25 травня 2026 року Справа № 915/530/23
м.Миколаїв
Суддя Господарського суду Миколаївської області Мавродієва М.В., розглянувши матеріали скарги АТ “Миколаївгаз» б/н від 21.05.2026 (вхід.№7579/26) на дії державного виконавця при примусовому виконанні рішення суду у справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Оператор газотранспортної системи України»,
до відповідача: Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Миколаївгаз»,
про: стягнення 402740,80 грн,
орган державної виконавчої служби: Інгульський відділ державної виконавчої служби у м.Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України,-
АТ “Миколаївгаз» звернулось до суду із скаргою б/н від 21.05.2026 (вхід.№7579/26) на дії державного виконавця при примусовому виконанні рішення суду по даній справі, у якій просить суд:
- визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Інгульського ВДВС у м.Миколаєві ПМУМЮ (м.Одеса) Вікторії Пахомової у виконавчому провадженні №79575974 з виконання наказу Господарського суду Миколаївської області від 16.09.2025 по справі №915/530/23, в частині стягнення виконавчого збору;
- скасувати постанову старшого державного виконавця Інгульського ВДВС у м.Миколаєві ПМУМЮ (м.Одеса) Вікторії Пахомової від 12.11.2025 про стягнення виконавчого збору у сумі 38974,02 грн у виконавчому провадженні №79575974 з виконання наказу Господарського суду Миколаївської області від 16.09.2025 по справі №915/530/23.
У такій скарзі АТ “Миколаївгаз» також просить суд визнати поважними причини пропуску строку на подання скарги на дії державного виконавця та поновити цей строк.
В обгрунтування такого клопотання скаржник посилається на наступне:
- про відкриття виконавчого провадження скаржнику стало відомо 13.11.2025 з підсистеми «Електронний суд»;
- 24.11.2025 скаржник звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом у якому просив визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Інгульського ВДВС у м.Миколаєві ПМУМЮ (м.Одеса) Вікторії Пахомової у виконавчому провадженні №79575974 та скасувати постанову від 12.11.2025р. про стягнення виконавчого збору у сумі 38974,02 грн;
- ухвалою від 27.11.2025 Миколаївський окружний адміністративний суд відмовив у відкритті провадження у справі №400/12632/25;
- постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 07.05.2026 скаргу АТ “Миколаївгаз» на ухвалу адміністративного суду першої інстанції задоволено частково, ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.11.2025 по справі №400/12632/25 скасовано, з постановленням у справі нової ухвали про відмову у відкритті провадження у справі на підставі п.1 ч.ст.170 КАС України;
- в обґрунтування такого рішення, адміністративний апеляційний суд погодився з позицією скаржника про неправомірність дій адміністративного суду першої інстанції, щодо відмови у відкритті провадження, але у зв'язку із змінами у ч.1 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» на момент перегляду справи у суді апеляційної інстанції вимушений був відмовити у відкритті провадження;
- згідно ч.1 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на момент звернення до суду), рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служб щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Колегія суддів погодилася з доводами апелянта про те, що при вирішенні питання про відкриття провадження у даній адміністративній справі суду першої інстанції необхідно було врахувати висновки Великої Палати Верховного Суду, які відносили даний спір до юрисдикції адміністративних судів. Як наслідок, колегія суддів вважала, що відмовляючи у відкритті провадження судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції.
- на момент розгляду даної справи в суді апеляційної інстанції, законодавцем викладено ч.1 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» у нові редакції (Закон України від 07.04.2026 №4833-IX, зміни, внесені пп.18 п.10 розділу I Закону України від 07.04.2026 №4833-IX, набирають чинності з 24.04.2026), яка передбачає, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця щодо виконання судового рішення, тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, у встановленому законом порядку. Тобто, наразі законодавцем чітко врегульовано питання оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, винесених у межах виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду.
Відповідно до приписів ч.ч.1, 2 ст.341 ГПК України, скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права. Пропущений строк для подання скарги може бути поновлено судом за наявності поважних причин його пропуску на підставі клопотання особи, яка подає скаргу, що має бути заявлено одночасно зі скаргою.
За приписами ст.113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Статтею 118 ГПК України унормовано, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Тобто, вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених ГПК України.
При цьому, за приписами ст.13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Здійснюючи правосуддя, суд забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.
Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (ч.1 ст.2 ГПК України).
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч.2 ст.2 ГПК України).
Суд, керуючись завданням господарського судочинства, визначеним ч.1 ст.2 ГПК України, дотримуючись принципу рівності та забезпечення балансу інтересів учасників справи, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, для забезпечення можливості скаржнику на доступ до суду, вважає наведені скаржником причини пропуску строку для подання скарги поважними та вважає за можливе поновити останньому пропущений строк.
Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, скарга підлягає призначенню до розгляду у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і представника органу примусового виконання судового рішення.
Керуючись ст.ст.2, 13, 118, 119, 234, 235, 339-342 ГПК України, суд, -
1. Поновити АТ “Миколаївгаз» пропущений строк для подання скарги.
2. Розгляд скарги призначити на 19 червня 2026 року о 14:00.
Засідання відбудеться у приміщенні суду за адресою: м.Миколаїв, вул.Олексія Вадатурського (вул.Фалєєвська), буд.14.
3. Запропонувати стягувачу та органу примусового виконання судового рішення надати суду письмові пояснення по суті скарги з посиланням на номер справи та докази на їх обґрунтування.
4. Повідомити учасникам справи про наявність в Господарському суді Миколаївської області технічної можливості проведення судових засідань в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду відповідно до ст.197 ГПК України та Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, а також у приміщенні суду згідно з ч.ч.6-8 ст.197 ГПК України.
Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 ГПК України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М.В.Мавродієва