ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
25.05.2026Справа № 910/5907/26
Суддя Господарського суду міста Києва Трофименко Т.Ю., розглянувши матеріали
за позовом Акціонерного товариства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «АКОРН ТРЕЙДІНГ»
про стягнення 6 577 291,31 грн,
До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» до Товариства з обмеженою відповідальністю «АКОРН ТРЕЙДІНГ» про стягнення 6 577 291,31 грн, з яких: 4 223 451,53 грн боргу, 657 377,08 грн пені, 301 451,61 грн штрафу, 1 093 723,39 грн інфляційних втрат та 301 287,70 грн 3% річних.
Одночасно із позовною заявою позивачем подано клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.
Дослідивши матеріали вказаної позовної заяви та додані до неї документи, розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд зазначає таке.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Водночас, за приписами ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки позивачем заявлено до стягнення з відповідача за даним позовом 6 577 291,31 грн, при цьому позов подано в електронній формі, то судовий збір мав бути сплачений у розмірі 78 927,50 грн (6 577 291,31 * 1,5/100)*0,8).
Однак, в порушення приписів п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України матеріали позовної заяви не містять доказів сплати судового збору у вказаному розмірі, а натомість до позову долучено клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення.
Вказане клопотання обґрунтоване наявністю об'єктивних обставин, що унеможливлюють виконання позивачем процесуального обов'язку щодо сплати судового збору за подання позову, а саме: накладення арешту на кошти позивача в рамках виконавчих проваджень, недостатність коштів на поточних рахунках позивача, що підтверджується виписками по банківських рахунках, втрата майна на тимчасово окупованій території України, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, номер кримінального провадження 12022041160000719 від 10.09.2022.
Розглянувши подане позивачем клопотання, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні виходячи з наступного.
Частиною 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Даний перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або зменшення чи звільнення від його сплати є вичерпним, а тому не допускається його розширення з ініціативи суду лише з урахуванням майнового стану сторони за відсутності умов, передбачених зазначеними положеннями цього Закону.
Зазначеною нормою прямо передбачено право суду, зокрема, відстрочити сплату судового збору або зменшити його розмір саме для позивача - фізичної особи, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за попередній календарний рік, втім у спірних правовідносин позивач є юридичною особою.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30.09.2021 у справі № 909/8/18, та Великої Палати Верховного Суду від 29.11.2023 у справі № 906/308/20.
Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення пунктів 1 та 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 цієї ж норми можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 940/2276/18).
Водночас, предмет даного спору не стосується захисту соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
З огляду на викладене, приписи п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію.
Разом з тим, судом враховано позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 21.09.2023 у справі № 914/558/22, де Суд вказав, що юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату.
Між тим, відповідно до п. 37 цієї постанови навіть за наявності умов для відстрочення сплати судового збору таке відстрочення за змістом ст. 8 Закону України «Про судовий збір» є правом, а не обов'язком суду.
Суд також зазначає, що обґрунтування обставин та подання доказів, які свідчать про неможливість або ускладнення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на зацікавлену сторону в силу вимог ст. 74 ГПК України.
У даній справі позивачем є Акціонерне товариство «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль», яке є самостійним суб'єктом господарської діяльності, що здійснюється ним самостійно та на власний ризик.
При цьому, суд враховує наведені позивачем обставини в обґрунтування неможливості сплати судового збору, однак зазначає, що вони не є абсолютними форс-мажорними обставинами, які позбавляють позивача можливості сплатити судовий збір, а мають загальний характер і самі по собі не підтверджують відсутності реальної можливості виконання процесуального обов'язку.
Позивачем не надано також доказів на підтвердження того, що під час розгляду справи в господарському суді у нього буде реальна можливість сплатити необхідну суму судового збору.
До того ж, слід врахувати, що сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів, є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України, що має беззаперечно виконуватись сторонами в разі необхідності реалізації цього права.
Отже, зважаючи на викладене та з огляду на відсутність умов, визначених статтею 8 Закону України «Про судовий збір», суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для відстрочення сплати судового збору.
Зважаючи на відсутність доказів сплати судового збору у матеріалах позовної заяви та відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, суд зазначає, що позивачем не виконано п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи викладене вище, позовна заява залишається без руху з наданням позивачу строку для усунення виявлених недоліків.
Керуючись статтями 164, 174, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. У задоволенні клопотання Акціонерного товариства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» про відстрочення сплати судового збору відмовити.
2. Позовну заяву Акціонерного товариства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» залишити без руху.
3. Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати семи днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду доказів на підтвердження сплати судового збору у розмірі 78 927,50 грн за реквізитами Господарського суду міста Києва, які розміщені на офіційному веб-сайті Судової влади.
4. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч. 4 ст. 174 ГПК України, за яким позовна заява буде вважатись не поданою та повернута позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Ю. Трофименко