79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
12.05.2026 Справа № 914/953/26
місто Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Юлії СУХОВИЧ, за участі секретаря судового засідання Ольги КРАВЕЦЬ, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Державного підприємства “ІНФОТЕХ», місто Київ
до відповідача Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, АДРЕСА_1
про стягнення 1 561 075,32 грн.
За участю представників:
від позивача: Дудник Віра Миколаївна - адвокат (довіреність №89 від 31.12.2025) присутній в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку “ВКЗ»;
від відповідача: Супрун Олег Олегович - представник (довіреність №311 від 26.11.2025), Семенчук Іван Васильович - представник (довіреність б/н від 17.03.2026).
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшов позов Державного підприємства “ІНФОТЕХ» до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про стягнення 1 561 075,32 грн заборгованості, з яких 1 558 513,38 грн основного боргу за спожиту електричну енергію за договором №9/КЕС/20 від 22.01.2025 та 2 561,94 грн 3 % річних.
Ухвалою суду від 01.04.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 21.04.2026.
Ухвалою від 21.04.2026 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті на 12.05.2026.
Представник позивача в судове засідання 12.05.2026 для розгляду справи по суті з'явився, позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю.
Представники відповідача в судове засідання 12.05.2026 для розгляду справи по суті з'явилися, підтвердили використання електричної енергії позадоговірний об'єм, визнали позовні вимоги, просили не стягувати судові витрати.
Відводів складу суду та секретарю судового засідання сторонами не заявлено.
У судовому засіданні 12.05.2026 проголошено скорочене рішення (вступну та резолютивну частини).
Правова позиція сторін.
Позиція позивача.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач у порушення умов договору про постачання електричної енергії споживачу, оплату за спожиту електроенергію за період січень 2026 згідно актів купівлі-продажу електричної енергії №25-Е-0024-1/1-2026 та №25-Е-0024-1-2026 здійснив частково, а саме на суму 929 101,54 грн.
Позивач зазначив, що відповідачем не оплачено позадоговірну електричну енергію згідно акта купівлі продажу електричної енергії № 25-Е-0024-1/1-2026 за січень 2026 року по обсягу 110 155,336 кВт*год на суму 1 558 513,38 грн
Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача 1 558 513,38 грн основного боргу за спожиту електричну енергію за договором №9/КЕС/20 від 22.01.2025 та 2 561,94 грн 3 % річних.
Позиція відповідача.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, де визнав позовні вимоги, просив не стягувати судові витрати у зв'язку з воєнним станом.
Обставини встановлені судом.
22.01.2025 між Державним підприємством «ІНФОТЕХ», який діє на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу від 27.10.2021№ 1849, в особі директора Хімченка Максима Олександровича, який діє на підставі на підставі статуту (за договором- постачальник, у рішенні - позивач) з однієї сторони і Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України в особі командира військової частини Богачука Володимира Вікторовича, що діє на підставі Закону України «Про господарську діяльність у Збройних силах України», Закону України «Про Національну гвардію України»», Наказу МВС України № 243 від 25.04.2022 року «Про затвердження Положення про військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України», та прав по посаді (далі - споживач, в рішенні - відповідач), з іншої сторони, укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №9/КЕС/20.
Згідно з пунктом 1.1. договору сторони погодили, що договір встановлює порядок та умови постачання електричної енергії, як товарної продукції, Споживачу Постачальником та укладається Сторонами, з урахуванням положень Закону України «Про ринок електричної енергії», Правил роздрібного ринку електричної енергії, які затверджені Постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 року (надалі - ПРРЕЕ) та постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування».
Пунктом 16.1. договору передбачено, що невід'ємною частиною договору є додатки: а саме: 16.1.1.заява-приєднання (Додаток №1) та 16.1.2. Комерційна пропозиція ( Додаток №2) .
Відповідно до пункту 2.1 договору постачальник продає електричну енергію (код товару згідно Національного класифікатора ДК 021:2015: 09310000-5 - електрична енергія) (надалі - товар) споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Пунктом 2.3. договору передбачено, що очікуваний обсяг та строк постачання товару визначається у Комерційній пропозиції, яка є Додатком 2 до цього договору (далі - Комерційна пропозиція). Очікуваний обсяг постачання товару відповідає очікуваному обсягу закупівлі послуг з розподілу (передачі) електричної енергії в оператора системи. Обсяги закупівлі товару можуть бути змінені відповідно до умов договору та ПРРЕЕ.
Відповідно до пункту 3.1. договору початком постачання товару споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є Додатком 1 до цього договору.
Згідно умов зазначених в заяві-приєднання, споживач приєднується до умов договору на умовах комерційної пропозиції постачальника.
Відповідно до умов Комерційної пропозиції, що є Додатком 2 до договору:
1. Ціна (тариф) у грн на момент укладання договору складає 10,086 грн за 1 кВт*год з ПДВ.
2. Розрахунковий період складає один розрахунковий місяць.
3. Строк надання рахунку за спожиту електричну енергію та строк його оплати: постачальник до 15 числа місяця, наступного за звітним, оформлює рахунок на оплату за фактично спожиту електричну енергію та акт постачання електричної енергії, і в цей же строк надає їх споживачу. Оплата рахунка, акта постачання електричної енергії за фактично спожиту електричну енергію має бути здійснена споживачем протягом 5-ти днів від дня його отримання.
Пунктом 5.1 договору визначено, що ціна договору становить 15 304 516,57 грн в тому числі ПДВ - 2 550 752,76 грн.
Пунктом 5.2. договору сторони передбачили, що споживач розраховується з постачальником за товар за цінами, що визначаються відповідно до Комерційної пропозиції.
Відповідно до пункту 5.3. спосіб визначення ціни (тарифу) товару зазначається в Комерційній пропозиції постачальника.
Відповідно до пункту 5.5. договору фактична ціна за одиницю поставленого товару визначається щомісяця відповідно до затвердженої Додатком 2 «Комерційної пропозиція» формули після завершення розрахункового періоду. Погодження сторонами результату розрахунку здійснюється у письмовій формі шляхом підписання сторонами актів купівлі-продажу електричної енергії. Ціна товару вважається погодженою з моменту підписання обома сторонами акта купівлі-продажу електричної енергії.
Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (пункт 5.10 договору).
Відповідно до пункту 5.11.договору розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок постачальника зі спеціальним режимом використання (далі - спецрахунок) спецрахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни.
Пунктом 5.12.договору передбачено, що оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за купований товар відповідно до умов цього договору. Оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту його отримання споживачем.
Згідно з пунктом 5.23. договору, факт надання послуг за договором оформлюється актом купівлі-продажу електричної енергії (далі - акт), який укладається за звітний період (-и).
Відповідно до пункту 5.24. договору споживач зобов'язаний протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати отримання від постачальника акта, у разі відсутності обґрунтованих заперечень, підписати такий акт та повернути один примірник постачальнику.
У разі незгоди підписати акт (заперечення щодо правильності його оформлення, вартості тощо), споживач зобов'язаний у цей же строк направити постачальнику письмову мотивовану відмову, з вказівкою конкретно визначених обставин та причин незгоди з актом (пункт 5.25).
Відповідно до пункту 5.26 .договору письмова мотивована відмова від підписання акта розглядається постачальником протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати її отримання від споживача. За результатами розгляду такої відмови постачальник направляє споживачу оновлений акт, який узгоджується в порядку, передбаченому пп. 5.25. - 5.27.
Згідно з пунктом 5.27. договору у випадку ненадходження, у визначений договором строк, до постачальника письмової мотивованої відмови споживача від підписання акта, зобов'язання постачальника перед споживачем вважається належним чином виконаними, а акт - фактично узгодженим сторонами на шостий робочий день з моменту його отримання.
Пунктом 4.12 ПРРЕЕ передбачено, що розрахунки між споживачем та електропостачальником здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.
Додатком до заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії споживачу, відповідач надав позивачу перелік об'єктів споживача - адреси та ЕІС-коди точок комерційного обліку:
1. ЕІС-код точки комерційного обліку за об'єктом споживача 62Z6301065757949 - за адресою: місто Львів, вулиця Стрийська, 146.
2. ЕІС- код точки комерційного обліку за об'єктом споживача 62Z7744193403079 - за адресою: місто Львів- Винники, вулиця Академіка Сахарова, 18.
3. ЕІС- код точки комерційного обліку за об'єктом споживача 62Z2868387602110 - за адресою: село Раковець, Львівська область, вулиця Центральна, 117а.
4. ЕІС- код точки комерційного обліку за об'єктом споживача 62Z5676932083125 - за адресою: село Раковець, Львівська область, вул. Центральна, 616.
Додатковою угодою №6 від 22.04.2025 до договору сторони, на підставі листа Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (споживача), від 14.04.2025 №50/14/11/1/1 дійшли згоди доповнити Додаток 1 до заяви-приєднання «Перелік об'єктів споживача за якими відбувається постачання» новим об'єктом ЕІС- код 62Z6568611709519 точки комерційного обліку за об'єктом споживача, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до пунктом 6.2.1 договору споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору.
У Комерційній пропозиції, що є додатком 2 до договору №9/КЕС/20 від 22.01.2025, сторонами узгоджено, що постачальник по 15 число (включно) місяця, наступного за звітним (розрахунковим), оформляє рахунок на оплату за фактично спожиту електричну енергію та акт постачання електричної енергії, і в цей же строк надає їх споживачу.
Оплата рахунка, акта постачання електричної енергії за фактично спожиту електричну енергію має бути здійснена споживачем протягом 5-ти робочих днів від дня його отримання.
Підтвердження постачання товару є узгоджений акт постачання електричної енергії (купівлі-продажу) або інформація надана оператором, з яким споживач уклав договір розподілу оператор.
11.02.2026 на виконання вимог договору позивач надіслав відповідачу акт купівлі-продажу електричної енергії №25-Е-0024-1-2026 за січень 2026 року по обсягу 175 824,000 кВт*год на суму 2 487 614,92 грн.
Відповідно до інформації з трекінгу Укрпошти №0405000467804, Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України (відповідач) не отримала даний акт, який був повернутий відправнику 02.03.2026 з відміткою «повернення відправнику за закінченням встановленого терміну зберігання».
14.02.2026 Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України (відповідач) на електронну адресу Державного підприємства «ІНФОТЕХ» (позивача) надіслав лист№50/14/5/5-712-2026, в якому відповідач просив розділити акт купівлі-продажу електричної енергії за січень 2026 року на суму 2 487 614,92 грн на два акти, а саме: на суму 929 101,54 грн та на суму 1 558 513,38 грн.
17.02.2026 позивач надіслав відповідачу два акти купівлі продажу електричної енергії, а саме акт купівлі продажу електричної енергії № 25-Е-0024-1/1-2026 за січень 2026 року по обсягу 110 155,336 кВт*год на суму 1 558 513,38 грн та акт купівлі продажу електричної енергії №25-Е-0024-1-2026 за січень 2026 по обсягу 65 668,664 кВт*год на суму 929 101,54 грн.
Відповідно до інформації з трекінгу Укрпошти №0405000469629 Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України (відповідач) вищезазначені акти отримала 24.02.2026.
Пунктом 15.1 договору передбачено, що договір діє з дати його укладення до скасування воєнного стану в Україні, оголошеного та продовженого відповідними Указами Президента України та затвердженими Верховною Радою України, але не пізніше ніж по 31.12.2025, а у частиш оплати - до повного виконання сторонами узятих на себе зобов'язань за цим договором.
На виконання укладеного договору позивачем здійснено постачання, а відповідачем у період за січень 2026 року спожито 175 824,000 кВт/год, що підтверджується актами купівлі-продажу електричної енергії №25-Е-0024-1-2026 та №25-Е-0024-1/1-2026.
Акти купівлі-продажу електричної енергії №25-Е-0024-1-2026 на суму 929 101,54 грн та №25-Е-0024-1/1-2026 на суму 1 558 513,38 грн за січень 2026 відповідачем не підписано.
Державне підприємство «ІНФОТЕХ» (позивач) звернулось до Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» (ОСР) з листом про надання інформації про фактичний (звітній) корисний відпуск електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживача Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (споживача, відповідача) (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) постачальником якого є Державне підприємство «ІНФОТЕХ» (позивач) за період: листопад 2025 - січень 2026 року.
Листом №151-07-1421 від 20.02.2026 Приватне акціонерне товариство «Львівобленерго» (ОСР) надало відповідь, в якій зазначило, що загальний обсяг спожитої електричної енергії Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (відповідачем) за січень 2026 року становить 175 824,000 кВт*год. Даний обсяг відповідає обсягам вказаним в актах купівлі продажу електричної енергії №25-Е-0024-1/1-2026, №25-Е-0024-1-2026.
Згідно з наявним в матеріалах справи рахунком на електричну енергію вартість поставленої позивачем відповідачу електричної енергії за січень 2026 складає 2 487 614,92 грн.
Позивач зазначив, що відповідачем оплачено акт купівлі-продажу електричної енергії в межах суми договору, а саме на суму 929 101,54 грн, не оплаченою залишилися позадоговірна поставка електричної енергії на суму 1 558 513,38 грн.
Відповідач порушив свої зобов'язання, оплату за спожиту електроенергію за січень 2026 провів частково.
У зв'язку з порушенням строків оплати позивач нарахував відповідачу 2 561,94 грн три проценти річних.
Таким чином позивач просить стягнути з відповідача 1 558 513,38 грн заборгованості за спожиту позадоговірну електричну енергію та 3% річних в розмірі 2 561,94 грн.
Висновки суду.
Згідно частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відносини сторін регулюються спеціальним законодавством, зокрема Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії (в подальшому - ПРРЕЕ), затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018, договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 14.03.2018 №312, яка набрала чинності 19.04.2018, затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ).
Ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.
Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов'язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби.
Ці Правила є обов'язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку (п. 1.1.1. ПРРЕЕ).
Згідно статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання; до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг - домовленість між постачальником універсальних послуг та побутовим або малим непобутовим споживачем, або іншим споживачем, який відповідно до законодавства має право на отримання універсальних послуг, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу постачальником універсальних послуг за цінами постачальника універсальних послуг (положення пп. 1.1.2. п. 1.1. Розділу і Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджені постановою НКРЕКП від 14.03.2018р. №312 (надалі Правила)).
У відповідності до п. 7 постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 та абзацу 5 пункту 13 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про ринок електричної енергії» договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника. Фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.
Згідно частин 1, 2 статті 62 Закону України «Про ринок електричної енергії» з метою забезпечення загального економічного інтересу в електроенергетичній галузі України, необхідного для задоволення інтересів громадян, суспільства і держави, та забезпечення сталого довгострокового розвитку електроенергетичної галузі і конкурентоспроможності національної економіки України на учасників ринку відповідно до цієї статті можуть бути покладені спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії.
До спеціальних обов'язків, що покладаються на учасників ринку електричної енергії відповідно до цього Закону для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, належить, зокрема: виконання функцій постачальника універсальних послуг.
Згідно приписів частини 1 статті 63 Закону України «Про ринок електричної енергії» та пункту 5.3.3 ПРРЕЕ універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам. Постачальник універсальних послуг не може відмовити побутовому та малому непобутовому споживачу, які знаходяться на території здійснення його діяльності; в укладенні договору постачання електричної енергії.
Між сторонами виникли взаємні права та обов'язки на підставі укладеного договору про постачання електричної енергії споживачу №9/КЕС/20 від 22.01.2025 з додатком №1 заяви приєднання від 22.01.2025, додатком №1 до заяви-приєднання, комерційної пропозиції додатку №2 до договору від 22.01.2025, додаткової угоди №1 від 22.01.2025, додаткової угоди №2 від 24.02.2025, додаткової угоди №3 від 19.03.2025, додаткової угоди №4 від 24.03.2025, додаткової угоди №5 від 15.04.2025, додаткової угоди №6 від 22.04.2025, додаткової угоди №7 від 12.05.2025, додаткової угоди №8 від 11.06.2025, додаткової угоди №8 від 11.06.2025, додаткової угоди №9 від 17.07.2025, додаткової угоди №10 від 05.09.2025.
Частиною 1 статті 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно з статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до п. 6.2.1 договору споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору.
Матеріалами справи, а саме рахунками за електричну енергію за січень 2026 та актами купівлі продажу електричної енергії №25- Е-0024-1/1-2026, №25-Е-0024-1-2026 Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, за січень 2026 підтверджується, що у зазначений період відповідачем спожито 175 824,000 кВт/год вартістю 2 487 614,92 грн.
Позивачем виставлялися відповідачу рахунки на оплату за спожиту електроенергію на суму 929 101,54 грн в межах суми договору та на позадоговірну поставку електроенергії на суму 1 558 513,38 грн .
Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України (відповідачем) оплачено 929 101,54 грн в межах суми договору за спожиту електричну енергію. Неоплаченою станом на момент звернення з позовом до суду та на час прийняття рішення (12.05.2026) неоплаченою є 1 558 513,38 грн позадоговірного споживання електричної енергії.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення основного боргу в сумі 1 558 513,38 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Щодо нарахованих позивачем трьох процентів річних суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В силу статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:
1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;
2) зміна умов зобов'язання;
3) сплата неустойки;
4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Судом перевірено розрахунок трьох процентів річних, що позивач три проценти річних за період з 04.03.2026 по 23.03.2026 в сумі 2 561,94 грн нарахував правильно, отже вони підлягають стягненню.
Відповідач позовні вимоги визнав, просив суд не стягувати судові витрати.
Згідно частин 1-4 статті 191 Господарського процесуального кодексу України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Враховуючи, що визнання позову не суперечить закону, не порушує права чи інтереси інших осіб, суд приймає визнання позову відповідачем
Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Стандарт доказування «вірогідності доказів» на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Розподіл судових витрат.
Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позову до суду позивачем було сплачено судовий збір в сумі 18 732,90 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №690 від 24.03.2026.
Частиною 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Відтак, позивачу слід повернути з Державного бюджету України 50 % від суми 18 732,90 грн, тобто 9 366,45 грн.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 9 366,45 грн необхідно покласти на відповідача.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 129, 130, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_2 ) на користь Державного підприємства “ІНФОТЕХ» (04050, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 15 Б; ідентифікаційний код юридичної особи 34239034) 1 558 513,38 грн заборгованості за спожиту електричну енергію, 2 561,94 грн 3% річних та 9 366,45 грн судового збору.
3. Наказ видати згідно статті 327 Господарського процесуального кодексу України після набрання рішенням суду законної сили.
4. Повернути Державному підприємству “ІНФОТЕХ» (04050, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 15 Б; ідентифікаційний код юридичної особи 34239034) з Державного бюджету судовий збір в сумі 9 366,45 грн, сплачений згідно платіжної інструкції №690 від 24.03.2026, у зв'язку з визнанням позову відповідачем.
Рішення набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.
Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.
У зв'язку з перебуванням судді у відпустці 21.05.2026, 22.05.2026, повний текст рішення складено 25.05.2026
Суддя Сухович Ю.О.