ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
25.05.2026Справа № 910/6173/26
Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КТД Юпітер" про забезпечення позову до його подання, особи, які можуть отримати статус позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "КТД Юпітер", відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Гара" про визнання недійсним договору та стягнення 38 490 000,00 грн., без виклику представників сторін,
Товариство з обмеженою відповідальністю "КТД Юпітер" до подання позовної заяви звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про забезпечення позову, в якій заявник просить суд з метою забезпечення майбутнього позову вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в межах суми 38 490 000,00 грн., які обліковуються на банківському рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Гара" (ЄДРПОУ: 40644903) Р/Р: НОМЕР_1 в АБ "Південний".
Товариство з обмеженою відповідальністю "КТД Юпітер" має намір подати позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гара" про визнання недійсним Договору № 231207 від 07.12.2023 року, який укладено від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "КТД Юпітер" виконавчим директором ОСОБА_1 із Товариством з обмеженою відповідальністю "Гара" та про повернення відповідачем позивачу отриманих відповідачем від позивача грошових коштів у сумі 38 490 000,00 грн. на підставі статті 232 Цивільного кодексу України, а саме його вчинення у результаті зловмисної домовленості ОСОБА_1 , який обіймав посаду виконавчого директора Товариства з обмеженою відповідальністю "КТД Юпітер", із керівництвом та засновниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Гара".
Заяву про забезпечення позову заявник обґрунтовує тим, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в межах суми 38 490 000,00 грн., які обліковуються на банківському рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Гара", може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, у зв'язку із тим, що необхідність вжиття заходів забезпечення позову пов'язана із істотним погіршенням фінансового стану Товариства з обмеженою відповідальністю "Гара", яке підтверджується даними його фінансової звітності за 2025 рік, розміщеної в публічному доступі, зокрема через сервіс YouСontrol.
Крім того, заявник вважає, що показники звіту про фінансові результати Товариства з обмеженою відповідальністю "Гара" за 2025 рік вказують на наявність задекларованого збитку за 2025 рік в розмірі 9 887 тисяч гривень, при цьому чистих дохід вір реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за 2025 рік склав 981 тисяч гривень проти 263 690 тисяч гривень за результатами 2024 року, тобто впав у 287 разів, оскільки вказаний показник свідчить, що протягом 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Гара" фактично припинило виробничо-комерційну діяльність.
Також заявник посилається на те, що згідно даних балансу, протягом 2025 року істотно погіршилась структура активу та пасиву підприємства, розмір дебіторської заборгованості підприємства (рядок 1125 балансу) зменшився із 150 737,8 тисяч до 72 669,1 тисяч гривень, тобто більше ніж на 78 мільйонів гривень, товарні запаси (рядок 1100 балансу) залишаються не значними (6 444,50 тисяч гривень на кінець року проти 5 597 тисяч гривень на початок року), в той час як фінансові зобов'язання підприємства (Розділ ІІІ пасиву балансу) протягом року зменшились лише на 20 мільйонів гривень, власника капітал підприємства (рядок 1495 балансу) зменшився майже на 4 мільйона гривень та за результатами року склав 29 381 тисяч гривень проти 33 111 тисяч гривень на початок року.
На думку заявника, за вищенаведених фінансових показників діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Гара" єдиним можливим джерелом погашення боргу у випадку задоволення позову про визнання оспорюваного договору недійсним та повернення коштів можуть бути лише кошти на рахунку в банку, при цьому з огляду на відсутність доходів від реалізації продукції та скорочення обсягу дебіторської заборгованості при одночасному збереженні обсягу кредиторської заборгованості виконання судового рішення можливе лише за рахунок поточних залишків грошових коштів.
Заявник вважає, що вжиття вказаних заходів забезпечення позову ніяким чином негативно не вплине на господарську діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "Гара" та потенційно не буде завдавати йому збитків, оскільки грошові кошти, які будуть арештовані на зазначеному банківському рахунку, фактично не вибудуть із власності та володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Гара" та останнє не буде обмежене в можливості використання інших банківських рахунків для ведення господарської діяльності, в тому числі з метою отримання коштів в результаті погашення дебіторської заборгованості.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши наявні в матеріалах заяви докази, суд вважає, що вказана заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Положеннями статті 136 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться в нього чи інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
За приписами частини 1 статті 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до положення статей 13, 74, 80 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
При розгляді заяви про забезпечення позову суд оцінює виключно обґрунтованість заяви на предмет доведення обставин, які свідчать про необхідність застосування заходу забезпечення позову.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. При зверненні до суду з заявою про вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту, заявник зобов'язаний надати докази того, що запропонований захід забезпечення позову дійсно може виключити можливість невиконання або утруднення виконання судового рішення.
Заходи забезпечення позову не повинні мати наслідком припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання.
Заява про забезпечення позову не може ґрунтуватися на припущеннях заявника. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову.
Суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що пункт 1 статті 6 Конвенції забезпечує всім "право на суд", яке охоплює право на виконання остаточного рішення, ухваленого будь-яким судом. ЄСПЛ в контексті права на виконання остаточного рішення зауважує, що метою заходу забезпечення є підтримання "status quo", поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Крім того, тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. ЄСПЛ також звернув увагу на те, що тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (§ 60, 61 рішення від 13.01.2011 року у справі "Кюблер проти Німеччини", заява № 32715/06). Отже, заходи забезпечення позову, без застосування яких існує ризик такої зміни обставин, внаслідок якої подальше ухвалення остаточного рішення суду на користь позивача вже не призведе до захисту прав або інтересів позивача, по який він звертався до суду, слід розглядати як такі, що охоплені "правом на суд".
Окрім того, засіб захисту повинен бути "ефективним" як у законі так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005 року (заява № 38722/02).
З огляду на закріплені в наведених положеннях принципи з урахуванням практики Європейського суду з прав людини щодо їх застосування (рішення від 29.06.2006 року у справі "Пантелеєнко проти України", від 31.07.2003 року у справі "Дорани проти Ірландії", від 17.07.2008 року у справі "Каіч та інші проти Хорватії") вбачається, що Держава Україна несе обов'язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
Ефективний засіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
При цьому, обов'язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову.
Таким чином, з огляду на намір Товариства з обмеженою відповідальністю "КТД Юпітер" подати позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гара" про визнання недійсним Договору № 231207 від 07.12.2023 року, який укладено від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "КТД Юпітер" виконавчим директором ОСОБА_1 із Товариством з обмеженою відповідальністю "Гара" та про повернення відповідачем позивачу отриманих відповідачем від позивача грошових коштів у сумі 38 490 000,00 грн., заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в межах суми в розмірі 38 490 000,00 грн. є цілком співмірними та адекватними.
При цьому, накладення арешту на грошові кошти не призведе до невиправданого обмеження майнових прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Гара", оскільки можливість розпоряджатися вказаним майном обмежується на певний час, отже з тимчасовий характер та є лише збереженням існуючого становища до розгляду цієї справи по суті.
Окрім того, вжиття заходів забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення, а також перешкоджання завдання шкоди позивачу.
Вжиття заявлених заходів забезпечення позову не зумовлює жодним чином вирішення спору по суті, оскільки за своєю суттю поняття арешт коштів та стягнення коштів не є тотожними. У випадку арешту коштів на рахунках, гроші залишаються у власності боржника і знерухомлюються з метою недопущення виведення грошових коштів з рахунків боржника й уникнення виконання судового рішення у майбутньому, такий захід може бути скасований у випадку ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позову. Арешт коштів як такий не означає зміну їх власника. Водночас у випадку стягнення грошових коштів на користь певної особи, такі кошти зараховуються на рахунки особи, на користь якої ухвалене судове рішення, та вибувають із власності боржника.
Так, у випадку арешту коштів на рахунках, гроші залишаються у власності боржника і знерухомлюються з метою недопущення виведення грошових коштів з рахунків боржника й уникнення виконання судового рішення у майбутньому, такий захід може бути скасований у випадку ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позову.
Немає підстав вважати, що застосування такого заходу забезпечення позову призведе до невиправданого обмеження прав відповідача чи третіх осіб, оскільки грошові кошти залишаються у володінні та користуванні відповідача, а можливість розпоряджатися обмежується на певний час лише щодо частини коштів, якої стосується спір. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.12.2020 року у справі № 911/1111/20.
Таким чином, суд приходить до висновку, що заявником у заяві про забезпечення позову до його подання наведено достатні обґрунтування та доведено належними, допустимими та достовірними доказами, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких Товариство з обмеженою відповідальністю "КТД Юпітер" має намір подати позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гара" про визнання недійсним Договору № 231207 від 07.12.2023 року, який укладено від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "КТД Юпітер" виконавчим директором ОСОБА_1 із Товариством з обмеженою відповідальністю "Гара" та про повернення відповідачем позивачу отриманих відповідачем від позивача грошових коштів у сумі 38 490 000,00 грн., а також наявності зв'язку між неприйняттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання судового акту.
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи предмет майбутнього позову та обґрунтування заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "КТД Юпітер" про вжиття заходів забезпечення позову до його подання, а також спроможність заходу забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття заходу забезпечення позову, суд приходить до висновку про задоволення заяви про забезпечення позову до його подання та необхідності накладення арешту на грошові кошти в межах суми 38 490 000,00 грн., які обліковуються на банківському рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Гара" (ЄДРПОУ: 40644903) Р/Р: НОМЕР_1 в АБ "Південний".
Крім того, суд зазначає, що при вирішенні питання про забезпечення позову суду слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Суд вважає, що обраний заявником захід про не перешкоджає господарській діяльності відповідача, а також не порушує права інших осіб, а лише запроваджує тимчасові обмеження, існування яких дозволяє створити належні умови для виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
При цьому, суд не вбачає підстав для вжиття заходів зустрічного забезпечення відповідно до норм статті 141 Господарського процесуального кодексу України, оскільки в даному випадку відсутні можливі збитки відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.
Відповідно до частини 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Згідно з частиною 8 статті 140 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.
Відповідно до частини 1 статті 144 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Керуючись статтями 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КТД Юпітер" про забезпечення позову до його подання задовольнити.
З метою забезпечення позову до набрання рішенням у справі законної сили накласти арешт на грошові кошти, як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, які належать та містяться на банківському рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Гара" (ЄДРПОУ: 40644903) Р/Р: НОМЕР_1 в АБ "Південний" в межах суми заявлених позовних вимог у розмірі 38 490 000 (тридцять вісім мільйонів чотириста дев'яносто тисяч) грн. 00 коп.
Ухвала про вжиття заходів до забезпечення позову набирає законної сили з 25.05.2026 року, підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень, та може бути пред'явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку до 25.05.2029 року.
Стягувачем за даною ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю "КТД Юпітер" (18028, місто Черкаси, вулиця 14-го Грудня, будинок 8; ЄДРПОУ: 35975783).
Боржником за даною ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю "Гара" (03039, місто Київ, вулиця Голосіївська, будинок 7, блок 2/8; ЄДРПОУ: 40644903).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню в порядку розділу IV ГПК України.
Суддя С.О. Чебикіна