25 травня 2026 року
м. Київ
cправа № 916/757/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.04.2026
у справі №916/757/23
за позовом: Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Колісниченка Дмитра Сергійовича
про стягнення 554 567,39 грн., -
До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 18.05.2026 надійшла касаційна скарга Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.04.2026 у справі № 916/757/23.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.05.2026 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С.К.- головуючий (доповідач), Случ О.В., Волковицька Н.О.
Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п?ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, передбачених підпунктами "а"-"г" цієї норми.
За змістом ч. 7 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 встановлено у розмірі 2 684 грн.
У п. 1 ч. 1 ст. 163 ГПК України зазначено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеса звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з фізичної особи-підприємця Колісниченко Дмитра Сергійовича 554 567,39 грн надмірно сплачених коштів за договором підряду на виготовлення проектно-кошторисної документації від 10.04.2020.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 30.08.2023 у справі №916/757/23 в задоволенні позивних вимог до Фізичної особи-підприємця Колісниченка Дмитра Сергійовича про стягнення 554 567,39 грн. надмірно сплачених коштів відмовлено повністю.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.04.2026(з урахуванням ухвали про виправлення описки від 22.04.2026) рішення Господарського суду Одеської області від 30.08.2023 у справі №916/757/23 скасовано, позов задоволено частково, стягнуто з Фізичної особи-підприємця Колісниченка Дмитра Сергійовича 16 479,36 грн. надмірно сплачених коштів за договором підряду від 10.04.2020, 247,06 грн. судового збору за подання позовної заяви, судового збору у сумі 370,59 грн. за подання апеляційної скарги.
Отже предметом позову у даній справі є вимога Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса подана до суду у 2023 році про стягнення з Фізичної особи-підприємця Колісниченка Дмитра Сергійовича 554 567,39 грн., що є менше п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023 (1 342 000 грн).
Пунктом 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України передбачено випадки наявності підстав для перегляду у касаційному порядку справ з ціною позову, що не перевищує п?ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Колегія суддів звертає увагу скаржника, що у зазначеному вище пункті унормовано випадки, за умови доведення скаржником наявності яких та наведенням відповідних цим випадкам обставин, судове рішення у справі з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, може бути предметом касаційного оскарження.
Отже, учасники судового процесу мають розуміти, що визначені пп. "а", "б", "в", "г" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь - якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань сторони.
При цьому тягар доказування наявності випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України покладається на скаржника.
Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеса в якості підстави касаційного оскарження постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.04.2026 у справі № 916/757/23 зазначає, що постанову прийнято із порушенням норм матеріального і процесуального права, внаслідок неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Суд відзначає, що незгода із рішеннями судів попередніх інстанцій не свідчить автоматично про неправильність застосування або порушення норм матеріального / процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для скаржника внаслідок прийняття цих рішень, оскільки настання таких наслідків у випадку прийняття судових рішень не на користь відповідача є звичайним передбачуваним процесом.
Водночас скаржником взагалі не обґрунтовано виключних випадків для відкриття касаційного провадження, передбачених пп. "а"-"г" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, за наявності яких справу з ціно позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, може бути переглянуто в касаційному порядку.
Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг (п. 27). Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу. Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" [рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57)].
У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява № 21920/93, п. 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
За змістом ст. 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно - правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.
На підставі наведеного надання стороні будь - яких переваг, зважаючи на сферу її діяльності, правовий статус, предмет спірних відносин, призведе до порушення однієї з основних засад господарського судочинства - рівності учасників судового процесу перед законом і судом.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки з матеріалів касаційної скарги не вбачається, а скаржником не обґрунтовано випадків, зазначених у пп. "а"-"г" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.04.2026 у справі № 916/757/23, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись ст. ст. 163, 234, 287, 293 ГПК України, Суд, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.04.2026 у справі № 916/757/23.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя Могил С.К.
Судді: Волковицька Н.О.
Случ О.В.