14 травня 2026 року
м. Київ
cправа № 904/34/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.,
секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,
за участю представників:
прокуратури - Кондратюка Д. А.(прокурор за посвідченням),
позивача - не з'явилися,
відповідача - не з'явилися,
третьої особи-1 - не з'явилися,
третьої особи-2 - не з'явилися,
розглянув касаційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2025 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.02.2026 у справі
за позовом Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу та в особі Слов'янської сільської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграта",
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Департамент екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації,
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області,
про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, шляхом визнання недійсним договору оренди землі, скасування державної реєстрації права оренди та зобов'язання повернути земельну ділянку.
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. У січні 2025 року Дніпропетровська обласна прокуратура звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) (далі - позивач-1) та в особі Слов'янської сільської ради (далі - позивач-2) з позовною заявою, в якій просить суд:
- усунути перешкоди власнику (Слов'янській об'єднаній територіальній громаді в особі Слов'янської сільської ради) у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою природно-заповідного призначення шляхом визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 1222383000:01:004:0539, площею 32,5592 га від 21.04.2021 № 71/ДО-21, яка розташована на території Зорянської сільської ради Синельниківського району, укладеного між ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аграта" (далі - ТОВ "Аграта");
- усунути перешкоди власнику (Слов'янській об'єднаній територіальній громаді в особі Слов'янської сільської ради) у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою природно-заповідного призначення шляхом скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки, кадастровий номер 1222383000:01:004:0539, площею 32,5592 га, яка розташована на території Зорянської сільської ради Синельниківського району, проведену за ТОВ "Аграта", на підставі рішення державного реєстратора виконавчого комітету Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області від 18.05.2021 (номер запису про право 42066187);
- усунути перешкоди власнику (Слов'янській об'єднаній територіальній громаді в особі Слов'янської сільської ради) у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою природно-заповідного призначення, кадастровий номер 1222383000:01:004:0539, площею 32,5592 га, яка розташована на території Зорянської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, шляхом зобов'язання ТОВ "Аграта" повернути спірну земельну ділянку державі в особі Слов'янської сільської ради із незаконного користування.
2. Позов мотивовано тими, що ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області передав у користування ТОВ "Аграта" земельну ділянку природно-заповідного фонду, як для сільськогосподарського призначення. Наразі право власності на земельну ділянку у реєстрі зареєстровано за ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області, а право користування за ТОВ "Аграта". З огляду на положення законодавства, вона не може перебувати у державній власності з передачею останньої в оренду для здійснення товарного сільськогосподарського виробництва, тому права держави на реалізацію всіх правомочностей щодо земельної ділянки, а саме: користування і розпорядження нею, підлягають захисту.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
3. Господарський суд Дніпропетровської області рішенням від 03.06.2025 (суддя Фещенко Ю. В.), яке Центральний апеляційний господарський суд постановою від 11.02.2026 (судді: Чередко А. Є. - головуючий, Мороз В. Ф., Парусніков Ю. Б.) залишив без змін, у задоволенні позовних вимог відмовив у повному обсязі.
4. Судові рішення мотивовано тим, що позовна вимога про визнання недійсним договору оренди пред'явлена до неналежного складу відповідачів (відсутня одна із сторін договору), що є самостійною підставою для відмови у позові. Решта вимог про скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки та зобов'язання ТОВ "Аграта" повернути земельну ділянку є похідними від основної вимоги, у задоволенні якої судом було відмовлено. Щодо вимоги про скасування державної реєстрації права оренди суд зазначив також, що підстави позову та предмет позову мають неузгодженість.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. У касаційній скарзі заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2025 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.02.2026 у справі № 904/34/25 про відмову в задоволенні позову та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
6. На обґрунтовування наявності підстави для касаційного оскарження згідно з положеннями пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) скаржник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування положень частини 2, 3 статті 4 Закону України "Про оренду землі", у взаємозв'язку з положеннями пункту 24 розділу X "Перехідних положень" Земельного кодексу України, статей 93, 122, 152 Земельного кодексу України, статей 7, 9 Закону України "Про природно-заповідний фонд", які регулюють правовідносини щодо розпорядження землями, зокрема природно-заповідного фонду, визначають суб'єктний склад у договірних правовідносинах щодо розпорядження відповідними землями та порядок зміни її форми власності. Скаржник у касаційній скарзі також наголошує на тому, що наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо прав та обов'язків органів Держгеокадастру за договорами оренди земельних ділянок, які на час їх передачі у користування перебували у державній власності, та у зв'язку з набранням чинності змін внесених Законом України від 28.04.2021 № 1423-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" (далі - Закон № 1423-ІХ)
до Земельного кодексу України перейшли у комунальну власність.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
7. Інші учасники справи правом на подачу відзиву на касаційну скаргу не скористалися.
Розгляд справи Верховним Судом
8. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 06.04.2026 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2025 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.02.2026 у справі № 904/34/25 та призначив розгляд справи у судовому засіданні на 28.04.2026.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалами від 28.04.2026 та від 05.05.2026 оголосив перерву у судовому засіданні до 05.05.2026 та до 14.05.2026 відповідно.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
9. Дніпропетровська обласна рада рішенням від 19.03.2002 № 525-22/ХХІІІ затвердила перелік цінних природних територій, що резервуються для подальшої організації об'єктів природно-заповідного фонду області, до якого увійшов об'єкт природно-заповідного фонду "Балка Скелька", розташований у Межівському районі Дніпропетровської області.
10. Рішенням Дніпропетровської обласної ради "Про створення об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення" від 21.10.2011 № 179-9/VI на території Межівського (Синельниківського) району Дніпропетровської області створено ландшафтний заказник місцевого значення "Балка Скелька", який розташований на території Слов'янської об'єднаної територіальної громади.
Проєкт створення ландшафтного заказника місцевого значення "Балка Скелька" розроблено Дніпропетровським національним університетом на замовлення управління промисловості Дніпропетровської обласної державної адміністрації. Зазначений проєкт містить картографічні матеріали і визначає, зокрема, місце розташування заказника, його ландшафтну характеристику, а також режим його використання.
До його складу включені землі лісового та водного фонду, а також землі природоохоронного призначення (пасовища), що займають прибережні ділянки. Загальна площа ландшафтного заказника "Балка Скелька" становить 507,1 гектара.
Ландшафтний заказник місцевого значення "Балка Скелька" розташований у Межівському районі (у його південній частині) Дніпропетровської області в басейні р. Бик у межах балки Скелька (правого притоку р. Бик) з її відрогами та ділянки заплави р. Бик (у місці, де впадає балка).
На території заказника "Балка Скелька" забороняється будь-яка діяльність, що загрожує збереженню або призводить до деградації чи зміни первісного їх стану та суперечить меті та завданням заказника, у тому числі: меліоративні та будь-які інші роботи, що можуть призвести до зміни гідрологічного режиму заказника, розвідувальні, підривні роботи, розробка всіх видів корисних копалин, будь-яке порушення ґрунтового покриву, рельєфу і геологічних відслонень; розорювання земель - за винятком заходів по обмеженню розповсюдження пожеж.
11. Разом з тим, судами встановлено, що на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 18.02.2021 № 56-Т затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності для продажу права оренди на неї на земельних торгах, для ведення сільськогосподарського виробництва (код КВЦПЗ 01.01), кадастровий номер 1222683300:01:004:0539, яка розташована за межами населених пунктів на території Слов'янської (Зорянської) сільської ради Синельниківського (Межівського) району Дніпропетровської області, загальною площею 32,5592 га, в тому числі 32,5592 га пасовища.
12. Наказом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 04.03.2021 № 101-Т земельну ділянку, кадастровий номер 1222683300:01:004:0539, площею 32,5592 га включено до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, право оренди на які виставляється на земельні торги окремими лотами та вирішено продати право оренди на зазначену земельну ділянку строком на 7 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, встановлено стартову ціну лоту в розмірі 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (стартовий розмір річної орендної плати) та крок аукціону у розмірі 0,5 % від стартового розміру річної орендної плати за користування земельними ділянками.
13. На виконання вимог частини 1 статті 134, частини 1 статті 135 Земельного кодексу України ТОВ "Земля і право" 21.04.2021 проведено аукціон із продажу права оренди земельної ділянки, кадастровий номер 1222683300:01:004:0539, площею 32,5592 га (лот № 65263).
14. За наслідками проведення земельного аукціону переможцем обрано ТОВ "Аграта" з остаточною пропозицією ставки річної орендної плати 22 828 грн 39 коп., що вбачається з оформленого ТОВ "Земля і право" протоколу про проведення земельних торгів з продажу права оренди на земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності від 21.04.2021 № 4.
15. За результатами проведення земельних торгів між ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аграта" 21.04.2021 (в день проведення торгів) укладено договір оренди землі № 71/ДО-21, згідно з пунктами 1.1, 2.1, 3.1 якого в оренду товариству строком на 7 років передано земельну ділянку, кадастровий номер 1222683300:01:004:0539, площею 32,5592 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Слов'янської (Зорянської) сільської ради Синельниківського (Межівського) району Дніпропетровської області.
16. Відповідне речове право 18.05.2021 зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за № 42066187.
17. Прокурор вважає, що оспорюваний договір оренди землі є незаконним та підлягає визнанню недійсним, оскільки згідно з даними Національної кадастрової системи Державного земельного кадастру із застосуванням шару "Природно-заповідний кадастр", до якого органами прокуратури отримано доступ у встановленому законодавством порядку, спірна земельна ділянка знаходиться в межах ландшафтного заказника місцевого значення "Балка Скелька". Аналогічний висновок встановлено і за результатами проведених топографо-геодезичних робіт. Як убачається з технічного звіту інженера геодезиста Нікітіна Д. М. від 28.10.2024, за результатами виконаних топографо-геодезичних робіт встановлено, що накладання земельної ділянки, кадастровий номер 1222683300:01:004:0539, площею 32,5592 га, яка наразі зареєстрована на праві користування за ТОВ "Аграта", на земельну ділянку ландшафтного заказника місцевого значення "Балка Скелька" складає 96%. Наведені докази, у тому числі картографічні матеріали, на яких доступно для візуального сприйняття зображення накладення площі земельної ділянки та меж території заказника "Балка Скелька", у сукупності та взаємному зв'язку підтверджують, що спірна ділянка площею 32,5592 га з кадастровим номером 1222683300:01:004:0539, яка набута у користування Товариством з обмеженою відповідальністю "Аграта", входить у межі цього об'єкта і за своїми характеристиками належить до земель природно-заповідного фонду.
18. У позовній заяві зазначено, що позов прокурора про повернення державі спірної земельної ділянки природно-заповідного фонду (особливо цінні землі) спрямований на збереження екосистеми України, захист довкілля і реалізацію екологічних прав громадян, а також контроль за використанням і розпорядженням майном відповідно до загальних інтересів, які полягають у тому, щоб таке використання та розпорядження відбувалося згідно з вимогами законодавства. Подання позову про повернення земельної ділянки, кадастровий номер 1222383000:01:004:0539, беззаперечно становить державний інтерес, оскільки стосується суспільно значущих правовідносин, а саме у відновленні становища, яке існувало до порушення права власності (його складових) Українського народу на землю.
Позиція Верховного Суду
19. Згідно з положеннями частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
20. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що підстав для задоволення касаційної скарги не вбачається з огляду на таке.
Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України
21. У касаційній скарзі прокурор підставою касаційного оскарження визначив пункт 3 частини 2 статті 287 ГПК України.
Скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування положень частини 2, 3 статті 4 Закону України "Про оренду землі", у взаємозв'язку з положеннями пункту 24 розділу X "Перехідних положень" Земельного кодексу України, статей 93, 122, 152 Земельного кодексу України, статей 7, 9 Закону України "Про природно-заповідний фонд", які регулюють правовідносини щодо розпорядження землями, зокрема природно-заповідного фонду, визначають суб'єктний склад у договірних правовідносинах щодо розпорядження відповідними землями та порядок зміни її форми власності. Скаржник у касаційній скарзі також наголошує на тому, що наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо прав та обов'язків органів Держгеокадастру за договорами оренди земельних ділянок, які на час їх передачі у користування перебували у державній власності, та у зв'язку з набранням чинності змін внесених Законом № 1423-ІХ до Земельного кодексу України перейшли у комунальну власність.
22. Відповідно до приписів пункту 3 частини 3 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
23. Зі змісту зазначеної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики, шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію відносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.
24. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов'язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.
25. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.03.2023 у справі № 154/3029/14-ц зазначила, що правові висновки Верховного Суду не мають універсального характеру для всіх без винятку справ. З огляду на різноманітність суспільних правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, з урахуванням фактичних обставин, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин та оцінку релевантності та необхідності застосування правових висновків Великої Палати Верховного Суду в кожній конкретній справі.
26. Отже, формування Верховним Судом висновку має стосуватися спірних конкретних правовідносин, ураховуючи положення чинного законодавства та встановлені судами під час розгляду справи обставини. При цьому формування правового висновку не може здійснюватися поза визначеними статтею 300 ГПК України межами розгляду справи судом касаційної інстанції.
27. В основу оскаржуваних рішення та постанови покладено висновок місцевого та апеляційного господарських судів про пред'явлення позовної вимоги про визнання недійсним договору оренди до неналежного складу відповідачів (відсутня одна із сторін договору), що є самостійною підставою для відмови у позові. Решта вимог про скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки та зобов'язання ТОВ "Аграта" повернути земельну ділянку є похідними від основної вимоги, у задоволенні якої суди відмовили. Щодо вимоги про скасування державної реєстрації права оренди суд зазначив також, що підстави позову та предмет позову мають неузгодженість.
28. У касаційній скарзі прокурор зазначив, що вирішуючи питання про склад осіб, які беруть участь у справі, суд повинен враховувати характер спірних правовідносин, визначену ним норму матеріального права, яка підлягає застосуванню до правовідносин та матеріально-правовий інтерес у вирішенні справи. Разом з тим, жодних позовних вимог позивач до Головного Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області не пред'являв, цей орган не зможе та не повинен виконати вимоги позивача, викладені у позові.
29. Колегія суддів вважає такі доводи прокурора помилковими з огляду на таке.
30. Законом № 1423-ІХ внесено зміни до пункту 24 розділу X "Перехідні положення" ЗК України, згідно з якими з дня набрання чинності цим пунктом, а саме з 27.05.2021, землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, за виключенням переліку земель, зазначених у підпунктах "а"-"е" абзацу 1 цього пункту.
31. При цьому абзацом 2 пункту 24 розділу X "Перехідні положення" ЗК України в редакції Закону № 1423-ІХ визначено, що земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.
32. У контексті розмежувань земель комунальної та державної власності судами у цій справі встановлені такі обставини.
В оренді відповідача перебуває сформована земельна ділянка, кадастровий номер 1222383000:01:004:0539. Договір оренди від 21.04.2021 укладено Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області як розпорядником земель державної власності. За відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного земельного кадастру власником цієї ділянки є держава в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.
33. Отже, здійснення державної реєстрації права комунальної власності на спірну земельну ділянку за позивачем не відбулося станом на час звернення прокурора з позовом у цій справі. Навпаки надана в оренду ТОВ "Аграта" земельна ділянка зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно як державна власність.
34. Таким чином, помилковим є посилання прокурора про те, що в силу положень статті 122 та пункту 24 розділу X "Перехідні положення" Земельно кодексу України та статті 4 Закону України "Про оренду землі" Слов'янська сільська рада є орендодавцем за оспорюваним договором.
35. У постанові від 22.09.2022 у справі № 125/2157/19 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що позов, який пред'являється особою, що не була учасником правочину, про визнання правочину недійсним, повинен бути пред'явлений до всіх учасників такого правочину.
36. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що позов у цій справі пред'явлено не стороною правочину, а відповідачами визначено не всі учасники правочину, а враховуючи правові висновки Великої Палати Верховного Суду про те, що сторона оспорюваного правочину повинна мати процесуальний статус відповідача, який визначається не тільки належністю його до сторін цього правочину, але й можливими допущеними ним порушеннями при його укладенні, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області у такій ситуації мало бути співвідповідачем, адже договір оренди, на підставі якого здійснюється користування товариством спірною земельною ділянкою та щодо законності якого вирішується спір, укладався за волевиявленням Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.
37. Саме на допущені порушення у діях Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області посилається прокурор, зазначаючи, що Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області здійснило розпорядження змеленою ділянкою, зареєструвавши її на праві власності за собою та передавши у користування без наявності достатніх правових підстав та компетенції.
38. Суди попередніх інстанцій встановили, що договір оренди землі від 21.04.2021 № 71/ДО-21, який просить визнати недійсним прокурор, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області (як орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аграта" (як орендарем), отже, належними відповідачами за такою позовною вимогою є обидві сторони договору, а саме: Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області та Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграта".
39. Відповідно до частини другої статті 48 ГПК України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
40. З матеріалів справи вбачається та не заперечується скаржником, що прокурор не звертався до Господарського суду Дніпропетровської області із клопотанням про залучення до участі у справі іншої особи як співвідповідача, а саме Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.
41. Пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 48 ГПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 372/51/16-ц.
42. Звернення з позовом до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у позові (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 910/15792/20).
43. У разі пред'явлення позову не до всіх відповідачів суд не вправі зі своєї ініціативи та без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів. Суд зобов'язаний вирішити справу за тим позовом, що пред'явлений, і стосовно тих відповідачів, які зазначені у ньому.
Так само пред'явлення позовної вимоги не до всіх належних відповідачів є самостійною підставою для відмови в позові та виключає необхідність Верховного Суду надавати оцінку іншим аргументам скаржника, які стосуються передусім з'ясування обставин обґрунтованості/необґрунтованості позову про визнання правочину недійсним, оскільки дослідженню вказаних обставин має передувати встановлення належного суб'єктного складу учасників спірних правовідносин (схожий за змістом висновок сформульовано в пункті 8.18 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 910/15792/20).
44. Врахувавши зазначені висновки Верховного Суду та встановивши факт того, що прокурор пред'явив позовну вимогу про визнання недійсним договору не до всіх належних відповідачів, суди попередніх інстанцій правильно відмовили у задоволені позовної вимоги з цієї підстави.
45. З урахуванням наведених мотивів відмови в задоволенні позову Верховний Суд не надає оцінки іншим доводам касаційної скарги прокурора (див. mutatis mutandis висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у пункті 105 постанови від 18.12.2024 у справі № 907/825/22) та не вбачає підстав для формування висновку із зазначених скаржником питань у спірних правовідносинах у справі, яка розглядається, а саме щодо застосування положень частини 2, 3 статті 4 Закону України "Про оренду землі", у взаємозв'язку з положеннями пункту 24 Розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України, статей 93, 122, 152 Земельного кодексу України, статей 7, 9 Закону України "Про природно-заповідний фонд", оскільки касаційна скарга зводиться до власного трактування норм матеріального права, тобто у тому контексті, який, на думку прокурора, свідчить про наявність підстав для задоволення позову, що вочевидь не може бути підставою для скасування законного та обґрунтованого судового рішення.
Скаржник у касаційній скарзі, посилаючись на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування наведених норм, фактично окреслює лише межі правовідносин, в яких, на його думку, відсутній висновок суду касаційної інстанції. Касаційна скарга за своїм змістом фактично зводиться до незгоди скаржника з наданою судами оцінкою встановлених обставин справи щодо ненабуття Слов'янською сільською радою статусу орендодавця за оспорюваним договором (аналогічний правовий висновок вже викладено в постановах Верховного Суду від 12.02.2025 у справі № 911/1954/22 та від 20.01.2026 у справі № 371/288/17).
46. Таким чином, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваних рішення та постанови із зазначеної підстави.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
47. Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
48. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
49. Згідно з частиною 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
50. З огляду на наведене Верховний Суд дійшов висновку, що оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій про відмову у задоволені позову є правильною по суті і підлягають залишенню без змін, а подана касаційна скарга - залишенню без задоволення.
Розподіл судових витрат
51. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Касаційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2025 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.02.2026 у справі № 904/34/25 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю. Я. Чумак
Судді Т. Б. Дроботова
Н. О. Багай