79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
25.05.2026 Справа № 914/807/26
За позовом: Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго», м. Львів,
до відповідача: Державної установи «Інститут патології крові та трансфузійної медицини Національної академії наук України», м. Львів,
про: стягнення 3038,08 грн.
Суддя І. Б. КОЗАК
Без виклику сторін.
На розгляд Господарського суду Львівської області подано позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» до Державної установи «Інститут патології крові та трансфузійної медицини Національної академії наук України» про стягнення 3038,08 грн.
Ухвалою суду від 23.03.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Правова позиція позивача.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов укладеного сторонами договору споживача про постачання електричної енергії внаслідок чого позивачу завдано збитки в розмірі 3038,08 грн.
Попередній розрахунок судових витрат:
- 2662,4 грн - сума сплаченого судового збору;
- 1000 грн - витрати на професійну правничу допомогу.
Правова позиція відповідача.
Відповідач відзиву на позовну заяву не подавав.
Обставини справи.
02.06.2025 ДУ «Інститут патології крові та трансфузійної медицини Національної академії наук України» підписано та схвалено заяву-приєднання до умов договору про надання послуг з розподілу електричної енергії розміщеного на сайті оператора системи розподілу ПАТ «Львівобленерго» за адресою: http:www.loe.lviv.ua.
16.07.2025 до ПАТ «Львівобленерго» як оператора системи розподілу, надійшла заявка від енергопостачальника ДПЗД «Укрінтеренерго» №1077231 про припинення (обмеження) електроживлення споживача ДУ «Інститут патології крові та трансфузійної медицини Національної академії наук України» з переліком його двох точок обліку, відключення слід провести - 05.08.2025.
24.07.2025 листом №134-07-4981 ПАТ «Львівобленерго скерував відповідачу ДУ «Інститут патології крові та трансфузійної медицини Національної академії наук України» попередження про припинення електроживлення споживача з 05.08.2025.
05.08.2025 представники оператора систем розподілу ПАТ «Львівобленерго» прибули до відповідача для виконання вимог енергопостачальника на підставі частини 2 статті 7.5 ПРРЕЕ.
Згідно акту про недопуск працівників ПАТ «Львівобленерго» до відключення від 05.08.2025 представниками ДУ «Інститут патології крові та трансфузійної медицини Національної академії наук України» не було допущено представників оператора системи розподілу ПАТ «Львівобленерго» для здійснення припинення (обмеження) електроживлення об'єктів споживача.
10.02.2026 позивач виставив ДУ «Інститут патології крові та трансфузійної медицини Національної академії наук України» претензію № 203-07-729 з вимогою сплати заборгованості за електроенергію за період 06.08.2025 до 07.08.2025 на суму 3038,08 грн, до якої долучено рахунок-акт №203-0704157 від 15.09.2025 про відшкодування споживачем збитків, пов'язаних з оплатою втрат, які виникли внаслідок порушення ПРРЕЕ в розмірі 3038,08 грн з ПДВ.
Однак відповіді на претензію позивач не отримав.
Станом на дату винесення рішення відповідачем не подано доказів сплати заборгованості.
Оцінка суду.
Відповідно до пункту 2.1.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається на основі типового договору, що є додатком 3 до цих Правил та як правило, укладається шляхом приєднання споживача за заявою-приєднанням до розробленого оператором системи договору на умовах складеного оператором системи паспорта точки розподілу/передачі.
02.06.2025 відповідач підписав заяву-приєднання до умов договору споживача про надання послуги з розподілу електричної енергії.
Заява-приєднання до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії підписана споживачем - ДУ «Інститут патології крові та трансфузійної медицини Національної академії наук України», а, отже, споживач (відповідач) приєднався до умов публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії та здійснює споживання електричної енергії. Даний договір є чинний.
Як встановлено судом, вказаний договір є чинним, не скасованим, доказів протилежного суду не надано.
Відповідно до пункту 5.5.5 ПРРЕЕ, споживач електричної енергії, серед іншого, зобов'язаний:
забезпечувати доступ представникам оператора системи (після пред'явлення ними службових посвідчень) до об'єкта споживача для проведення технічної перевірки засобу комерційного обліку (засобів вимірювальної техніки), електроустановок, у тому числі генеруючих установок, установок зберігання енергії та їх налаштувань, та електропроводки, вимірювання показників якості електричної енергії, контролю за рівнем споживання електричної енергії, а також для виконання відключення та обмеження споживання електричної енергії споживачу (субспоживачу) в установленому цими Правилами порядку та виконувати їх обґрунтовані письмові вимоги щодо усунення виявлених порушень (пункт 12);
Споживач електричної енергії зобов'язаний не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача (підпункт 20 пункту 5.5.5 глави 5.5 розділу V ПPPEE).
Відповідно до ч. 2 п. 11.5.2 Кодексу систем розподілу (надалі КСР), затвердженого постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №310 від 14.03.2018, припинення електроживлення користувача (споживача електричної енергії) проводиться за зверненням електропостачальника у випадках, визначених ПРРЕЕ.
ОСР не має права вимагати від електропостачальника обґрунтування причин (підстави) припинення електроживлення, якщо вона відповідає випадкам, визначеним ПРРЕЕ. ОСР не розглядає заперечення щодо припинення електроживлення або звернення щодо неправомірності дій електропостачальника від споживачів електричної енергії (п. 11.5.12 КСР).
Пунктом 5.5.9 ПРРЕЕ передбачено, що у разі перешкоджання у доступі електроустановок споживача уповноважених представників оператора системи - до ділянки електромережі від межі балансової належності до вузла вимірювання (включно) такий споживач несе відповідальність відповідно до законодавства України.
Згідно п.п. 1 п. 7.5 ПРРЕЕ припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється оператором системи за умови попередження споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів до дня відключення у разі недопущення уповноважених представників оператора системи до електроустановок споживача, пристроїв релейного захисту, автоматики і зв'язку, які забезпечують регулювання навантаження в енергосистемі, та/або розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що розташовані на території споживача.
Згідно матеріалів справи, 24.07.2025 листом №134-07-4981 ПАТ «Львівобленерго скерував ДУ «Інститут патології крові та трансфузійної медицини Національної академії наук України» попередження про припинення електроживлення споживача з 05.08.2025.
Отже, лист про припинення постачання електроенергії був направлений з дотриманням строків передбаченими п.п.1 п. 7.5 ПРРЕЕ.
Відповідно пункту 7.8 розділу VII ПРРЕЕ, після одержання повідомлення про припинення електропостачання споживач зобов'язаний ужити комплекс заходів, спрямованих на запобігання травматизму, загибелі людей та тварин, пошкодженню обладнання, негативним екологічним та іншим наслідкам.
Згідно акту про недопуск працівників ПАТ «Львівобленерго» до відключення від 05.08.2025 представниками ДУ «Інститут патології крові та трансфузійної медицини Національної академії наук України» не було допущено представників оператора системи розподілу ПАТ «Львівобленерго» для здійснення припинення (обмеження) електроживлення об'єктів споживача.
Згідно з п. 7.10 ПРРЕЕ у разі нездійснення оператором системи припинення електропостачання споживачу згідно з вимогою електропостачальника про відключення купівля-продаж електричної енергії за договором про постачання зупиняється, а обсяги електричної енергії, використані споживачем після дати, зазначеної у вимозі про відключення, покладаються адміністратором розрахунків на оператора системи як втрати.
Збитки, пов'язані з оплатою та адмініструванням втрат, які виникли внаслідок порушення ПРРЕЕ іншими учасниками роздрібного ринку (а саме: ДУ «Інститут патології крові та трансфузійної медицини Національної академії наук України»), оператор системи відшкодовує, оформивши претензію цьому учаснику роздрібного ринку на відшкодування збитків у порядку, передбаченому розділом VIII цих Правил.
Пунктом 8.2.1 ПРРЕЕ передбачено, що у разі порушення учасником роздрібного ринку вимог Правил та/або умов договорів, наявність яких передбачена цими Правилами, учасник роздрібного ринку, щодо якого вчинено порушення, складає у довільній формі претензію та подає її учаснику роздрібного ринку, яким вчинено порушення.
На підставі пункту 8.2.1 ПРРЕЕ позивачем направлено відповідачу претензію від 10.02.2026 за № 203-07-729 з вимогою сплати заборгованості за електроенергію за період 06.08.2025 до 07.08.2025 на суму 3038,08 грн, до якої долучено рахунок-акт №203-0704157 від 15.09.2025 про відшкодування споживачем збитків, пов'язаних з оплатою втрат, які виникли внаслідок порушення ПРРЕЕ в розмірі 3038,08 грн з ПДВ.
Згідно розрахунку позивача, сума завданих збитків в обсязі 280 КВт/год спожитої електроенергії за період з 06.08.2025 по 07.08.2025 склала 3038,08 грн з ПДВ.
Як вбачається з матеріалів справи будь яких заперечень щодо розміру завданих збитків відповідачем надано не було. Доказів оплати заявленої суми до матеріалів справи не долучалось.
Таким чином вимога про стягнення з відповідача 3038,08 грн збитків завданих внаслідок порушення ним ч.ч. 3 та 12 п. 5.5.5 ПРРЕЕ є підтверджена матеріалами справи, не спростована відповідачем, а відтак підлягає до задоволення у повному обсязі.
Судові витрати.
Сплачений позивачем судовий збір покладається на відповідача повністю.
Позивачем заявлено до стягнення 1000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Згідно з ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведення експертизи, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до положень ст. 126 ГПК України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 5 ст. 129 ГПК України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (ч.8 ст. 129 ГПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
В матеріалах справи міститься: Договір про надання правничої допомоги №26/3-2 від 06 березня 2026 року; Рахунок на оплату №26/021 від 10 березня 2026 року на суму 1000 грн та платіжна інструкція №6796 від 12.03.2026 на суму 1000 грн, згідно яких вбачається, що всього позивачу надано правничу допомогу у справі на суму 1000 грн.
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд у Постанові об'єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та у Постанові від 21.01.2020 у справі № 904/1038/19.
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у рішеннях від 12 жовтня 2006 у справі «Двойних проти України», від 10 грудня 2009 у справі «Гімайдуліна і інші проти України», від 23 січня 2014 у справі «East/West Alliance Limited проти України», від 26 лютого 2015 у справі «Баришевський проти України» зазначає, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно висновку Великої Палати Верховного Суду у додатковій постанові у справі №755/9215/15-ц (провадження 14-382цс19) від 19.02.2020, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Таким чином, суд не може на власний розсуд зменшувати розмір витрат на оплату правничої допомоги, який підлягає відшкодуванню.
Клопотань про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами від відповідача не надходило.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу є правомірною, такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Відтак, вимога про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу підтверджена матеріалами справи та підлягає задоволенню в повному обсязі - у розмірі 1000,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 219-221, 238, 241-242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державної установи «Інститут патології крові та трансфузійної медицини Національної академії наук України» (адреса: 79044, Львівська обл., місто Львів, вулиця Генерала Чупринки, будинок 45, ідентифікаційний код: 02012088) на користь Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» (79026, Львівська область, місто Львів, вулиця Козельницька, будинок 3, ідентифікаційний код: 00131587) 3038,08 грн збитків, 2622,40 грн судового збору та 1000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
3. Відповідно до ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
4. Апеляційну скаргу на рішення суду можна подати в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.
5. Інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати за такою веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua.
Суддя Козак І.Б.