25 травня 2026 року Справа № 926/1728/25
За позовом Чернівецької міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Розма"
про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 3644117,05 грн
Суддя Тинок О.С.
Секретар судових засідань Рогатинчук О.В.
Представники:
від позивача - не з'явився
від відповідача - не з'явився
Чернівецька міська рада звернулась до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Розма" про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 3644117,05 грн.
Згідно із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 травня 2025 року справу №926/1728/25 передано на розгляд судді Тинок О.С.
Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 03 листопада 2025 року у справі №926/1728/25 позовні вимоги Чернівецької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Розма" про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 3644117,05 грн - задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Розма" (03040, Україна, м. Київ, проспект Голосіївський, буд. 86/1, код 32910943) на користь Чернівецької міської ради (58002, Україна, Чернівецька обл., м. Чернівці, Центральна площа, буд. 1, код 36068147) суму безпідставно збережених коштів у розмірі 3644117,05 грн та витрати зі сплати судового збору у сумі 43729,40 грн.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 21 квітня 2026 року у справі №926/1728/25 прийнято відмову ТОВ "Торговий дім "Розма" від апеляційної скарги на рішення Господарського суду Чернівецької області від 03 листопада 2025 року у справі № 926/1728/25. Закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Торговий дім "Розма" від 24 листопада 2025 року (вх. № ЗАГС 01-05/3462/25 від 25 листопада 2025 року) на рішення Господарського суду Чернівецької області від 03 листопада 2025 року у справі № 926/1728/25.
30 квітня 2026 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Розма" через підсистему “Електронний суд» направив до суду заяву про розстрочку виконання рішення суду (вх. №1742).
Обґрунтовуючи заявлене клопотання, боржник посилається на наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання судового рішення.
Зокрема, боржник зазначає, що фінансовий стан підприємства не дозволяє забезпечити виконання рішення суду у загальному розмірі стягнутої суми 3644117,05 грн разовим платежем за рахунок власних коштів підприємства у зв'язку зі значним розміром цієї суми, наявністю кредитних зобов'язань перед банківськими установами, необхідністю щомісячного нарахування заробітної плати 216 працівникам та відсутністю відповідних коштів у підприємства.
Ухвалою суду від 04 травня 2026 року постановлено: прийняти до розгляду заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Розма" про розстрочку виконання рішення суду №926/1728/25 (вх. №1742 від 30 квітня 2026 року); призначити розгляд заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Розма" про розстрочку виконання рішення суду №926/1728/25 у судовому засіданні на 25 травня 2026 року; запропонувати Чернівецькій міській раді надати суду письмові пояснення щодо поданої відповідачем заяви про розстрочку виконання рішення суду.
22 травня 2026 року представник Чернівецької міської ради через підсистему “Електронний суд» направив до суду письмові пояснення (вх. №2399), у яких не вбачає перешкод для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Розма» від 30 квітня 2026 року з огляду на аналіз обставин, які викладені в якості підстав для розстрочення виконання рішення суду.
Сторони по справі явку належних представників у судове засідання 25 травня 2026 року не забезпечили.
При цьому Чернівецька міська рада у направлених до суду письмових пояснень від 22 травня 2026 року просила суд проводити судове засідання без участі представника міської ради.
Окрім того, 25 травня 2026 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Розма" через підсистему “Електронний суд» направив до суду заяву про проведення судового засідання без участі представника (вх. №2413) у зв'язку із зайнятістю адвоката у справі 725/4982/26, яке розглядається Чернівецьким районним судом м. Чернівці.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши заяву відповідача про розстрочку виконання рішення, суд зазначає про наступне.
Відповідно до пункту 9 частини 3 статті 129 Конституції України обов'язковість рішень суду відноситься до основних засад судочинства.
Згідно зі статтею 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до частини 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (частина 3 статті 331 Господарського процесуального кодексу України).
Положеннями частини 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Згідно з пунктом 7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17 жовтня 2012 року “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.
Розстрочка - це виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.
Так, відповідно до зазначених норм процесуального закону надання заявнику відстрочення або розстрочення виконання рішення є правом господарського суду, яке закон не обмежує точним переліком господарських спорів або обставин, за яких суд має право надання відстрочки.
Питання задоволення заяви сторони у справі про розстрочку виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення
Разом з тим, суд також враховує матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Тобто важливим є досягти балансу інтересів сторін, оскільки передбачена процесуальним законом можливість розстрочення виконання судового рішення жодним чином не звільняє сторону боржника від виконання взятих на себе зобов'язань та виконання безспірних вимог стягувача, попри те надає сторонам можливість врегулювати фінансові питання зі зменшенням ризику негативних наслідків для обох сторін, а саме:
- для боржника - загрозу неможливості подальшого виконання своїх зобов'язань та припинення своєї господарської діяльності;
- для стягувача - загрозу можливості неотримання одразу протягом тривалого часу присудженої до стягнення суми коштів внаслідок переходу боржника в стан неплатоспроможності.
Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру, а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.
Європейський суд з прав людини зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежить, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.
За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції (ухвала ЄСПЛ від 07 жовтня 2003 року у справі Корнілов та інші проти України, заява №36575/02).
На державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17 травня 2005 року у справі "Чижов проти України", заява № 6962/02).
Для з'ясування обставин чи є період виконання рішення надмірно тривалим, варто звернути увагу на особливі обставини кожної справи.
Розстрочення виконання рішення суду має здійснюватися з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора. Тобто, важливим є досягти балансу інтересів сторін.
Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16 квітня 2018 року у справі №920/199/16.
Обґрунтовуючи заяву про розстрочення виконання судового рішення, відповідач посилається на воєнний стан в країні, наявністю кредитних зобов'язань, численним складом працівників яким щомісячно слід нараховувати заробітною плату та іншими обставинами, які ускладнюють фінансову спроможність відповідача одразу сплатити заборгованість.
Водночас, відповідач виявляє намір добросовісно сплатити кошти на користь позивача шляхом щомісячної сплати суми рівними частинами до 30 числа кожного календарного місяця на строк до 30 грудня 2026 року.
Оцінюючи вищенаведені обставини суд враховує, що боржник не ухиляється від виконання своїх обов'язків з погашення заборгованості, що розстрочка виконання рішення є тією мірою, яка надає можливість працювати товариству та здійснювати поступове погашення заборгованості, оскільки одночасне примусове стягнення всієї заборгованості може вкрай негативно вплинути на його функціонування.
Окрім того, позивач надав свою згоду на розстрочення виконання рішення у справі №926/1728/25 зі сплатою рівними частинами суми заборгованості.
Враховуючи вище наведене, беручи до уваги позицію позивача стосовно поданої відповідачем заяви, а також матеріальні інтереси обох сторін, з метою дотримання балансу їх інтересів, суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування статті 331 Господарського процесуального кодексу України та розстрочення виконання судового рішення у цій справі.
Поряд з цим, відповідач просив суд розстрочити виконання рішення у строк до 30 грудня 2026 року зі сплатою заборгованості рівними частинами щомісячно.
Додатково, відповідач просив суд враховувати плачені кошти у розмірі 405000,00 грн на користь позивача, що підтверджується долученою платіжною інструкцією №610 від 01 квітня 2026 року.
Так, загальна сума заборгованості наразі становить 3239117,05 грн.
Суму заборгованості, яку Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Розма" просить суд розстрочити розрахована без задоволених судом до стягнення витрат на сплату позивачем судового збору у розмірі 43729,40 грн.
У матеріалах справи відсутні належні, допустимі та достатні докази сплати/несплати відповідачем суми сплаченого позивачем судового збору у розмірі 43729,40 грн.
Положеннями частини 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
У даній справі Господарським судом Чернівецької області ухвалено рішення - 03 листопада 2025 року.
Згідно з частиною 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.
Отже, враховуючи приписи частини 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, розстрочення виконання судового рішення в даному випадку можливе до 03 листопада 2026 року. З огляду на те, що заявник просив суд щомісячні платежі розраховувати до 30 числа, то у даному випадку останнім строком на сплату заборгованості є 30 жовтня 2026 року.
З урахуванням викладеної норми процесуального закону та позицій сторін по справі, суд дійшов висновку задовольнити частково подану відповідачем заяву про розстрочення виконання рішення (вх.№1742 від 30 червня 2026 року).
Керуючись статтями 232-235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Розма" про розстрочення виконання рішення (вх.№2312 від 10 липня 2025 року) задовольнити частково.
2. Розстрочити виконання рішення Господарського суду Чернівецької області від 03 листопада 2025 року у справі №926/1728/25 в частині присудженої до стягнення заборгованості в сумі 3239117,05 грн за наступним графіком:
- 30 травня 2026 року в сумі 539852,85 грн;
- 30 червня 2026 року в сумі 539852,85 грн;
- 30 липня 2026 року в сумі 539852,85 грн;
- 30 серпня 2026 року в сумі 539852,85 грн;
- 30 вересня 2026 року в сумі 539852,85 грн;
- 30 жовтня 2026 року в сумі 539852,85 грн.
Ухвала складена та підписана 25 травня 2026 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.255 ГПК України в строк та порядку, встановленому ст. ст. 256, 257 ГПК України.
Інформацію по справі можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.
Суддя Олександр ТИНОК