанції виснував, що незастосування при розрахунку розміру коштів, які відповідач має сплатити позивачеві за користування земельними ділянками, положень пункту 284.4 статті 284 Податкового кодексу України свідчить про невідповідність поданого Прокурором розрахунку вимогам податкового законодавства та правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у справі № 925/1280/21, що призвело до визначення розміру заявлених до стягнення коштів без урахування передбаченої законом пільги.
Відтак суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наданий Прокурором розрахунок розміру коштів, які відповідач має сплатити позивачеві за користування земельними ділянками, не може бути покладений в основу судового рішення.
Апеляційний господарський суд зазначив, що в цьому випадку Прокурор обрав спосіб обчислення розміру позовних вимог, який не відповідає вимогам пункту 284.4 статті 284 Податкового кодексу України, а визначення судом іншого розміру плати із застосуванням спеціальної норми фактично означало би зміну правової конструкції позову та вихід за межі доводів і розрахунку, наведених позивачем. Тому, за висновком суду, відсутні правові підстави для здійснення судом самостійного перерахунку розміру позовних вимог. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що Прокурор не надавав суду апеляційної інстанції нових розрахунків з урахуванням преюдиційних фактів, установлених судом в іншій справі, з урахуванням іншої ставки, із застосуванням пільги, проведеної індексації тощо, а також не заявляв будь-яких клопотань із цього приводу.
3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень
3.1. Не погодившись із висновками судів попередніх інстанцій, перший заступник керівника Одеської обласної прокуратури звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.04.2025 і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.02.2026 у справі № 915/229/24 скасувати, а справу № 915/229/24 направити на новий розгляд до Господарського суду Миколаївської області.
3.2. Перший заступник керівника Одеської обласної прокуратури, звертаючись із касаційною скаргою, зазначає про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема, частини 2 статті 20, частини 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель", та порушення судами норм процесуального права, а саме: пункту 4 частини 5 статті 13, статті 73, статей 76-78, 86, 91, 210, 236, 269 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Касаційна скарга з підстав, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували висновків Верховного Суду:
- викладених у постановах від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20, від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 06.09.2023 у справі № 161/8273/20, від 10.02.2020 у справі № 922/981/18, від 09.02.2021 у справі № 922/3617/19, від 16.08.2022 у справі № 922/2095/21, щодо стягнення безпідставно збережених коштів на підставі положень статті 1212 Цивільного кодексу України;
- викладених у постановах від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17, від 08.10.2024 у справі № 916/2498/22, від 29.01.2019 у справі № 922/536/18, щодо процесуального обов'язку з'ясування обставин, пов'язаних із правильністю здійснення розрахунку, оцінки доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується, відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України.
Касаційна скарга з підстав, передбачених пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не дослідили зібрані у справі докази та необґрунтовано відхилили клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Перший заступник керівника Одеської обласної прокуратури зазначає, що суди попередніх інстанцій не надали оцінки доводам Прокурора про те, що рішеннями Синюхино-Брідської сільської ради від 13.07.2021 № 1 та від 12.07.2022 № 1 встановлено розміри ставок земельного податку та орендної плати на 2022 та 2023 роки. За доводами скаржника, відповідно до додатків 2.3 до зазначених рішень органу місцевого самоврядування ставка орендної плати за землі промисловості, у тому числі для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов'язані з користуванням надрами, у разі проведення нормативної грошової оцінки, становила 10 % від нормативної грошової оцінки земель, і такий розмір ставки орендної плати повністю відповідає приписам пункту 288.5.2 статті 285 Податкового кодексу України. На думку скаржника, суди не навели мотивів на спростування доводів Прокурора про те, що Синюхино-Брідська сільська рада розрахувала розмір орендної плати на підставі належних та допустимих доказів з урахуванням чинного впродовж певного періоду розміру нормативної грошової оцінки спірних земельних ділянок і затвердженої ставки орендної плати.
3.3. ПрАТ "Первомайський кар'єр "Граніт" у відзиві на касаційну скаргу просить касаційну скаргу першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури залишити без задоволення, рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.04.2025 і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.02.2026 у справі № 915/229/24 - без змін. На думку ПрАТ "Первомайський кар'єр "Граніт", Прокурор обрав спосіб обчислення розміру позовних вимог, який не відповідає вимогам пункту 284.4 статті 284 Податкового кодексу України, тому в судів попередніх інстанцій відсутні правові підстави для здійснення самостійного перерахунку заявлених до стягнення сум. При цьому ПрАТ "Первомайський кар'єр "Граніт" зазначає, що доводи скаржника про неврахування судами попередніх інстанцій правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах, на які посилається скаржник, є безпідставними та необґрунтованими.
4. Обставини справи, встановлені судами
4.1. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що 19.06.2007 між Первомайською районною державною адміністрацією Миколаївської області як орендодавцем та Відкритим акціонерним товариством "Первомайський кар'єр "Граніт" (правонаступником якого є ПрАТ "Первомайський кар'єр "Граніт") як орендарем, укладено договір оренди земельних ділянок, який зареєстровано у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі по Бочеславчицькій сільській раді 03.07.2007 за реєстровим № 040702200071. За умовами пунктів 1.1, 1.2 цього договору орендодавець на підставі розпорядження голови Первомайської районної державної адміністрації від 29.01.2003 № 23-р передає, а орендар приймає в оренду терміном на 10 (десять) років земельні ділянки загальною площею 61,22 га, у тому числі пасовища площею 3,89 га, землі промисловості - 17,82 га, землі під відкритими розробками, кар'єрами, шахтами - 39,51 га, для добувної промисловості (виробництва будівельних матеріалів) із земель, розташованих у межах території Болеславчицької сільської ради Первомайського району.
4.2. Відповідно до кадастрового плану, що є додатком до договору оренди земельних ділянок від 19.06.2007, земельним ділянкам присвоєно кадастрові номери: 4825480400:05:000:0011, 4825480400:05:000:0012 та 4825480400:03:000:0051.
4.3. Згідно з пунктами 2.1, 2.2 договору оренди земельних ділянок від 19.06.2007 орендна плата сплачується орендарем у грошовій формі щомісячно в розмірі 8789,42 грн та перераховується в місцевий бюджет Болеславчицької сільської ради, код платежу 13050200, на рахунок №33217812700296 в МФО №826013 в УДК у Миколаївській області, код одержувача 23411600, не пізніше 30-го числа кожного місяця. Розмір орендної плати може бути переглянутий з ініціативи орендодавця за згодою сторін не частіше одного разу на рік шляхом внесення змін до цього договору. У разі збільшення законодавчими органами розміру земельного податку розмір орендної плати відповідно індексується та нараховується в новому розмірі з дня введення нових ставок земельного податку.
4.4. Пунктом 3 договору оренди земельних ділянок від 19.06.2007 визначено, що земельні ділянки надаються для добувної промисловості (виготовлення будівельних матеріалів) без зміни цільового призначення на умовах додержання орендарем екологічної безпеки землекористування, додержання ним державних стандартів, норм і правил, проектних рішень.
Відповідно до пункту 9.2 договору оренди земельних ділянок від 19.06.2007 договір оренди земельних ділянок припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.
4.5. За умовами пункту 9.3 договору оренди земельних ділянок від 19.06.2007 після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельними ділянками після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
4.6. Згідно з пунктом 12 договору оренди земельних ділянок від 19.06.2007 він набирає чинності після підписання його сторонами і державної реєстрації.
4.7. Суди установили, що невід'ємними частинами договору є: кадастровий план земельної ділянки; акт визначення меж земельної ділянки в натурі ( на місцевості); акт про встановлення на місцевості меж зон обмежень прав власності на землю та використання земельних ділянок; акт приймання-передачі об'єкта оренди.
4.8. Як зазначив суд апеляційної інстанції, згідно з розрахунком розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких проведена на 01.01.2005, земельна ділянка належить до категорії земель промисловості, має площу 61,23 га, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1 054 730,21 грн, при застосуванні ставки орендної плати в розмірі 10 % на рік розмір орендної плати складає 105 473,00 грн.
4.9. За змістом акта приймання-передачі земельних ділянок в натурі (на місцевості) від 03.07.2007 Первомайська районна державна адміністрація передала, а ВАТ "Первомайський кар'єр "Граніт" прийняло в оренду земельні ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 61,22 га строком на 10 років для добувної промисловості (виробництва будівельних матеріалів), розташовані в межах території Болеславчицької сільської ради.
4.10. Державна служба геології та надр України 05.09.1995 видала ВАТ "Первомайський кар'єр "Граніт" спеціальний дозвіл на користування надрами № 343, яким надала право на видобування корисних копалин, а саме гранітів, придатних як сировина для виробництва щебеню будівельного та каменю бутового, а також відсівів від дроблення гранітів, придатних для благоустрою, рекультивації та планування, на Болеславчицькому родовищі, що розташоване на території Миколаївської області, Первомайського району. Зазначений спеціальний дозвіл виданий строком до 14.05.2035 та є чинним із урахуванням змін, внесених наказом Державної служби геології та надр України від 10.02.2021 № 152 та наказом від 29.09.2022 № 341.
4.11. За змістом листа Миколаївської обласної державної адміністрації від 31.05.2021 № 05-67/2226-21 Миколаївська обласна державна адміністрація розглянула лист Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області щодо надання копій документів та інформації стосовно укладення між обласною державною адміністрацією та ПрАТ "Первомайський кар'єр "Граніт" договорів оренди землі, їх продовження, укладення додаткових угод, а також повернення земельних ділянок у власність держави. При цьому Миколаївська обласна державна адміністрація повідомила про відсутність інформації та документів щодо укладення додаткових угод до договору оренди землі, а також про відсутність копій актів приймання-передачі відповідних земельних ділянок до Миколаївської обласної державної адміністрації.
Миколаївська обласна державна адміністрація повідомила про наявність таких документів: звернення ВАТ "Первомайський кар'єр "Граніт" від 03.06.2017 № 685 щодо поновлення та продовження терміну дії договору оренди землі; відповіді Миколаївської обласної державної адміністрації від 12.07.2017 № 2729/0/05-38/3-17 про результати розгляду звернення; звернення департаменту агропромислового розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації до ВАТ "Первомайський кар'єр "Граніт" від 24.05.2021 № 240/06/06.2-26/21 щодо необхідності укладення договору оренди земельної ділянки.
4.12. За змістом листа від 03.06.2017 (вх. № 685) ВАТ "Первомайський кар'єр "Граніт" звернулося до Миколаївської обласної державної адміністрації із заявою про поновлення та продовження строку дії договору оренди землі, в якій зазначило, що на підставі договору оренди земельних ділянок від 19.06.2007, укладеного з Первомайською районною державною адміністрацією, товариство використовує земельні ділянки загальною площею 61,22 га, у тому числі: пасовища - 3,89 га, землі промисловості - 17,82 га, землі під відкритими розробками, кар'єрами, шахтами - 39,51 га, для здійснення діяльності у сфері добувної промисловості (виробництва будівельних матеріалів). Зазначені земельні ділянки передані із земель, що перебували в постійному користуванні Болеславчицького каменедробильного заводу Первомайського району Миколаївської області, який у подальшому було реорганізовано у ВАТ "Первомайський кар'єр "Граніт", та розташовані в межах території Болеславчицької сільської ради Первомайського району Миколаївської області. В листі також зазначено, що договір оренди укладено на підставі акта про надання гірничого відводу від 27.08.2002 та спеціального дозволу на користування надрами від 05.09.1995 реєстраційний № 343, строк дії якого продовжено наказами від 14.05.2015 № 113 та від 09.10.2015 № 325.
4.13. Листом від 12.07.2017 № 2729/0/05-38/3-17 Миколаївська обласна державна адміністрація повідомила ВАТ "Первомайський кар'єр "Граніт" про те, що Миколаївська обласна державна адміністрація розглянула його звернення щодо поновлення договору оренди земельних ділянок, укладеного 19.06.2007 між Первомайською районною державною адміністрацією та ВАТ "Первомайський кар'єр "Граніт". За результатами розгляду зазначено, що відповідно до статті 33 Закону України "Про оренду землі" орендар має переважне право на поновлення договору оренди за умови належного виконання обов'язків та своєчасного звернення до орендодавця з листом-повідомленням і проектом додаткової угоди не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії договору.
4.14. При цьому встановлено, що звернення ВАТ "Первомайський кар'єр "Граніт" надійшло до Миколаївської обласної державної адміністрації 19.06.2017, тобто менше ніж за місяць до спливу строку дії договору оренди, який діяв до 03.07.2017, що не відповідає вимогам статті 33 Закону України "Про оренду землі".
Крім того, в листі зазначено, що договір оренди земельних ділянок від 19.06.2007 не містить усіх істотних умов, визначених статтею 15 Закону України "Про оренду землі", зокрема в ньому відсутні кадастрові номери земельних ділянок, розмір орендної плати визначено не у відсотках від нормативної грошової оцінки, не врегульовано питання щодо індексації орендної плати, строків та порядку її перегляду, а також щодо відповідальності за несплату. В листі зазначено також, що вид цільового призначення земельних ділянок, визначений у договорі оренди, не відповідає Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженій наказом Держкомзему України від 23.07.2010 № 548, та даним Державного земельного кадастру.
Водночас Миколаївська обласна державна адміністрація звернула увагу на необхідність проведення та затвердження у встановленому законодавством порядку нормативної грошової оцінки земельних ділянок з метою визначення розміру орендної плати, а також на необхідність підтвердження ВАТ "Первомайський кар'єр "Граніт" належного виконання обов'язків орендаря в частині своєчасного внесення орендної плати.
4.15. За змістом рішення Первомайської районної ради Миколаївської області від 12.07.2017 № 6 районна рада затвердила технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, зокрема тих, що перебувають в оренді ВАТ "Первомайський кар'єр "Граніт", та встановила, що земельна ділянка площею 4,7100 га для добувної промисловості (виробництво будівельних матеріалів) в межах території Болеславчицької сільської ради Первомайського району Миколаївської області оцінена у 5 113 161,98 грн; земельні ділянки площею 3,8892 га та 52,6200 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд підприємств, які використовують надра, оцінені відповідно у 4 222 103,95 грн та 49 617 378,81 грн. Технічну документацію підготували виконавці: Миколаївський підвідомчий дослідний та проектний інститут, інженери-землевпорядники, сертифіковані відповідно до державних норм (сертифікат від 24.01.2013 № 000808, кваліфікаційний сертифікат землевпорядника від 03.01.2013 № 000946).
4.16. Згідно з витягами Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 06.08.2021 №53/44-21 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 4825480400:03:000:0051 на 2021 рік становить 49 617 378,81 грн; нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 4825480400:05:000:0011 на 2020 рік становить 4 222 103,95 грн; нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 4825480400:05:000:0012 на 2021 рік становить 5 113 161,98 грн.
4.17. Згідно з інформацією Синюхино-Брідської сільської ради від 20.11.2023 № 966 в Синюхино-Брідській сільській раді відсутні рішення щодо ставок орендної плати за користування земельними ділянками залежно від їх цільового використання та щодо ставок земельного податку на території Болеславчицької сільської ради в період із 01.01.2018 до 14.12.2020 року.
4.18. Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області листом від 04.07.2017 № 3-14-0.61-4974/2-17 повідомило першого заступника голови Миколаївської обласної державної адміністрації про те, що Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області розглянуто клопотання ВАТ "Первомайський кар'єр "Граніт" щодо поновлення договору оренди земельних ділянок від 19.06.2007.
4.19. За змістом листа Департаменту агропромислового розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації від 24.05.2021 (№ 240/06/06.2-26121) щодо укладення договору оренди земельної ділянки, Департамент розглянув лист Синюхино-Брідської сільської ради Первомайського району Миколаївської області від 27.04.2021 № 539 щодо поновлення договору оренди земельних ділянок промисловості в межах Синюхино-Брідської сільської ради (Болеславчицький старостинський округ) Первомайського району Миколаївської області з ПрАТ "Первомайський кар'єр Граніт" та щодо визначення актуального розміру орендної плати. В листі зазначено, що за інформацією Синюхино-Брідської сільської ради станом на дату розгляду звернення ПрАТ "Первомайський кар'єр "Граніт" продовжує користуватися вказаними земельними ділянками, сплачує орендну плату, а на земельних ділянках розташоване нерухоме майно, що належить товариству.
Департамент звернув увагу на те, що відповідно до статті 122 Земельного кодексу України повноваження щодо надання земельних ділянок у користування на умовах оренди за межами населених пунктів належать обласним державним адміністраціям, тому ПрАТ "Первомайський кар'єр "Граніт" необхідно звернутися до Миколаївської обласної державної адміністрації з метою укладення договору оренди землі.
4.20. З листа Первомайської районної державної адміністрації Миколаївської області від 28.05.2021 року № 1044-01.02-07 вбачається, що Первомайська районна державна адміністрація у відповідь на запит заступника керівника Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області від 21.05.2021 № 54-1174 надала належним чином завірену копію договору оренди земельних ділянок від 19.06.2007, а також зазначила, що орендар - ПрАТ "Первомайський кар'єр "Граніт" з метою продовження зазначеного договору до районної державної адміністрації не звертався, додаткові угоди до договору не підписувалися, а земельні ділянки, що були предметом договору, не повернуті.
Крім того, Первомайська райдержадміністрація повідомляла, що станом на теперішній час не має повноважень щодо надання у власність або користування земель промисловості.
4.21. За змістом листа Синюхино-Брідської сільської ради Первомайського району від 28.09.2023 № 86 сільська рада у відповідь на лист Первомайської окружної прокуратури від 28.08.2023 № 54-4415вих-23 повідомила про те, що з метою стягнення з ПрАТ "Первомайський кар'єр "Граніт" недоотриманих коштів за користування земельними ділянками загальною площею 61,22 га у межах території Болеславчицького старостинського округу Синюхино-Брідської сільської ради після закінчення терміну дії договору оренди землі, на юридичну адресу підприємства було направлено лист від 18.09.2023 № 759 щодо добровільної сплати збитків у вигляді неотриманої орендної плати за період із 01.06.2021 по 15.09.2023 в сумі 14 506 288,78 грн на розрахунковий рахунок місцевого бюджету Синюхино-Брідської сільської ради. Розмір орендної плати за користування земельною ділянкою за період із 01.07.2021 до 15.09.2023 визначено із застосуванням ставки 10 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, із урахуванням відповідних коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки.
4.22. Згідно з витягами Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області:
- від 28.12.2023 № 2159/0/34-23 - нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 4825480400:05:000:0011 становить 5 340 961,50 грн;
- від 28.12.2023 № 2158/0/34-23 - нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 4825480400:03:000:0051 становить 62 765 984,19 грн;
- від 28.12.2023 № 2157/0/34-23 - нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 4825480400:05:000:0012 становить 6 468 149,90 грн.
4.23. За змістом листа Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області від 03.01.2024 № 10/5/14-29-04-02-07-1 за даними автоматизованої інформаційної системи ДПС України "Податковий блок" та податкових декларацій із плати за землю ПрАТ "Первомайський кар'єр "Граніт" за користування земельною ділянкою загальною площею 61,22 га за період із 01.06.2021 до 31.12.2023 сплачено орендну плату за кодом бюджетної класифікації 18010600 у загальній сумі 154 034,04 грн.
4.24. За змістом листа Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області від 10.01.2024 № 54-14/ВИХ-24 за даними автоматизованої інформаційної системи ДПС України "Податковий блок" надано інформацію про суми сплати орендної плати з юридичних осіб за кодом бюджетної класифікації 18010600 до Синюхинобрідської територіальної громади за період із 01.06.2021 до 15.09.2023. Згідно із цим листом у 2021 році сплачено орендну плату на загальну суму 179 569,09 грн, у 2022 році - 24 711,31 грн з урахуванням повернення коштів, при цьому за період із 01.01.2023 до 15.09.2023 орендна плата не сплачувалася.
4.25. Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельні ділянки, сформованого 09.01.2024, земельні ділянки з кадастровими номерами: 4825480400:05:000:0012 площею 4,71 га, 4825480400:03:000:0051 площею 52,62 га, 4825480400:05:000:0011 площею 3,8892 га мають цільове призначення 11.01 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов'язані з користуванням надрами, належать до земель промисловості, використовуються для добувної промисловості (виробництва будівельних матеріалів), перебувають у державній власності та розташовані на території Миколаївської області, Первомайського району, Болеславчицької сільської ради; відомості про нормативну грошову оцінку відсутні. Водночас відповідно до відомостей про суб'єктів права власності на вказані земельні ділянки власником земельних ділянок зазначено Первомайську районну державну адміністрацію; при цьому відомості про державну реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні. Згідно з відомостями про суб'єкта речового права на земельні ділянки користувачем зазначено Відкрите акціонерне товариство "Первомайський кар'єр "Граніт", однак інформація щодо виду речового права, дати та номера його державної реєстрації, а також органу, що здійснив таку реєстрацію, відсутня.
4.26. За змістом листа Синюхино-Брідської сільської ради Первомайського району Миколаївської області від 16.10.2023 № 867 ПрАТ "Первомайський кар'єр "Граніт" після закінчення строку дії договору оренди землі продовжувало користуватися земельними ділянками загальною площею 61,22 га, розташованими в межах території Болеславчицького старостинського округу Синюхино-Брідської сільської ради. З метою стягнення недоотриманих коштів за користування земельними ділянками Синюхино-Брідська сільська рада на адресу підприємства направила лист від 18.09.2023 № 759 щодо добровільної сплати збитків у вигляді недоодержаної орендної плати за період із 01.06.2021 до 15.09.2023 в сумі 14 506 288,78 грн. Зазначений лист відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення отримано представником ПрАТ "Первомайський кар'єр "Граніт" 02.10.2023, однак станом на 16.10.2023 нараховану суму заборгованості підприємство не сплатило у строк, встановлений Синюхино-Брідською сільською радою (до 15.10.2023).
4.27. Згідно із запитом Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області до Синюхино-Брідської сільської ради від 25.10.2023 № 54-7470ВИХ-23 54-50/4-715-23, складеним у порядку, визначеному статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", після закінчення строку дії договору оренди земельних ділянок загальною площею 61,22 га ПрАТ "Первомайський кар'єр "Граніт" продовжувало користуватися зазначеними земельними ділянками без укладення нових договорів оренди та без сплати орендної плати.
4.28. Синюхино-Брідська сільська рада на запит Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області від 25.10.2023 № 54-5470вих-23 повідомила, що заходи щодо захисту інтересів держави шляхом звернення до суду з позовами про повернення земельних ділянок із кадастровими номерами: 4825480400:05:000:0011, 4825480400:05:000:0012, 4825480400:03:000:0051 та про стягнення коштів за їх використання сільською радою не вживалися у зв'язку з відсутністю головного спеціаліста-юриста (мобілізованого з лютого 2022 року), а також у зв'язку з відсутністю коштів на сплату судового збору. Разом з тим сільська рада зазначила про необхідність стягнення з ПрАТ "Первомайський кар'єр "Граніт" повної суми заборгованості зі сплати орендної плати за користування зазначеними земельними ділянками та повернення їх у розпорядження територіальної громади. Синюхино-Брідська сільська рада також повідомила, що станом на 31.10.2023 ПрАТ "Первомайський кар'єр "Граніт" нараховану суму заборгованості в добровільному порядку не сплатило.
4.29. Згідно із запитом Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області до Синюхино-Брідської сільської ради від 20.12.2023 № 54-6465ВИХ-23, після закінчення строку дії договору оренди земельних ділянок загальною площею 61,22 га ПрАТ "Первомайський кар'єр "Граніт" продовжувало користуватися зазначеними земельними ділянками без укладення нових договорів оренди та без сплати орендної плати. Відповідно до відомостей із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно договори оренди на вказані земельні ділянки підприємством дотепер не укладені, у зв'язку із чим орендна плата не сплачувалась. У зв'язку з можливим порушенням інтересів держави при користуванні ПрАТ "Первомайський кар'єр "Граніт" земельними ділянками Прокурор просив повідомити про укладення після закінчення строку дії договорів нових договорів оренди, розмір нарахованої та фактично сплаченої орендної плати за період користування, наявність і суму недоотриманої орендної плати, вжиті заходи претензійного характеру щодо її стягнення та щодо повернення земельних ділянок, а також про звернення або причини незвернення органу місцевого самоврядування до суду з метою захисту інтересів держави та територіальної громади.
4.30. У відповіді Синюхино-Брідської сільської ради на запит Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області від 02.01.2024 №05/02-14 зазначено про те, що ПрАТ "Первомайський кар'єр "Граніт" із заявами про укладення договорів оренди після 01.06.2021 не зверталося, угоди щодо користування земельними ділянками не укладалися, орендна плата за 2022- 2023 роки не надходила, відповіді на претензію щодо сплати недоотриманої орендної плати не отримано, а заходи щодо судового захисту інтересів держави не вживалися з об'єктивних причин. Позиція сільської ради полягає в необхідності стягнення з ПрАТ "Первомайський кар'єр "Граніт" повної суми заборгованості та повернення земельних ділянок у розпорядження територіальної громади.
4.31. За результатами проведених обстежень земельних ділянок Синюхино-Брідська сільська рада склала відповідні акти, а саме:
- акт обстеження від 26.12.2023 земельної ділянки з кадастровим номером 4825480400:05:000:0012, відповідно до якого встановлено, що зазначена земельна ділянка використовується як асфальтована під'їзна дорога до ПрАТ "Первомайський кар'єр "Граніт";
- акт обстеження від 26.12.2023 земельної ділянки з кадастровим номером 4825480400:03:000:0051, яким зафіксовано, що на вказаній земельній ділянці розташовані промислові приміщення та майданчик для видобування каменю (кар'єр).
Обстеження проведено комісією у складі старости Старостинського округу, інспектора відділу земельних відносин та депутата сільської ради.
4.32. Крім того, як зазначили суди, в матеріалах справи містяться такі документи: лист Синюхино-Брідської сільської ради від 02.05.2024 № 449; рішення Болеславчицької сільської ради від 25.06.2019 № 2 "Про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку на території Болеславчицької сільської ради на 2020 рік" з додатками; рішення Болеславчицької сільської ради від 10.07.2020 № 3 "Про внесення змін до рішення сільської ради від 25.06.2019 № 2 "Про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку на території Болеславчицької сільської ради на 2020 рік" з додатками; рішення Синюхино-Брідської сільської ради від 13.07.2021 № 1 "Про встановлення ставок місцевих податків і зборів на території Синюхино-Брідської сільської ради на 2022 рік" з додатками; рішення Синюхино-Брідської сільської ради від 12.07.2022 № 1 "Про встановлення ставок місцевих податків і зборів на території Синюхино-Брідської сільської ради" з додатками.
4.33. Зважаючи на те, що ПрАТ "Первомайський кар'єр "Граніт" після завершення терміну дії договору оренди земельних ділянок від 19.06.2007 не повернуло орендодавцю земельні ділянки, оскільки йому належить право видобутку корисних копалин на спірних земельних ділянках, а також на них розташоване нерухоме майно, належне відповідачу, відтак розпорядник земель позбавлений можливості здавати земельні ділянки в оренду та отримувати від цього прибуток, Прокурор звернувся з позовом про стягнення з ПрАТ "Первомайський кар'єр "Граніт" на користь Синюхино-Брідської сільської ради грошових коштів у розмірі 14 506 288,78 грн за користування земельними ділянками з кадастровими номерами: 4825480400:05:000:0011, 4825480400:05:000:0012, 4825480400:03:000:0051 загальною площею 61,22 га, розташованими в межах Синюхино-Брідської сільської ради Первомайського району Миколаївської області.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.03.2026 справу № 915/229/24 передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Багай Н. О. - головуюча, Дроботова Т. Б., Чумак Ю. Я.
Ухвалою Верховного Суду від 13.04.2026 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.02.2026 та рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.04.2025 у справі № 915/229/24, розгляд справи призначено у відкритому судовому засіданні на 05.05.2026.
Відповідно до розпорядження заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 04.05.2026 № 32.2-01/455 у зв'язку з перебуванням судді Дроботової Т.Б. на лікарняному призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 915/229/24. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.05.2026 справу № 915/229/24 передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Багай Н. О. -головуюча, Берднік І.С., Чумак Ю. Я.
Ухвалою Верховного Суду від 05.05.2026 оголошено перерву в судовому засіданні з розгляду касаційної скарги першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.02.2026 та рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.04.2025 у справі № 915/229/24 на 14.05.2026.
Відповідно до розпорядження заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 13.05.2026 № 32.2-01/581 у зв'язку з перебуванням судді Берднік І. С. у відпустці призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 915/229/24. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2026 справу № 915/229/24 передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Багай Н. О. - головуюча, Дроботова Т. Б., Чумак Ю. Я.
5.2. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
5.3. Заслухавши суддю-доповідачку, пояснення представників учасників справи, дослідивши наведені в касаційній скарзі та відзиві доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд зазначає таке.
5.4. Предметом позову в цій справі є матеріально-правові вимоги Прокурора в особі Синюхино-Брідської сільської ради про стягнення з відповідача коштів у сумі 14 506 288,78 грн за користування земельними ділянками з кадастровими номерами: 4825480400:05:000:0011, 4825480400:05:000:0012, 4825480400:03:000:0051 загальною площею 61,22 га, розташованими в межах Синюхино-Брідської сільської ради, після закінчення строку дії договору оренди земельних ділянок від 19.06.2007 за період із 01.07.2021 до 15.09.2023.
5.5. Верховний Суд зазначає, що спірні правовідносини у цій справі врегульовані главою 83 Цивільного кодексу України, оскільки виникли у зв'язку з фактичним користуванням відповідачем земельними ділянками без укладеного договору оренди та недоотриманням їх власником доходів у вигляді орендної плати.
5.6. Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
5.7. Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала (подібний висновок сформульовано Верховним Судом України у постанові від 02.03.2016 у справі № 6-3090цс15).
5.8. Обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.
Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.
Наведена правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17.
5.9. Для вирішення спору щодо стягнення з фактичного користувача земельної ділянки безпідставно збережених коштів орендної плати згідно зі статтями 1212- 1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, необхідно насамперед з'ясувати: а) чи наявні правові підстави для використання земельної ділянки; б) яка площа земельної ділянки та чи є вона сформованою відповідно до вимог земельного законодавства; в) в якому розмірі підлягають відшкодуванню доходи, пов'язані з безпідставним збереженням майна, розраховані відповідно до вимог земельного законодавства, а саме на підставі нормативної грошової оцінки землі (близький за змістом висновок викладений у постанові Верховного Суду від 10.02.2019 у справі № 922/981/18).
5.10. У справі, що розглядається, за встановленими судами обставинами, відповідач продовжує користуватися земельними ділянками після завершення строку дії договору оренди земельних ділянок від 19.06.2007, доказів укладення додаткової угоди про продовження дії договору оренди земельних ділянок немає.
5.11. Суди попередніх інстанцій, відмовляючи в задоволенні позову Прокурора, зазначили, що при розрахунку коштів, які відповідач має сплатити позивачеві за користування земельними ділянками, слід застосовувати положення підпункту 288.5.1 пункту 288.5, пункту 284.4 статті 284 Податкового кодексу України, оскільки відповідач є гірничодобувним підприємством. Як виснували суди, в цьому випадку Прокурор обрав спосіб обчислення розміру позовних вимог, який не відповідає вимогам пункту 284.4 статті 284 Податкового кодексу України. Водночас, за висновком судів, визначення судом іншого розміру плати із застосуванням спеціальної норми фактично означало би зміну правової конструкції позову та вихід за межі доводів і розрахунку, наведених Прокурором. Тому суди дійшли висновку про відсутність підстав для здійснення судом самостійного перерахунку розміру позовних вимог.
5.12. Не погодившись із висновками судів попередніх інстанцій, перший заступник керівника Одеської обласної прокуратури звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Перший заступник керівника Одеської обласної прокуратури, звертаючись із касаційною скаргою, зазначає про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема, частини 2 статті 20, частини 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель", та порушення судами норм процесуального права, а саме: пункту 4 частини 5 статті 13, статті 73, статей 76- 78, 86, 91, 210, 236, 269 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
5.13. Пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами1, 3 статті 310 цього Кодексу.
Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 1
частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України
5.14. Касаційна скарга з підстав, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували висновків Верховного Суду:
- викладених у постановах від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20, від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 06.09.2023 у справі № 161/8273/20, від 10.02.2020 у справі № 922/981/18, від 09.02.2021 у справі № 922/3617/19, від 16.08.2022 у справі № 922/2095/21, щодо стягнення безпідставно збережених коштів на підставі положень статті 1212 Цивільного кодексу України;
- викладених у постановах від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17, від 08.10.2024 у справі № 916/2498/22, від 29.01.2019 у справі № 922/536/18, щодо процесуального обов'язку з'ясування обставин, пов'язаних із правильністю здійснення розрахунку, оцінки доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується, відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України.
5.15. Розглянувши наведені скаржником доводи, колегія суддів установила, що в постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20, на яку посилається скаржник, сформульовано такий висновок:
"7.10. Отже, у випадку використання землекористувачем сформованої земельної ділянки комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору оренди власник такої земельної ділянки (орган місцевого самоврядування, який представляє інтереси територіальної громади) може захистити своє право на компенсацію йому вартості неотриманої орендної плати в порядку статті 1212 ЦК України.
…7.19. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.
…7.28. З огляду на те, що земельним законодавством та ПК України не обмежується можливість подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати виключно витягом з Державного земельного кадастру, належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка з Державного земельного кадастру, витяг з Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, наданий відповідно до статей 98 - 103 ГПК України, які містять інформацію щодо предмета спору в цій справі".
5.16. Як зазначає скаржник, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17 зазначено, що право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на приписи частини 2 статті 120 Земельного кодексу України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника, і на якій розташоване це нерухоме майно. До моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.
5.17. Скаржник також зазначає, що в постановах Верховного Суду від 09.02.2022 у справі № 904/4748/20 та від 13.09.2023 у справі № 904/4380/21 викладено висновки про те, що розмір орендної плати згідно з пунктом 288.5 статті 288 Податкового кодексу України встановлюється в договорі оренди землі, тому пільговий розмір плати за землю, передбачений пунктом 284.4 статті 284 Податкового кодексу України, може бути застосований у спірних правовідносинах за умови належного оформлення права користування на земельні ділянки, при досягненні домовленості між власником земельних ділянок та орендарем, та відображений у відповідному договорі з урахуванням, зокрема, площі земель, які використовуються безпосередньо для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин. Гірничодобувне підприємство має право на встановлення плати за надані йому земельні ділянки у законодавчо врегульованому розмірі 25 відсотків від податку лише за умови належного оформлення права користування на земельні ділянки для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин.
5.18. Водночас, як стверджує скаржник, у постановах Верховного Суду від 08.10.2024 у справі № 916/2498/22, від 29.01.2019 у справі № 922/536/18 наголошено на тому, що, з огляду на вимоги статей 79, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд у будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).
5.19. Як зазначає скаржник, подібні висновки викладені також у постановах Верховного Суду від 27.01.2020 у справі № 924/653/18, від 29.01.2019 у справі № 922/595/18, від 29.05.2020 у справі № 922/2843/19, в яких предметом спору також були вимоги позивача про стягнення коштів за використання земель комунальної власності без правовстановлюючих документів на користь власників цих земель.
5.20. У справі, яка розглядається, суди виснували, що незастосування Прокурором при розрахунку суми заборгованості відповідача положень пункту 284.4 статті 284 Податкового кодексу України свідчить про невідповідність поданого Прокурором розрахунку вимогам податкового законодавства та правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у справі № 925/1280/21, що призвело до визначення розміру заявлених до стягнення коштів без урахування передбаченої законом пільги. Відтак суди дійшли висновку, що наданий Прокурором розрахунок не може бути покладений в основу судового рішення.
5.21. Колегія суддів, проаналізувавши висновки Верховного Суду, на які покликається скаржник, перевіривши та надавши оцінку доводам скаржника, зазначає, що статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
5.22. Використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону (стаття 206 Земельного кодексу України).
5.23. Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
5.24. Плата за землю справляється на підставі положень розділу XII Податкового кодексу України.
5.25. У підпункті 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. плата за землю справляється у формі орендної плати або земельного податку.
5.26. Згідно з пунктом 284.1 статті 284 Податкового кодексу України Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.
5.27. Згідно з підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування платою за землю є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.
5.28. Пунктом 271.1 статті 271 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування плати за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом XII Податкового кодексу України, а в разі якщо нормативну грошову оцінку не проведено - площа земельних ділянок.
5.29. Відповідно до пунктів 289.1, 289.2 статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за певною формулою.
5.30. Отже, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки - підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж установлено положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі №912/2797/21 та у постанові Верховного Суду від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20).
5.31 Розмір орендної плати встановлюється в договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки; для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області (підпункт 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України).
5.32. За змістом статті 12 Закону України "Про оцінку земель" (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) нормативно-правові акти з проведення оцінки земель затверджуються Кабінетом Міністрів України. Для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності нормативна грошова оцінка земель проводиться обов'язково (стаття 13 цього Закону).
5.33. Відповідно до частини 2 статті 20 та частини 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
5.34. Отже, технічна документація на конкретну земельну ділянку, яка виготовляється на замовлення землекористувача (власника), відповідно до статті 20 Закону України "Про оцінку земель", є джерелом інформації про нормативну грошову оцінку певної земельної ділянки ((аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі №912/2797/21 та у постанові Верховного Суду від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20).
5.35. Таким чином, для стягнення коштів, які Синюхино-Брідська сільська рада як власник земельної ділянки мала б отримати як орендну плату у спірних правовідносинах, судам слід було встановити відповідно до положень статей 74- 79 Господарського процесуального кодексу України фактичні обставини справи, що є визначальними для розрахунку суми, що підлягає стягненню, а саме: площу займаних земельних ділянок, часовий період (строк), протягом якого використовуються земельні ділянки, їх нормативну грошову оцінку та ставку орендної плати, що підлягає застосуванню.
5.36. Крім того, відповідно до пункту 284.4 статті 284 Податкового кодексу України плата за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, справляється у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 277 цього Кодексу.
5.37. Проте суди попередніх інстанцій не встановили відповідно до вимог статей 77- 79, 236 Господарського процесуального кодексу України, чи відповідає відповідач критеріям, встановленим зазначеним законодавчим положенням, зважаючи на те, що положення пункту 284.4 статті 284 Податкового кодексу України можуть бути застосовані лише до гірничодобувних підприємств і лише щодо земельних ділянок, які надані їм у користування для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин.
5.38. Колегія суддів також зазначає, що відповідно до висновків Верховного Суду, на які посилається скаржник, з огляду на вимоги статей 79, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд із урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд у будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).
5.39. Натомість суди попередніх інстанцій, перевіряючи наданий Прокурором розрахунок коштів, які підлягають стягненню за спірний період, виходили з того, що в цьому випадку Прокурор обрав спосіб обчислення розміру позовних вимог, який не відповідає вимогам пункту 284.4 статті 284 Податкового кодексу України, а визначення судом іншого розміру плати із застосуванням спеціальної норми фактично означало би зміну правової конструкції позову та вихід за межі доводів і розрахунку, наведених позивачем. Тому, за висновками судів, відсутні правові підстави для здійснення судом самостійного перерахунку розміру позовних вимог. При цьому суди не з'ясували обставин, пов'язаних із правильністю здійснення позивачем розрахунку, та не оцінили докази, на яких цей розрахунок ґрунтується, не скористалися своїм правом зобов'язати сторони подати детальний розрахунок чи контррозрахунок.
5.40. За таких обставин доводи скаржника, які стали підставою для відкриття касаційного провадження з підстав, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, частково підтвердилися.
Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України
5.41. Касаційна скарга з підстав, передбачених пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не дослідили зібрані у справі докази.
Перший заступник керівника Одеської обласної прокуратури зазначає, що суди попередніх інстанцій надали оцінку доводам Прокурора про те, що рішеннями Синюхино-Брідської сільської ради від 13.07.2021 № 1 та від 12.07.2022 № 1 встановлено розміри ставок земельного податку та орендної плати на 2022 та 2023 роки. За доводами скаржника, відповідно до додатків 2.3 до зазначених рішень органу місцевого самоврядування ставка орендної плати за землі промисловості, у тому числі для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов'язані з користуванням надрами, у разі проведення нормативної грошової оцінки, становила 10 % від нормативної грошової оцінки земель, такий розмір ставки орендної плати повністю відповідає приписам пункту 288.5.2 статті 285 Податкового кодексу України. На думку скаржника, суди не навели мотивів на спростування доводів Прокурора про те, що Синюхино-Брідська сільська рада розрахувала розмір орендної плати на підставі належних та допустимих доказів з урахуванням чинного впродовж певного періоду розміру нормативної грошової оцінки спірних земельних ділянок та затвердженої ставки орендної плати.
5.42. Згідно з пунктами 1, 3, 4 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу; суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; суд установив обставини справи, які мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
5.43. Колегія суддів зазначає, що доводи скаржника про недослідження судами зібраних у справі доказів є частково обґрунтованими, оскільки суди попередніх інстанцій не перевірили та не надали правової оцінки документам, якими Прокурор підтверджував розрахунок розміру позовних вимог до відповідача, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Зокрема, суди попередніх інстанцій не надали оцінки рішенню Синюхино-Брідської сільської ради від 13.07.2021 № 1 "Про встановлення ставок місцевих податків і зборів на території Синюхино-Брідської сільської ради на 2022 рік" з додатками; рішенню Синюхино-Брідської сільської ради від 12.07.2022 № 1 "Про встановлення ставок місцевих податків і зборів на території Синюхино-Брідської сільської ради" з додатками, а також витягам Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 28.12.2023 № 2159/0/34-23 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 4825480400:05:000:0011; від 28.12.2023 № 2158/0/34-23 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 4825480400:03:000:0051; від 28.12.2023 № 2157/0/34-23 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 4825480400:05:000:0012, які були надані Прокурором на підтвердження розрахунку суми, заявленої Прокурором до стягнення у цій справі.
5.44. Отже доводи скаржника, які стали підставою для відкриття касаційного провадження з підстав, передбачених пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, про недослідження судами попередніх інстанцій зібраних у справі доказів підтвердилися.
5.45. З урахуванням наведеного, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи скаржника про неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права при вирішенні спору судами попередніх інстанцій, тому оскаржувані судові рішення належить скасувати з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції. З наведених мотивів Верховний Суд вважає викладені у відзиві на касаційну скаргу доводи відповідача необґрунтованими.
6. Висновки Верховного Суду
6.1. Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судові рішення наведеним вимогам не відповідають.
6.2. За змістом частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.
6.3. Ураховуючи порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, та беручи до уваги, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, касаційну скаргу слід задовольнити частково, а ухвалені у справі судові рішення слід скасувати із направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.
6.4. Під час нового розгляду справи місцевому господарському суду слід урахувати наведене, дослідити та об'єктивно оцінити аргументи учасників справи і всі зібрані у справі докази в їх сукупності, всебічно і повно з'ясувати фактичні обставини справи та, залежно від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
7. Судові витрати
Оскільки в цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури задовольнити.
2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.02.2026 та рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.04.2025 у справі № 915/229/24 скасувати, справу № 915/229/24 передати на новий розгляд до Господарського суду Миколаївської області.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуюча Н. О. Багай
Судді Т. Б. Дроботова
Ю. Я. Чумак