про залишення позовної заяви без руху
25 травня 2026 року м. ТернопільСправа № 921/309/26
Господарський суд Тернопільської області
Суддя Чопко Ю.О. , розглянув матеріали (вх.№347 від 19.05.2026 )
за заявою боржника ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність в порядку Книги п'ятої Кодексу України з процедур банкрутства
19.05.2026 через систему "Електронний суд" ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Тернопільської області з заявою (вх. №347) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність в порядку книги 5 Кодексу України з процедур банкрутства.
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.05.2026 справу №921/309/26 передано на розгляд судді Чопку Ю.О.
Кодекс України з процедур банкрутства (далі КУзПБ) встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до ст. 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи-підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Розглянувши матеріали заяви фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення зазначеної заяви без руху, зважаючи на таке.
Вимоги щодо заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність містяться, зокрема, у статтях 115, 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Провадження у справі про неплатоспроможність боржника-фізичної особи може бути відкрито лише за його заявою (ст. 115 КУзПБ).
Згідно з ч. 1 ст. 116 КУзПБ заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, а саме підстав, визначених у ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Разом з тим, перелік документів (доказів), які в обов'язковому порядку додаються до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність чітко визначений, зокрема, ч. 3 ст. 116 Кодексу.
Підставою для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 визначено - припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців ; наявність ознак загрози неплатоспроможності (п.2,4 ч.3 ст.115 КУзПБ).
Розглянувши заяву, суд встановив, що заявником не надано доказів в обґрунтування причини неплатоспроможності, повної інформації щодо витрачання коштів, отриманих від кредиторів та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед усіма кредиторами, що є обов'язком боржника у справі про неплатоспроможність. Зазначена позиція відображена у постанові КГС ВС від 18.01.2024 у справі №911/2308/23.
Окремі кредитні договори, заяви про приєднання, споживчі паспорти, листи-довідки, дві виписки про рух коштів (станом на 1 календарний день : 31.12.2023 та 09.05.2026), долучені боржником не можуть бути доказом в підтвердження сум заборгованості перед кредиторами станом на дату звернення до суду із заявою про неплатоспроможність, оскільки не свідчать про стан заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) на дату подання заяви до суду, а також те, що боржник припинив погашення заборгованості більше 50 відсотків протягом двох місяців, а лише підтверджують факт договірних відносин.
Окрім того, суд звертає увагу боржника, що інформація про наявність кредитної заборгованості, яка отримана із УБКІ (Українське бюро кредитних історій) не є остаточною та достовірною і не може бути єдиним доказом дослідження в судовому процесі. Вказаного правового висновку дотримується Верховний суд у своїй постанові від 16.11.2022 у справі №917/1604/21. Оскільки відкриття провадження у справі про неплатоспроможність має відповідні правові наслідки процесуального та майнового характеру, то на фізичну особу-боржника (як єдиного суб'єкта звернення із заявою про відкриття провадження у такій справі) покладається обов'язок підтверджувати обставини його неплатоспроможності чи її загрози доказами у відповідному (достатньому) обсязі, у тому числі первинними документами, задля забезпечення перевірки господарським судом підстав та моменту виникнення зазначених боржником грошових вимог кредиторів, встановлення їх характеру та розміру. Офіційною є документована інформація, створена в процесі діяльності органів державної влади, місцевого самоврядування чи установ.
Враховуючи викладене, суд не може встановити наведені боржником підстави для звернення до господарського суду із заявою про неплатоспроможність та надати належну оцінку праву заявника на таке звернення.
У відповідності до положень ст. 116 КУзПБ обов'язок подання документів, на підставі яких виникла заборгованість заявника, покладено на заявника. Саме заявник, звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, повинен розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов'язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог статті 76-77 Господарського процесуального кодексу України, що також передбачено пунктами 3, 14 частини третьої статті 116 КУзПБ.
Тому, боржник зобов'язаний надати суду докази припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців, зокрема:
- докази на підтвердження факту отримання та строків платежу по кожному кредитору (договори; виписки по рахунку, тощо);
- докази припинення погашення кредитів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців (довідка фінансової установи про заборгованість; розрахунок фінансової установи про заборгованість (з усіма складовими)).
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 116 КУзПБ , до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додається конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором.
ОСОБА_1 у заяві вказав, що уклав кредитні договори з 28 фінансовою установою (в тому числі 1 банком), по яких існує заборгованість на загальну суму приблизно 418137,54 грн., надав конкретизований список кредиторів, у цьому документі не зазначив окремо суми неустойки (штрафу, пені).
Як вже згадувалось вище, до заяви не додано копій усіх договорів (надано лише 7 кредитних договори з 44 зазначених у списку, які укладені з 28 кредиторами), на які він посилається як на підставу виникнення грошових зобов'язань. А також не надано доказів на підтвердження заборгованості перед кредитором (розрахунки боргу, претензії по кожному кредитору, довідки тощо). Не надано доказів звернення до фінансових установ з запитами для їх отримання.
Також, подано окремі оферти по кредиту, які свідчать про укладення кредитних зобов'язань, але їх не включено до конкретизованого списку кредиторів.
У конкретизованому списку кредиторів невірно зазначено номери окремих договорів відповідно до їх копій.
Таким чином, конкретизований список кредиторів і боржників не відповідає вимогам п.3 ч.3 ст.116 КУзПБ.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 116 КУзПБ до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність також додаються копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно.
Суд зауважує, що заявником вказано про відсутність у нього транспортних засобів, про що, в заяві ОСОБА_1 посилається на довідку №31/34/85зї8520206 від 18.05.2026 видану РСЦ МВС в Хмельницькій, Тернопільській та Чернівецькій областях, однак, зазначеної довідки не долучив до матеріалів справи. Поруч з цим, згідно поданого звіту, станом на 19.05.2026, за результатом перевірки боржника, You Control (не скріпленого електронним цифровим підписом) ОСОБА_1 володіє мотоциклом марки Alpha ZS50F 2008 року випуску.
Оскільки, останнім не надано доказів офіційного звернення до регіонального відповідного сервісного центру про надання інформації з Єдиного державного реєстру транспортних засобів на підтвердження наявності/відсутності в нього на праві власності транспортних засобів, вимоги закону в цій частині боржником не виконані.
Згідно з п. 8 ч. 3 ст. 116 КУзПБ, до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються відомості про всі наявні рахунки/електронні гаманці боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, електронних гаманцях.
В додатках до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, в тому числі клопотаннях боржника адресованих до АТ "Сенс Банк" щодо можливості оформлення нових кредитних договорів, міститься інформація про численну кількість відкритих рахунків ОСОБА_1 , зокрема у АТ "КБ "Приватбанк" та у АТ "Сенс Банк".
В той час, боржник зазначає лише про 2 відкриті рахунки. Таким чином, заявником не надано чіткого переліку усіх наявних рахунків/електронних гаманців боржника (у тому числі депозитних рахунки), відкритих в банках та інших фінансово-кредитних установах, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, електронних гаманцях; та не надано актуальних банківських виписок, у яких відображено інформацію щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами.
Зазначена інформацію також не відображається у деклараціях про майновий стан боржника, що не відповідає п. 11 ч. 3, ч. 5 ст. 116 КУзПБ .
За вказаних обставин, заявнику слід надати відомість про всі наявні рахунки та суми грошових коштів на таких рахунках, яка буде містити актуальну та правильну інформацію
Окрім того, в поданих суду деклараціях, у п.16 розділу ІІ, інформація про доходи відображена невірно, без врахування отриманої допомоги (згідно розписки),
Подання декларації про майновий стан надає можливість не лише встановити перелік та вартість майна, стан доходів та витрат на відповідну дату, а й динаміки розміру активів за відповідний період.
В наданих боржником деклараціях, (у розділі ХIV) заявником зазначається про погашення основної суми позики (кредиту) проте відсутня інформація про погашення суми процентів за позикою (кредитом). Не заповнена інформація щодо витрат, які ним згадуються в заяві та проекті плану реструктуризації.
Отже, заявнику слід подати декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, які будуть містити увесь перелік інформації, визначений наказом Міністерства юстиції України №2627/5 від 21.08.2019.
Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 116 КУзПБ до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
Згідно абз. 3 ч. 2 ст. 30 КУзПБ, розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
Обов'язок боржника авансувати вищенаведену винагороду арбітражного керуючого до звернення з відповідною заявою до суду встановлений Кодексом і подання доказів авансування є обов'язковою умовою, встановленою частиною 3 статті 116 зазначеного Кодексу. При цьому, ані Кодекс, ані інші діючі норми законодавства, не передбачають права боржника бути звільненим від авансування винагороди арбітражному керуючому при поданні такої заяви, як не передбачають і умов, за яких суд може відстрочити, розстрочити чи звільнити заявника від здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому (аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.09.2020 у справі №910/2629/20, від 23.11.2020 у справі №922/1734/20, від 19.11.2020 у справі №927/203/20, від 17.02.2021 у справі №927/166/20).
Згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" установлено у 2026 році місячний прожитковий мінімум для працездатних осіб: 3328 грн.
Отже, станом на дату звернення заявника із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність розмір авансування винагороди керуючому реструктуризацією повинен становити 49920 грн (3 328,00 грн прожитковий мінімум для працездатних осіб, станом на дату звернення із заявою х 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) х 3 місяці виконання повноважень керуючим реструктуризацією).
Пунктом 1-6 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що стосовно боржника справу про банкрутство (неплатоспроможність) може бути відкрито без здійснення авансування передбаченої цим Кодексом винагороди арбітражному керуючому на депозитний рахунок суду. У такому разі до заяви про відкриття справи про банкрутство (неплатоспроможність) додається копія укладеної заявником угоди з обраним ним арбітражним керуючим про виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про банкрутство (неплатоспроможність) до її закриття з виплатою на умовах, визначених цією угодою, винагороди в розмірі, що не має перевищувати розмір, встановлений цим Кодексом. Господарський суд, відкриваючи провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) відповідно до цього пункту, призначає розпорядником майна або керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого, з яким заявником укладено угоду.
У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 910/726/20 від 19.11.2020 було зроблено висновок, що: “37. Зазначене не позбавляє можливості боржника (фізичної особи) укласти угоду з арбітражним керуючим, який погодиться на умовах відстрочення оплати до реалізації майна боржника виконувати повноваження керуючого реструктуризацією у справі про банкрутство цієї особи та відповідного звернення обох осіб (боржника та арбітражного керуючого) до суду про призначення його керуючим реструктуризацією у справу про банкрутство фізичної особи, яке подається разом із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Місцевий суд може розглянути подані документи, як альтернативу мирного врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражному керуючому, та прийняти відповідне рішення про можливість задоволення заяви боржника, дослідивши всю сукупність наданих ним доказів на обґрунтування неплатоспроможності фізичної особи.» (п. 37 постанови).
Вказана правова позиція касаційного суду допускає можливість мирного врегулювання між боржником та арбітражним керуючим питання авансування грошової винагороди, однак ставить таку можливість у залежність від наявності у Боржника майна, яке буде реалізовано у перспективі (відстрочка платежу) у справі про неплатоспроможність. Крім того, Верховний Суд зазначає, що місцевий суд приймає рішення про надання такої можливості за результатами дослідження усієї сукупності наданих документів.
Положення КзПБ та судова практика передбачають оцінку на належність наданої суду угоди між боржником та арбітражним керуючим з іншими матеріалами справи як можливості прийняття альтернативного виконання обов'язку щодо здійснення авансування винагороди арбітражного керуючого, а не автоматичне її застосування.
ОСОБА_1 просить суд затвердити кандидатуру Дейнеки Миколи Івановича та призначити його керуючим реструктуризацією боргів боржника.
Долучає заяву-згоду арбітражного керуючого про участь у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 . Однак, заявник не врахував приписів законодавства, не надав суду договір про виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Тому, слід надати вищезазначений документ, у разі його відсутності арбітражного керуючого буде обрано шляхом застосуванням автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.
Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 116 КУзПБ заявнику також належить надати докази авансування винагороди керуючому реструктуризацією на рахунок суду в розмірі 49 920 грн.
Окрім того, обов'язком боржника є складення реального (виконуваного) проекту плану реструктуризації, який після розгляду господарським судом грошових вимог та формування реєстру кредиторів розробляється, уточнюється та погоджується з кредиторами (вказана позиція викладена у Постанові Верховного Суду №925/473/20 від 25.08.2021).
План реструктуризації повинен містити умови відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника, а не по суті списання боргів. Адже процедура банкрутства переслідує як публічний так і приватний інтерес. Захист публічного інтересу, зокрема, знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства, а також недопущення доведення боржника до банкрутства. Захист приватного інтересу, в свою чергу, полягає в максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його ліквідації та продажу його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів.
Тобто, однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.
Системне тлумачення приписів книги п'ятої КУзПБ "Відновлення платоспроможності фізичної особи" свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах Кодексу принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Боржник має реалізувати право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою.
Такими чином, погашення вимог кредиторів (виконання взятих на себе грошових зобов'язань) у межах об'єктивних можливостей є проявом добросовісного використання боржником своїх прав у судових процедурах неплатоспроможності та істинного бажання виконати взяті на себе грошові зобов'язання.
Суд критично ставиться до посилання заявника щодо розміру доходу (у вигляді допомоги згідно розписки самого ж боржника), з наданих документів вбачається, що він був працевлаштовуй тільки в період з 2005 по 2008 роки, в подальшому відсутні дії із пошуку роботи.
В матеріалах справи відсутні заяви окремих осіб про зобов'язання (погодження) виконувати оплати боржника у даній справі в тому числі здійснити авансування винагороди керуючому реструктуризацією в розмірі 49 920 грн.
Боржником, до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство долучено план реструктуризації боргів (проект) на п'ять років, в якому не зазначено про володіння ОСОБА_1 на праві власності : житловим будинком (розмір частки ), земельної ділянки (розмір частки 1) та мотоциклом марки Alpha ZS50F 2008 року випуску.
Такі умови відновлення платоспроможності боржника не передбачають особливості провадження у справі про неспроможність фізичних осіб, які визначені у ст. 113, 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Із системного аналізу викладених вище обставин, суд дійшов висновку, що проєкт плану реструктуризації боргів не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки відповідно до нього не може бути досягнута кінцева мета процедури відновлення платоспроможності боржника повне або часткове погашення вимог кредиторів.
Виходячи зі встановлених вище обставин, суд дійшов висновку заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Відповідно до ч. 3 ст. 37 КУзПБ, господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених ст. 174 ГПК України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Згідно з ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення заяви фізичної особи ОСОБА_1 без руху, з наданням заявникові строку для усунення недоліків поданої нею заяви.
Згідно з ч. 3 ст. 174 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
Якщо позивач не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із цією заявою (ч. 4 ст. 174 ГПК України).
Враховуючи вищевикладене, та керуючись ст. 1, 2, 30, 37, 116, 124 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 74,164,174, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1. Заяву ОСОБА_1 про неплатоспроможність боржника від 19.05.2026 (вх.№347 ), залишити без руху.
Встановити заявнику строк 5 днів з дня вручення копії ухвали про залишення заяви без руху для усунення недоліків заяви .
Встановити заявнику спосіб усунення недоліків заяви шляхом надання суду: документів, зазначених у описовій частині цієї ухвали.
Зобов'язати боржника подати тільки ті документи, які відсутні в матеріалах справи №921/309/26, без повторення наданих копій.
Попередити заявницю про те, що не усунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, згідно ст. ст. 37, 38 Кодексу України з процедур банкрутства, має наслідком повернення її заявнику без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 25.05.2026 та оскарженню не підлягає.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.
Суддя Ю.О. Чопко