Справа № 201/5552/26
Провадження № 1-кс/201/1560/2026
20 травня 2026 року м. Дніпро
Слідча суддя Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника заявника ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 (в режимі ВКЗ), розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє від імені та в інтересах ОСОБА_5 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 22025130000000233 від 25 квітня 2025 року,
20 квітня 2026 року адвокат ОСОБА_3 , який діє від імені та в інтересах ОСОБА_5 , звернувся до слідчого судді з вказаним клопотанням, у якому просить: 1) скасувати арешт майна, накладений у кримінальному провадженні №22025130000000233 від 25 квітня 2025 року ухвалою слідчої судді Соборного районного суду міста Дніпра від 16 січня 2025 року у справі 201/373/26 арешт майна, вилученого 12 січня 2026 року за місцем проживання ОСОБА_5 , ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: аркушів паперу за зовнішніми ознаками схожих на грошові кошти - Євро в загальній сумі 3270 Євро; аркушів паперу, за зовнішніми ознаками схожих на Долари США - 1124 долари; аркушів паперу, схожих на грошові кошти у національній валюті гривня в загальній сумі 348 800 гривень; 2) зобов'язати орган досудового розслідування - слідчий відділ 3 управління (з дислокацією у м. Сіверськодонецьк Луганської області) ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях повернути зазначене майно його власникам - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .
В обґрунтування клопотання зазначив, що із тексту постанови слідчого від 13 січня 2026 року про визнання речовими доказами вбачається, що рішення про визнання такими речей, предметів та документальних матеріалів, які вилучені в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , мотивовано тим, що вони містять відомості, які можуть бути використані як доказ фактів та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та зберегли на собі його сліди, а також є достатні підстави вважати, що вилучені грошові кошти є такими, що набуті кримінально протиправним шляхом та є доходом від вчинення кримінальних правопорушень. Разом з тим, із копії витягу з ЄРДР не вбачається, що предметом розслідування у кримінальному провадженні №22025130000000233 від 25 квітня 2025 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 111-1 та ч. 1 ст. 111-2 КК України є діяльність саме підприємства ТОВ «НВП Аеромех» або ОСОБА_5 , ОСОБА_6 . Не дивлячись на те, що майно, належне ОСОБА_5 , ОСОБА_6 було вилучено в них ще 12 січня 2026 року, тобто з моменту його вилучення пройшло понад три місяці, у кримінальному провадженні №22025130000000233 не повідомлено про підозру будь-яких осіб, в тому числі і ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , а також не зібрано жодного доказу, що виявлені у ОСОБА_5 , ОСОБА_6 за місцем мешкання кошти могли мати походження з території держави-агресора або з тимчасово-окупованої території (для прикладу: відомості про переказ грошей, передачу їх готівкою, отримання доходу, обмін російських рублів тощо). Отже на даний час потреба в подальшому арешті майна, належного ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (аркушів паперу, за зовнішніми ознаками схожих на грошові кошти - Євро в загальній сумі 3270 Євро; Долари США - 1124 долари; а також на грошові кошти у національній валюті гривня в загальній сумі 348 800 гривень) відпала, оскільки протягом вказаного періоду органом досудового розслідування не було встановлено фактів, які могли б бути підставою притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 111-1 та ч. 1 ст. 111-2 КК України. Крім того, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 є внутрішньо-переміщеними особами, мають на утриманні 3 дітей, подальше вилучення та арешт фактично усіх їхніх заощаджень становить для них надмірний тягар, адже їх сім'я лишається без достатніх засобів для існування в умовах війни.
19 травня 2026 року до суду на запит слідчої судді надійшли матеріали кримінального провадження № 22025130000000233 від 25 квітня 2025 року.
В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_3 клопотання про скасування арешту підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у ньому.
Прокурор Донецької обласної прокуратури ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти скасування арешту майна, зауваживши, що досудове розслідування триває, при цьому санкції за кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 111-1 та ч. 1 ст. 111-2 КК України, які відносяться до кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України, передбачають конфіскацію майна.
Заслухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження № 22025130000000233, слідча суддя приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання про скасування арешту, виходячи з наступного.
Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, що відповідає п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України.
Згідно з ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
При цьому, у відповідності до ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.
В судовому засіданні встановлено, що слідчим відділом 3 управління (з дислокацією у м. Сіверськодонецьк Луганської області) ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №22025130000000233 від 25.04.2025 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 111-1 та ч. 1 ст. 111-2 КК України.
16 січня 2026 року ухвалою слідчого судді Соборного районного суду міста Дніпра з метою забезпечення збереження доказів у кримінальному провадженні накладено арешт на майно, вилучене 12 січня 2026 року під час обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:
- аркуші паперу за зовнішніми ознаками схожі на грошові кошти - Євро в загальній сумі 3270 Євро;
- аркуші паперу, за зовнішніми ознаками схожі на Долари США - 1124 долари;
- аркуші паперу, схожі на грошові кошти у національній валюті гривня в загальній сумі 348 800 гривень. Заборонено розпоряджатись та відчужувати вказане майно на час досудового розслідування та судового розгляду у даному кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Таким чином, арешт майна має бути скасованим повністю або частково, якщо: відпали підстави його застосування; арешт було накладено необґрунтовано.
Тобто особа, що заявила клопотання про скасування арешту, повинна довести, що в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Так, з ухвали слідчого судді Соборного районного суду міста Дніпра від 16 січня 2026 року вбачається, що при вирішенні питання про накладання арешту, слідчий суддя виходив з фактичних обставини кримінального провадження, а також того, що вилучене в ході проведеного обшуку 12 січня 2026 року майно може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, та відповідає критеріям, встановленим ч. 2 ст. 167 та ст. 98 КПК України.
Крім того, зі змісту вказаної ухвали вбачається, що слідчим суддею обґрунтовано накладено арешт на майно, з урахуванням наслідків від вжиття такого заходу для інших осіб та із забезпеченням своїм рішенням розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Наразі досудове розслідування у даному кримінальному провадженні триває.
Таким чином, з урахуванням наведеного, а також того, що слідчим відділом 3 управління (з дислокацією у м. Сіверськодонецьк Луганської області) ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях проводиться досудове розслідування за фактом вчинення умисних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору, збройним формуванням та окупаційній адміністрації держави-агресора, та за фактом провадження господарської діяльнсоівт невстановленими громадянами України у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора, на даний час проводяться слідчі (розшукові) дії, спрямовані на встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення та осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення, слідча суддя приходить до висновку, що доводи адвоката ОСОБА_3 , наведені у клопотанні про скасування арешту майна, є неспроможними.
Так, слідчою суддею враховано, що відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
Таким чином, на час розгляду слідчою суддею клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна встановлено, що обставини, якими обґрунтовувався арешт, не перестали існувати, та застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим та необхідним у кримінальному провадженні на даний час.
Враховуючи наведене, слідча суддя, розглянувши клопотання в межах питань, які були винесені на її розгляд, дійшла висновку, що в задоволенні клопотання про скасування майна слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 170, 174, 309, 372, 395 КПК України, слідча суддя
Відмовити у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє від імені та в інтересах ОСОБА_5 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 22025130000000233 від 25 квітня 2025 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено та проголошено 25 травня 2026 року о 10 годині 00 хвилин.
Слідча суддя ОСОБА_1