25 травня 2026 року
м. Київ
cправа № 916/3085/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
Случ О. В. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Могил С. К.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Департаменту комунальної власності Одеської міської ради
на рішення Господарського суду Одеської області від 29.12.2025 (суддя Щавинська Ю. М.)
і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.03.2026 (головуючий суддя Павленко Н. А., судді Богатир К. В., Лічман Л. В.)
у справі № 916/3085/25
за позовом фізичної особи-підприємця Нєжикова Геннадія Яновича
до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради
про визнання договору укладеним,
29.12.2025 рішенням Господарського суду Одеської області, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.03.2026, позовні вимоги задоволено.
07.04.2026 скаржник подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Господарського суду Одеської області від 29.12.2025 і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.03.2026 у справі № 916/3085/25.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.04.2026 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Случ О. В. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Могил С. К.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.04.2026 касаційну скаргу залишено без руху. Надано скаржникові строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме - вказано на необхідність надання доказів про сплату судового збору у розмірі 4 844,80 грн.
04.05.2026 скаржник подав до Верховного Суду клопотання про продовження процесуальних строків на виконання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
15.05.2026 скаржник подав до Верховного Суду докази про сплату судового збору у відповідному порядку та розмірі.
Відповідно до частини другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини другої статті 119 Господарського процесуального кодексу України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Зі змісту наведеної норми випливає, що за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою. Процесуальний строк може бути продовжений також з ініціативи суду. Разом з тим на відміну від поновлення процесуального строку, вирішення судом питання про продовження процесуального строку не обумовлене вчиненням учасником процесуальної дії. Навпаки, процесуальний закон виходить з того, що процесуальний строк продовжується для вчинення процесуальної дії, яка ще не вчинена.
Проте, цей строк, встановлений в межах строку, передбаченого частиною другою статті 174 Господарського процесуального кодексу України, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.
Оскільки у тих випадках, коли суду процесуальним законом надано право встановити строк в межах певного строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, суд також не може продовжити строк понад встановлений цим Кодексом строк.
Враховуючи наведене та те, що ухвалою Верховного Суду від 27.04.2026 було надано скаржникові максимальний строк для усунення недоліків касаційної скарги, передбачений приписами Господарським процесуальним кодексом України, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали скаржникові, заявлене клопотання про продовження цього строку є безпідставним, тому суд відмовляє у його задоволенні.
Проте, колегія суддів вважає, що вирішуючи питання про поновлення процесуальних строків, суд має враховувати зміст заяви (клопотання) учасника та вчинених ним дій, уникаючи як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2018 у справі № 904/5995/16.
Отже, враховуючи зміст клопотання про продовження процесуальних строків і клопотання про усунення недоліків, та виконання ухвали Верховного суду від 27.04.2026 про залишення касаційної скарги без руху, колегія суддів вважає за необхідне поновити строк на усунення недоліків касаційної скарги.
Також, у своїй касаційній скарзі скаржник заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, в якому просить поновити процесуальний строк на касаційне оскарження.
Відповідно до частини першої статті 288 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Колегія суддів, дослідивши матеріали касаційної скарги і зміст постанови суду апеляційної інстанції, встановила, що оскаржувана постанова Південно-західного апеляційного господарського суду прийнята 17.03.2026, повний текст складено 19.03.2026, а отже, процесуальний строк на касаційне оскарження не було пропущено.
Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги (з урахуванням поданих скаржником клопотань) на відповідність вимогам статей 287-291 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга їм відповідає, у зв'язку з чим з огляду на положення частини першої статті 294 Господарського процесуального кодексу України, наявні підстави для відкриття касаційного провадження у даній справі.
За приписами частин першої, четвертої статті 294 Господарського процесуального кодексу України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі, в якій повідомляється про дату, час і місце розгляду скарги. В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
За правилами пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
У своїй касаційній скарзі скаржник посилається на пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України і на пункт 1 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України (пункт 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України).
Колегія суддів дійшла висновку про те, що матеріали касаційної скарги є достатніми для відкриття касаційного провадження на цих підставах.
Відповідно до частини третьої статті 294 Господарського процесуального кодексу України питання про відкриття касаційного провадження у справі вирішується колегією суддів у складі трьох суддів не пізніше двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня надходження заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, визначеному статтею 292 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною третьою статті 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду.
З огляду на те, що скаржник усунув недоліки касаційної скарги, вона вважається поданою у день її подання і такою, що відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 119, 174, 234, 287-291, 294, 295 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Відмовити в задоволенні клопотання Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги.
2. Поновити Департаменту комунальної власності Одеської міської ради строк на усунення недоліків касаційної скарги.
3. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Департаменту комунальної власності Одеської міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 29.12.2025 і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.03.2026 у справі № 916/3085/25.
4. Призначити касаційну скаргу до розгляду на 14 липня 2026 року о 13:45 у приміщенні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань № 332.
5. Витребувати з Господарського суду Одеської області та/або Південно-західного апеляційного господарського суду матеріали справи № 916/3085/25 за позовом фізичної особи-підприємця Нєжикова Геннадія Яновича до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про визнання договору укладеним.
6. Надати учасникам справи строк для подання до Касаційного господарського суду відзиву на касаційну скаргу до 09.06.2026. Звернути увагу на те, що відповідно до частини четвертої статті 295 Господарського процесуального кодексу України до відзиву додаються докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
7. Довести до відома учасників справи, що їх явка в судове засідання не є обов'язковою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Головуючий О. В. Случ
Судді Н. О. Волковицька
С. К. Могил
До уваги учасників судового процесу!
Суди продовжують працювати, проте в умовах військового стану проведення судових засідань має особливості щодо явки до суду та необхідності забезпечення безпеки відвідувачів.
Просимо поєднати дотримання процесуальних норм з повагою до суду та до інших учасників справи, у зв'язку з чим максимально реалізувати право на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, передбачене статтею 197 ГПК України.