65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"25" травня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/1104/26
Господарський суд Одеської області у складі судді Д'яченко Т.Г.
при секретарі судового засідання Меленчук Т.М.
розглянувши справу №916/1104/26
За позовом: Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України» в особі філії Херсонського управління Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України» (73003, м. Херсон, вул. Суворова, 26; ЄДРПОУ 02766367)
До відповідачів: Фермерського господарства “ЕЙРЕНА» (75233, Херсонська область, Каховський район, село Хлібодарівка, вул. Кудрі, 34 ЄДРПОУ 38687864), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
Про солідарне стягнення 1041789,99 грн.
Представники:
Від позивача: Лепська А.В., довіреність
Від відповідачів: не з'явились
Встановив: Акціонерне товариство “Державний ощадний банк України» в особі філії Херсонського управління Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фермерського господарства “ЕЙРЕНА», ОСОБА_1 про солідарне стягнення 1041789,99грн.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.03.2026р. прийнято позовну заяву Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України» в особі філії Херсонського управління Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України» до розгляду та відкрито провадження у справі №916/1104/26. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на "27" квітня 2026 р. о 10:40. Запропоновано відповідачам підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 27.04.2026р. о 10:40.
27.04.2026р. судом, без оформлення окремого документа, було постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 25 травня 2026р. о 10:45, із викликом учасників справи у судове засідання.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.04.2026р. повідомлено Фермерське господарство “ЕЙРЕНА» та ОСОБА_1 про судове засідання по розгляду справи по суті, яке відбудеться "25" травня 2026 р. о 10:45. Викликано представників учасників справи у судове засідання, призначене на 25.05.2026р. о 10:45.
Позивач підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.
Відповідно до ч.1 ст.12-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб- 1. Якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.
Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.
З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Господарським судом за час розгляду справи, на виконання ч. 2 ст. 12-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" № 1207-VII від 15.04.2014 року у редакції Закону №2217-IX від 21.04.2022 року та з урахуванням Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025р. №376, повідомлено відповідачів у справі про постановлення ухвал по справі №916/1104/26, шляхом розміщення тексту ухвали на веб-порталі судової влади.
Оскільки місцезнаходження відповідачів знаходиться на тимчасово окупованій території, куди направлення поштової кореспонденції не здійснюється у зв'язку з тим, що поштові відділення в умовах воєнного стану не працюють, суд повідомив їх про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі № 916/1104/26 та про можливість надання відзивів шляхом розміщення відповідного повідомлення на офіційному веб-порталі Судової влади України.
У судовому засіданні 25.05.2026 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено 25.05.2026 року.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.
В обґрунтування поданого позову, позивачем було зазначено суду, що 19 квітня 2021р. між Акціонерним товариством «Ощадбанк» та Позичальником було укладено Договір кредитної лінії за програмою фінансової державної підтримки суб'єктів малого, у тому числі мікропідприємництва, та середнього підприємництва «Доступні кредити 5-7-9%» (надалі - Програма), реалізація якої здійснюється на підставі Порядку надання фінансової державної підтримки суб'єктів малого та середнього підприємництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2020 № 28 (надалі - Порядок № 28), виконання якого частково забезпечено гарантією держави (надалі - Гарантія), на підставі укладеного між Міністерством фінансів України та АТ «Ощадбанк» Договору про надання державної гарантії на портфельній основі № 13010-05/271 від 31.12.2020 (надалі - Договір про надання гарантії), реалізація якого здійснюється на підставі Порядку надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2020 № 1151 (надалі - Порядок № 1151).
У відповідності до п. 2.1 Договору кредитної лінії, Банк зобов'язується надати на умовах Договору кредитної лінії, а Позичальник зобов'язується отримати, належним чином використовувати та повернути в передбачені цим договором строки кредит у розмірі, визначеному в ст. 3 Договору кредитної лінії та забезпечити своєчасну та в належному розмірі сплату процентів за користування кредитом, комісійних винагород та інших платежів в порядку та на умовах, визначених цим Договором кредитної лінії.
Згідно п. 3.2 Договору кредитної лінії, кредит надається у вигляді відновлюваної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення не пізніше « 18» квітня 2024 року.
У відповідності до п. 3.1, 3.8 Договору кредитної лінії, сторони погодили суму максимального ліміту кредитування і визначили його в розмірі 3000000,00 грн. Цільове призначення кредиту - поповнення оборотного капіталу.
Пунктом 3.3 Договору кредитної лінії, сторони погодили збільшення/зменшення діючого ліміту кредитування, згідно з графіком.
Кредит надається траншами в порядку та на умовах, передбачених цим договором, з рахунку для обліку основної суми боргу в безготівковому порядку на поточний рахунок Позичальника (п. 3.9 Договору кредитної лінії).
Відповідно до п. 3.5.1 Договору кредитної лінії, за користування кредитом Позичальник зобов'язаний забезпечити своєчасну та в належному розмірі сплату процентів за процентною ставкою, яка є змінюваною, розмір якої розраховується та встановлюється на відповідний період кредитування за цим договором із застосуванням формули.
Відповідно до п. 3.5.2 Договору кредитної лінії, на момент укладення договору, з урахуванням визначеного на таку дату індексу UІRD (3m) та із застосуванням формули, передбаченої п. 3.5.1 Договору кредитної лінії, розмір базової процентної ставки становить 14,27% (чотирнадцять цілих двадцять сім сотих) процентів річних, який підлягає застосуванню для визначення зобов'язання Позичальника зі сплати процентів до моменту першого перегляду (зміни) розміру такої процентної ставки у відповідності до п. 3.5.3 Договору кредитної лінії.
Умовами п. 3.6 Договору кредитної лінії встановлений особливий порядок виконання Позичальником зобов'язання щодо своєчасної сплати процентів. Приймаючи до уваги умови Програми, користуючись принципом свободи договору та керуючись ч. 2 ст. 526 Цивільного кодексу України , сторони дійшли згоди, що за умови дотримання Позичальником умов Програми та належного виконання ним умов цього Договору кредитної лінії (в частині вчасного повернення суми кредиту, її частини та/або вчасної сплати суми процентів її частини), в межах періоду відповідності Програмі, Позичальнику встановлюється особливий порядок виконання зобов'язання щодо своєчасності сплати процентів (за умови відсутності обставин та/або порушень умов Договору кредитної лінії, які виключають можливість застосування такого особливого порядку) протягом періоду повної компенсації процентів, сплата процентів за договором в розмірі базової процентної ставки здійснюється Фондом розвитку підприємництва (далі - Фонд) в повному обсязі у зв'язку з наданням Позичальнику компенсації (у випадку отримання Позичальником права на таку компенсацію) шляхом списання Банком коштів в повній необхідній сумі з рахунку ескроу на рахунок, визначений у п. 3.19 Договору кредитної лінії.
Таким чином, як було зазначено суду позивачем, у зв'язку із невиконанням вимог Програми та умов Договору кредитної лінії, Позичальнику було призупинено надання компенсації процентів за користування кредитом, що підтверджується виписками по рахунках.
Пунктом 3.11 Договору кредитної лінії встановлено, що з метою дотримання діючого ліміту кредитування згідно з умовами Договору кредитної лінії, Позичальник зобов'язаний не пізніше першого банківського дня наступного періоду здійснити погашення основної суми боргу у сумі, що буде необхідною для дотримання діючого ліміту кредитування на такий наступний період. У разі, якщо діючий ліміт кредитування буде вичерпано, Позичальник має право отримати наступний транш у межах діючого ліміту кредитування лише за умови погашення основної суми боргу (частково або в повному обсязі) за Договором кредитної лінії. Також Позичальник зобов'язався здійснити погашення основної суми боргу за кожним траншем не пізніше ніж на 365 календарний день з моменту отримання траншу незалежно від розміру діючого ліміту кредитування, що встановлений на окремий банківський день згідно з п. 3.3 Договору кредитної лінії (п. 3.11.1 Договору кредитної лінії)
Згідно п. 6.5 Договору кредитної лінії, у разі прострочення Позичальником повернення основної суми боргу або її частини, в тому числі після спливу строку, встановленого для дострокового погашення в повному обсязі основної суми боргу у випадках відкликання Банком кредиту, передбачених цим договором, на прострочену основну суму боргу або її частину припиняються нараховуватися проценти за користування кредитом, а згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України за весь час прострочення нараховуються проценти річних у валюті основної суми боргу в наступному розмірі, що розраховується аналогічно до порядку, вказаного в п. 3.5.1 цього договору у разі прострочення повернення основної суми боргу.
За посиланням позивача, з метою забезпечення належного виконання Фермерським господарством «ЕЙРЕНА» зобов'язань за Договором кредитної лінії, 19.04.2021р. між Акціонерним товариством «Ощадбанк» та ОСОБА_1 був укладений Договір поруки.
За умовами п. 2.1 Договору поруки, Поручитель безумовно, безвідклично та безоплатно зобов'язується перед Кредитором відповідати солідарно з Боржником за виконання в повному обсязі зобов'язання за Договором кредитної лінії, у тому числі того, що виникне у майбутньому відповідно до умов Договору кредитної лінії.
Пунктом 2.2 Договору поруки встановлено, що Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов'язання у тому ж обсязі, що і Боржник, в порядку, визначеному кредитним договором у тому числі, але не виключно у разі: 1) повного чи часткового невиконання Боржником зобов'язання, зокрема щодо сплати процентів за користування кредитом та/або повернення частини кредиту, в тому числі згідно з графіком погашення кредиту (за його наявності), щодо повернення кредиту при закінченні строку користування ним, в тому числі у випадку дострокового повного/часткового погашення зобов'язання за вимогою Кредитора, та/ або щодо сплати комісійних винагород в строки, визначені Договором кредитної лінії; 2) не відшкодування завданих Кредитору збитків, які заподіяні внаслідок невиконання умов Договору кредитної лінії.
Відповідно до п. 2.4 Договору поруки, обсяг зобов'язань Поручителя за цим договором не є фіксованою сумою і може збільшуватися або зменшуватися в залежності від виконання Боржником та/або Поручителем (на умовах, визначених Договором поруки) зобов'язання за Договором кредитної лінії, а також черговості направлення Кредитором отриманих грошових коштів в погашення зобов'язання. Поручитель відповідає перед Кредитором за повернення Боржником грошових коштів (включаючи комісійні винагороди та проценти, нараховані на суми грошових коштів в порядку, визначеному договором та законодавством України за користування чужими грошовими коштами) (п. 2.5 Договору поруки).
Пунктом 2.6 Договору поруки унормовано, що Поручитель погоджується та зобов'язується солідарно відповідати за виконання зобов'язання правонаступниками (спадкоємцями) Боржника чи будь-якою іншою особою, на яку буде переведено борг за кредитним договором та/або яка буде визначена боржником за зобов'язанням відповідно до законодавства України.
Згідно з пунктами 3.2.2, 3.2.3 Договору поруки, у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) Боржником зобов'язання в порядку та строки, встановлені Договором кредитної лінії, Кредитор набуває права вимоги до Боржника і Поручителя щодо сплати заборгованості за порушеним зобов'язанням, а Поручитель та Боржник з моменту порушення Боржником зобов'язання відповідають перед Кредитором як солідарні боржники. Кредитор має право вимагати виконання зобов'язання за Договором кредитної лінії на власний вибір, як від Боржника і Поручителя спільно, так від будь-якого з них окремо, причому як в повному обсязі, так і частково. Порука на підставі цього договору діє незалежно від інших способів виконання зобов'язання Боржника перед Кредитором за Договором кредитної лінії (п. 3.2.6. Договору поруки). З метою реалізації відповідно до умов цього договору права вимоги до Поручителя Кредитор має право, але не зобов'язаний пред'явити (направити) Поручителю вимогу (п. 3.2.4. Договору поруки).
У випадку направлення Кредитором Поручителю вимоги, Поручитель зобов'язується здійснити виконання порушеного зобов'язання протягом 10 (десяти) календарних днів з дати направлення вимоги Кредитором та в обсязі, зазначеному у вимозі. Якщо Кредитор скористався своїм правом, визначеним п. 3.2.4 Договору поруки, та направив Поручителю вимогу, остання є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання Поручителем зобов'язання в розмірі, визначеному Кредитором у вимозі. Єдиною підставою для визначення Кредитором у вимозі розміру зобов'язання, що підлягає виконанню Поручителем, є дані аналітичного обліку та рахунки, що ведуться установою Кредитора для визначення грошових зобов'язань Боржника перед Кредитором за Договором кредитної лінії (п.п. 3.2.7, 3.2.8 Договору поруки).
Також позивачем було надано пояснення, що для забезпечення співпраці сторін, пов'язаної з наданням державної підтримки суб'єктам мікропідприємництва, малого та середнього підприємництва у вигляді державних гарантій на портфельній основі на підставі Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік», на виконання Порядку №1151, між Міністром фінансів України Марченко Сергієм Михайловичем, який діє від імені держави за дорученням Кабінету Міністрів України, на підставі Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року за № 375 та банком-кредитором укладено Договір про надання гарантії.
Порядок № 1151, зі змінами та доповненнями, визначає механізм відбору банків-кредиторів, умови надання державних гарантій у 2020 році для забезпечення часткового виконання боргових зобов'язань за портфелем кредитів банків-кредиторів, що надаються суб'єктам господарювання мікропідприємництва, малого та/або середнього підприємництва - резидентів України (далі - державні гарантії на портфельній основі), розмір та вид забезпечення, що надається такими суб'єктами господарювання, порядок виконання гарантом гарантійних зобов'язань, а також порядок урегулювання простроченої заборгованості позичальника за кредитом, за яким гарантом здійснено виплати на вимогу банку-кредитора.
За таких обставин, кредит Позичальника був включений Акціонерним товариством «Ощадбанк» до портфелю кредитів, зобов'язання за якими частково забезпечені Гарантією, та з метою виконання вимог розділу VII Договору про надання гарантії, 19.04.2021р. Банк уклав з останнім Додатковий договір до Договору кредитної лінії.
Пунктом 2.6. Додаткового договору до Договору кредитної лінії сторони визначили, що додатково для забезпечення, передбаченого розділом 4 Договору кредитної лінії, на період (та у випадку) включення кредиту до портфелю виконання Позичальником зобов'язання за Договором кредитної лінії (у тому числі і додатковими договорами до нього) частково, згідно ставки індивідуальної гарантії, забезпечується Гарантією. При цьому Банк самостійно визначає ставку індивідуальної гарантії за кредитом та має право змінювати її розмір в порядку, передбаченому Договором про надання гарантії.
Ґрунтуючи заявлені позовні вимоги, позивачем було зазначено суду, що на момент укладання Договору кредитної лінії Позичальник повністю відповідав критеріям прийнятності та ініціював шляхом надання до Банку письмової заяви від 30.03.2021р. отримання забезпечення кредитної операції у вигляді Гарантії на умовах, визначених Порядком № 1151 та Договором про надання гарантії.
За посиланням позивача, Позичальник не здійснив планового платежу за основним боргом згідно з графіком платежів за будь-яким кредитом, включеним до Портфеля, і такий платіж залишається несплаченим протягом 90 календарних днів поспіль (п. 1.1 Договору про надання гарантії).
У зв'язку із настанням гарантійного випадку, Акціонерне товариство «Ощадбанк» у порядку, передбаченому п. 5.1 Договору державної гарантії, направило Гаранту (з копією Агенту) вимогу № 47 від 05.12.2023 про сплату за гарантією суми в розмірі 1041789,99 грн.
За результатами розгляду зазначеної вимоги, 04.01.2024 Гарант перерахував Банку гарантійну суму у розмірі 1041789,99 грн для відшкодування за кредитною операцією.
На виконання п. 6.1 Договору про надання гарантії, Банк забезпечив вчасне та в повному обсязі зарахування суми сплати за Гарантією, сплаченої у рахунок часткового погашення простроченої заборгованості за основним боргом та відобразив в обліку виникнення простроченої заборгованості Фермерського господарства «ЕЙРЕНА» перед державою в сумі 1041789,99 грн.
Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, заслухавши пояснення представника позивача, дійшов наступних висновків.
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» є, зокрема, забезпечення гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів кожного.
Згідно ст.4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку.
Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Частиною 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п.1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України, однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
За ч.1 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
У відповідності до ч.ч. 1,2 ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно зі ст.ст. 626, 628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За ч.2 ст. 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Як встановлено судом, правовідносини між Акціонерним товариством «Ощадбанк» та Фермерським господарством “ЕЙРЕНА», як Позичальником, виникли на підставі укладеного між ними 19 квітня 2021р. Договору кредитної лінії №119.10-10/366.
Також, з метою забезпечення належного виконання Фермерським господарством «ЕЙРЕНА» зобов'язань за Договором кредитної лінії, 19.04.2021р. між Акціонерним товариством «Ощадбанк» та ОСОБА_1 був укладений Договір Поруки №П-899.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1048 Цивільного кодексу України,).
Згідно з ч.1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
У відповідності до ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі ст. 1055 Цивільного кодексу України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
За змістом ст. 1056-1 Цивільного кодексу України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
Згідно зі ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов'язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Також, судом встановлено, що на підставі Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік», на виконання Порядку № 1151, між Міністром фінансів України Марченко Сергієм Михайловичем, який діє від імені держави за дорученням Кабінету Міністрів України, на підставі Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року за № 375 та банком-кредитором укладено Договір про надання гарантії.
Судом також з'ясовано, що 19 квітня 2021 року між Банком та Позичальником було укладено Додатковий договір №1 до Договору кредитної лінії, яким сторони, приймаючи до уваги юридичний факт ініціювання Позичальником отримання забезпечення за кредитом у вигляді гарантії, врегулювали умови надання Гарантії та її обсяги відповідно до Порядку №1151 та Договором про надання гарантії.
За матеріалами справи судом встановлено, що 04.01.2024р. перераховано Банку гарантійну суму у розмірі 1041789,99 грн для відшкодування за кредитною операцією, що підтверджується платіжною інструкцією, копія якої міститься в матеріалах справи.
Станом на момент розгляду справи, заборгованість перед державою за Договором кредитної лінії № 119.10 10/366 від 19.04.2021р., яка виникла внаслідок сплати суми за Гарантією в розмірі 1041789,99 грн., позивальником не сплачена, та відповідачами зворотнього суду доведено не було, доводи позивача не спростовано.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Салов проти України» від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Надточий проти України» від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Дослідивши обставини справи, судом з'ясовано, що Фермерським господарством “ЕЙРЕНА» взяті на себе зобов'язання щодо своєчасного та повного повернення кредитних коштів, належним чином не виконано, у зв'язку з чим у Фермерського господарства “ЕЙРЕНА» виникла заборгованість у розмірі 1041789,99 грн.
Згідно із ст. 626 Цивільного кодексу України, порука створює права для кредитора та обов'язки для поручителя.
За своєю юридичною природою порука є договірним зобов'язанням, адже виникає на підставі договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 541 Цивільного кодексу України, солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
Аналіз наведених норм дає підстави стверджувати, що в разі укладення кількох договорів поруки, які забезпечують виконання одного зобов'язання, виникає кілька самостійних зобов'язань, сторони яких (поручителі) перебувають у правовідносинах з одним боржником, проте не пов'язані правовідносинами між собою. У такому разі кожен поручитель відповідає перед кредитором боржника в обсязі та відповідно до умов договору поруки, стороною якого він є. Порука кількох осіб може визначатися як спільна в разі укладення договору поруки кількома поручителями та встановлення умовами договору волевиявлення цих осіб щодо спільного забезпечення зобов'язання. Лише в такому випадку поручителі відповідають перед кредитором солідарно з боржником та солідарно між собою (спільна порука).
Норми закону, якими врегульовано поруку, не містять положень щодо солідарної відповідальності поручителів за різними договорами, якщо договорами поруки не передбачено іншого. У разі укладення між поручителями кількох договорів поруки на виконання одного й того самого зобов'язання у них не виникає солідарної відповідальності між собою.
Схожа правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.03.2018 у справі №415/2542/15-ц, а також аналогічна позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 01.03.2017 у справі №6-923цс16, у постановах Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №905/2475/15, від 24.01.2018 у справі №907/425/16.
Якщо боржник має декілька поручителів, і укладено окремі договори поруки, то кредитор стягує борг з кожного поручителя окремо враховуючи правосуб'єктність за відповідним видом судочинства (постанова Верховного Суду України від 01.03.2017 у справі №6-923цс16).
Приймаючи до уваги наведене, суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог, із солідарним стягненням з відповідачів заборгованості у розмірі 1041789,99 грн.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи задоволення позову, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються відповідачів.
При цьому, враховуючи висновки пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", викладені у абз.3 п.4.1 постанови від 21.02.2013 р. № 7 (із змінами) стосовно того, що солідарне стягнення судових витрат законом не передбачено, судовий збір у сумі 12501,48 грн., покладається на відповідачів в рівних частинах на кожного по 6250,74 грн.
Керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позовну заяву Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України» в особі філії Херсонського управління Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України» - задовольнити повністю.
2.Стягнути в солідарному порядку з Фермерського господарства “ЕЙРЕНА» (75233, Херсонська область, Каховський район, село Хлібодарівка, вул. Кудрі, 34 ЄДРПОУ 38687864), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України» в особі філії Херсонського управління Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України» (73003, м. Херсон, вул. Суворова, 26; ЄДРПОУ 02766367) прострочену заборгованість перед державою за Договором кредитної лінії № 119.10-10/366 від 19.04.2021р., станом на 12.03.2026р. у розмірі 1041789 (один мільйон сорок одна тисяча сімсот вісімдесят дев'ять) грн. 99 коп.
3.Стягнути з Фермерського господарства “ЕЙРЕНА» (75233, Херсонська область, Каховський район, село Хлібодарівка, вул. Кудрі, 34 ЄДРПОУ 38687864) на користь Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України» в особі філії Херсонського управління Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України» (73003, м.Херсон, вул. Суворова, 26; ЄДРПОУ 02766367) витрати по сплаті судового збору у розмірі 6250 (шість тисяч двісті п'ятдесят) грн. 74 коп.
4.Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України» в особі філії Херсонського управління Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України» (73003, м. Херсон, вул. Суворова, 26; ЄДРПОУ 02766367) 6250 (шість тисяч двісті п'ятдесят) грн. 74 коп.
Повне рішення складено 25 травня 2026 р.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Т.Г. Д'яченко