8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про залишення позовної заяви без руху
"25" травня 2026 р. м ХарківСправа № 922/1723/26
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жигалкіна І.П.
розглянувши матеріали
позовної заявиКомунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф", м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФУЛ ФЬЮЖН", м. Харків
про зобов'язання виконання зобов'язання в натурі та стягнення 9236,34 грн
Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради "Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" (надалі - Позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області 18 травня 2026 року з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФУЛ ФЬЮЖН» (надалі - Відповідач), в якій просить суд:
- стягнути з Відповідача на користь Позивача суму штрафних санкцій у розмірі 9 236,34 грн;
- зобов'язати Відповідача виконати зобов'язання за Договором в натурі, а саме: провести заправку автотранспорту Позивача на АЗС згідно переліку визначену у Додатку №2 до Договору, за талонами на бензин автомобільний А-92 (Євро 5) в кількості 970 літрів за ціною 46, 00 (з ПДВ) грн. на суму 44 620,00 грн;
- стягнути з Відповідача на користь Позивача суму судових витрат у розмірі 6656,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань за договором про закупівлю товару №201/ЗЦП-2025 від 05.11.2025 в частині здійснення відпуску оплаченого товару (проведення заправки автотранспорту Позивача), який знаходиться на відповідальному зберіганні у Відповідача.
Суд, дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху, з огляду на наступне.
Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" та від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Отже, доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України.
Згідно з п.2 ч.1 ст.164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.4 ст.162 ГПК України, якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
Згідно зі ч.1-2 ст.163 ГПК України ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог. Якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при розгляді справи.
Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (рішення ЄСПЛ у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia») від 20 лютого 2014 року, пункт 111).
У відповідності до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (зі змінами) судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
За змістом пунктів 1, 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір" ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви встановлюються у таких розмірах: позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 328,00 грн.
Суд зазначає, що позовна заява (вх. №1723/26 від 18.05.2026) надійшла до господарського суду через систему «Електронний суд».
Враховуючи вищевикладене, судовий збір у даному випадку повинен бути сплачений виходячи зі ставок судового збору, встановлених законом, як для вимог немайнового характеру, так і для вимог майнового характеру.
Водночас Позивач в прохальній частині позовної заяви заявив 2 вимоги: одну немайнову (зобов'язання виконання зобов'язання в натурі) та одну майнову (стягнення коштів у розмірі 9 236,34 грн) вимогу, за які повинен був сплатити 3328,00 грн за майнову вимогу та 3328,00 грн за немайнову вимогу, а отже загальний розмір судового збору, з урахуванням пониженого коефіцієнту за подання позовної заяви в електронній формі, складає 5324,80 грн. (3328,00 грн + 3328,00 грн = 6656,00 грн х 0,8).
Однак до позовної заяви Позивач не надає будь-яких документів, які підтверджують сплату судового збору в установлених законом порядку і розмірі.
Згідно п.2 ч.3 ст. 162 ГПК України визначено, що позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Відповідно до п.4 ч.3 ст. 162 ГПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Так, Позивачем у вступній частині позовної заяви вірно визначено назву Відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ФУЛ ФЬЮЖН", водночас, у змісті позовної заяви та позовних вимогах Позивач зазначає невірно назву Відповідача, а саме: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФУЛ ФЬЮДЖЕН".
Крім того, саме на Позивача покладається обов'язок формування позовних вимог, оскільки відповідно до принципу диспозитивності господарського процесу, суд розглядає справу виключно в межах заявлених вимог і не вправі виходити за їх межі або самостійно змінювати їх зміст.
З огляду на викладене, позовні вимоги повинні бути: чіткими, однозначними та конкретизованими.
При цьому, формулювання позовних вимог відповідно до наведених принципів знаходить своє безпосереднє відображення у прохальній частині позовної заяви, яка є ключовим елементом позову та визначає межі судового розгляду.
Як вбачається із прохальної частини заявленого позову, Позивач просить стягнути суму штрафних санкцій у розмірі 9 236,34 грн. Водночас, як вбачається із розрахунку суми позову, зaгальна сума штрафних санкцій складається з пені у розмірі 6 112,94 грн та суми штрафу у розмірі 3 123,40 грн.
Тобто, позовна вимога про стягнення суми штрафних санкцій у розмірі 9236,34 грн фактично формується із двох складових, розмір по яким не зазначений у прохальній частині позову, що фактично не відповідає критерію конкретизації позовних вимог.
Відтак, Позивачу необхідно вірно визначити назву Відповідача у змісті позовної заяви та позовних вимогах відповідно до інформації щодо Відповідача в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та подати уточнення позовних вимог (прохальної частини позову) шляхом зазначення всіх складових суми штрафних санкцій до стягнення (пені та штрафу окремо).
В силу ч. 7 ст. 162 ГПК України у разі пред'явлення юридичною особою позову про стягнення грошових коштів у позовній заяві зазначаються реквізити рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг.
Відповідно до ч. 7 ст. 164 ГПК України у разі зазначення в позовній заяві реквізитів рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг до заяви додається документ, що підтверджує наявність такого рахунку.
Проте, Позивачем не зазначено всупереч вимог ст. 162 ГПК України реквізити рахунку Позивача в банку та не надано всупереч вимог ст. 164 ГПК України документа, що підтверджує наявність банківського рахунку.
У відповідності до пунктів 1, 2 статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.
За вказаних обставин та підстав позовна заява підлягає залишенню без руху, із встановленням Позивачу строку для усунення недоліків, про які вказано у цій ухвалі.
Суд звертає увагу Позивача на те, що відповідно до частини 3 статі 174 ГПК України позовна заява вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.
На підставі викладеного, керуючись статтями 162, 164, 172, 174, 232-236 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" (вх. №1723/26 від 18.05.2026) - залишити без руху.
2. Встановити Позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви не пізніше 5 (п'ятого) дня з дня отримання цієї ухвали для подання до Господарського суду Харківської області:
- документальних доказів сплати судового збору у розмірі 5324,80 грн;
- вірно назву Відповідача у змісті позовної заяви та позовних вимогах відповідно до інформації щодо Відповідача в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
- уточнення позовних вимог (прохальної частини позову) шляхом зазначення всіх складових суми штрафних санкцій до стягнення (пені та штрафу окремо);
- інформацію щодо реквізитів рахунку Позивача в банку та документ, що підтверджує наявність банківського рахунку.
3. Суд повідомляє Позивача, що строк на усунення недоліків позовної заяви обраховується з дати доставлення цієї ухвали в зареєстрований електронний кабінет ЄСІТС Позивача.
4. Суд звертає увагу, що заяви та клопотання, які подаються до суду, повинні відповідати статтям 169-170 ГПК України. У випадку подання доказів до суду, у всіх учасників справи існує обов'язок надіслання копій таких доказів усім іншим учасникам справи заздалегідь (ч. 9 статті 80 ГПК України), а докази такого направлення надати суду.
5. Роз'яснити, що у випадку невиконання Позивачем вимог суду про усунення недоліків заяви у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із заявою.
Також суд наголошує на необхідності дотримання сторонами вимог частини 6 статті 6 ГПК України в частині обов'язкової реєстрації електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, та можливості ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами, а також зазначає про процесуальні наслідки, передбачені ГПК України, невчинення відповідних дій щодо реєстрації електронного кабінету.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Ухвалу підписано 25.05.2026.
СуддяІ.П. Жигалкін