65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"22" травня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/2016/26
Господарський суд Одеської області у складі судді Желєзної С.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 (вх. №2-1001/26 від 20.05.2026) про забезпечення позову, пред'явленого до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , -
20.05.2026 до Господарського суду Одеської області від ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) надійшла позовна заява, пред'явлена до ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ), ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 ), про визнання недійсним договору купівлі-продажу часток (частин частки) від 05.02.2024, укладеного між позивачем та відповідачами; скасування державної реєстрації права власності на частки у статутному капіталі приватної виробничо-комерційної фірми «Вікторія» (ідентифікаційний код 31428149) в розмірі по 25% щодо кожного з відповідачів.
Разом з позовною заявою ОСОБА_1 було пред'явлено до суду заяву про забезпечення позову (вх. №2-1001/26 від 20.05.2026), відповідно до якої позивач просить суд накласти арешт на частини частки корпоративних прав приватної виробничо-комерційної фірми «Вікторія» (ідентифікаційний код 31428149) статутного капіталу підприємства у сумі 1 150 000 (один мільйон сто п'ятдесят тисяч грн 00 коп.), нерухоме, рухоме майно та інші активи.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 139 ГПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.
Предметом заявленого ОСОБА_1 позову є вимоги про визнання договору купівлі-продажу часток (частин частки) від 05.02.2024 недійсним та скасування державної реєстрації права власності на частки у статутному капіталі.
В порушення вимог п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 139 ГПК України ОСОБА_1 не було обґрунтовано наявності передбачених законом підстав для накладення арешту на частки у статутному капіталі підприємства, яке не є відповідачем за заявленим позивачем позовом. Крім того, позивачем не було зазначено особу вимогу щодо накладення арешту на нерухоме, рухоме майно та інші активи відносно якої позивач просить суд застосувати у цьому спорі.
Господарський суд зазначає, що суть всього обґрунтування поданої заяви фактично зводиться до наступного твердження: спірне майно може бути відчужене, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та поновити порушені права позивача. Проте позивачем не наведено правового обґрунтування можливості накладення арешту на майно для забезпечення виконання судового рішення, яке буде постановлене за результатами розгляду позовних вимог немайнового характеру.
Згідно з ч. 5 ст. 139 ГПК України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
У відповідності до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (зі змінами) судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
За пред'явлення до суду заяви про забезпечення позову у господарських справах сплачується судовий збір у розмірі 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).
Положеннями ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» від 03.12.2025 № 4695-IX встановлено, що у 2026 році прожитковий мінімум для працездатної особи з 1 січня 2025 року становить 3328,00 грн.
Проте в порушення вимог ч. 5 ст. 139 ГПК України позивачем не було надано доказів сплати судового збору за звернення до суду із заявою про забезпечення позову.
Відповідно до ч. 7 ст. 140 ГПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу. Суд повертає заяву про забезпечення позову заявнику також встановивши, що заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
Враховуючи невідповідність заяви ОСОБА_1 вимогам ст. 139 ГПК України, господарський суд доходить висновку про наявність передбачених ч. 7 ст. 140 ГПК України підстав для повернення заяви.
Керуючись ст. ст. 139, 140, 234 ГПК України, -
1. Повернути ОСОБА_1 заяву про забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.
Суддя С.П. Желєзна