ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
29.04.2026Справа № 910/11983/23 (910/12042/25)
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Армбудсервіс"
до Фізичної особи-підприємця Ничаюк Діни Миколаївни
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Дочірнє підприємство "Луганський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"
про визнання правочину недійсним та стягнення коштів
в межах справи № 910/11983/23
Суддя Івченко А.М.
Представники: відповідно до протоколу
На розгляді в Господарському суді міста Києва перебуває справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМБУДСЕРВІС".
До суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Армбудсервіс" до Фізичної особи-підприємця Ничаюк Діни Миколіївни про визнання правочину недійсним та стягнення коштів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 10.12.25; запропоновано відповідачу надати суду відповідно до ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив на позовну заяву. Визначити строк для подання відзивів на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; запропоновано позивачу надати відповідь на відзив в порядку ст. 166 Господарського процесуального кодексу України протягом 10 днів з дня отримання відзиву (відзивів), а відповідачу - заперечення в порядку ст. 167 Господарського процесуального кодексу України протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2025 підготовче засідання відкладено на 21.01.26.
15.12.2025 від Дочірнього підприємства "Луганський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" надійшла заява про залучення третьої особи.
21.01.2026 від відповідача надійшло клопотання про відкладення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2026 відкладено розгляд справи на 18.02.26; залучено до участь у справі в якості третьої особи, без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Дочірнє підприємство "Луганський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"; зобов'язано позивача направити на адресу залученої особи копію позовної заяви з додатками, докази чого надати суду; запропоновано третій особі надати пояснення.
16.02.2026 від позивача надійшли документи.
16.02.2026 від третьої особи надійшли пояснення.
18.02.2026 від відповідача надійшов відзив.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2026 закрито підготовче провадження з розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Армбудсервіс" про визнання правочину недійсним та стягнення коштів в межах справи № 910/11983/23; призначено розгляд заяви до розгляду по суті на 29.04.26.
09.03.2026 від позивача надійшла заява про забезпечення позову.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2026 заяву про забезпечення позову задоволено.
В судовому засіданні представник позивача надав пояснення по суті та виступив із промовою у судових дебатах.
Судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позови, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
Позовна заява обґрунтована тим, що в процесі ліквідаційної процедури ТОВ "Армбудсервіс" ліквідатором підприємства, проаналізовано виписку з банківських рахунків банкрута, відкритого в Банку АТ "ОТП БАНК".
В ході аналізу було встановлено, що ТОВ "Армбудсервіс" здійснювало перерахування грошових коштів на користь ряду контрагентів.
Грошові кошти сплачувалися також на користь ФОП Нічаюк Д.М., призначення платежу: "Сплата за інфор.-консультативні послуги з питань оподаткування".
За період з 02.12.2020 по 28.05.2021 ТОВ "Армбудсервіс" на підставі здійснило перерахування 948 117,08 грн.
При цьому, жодних документів, які б підтверджували виконання ФОП Нічаюк Д.М. робіт та послуг на замовлення ТОВ "Армбудсервіс" ліквідатором підприємства, виявлено не було. Попереднім керівником ТОВ "Армбудсервіс" Ячменьовим Є.В. зазначені документи передані також не були.
Постановою приватного виконавця Бережного Я.В. від 04.06.2025 відкрито виконавче провадження № 78274391 щодо зобов'язання попереднього керівника ТОВ "Армбудсервіс" Ячменьова Є.В передати ліквідатору всю бухгалтерську та іншу документацію ТОВ "Армбудсервіс".
Вищевказане виконавче провадження наразі триває та завершено не було, адже попередній керівник банкрута ухиляється від виконання ухвали Господарського суду м. Києва від 12.05.2025 у справі № 910/11983/23 та постанови Господарського суду м. Києва від 01.05.2024 у справі № 910/11983/23.
Враховуючи зазначене, з метою перевірки законності отримання ФОП Нічаюк Д.М. грошових коштів від ТОВ "Армбудсервіс", на її адресу ліквідатором банкрута направлено Вимогу від 12.06.2025, в якій він просив надати належним чином завірені копії всіх підтверджуючих документів, зокрема, Договорів надання інформаційно-консультативних послуг, актів надання послуг/виконання робіт; податкових накладних; інших документів на підтвердження надання послуг/виконання робіт. В разі відсутності таких документів вимагав здійснити повернення грошових коштів на ліквідаційний рахунок ТОВ "Армбудсервіс", які були отримані від Банкрута.
Листом від 07.07.2025 представником ФОП Ничаюк Д.М., адвокатом Бегейовичем Р.В. повідомлено, що твердження щодо наявності безпідставно отриманих грошових коштів ФОП Ничаюк Д.М. цільове призначення: "Сплата за інфор.-консультативні послуги з питань оподаткування" є помилковим та не відповідає дійсності, відтак вимога задоволенню не підлягає.
Листом від 27.07.2025 представником ФОП Ничаюк Д.М., адвокатом Бегейовичем Р.В. повідомлено, що твердження щодо наявності безпідставно отриманих грошових коштів ФОП Ничаюк Д.М. цільове призначення: "Сплата за інфор.-консультативні послуги з питань оподаткування" є помилковим та не відповідає дійсності, відтак вимога задоволенню не підлягає. На підтвердження викладеного надано первинні бухгалтерські документи, а саме:
1. Договір про надання інформаційно-консультаційних послуг щодо організації і ведення бухгалтерського обліку від 09.11.2020;
2. Акти надання бухгалтерських послуг в кількості 35 шт. на загальну суму 949 868,70 грн.;
3. Виписку з банківського рахунку ФОП Ничаюк Д.М., згідно якої підтверджується обставина отримання від ТОВ "Армбудсервіс" грошових коштів в сумі 948 117,08 грн.
Здійснивши правовий аналіз отриманих від відповідача документів встановлено ознаки фраудаторності Договору про надання інформаційно-консультаційних послуг щодо організації і ведення бухгалтерського обліку від 09.11.2020 (далі - Договір) та сумнівність господарських операцій.
Як вбачається з аналізу наданих відповідачем документів, жодних бухгалтерських послуг ФОП Ничаюк Д.М. на користь ТОВ "Армбудсервіс" не надавала, а єдиною метою укладення оскаржуваного правочину було виведення коштів з власності боржника напередодні банкрутства.
09.11.2020, тобто в "підозрілий період", ТОВ "Армбудсервіс" уклало із відповідачем Договір про надання інформаційно-консультаційних послуг щодо організації і ведення бухгалтерського обліку від 09.11.2020.
На виконання вказаного Договору, у період з 29.11.2020 по 14.05.2021 між сторонам складено 35 Актів надання бухгалтерських послуг на загальну суму 949 868,70 грн.
За період з 02.12.2020 по 28.05.2021 ТОВ "Армбудсервіс" на підставі вищевказаного Договору від 09.11.2020 здійснило перерахування 948 117,08 грн.
Позивач зазначає, що Договір містить неточності, зокрема, в реквізитах Замовника в частин, його банківських реквізитів:
1) в Договорі зазначено старі банківські реквізити, оскільки із 01.11.2019 в Україні запроваджено обов'язкове використання рахунків у форматі ІВАN для всіх клієнтів банків, як то фізичних, так і юридичних осіб. Видається досить дивним, що ФОП Ничаюк Д.М., яка залучалася ТОВ "Армбудсервіс" для ведення бухгалтерського обліку підприємства, не була обізнана щодо правильного формату банківських реквізитів та необхідності їх зазначення в форматі ІВАN;
2) в Договорі зазначено, що рахунки ТОВ "Армбудсервіс" відкриті в АТ КБ "ПриватБанк" та АТ "ОТП БАНК", хоча ТОВ "Армбудсервіс" ніколи не мало банківських рахунків в АТ КБ "ПриватБанк", що підтверджується листом ГУ ДПС у м. Києві від 20.11.2024 № 16-26-15-12-08-10.
Відповідно до п. 3.2 Договору визначено, що на підтвердження факту надання Виконавцем Замовнику послуг у відповідному місяці відповідно до умов даного Договору складається Акт здавання-приймання виконаної роботи (наданих послуг).
Натомість між сторонами було складено Акти надання бухгалтерських послуг, а не Акти здавання-приймання виконаної роботи (наданих послуг).
З аналізу п. 3.2 Договору також вбачається, що умовами Договору було передбачено помісячне складання відповідних актів, тобто за фактом надання послуг за календарний місяць.
Натомість, як вбачається з наданих відповідачем документів, складені не за календарний місяць, а за окремий конкретний день, в якому надавалися послуги.
Вказане підтверджується тим, що між сторонами складено ряд актів в один і той самий день (наприклад, 09.02.2021 складено 23 акти на суму 579 840,00 грн).
Проаналізувавши надані Акти наданих послуг, встановлено що всі 35 Актів є ідентичного змісту.
Позивач вказує на те, що дослідивши Акти наданих бухгалтерських послуг було встановлено, що зазначені послуги є максимально абстрактними, не містять деталізації (розшифровки) послуг, не конкретизовано які конкретно консультації були надані ТОВ "Армбудсервіс". Не зрозуміло також, чому за надання одних і тих самих послуг, в різних Актах зазначена різна вартість наданих послуг, хоча об'єм виконаної роботи згідно Актів є однаковим.
Згідно переліку наданих послуг, зазначеному в Актах, вбачається, що ФОП Ничаюк Д.М. надавала такий перелік послуг:
1. Консультації щодо ведення бухгалтерського обліку в частині:
• ведення бухгалтерського обліку господарських операцій відповідно до чинного законодавства (не зазначено щодо яких конкретно господарських операцій надавалися консультації);
• відображення у бухгалтерському обліку операцій з основними засобами, матеріалами, грошовими коштами та розрахунками (не зазначено щодо яких конкретно операцій надавалися консультації);
• підготовка первинної документації та її обробка (не зазначена щодо підготовки якої конкретно первинної документації надавалися консультації; не вказано яких господарських операцій стосувалася первинна документація);
2. Консультації щодо підготовки та подання звітності в частині:
• підготовки та подання податкової, фінансової та статистичної звітності до відповідних органів (не зазначено щодо підготовки якої конкретно звітності та за який період надавалися консультації);
• підготовки річних фінансових звітів, балансу, звіту про фінансові результати (не зазначено щодо якої конкретно звітності та за який рік надавалися консультації);
• ведення обліку та подання звітів з ПДВ, податку на прибуток та інших податків (не зазначено щодо яких конкретно звітів з ПДВ, податку на прибуток та інших податків надавалися консультації, та за який період);
3. Консультації з питань оподаткування в частині:
• надання консультацій щодо податкового планування (не вказано щодо якого запланованого періоду надавалися консультації);
• розробки рекомендацій щодо вибору системи оподаткування (видається досить сумнівним що Позивач 35 разів (кількість складених Актів) змінював систему оподаткування);
• підготовки розрахунків податкового навантаження (не зазначено щодо яких конкретно розрахунків та щодо яких податків надавалися консультації);
4. Консультації щодо заробітного обліку і кадрового супроводу в частині:
• нарахування заробітної плати, лікарняних, відпускних та інших виплат (не вказано щодо яких конкретно працівників та за яких період надавалися консультації);
• ведення кадрового обліку, складання штатного розпису та трудових договорів (не вказано щодо за який період надавалися консультації, щодо яких працівників) ;
• підготовки та подання звітів з ЄСВ, ПДФО та інших обов'язкових платежів (не вказано щодо яких конкретно звітів та за який період надавалися консультації).
З вищевказаного вбачається, що ТОВ "Армбудсервіс" не отримувало жодних послуг від ФОП Ничаюк Д.М.
При цьому, на момент укладення оскаржуваного Договору від 09.11.2020, складання Актів наданих послуг з 29.11.2020 по 14.05.2021, а також здійснення оплати з 02.12.2020 по 28.05.2021, ТОВ "Армбудсервіс" мало невиконанні грошові зобов'язання перед ДП "Луганський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", яка виникла на підставі:
1) рішення Господарського суду Луганської області від 02.09.2021 у справі №913/849/14 (913/357/21) про стягнення заборгованості у сумі: 1 926 239 грн 11 коп., 3 % річних у сумі 104 664 грн 89 коп., інфляційні втрати в сумі 213 812 грн 53 коп., судовий збір у сумі 33 670 грн 75 коп.
Заборгованість виникла через несплату ТОВ "Армбудсервіс" поставлених товарів за договором поставки від 01.07.2019 № 01/07/2019;
2) рішення Господарського суду Луганської області від 19.01.2022 у справі №913/849/14 (913/754/21) про стягнення заборгованості у сумі: 243 036,07 грн., судового збору в сумі 3 645,54 грн.;
Заборгованість виникла через несплату за виконання облавтодором договору субпідряду від 09.07.2019 № 09/07/2019/2, а саме за актом приймання виконаних будівельних робіт від 29.07.2019 форми КБ-2в на загальну суму 243036,07 грн.
3) рішення Господарського суду Луганської області від 23.12.2021 у справі №913/849/14 (913/753/21) про стягнення заборгованості у сумі: 77 305,75 грн., судового збору у сумі 2 270,00 грн.
Заборгованість виникла через несплату належних сум за виконання облавтодором договору субпідряду від 09.07.2019 № 09/07/2019/7, а саме за актом приймання виконаних будівельних робіт від 29.07.2019 форми КБ-2в на загальну суму 182 072,66 грн. яка частково сплачена ТОВ "Армбудсервіс" 15.11.2019 в сумі 104766,91 грн.
4) рішення Господарського суду Луганської області від 23.12.2021 у справі №913/849/14 (913/756/21) про стягнення заборгованості у сумі 108 291,46 грн., судового збору у сумі 2 270,00 грн. Заборгованість виникла через несплату належних сум за виконання облавтодором договору субпідряду від 09.07.2019 № 09/07/2019/3, а саме за актом приймання виконаних будівельних робіт від 29.07.2019 форми КБ-2в на загальну суму 108291,46 грн.
5) рішення Господарського суду Луганської області від 24.12.2021 у справі №913/849/14(913/752/21) про стягнення заборгованості у сумі 82 169,68 грн., судового збору у сумі 2 270,00 грн.
Заборгованість виникла через несплату належних сум за виконання облавтодором договору субпідряду від 09.07.2019 № 09/07/2019/5, а саме за актом приймання виконаних будівельних робіт від 29.07.2019 форми КБ-2в на загальну суму 202228,51 грн. яка частково сплачена ТОВ "Армбудсервіс" 15.11.2019 в сумі 120058,83 грн.
6) рішенням Господарського суду Луганської області від 24.12.2021 у справі №913/849/14(913/755/21) про стягнення заборгованості у сумі 587 764,99 грн., судовий збір у сумі 2 270,00 грн.
Заборгованість виникла через несплату належних сум за виконання облавтодором договору субпідряду від 09.07.2019 № 09/07/2019/4, а саме за актом приймання виконаних будівельних робіт від 29.07.2019 форми КБ-2в на загальну суму 63939,25 грн., яка частково сплачена ТОВ "Армбудсервіс" 15.11.2019 в сумі 5174,26 грн.
Загальна сума заборгованості за вищевказаними судовими рішеннями становить 2 860 680,77 грн.
Крім цього, рішенням Господарського суду м. Києва від 19.04.2021 у справі №910/776/21 з ТОВ "Армбудсервіс" на користь ТОВ "Облресурс" стягнуто заборгованість у розмірі 489 117,37 грн., витрати на професійну правничу допомогу у сумі 34 860,41 грн., 7 336,77 грн. судового збору.
Разом: 531 314,55 грн.
На підставі вказаного рішення відкрито виконавче провадження № 65717040, яке наразі є зупиненим через визнання ТОВ "Армбудсервіс" банкрутом на підставі постанови Господарського суду м. Києва від 01.05.2024 у справі № 910/11983/23.
При цьому, на момент ухвалення вищевказаного судового рішення у ТОВ "Армбудсервіс" не було жодних активів за рахунок яких можливо було б виконати грошове зобов'язання.
Відповідач у поданому відзиві заперечила щодо позовної заяви, проте жодним чином необгрунтувала вказані заперечення, не надала суду належних доказів.
У Постанові від 20 травня 2020 року у справі № 922/1903/18 Верховний Суд України зазначив, що в обранні варіанта добросовісної поведінки боржник зобов'язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Також поведінка боржника повинна відповідати критеріям розумності, що передбачає, що кожне зобов'язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов'язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані.
Тому усі боржники мають добросовісно виконати усі свої зобов'язання, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення прав та правомірних інтересів кредитора.
Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами, повинна утримуватись від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів.
07 вересня 2022 року Велика Палата Верховного Суду прийняла постанову у справі № 910/16579/20 (провадження № 12-60гс21), в якій зазначила:
« 10.4. Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України недійсним є правочин, момент учинення якого сторонами (стороною) не було додержано вимог, установлених частинами першою - третьою, п'ятою, шостою статті 203 цього Кодексу. Зокрема, зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (частина перша статті 203 цього Кодексу). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (частина третя статті 215 ЦК України).
10.5. Отже, порушення загальних засад цивільного законодавства (засад справедливості, добросовісності та розумності), визначених імперативно пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України, які мають наслідком вихід учасниками правочину за межі здійснення цивільних прав, наданих договором чи актами цивільного законодавства, з наміром завдати шкоди іншій особі (частина третя статті 13 ЦК України) може бути самостійною підставою недійсності правочину.
10.6. Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, суд повинен установити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення), і настання відповідних наслідків та у разі задоволення позовних вимог зазначити в судовому рішенні, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
10.26. Фраудаторні правочини у цивілістичній доктрині - це правочини, які вчиняються сторонами з порушенням принципів доброчесності та з метою приховування боржником своїх активів від звернення на них стягнення окремими кредиторами за зобов'язаннями боржника, завдаючи тим самим шкоди цьому кредитору.
10.27. У ЦК України немає окремого визначення фраудаторних правочинів, їх ідентифікація досягається через застосування принципів (загальних засад) цивільного законодавства та меж здійснення цивільних прав. Спільною ознакою таких правочинів є вчинення сторонами дій з виведення майна боржника на третіх осіб з метою унеможливлення виконання боржником своїх зобов'язань перед кредиторами та з порушенням принципу добросовісності поведінки сторони у цивільних правовідносинах.
10.28. Добросовісність є однією з основоположних засад цивільного законодавства та імперативним принципом щодо дій усіх учасників цивільних правовідносин (пункт 6 частини першої статті З ЦК України). Добросовісність - це відповідність дій учасників цивільних правовідносин певному стандарту поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю, повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, що відповідатиме зазначеним критеріям та уявленням про честь і совість.
10.29. Частиною третьою статті 13 ЦК України визначено, що не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
10.30 Зловживання правом - це особливий тип правопорушення, яке вчиняється правомочною особою при здійсненні нею належного їй права, пов'язаний з використанням недозволених конкретних форм у межах дозволеного їй законом загального типу поведінки.
10.31. Формулювання «зловживання правом» передбачає у собі певну суперечність. Так, особа, яка користується власним правом, має дозвіл на певну поведінку, а якщо її дія не дозволена, то саме тому відбувається вихід за межі свого права (дія без права). Такі випадки трапляються, якщо особа діє недобросовісно, всупереч меті наданого їй права.
10.35. Використання особою належного їй суб'єктивного права не для задоволення легітимних інтересів, а з метою заподіяння шкоди іншим учасникам цивільних правовідносин, задля приховування дійсного наміру сторін при вчиненні правочину є очевидним використанням приватноправового інструментарію всупереч його призначенню та за своєю суттю є «вживанням права на зло». За таких умов недійсність договору як приватноправова категорія є інструментом, який покликаний не допускати, або припиняти порушення цивільних прав та інтересів, або ж їх відновлювати.
10.36. Договір, що вчиняється на шкоду кредиторам (фраудаторний договір), може бути як оплатним, так і безоплатним. Він може бути як одностороннім, так і багатостороннім за складом учасників, які об'єднуються спільною метою щодо в чинення юридично значимих дій.
10.38.Застосування конструкції фраудаторності при оплатному цивільно-правовому договорі має певну специфіку, яка проявляється в обставинах, що дають змогу кваліфікувати оплатний договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору. До таких обставин, зокрема, відноситься: момент укладення договору; контрагент (контрагенти), з яким (якими) боржник учиняє оспорюваний договір; ціна договору (ринкова / неринкова), наявність / відсутність оплати ціни договору контрагентом боржника; дотримання процедури (черговості) при виконанні зобов'язань, якщо така процедура визначена законом імперативно. Подібних висновків дійшов Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в постанові від 02 червня 2021 року у справі № 904/7905/16 (пункт 155).
10.39. Учинення власником майна правочину на шкоду своїм кредиторам може полягати як у виведенні майна боржника власником на третіх осіб, так і у створенні преференцій у задоволенні вимог певного кредитора на шкоду іншим кредиторам боржника, внаслідок чого виникає ризик незадоволення вимог інших кредиторів.
10.40. Укладення фраудаторних правочинів є характерним для боржників у процедурах банкрутства, позаяк неплатоспроможність боржника означає ситуацію, коли не вистачає коштів для задоволення всіх вимог кредиторів і, діючи недобросовісно, боржник намагається створити переваги для задоволення вимог «дружнього» кредитора на шкоду іншим своїм кредиторам, порушивши встановлену законом черговість або пропорційність задоволення вимог окремого класу кредиторів.
10.41. Задоволення боржником вимог окремого кредитора поза межами конкурсної процедури банкрутства з використанням пов'язаних (або непов'язаних) із боржником осіб підтверджує неправомірну і недобросовісну мету боржника щодо створення йому преференції у виконанні зобов'язань та порушення імперативно встановленої у банкрутстві черговості задоволення вимог певних класів кредиторів боржника.
10.53.Отже, якщо багатосторонній правочин учинено за участю боржника з недобросовісною метою виведення його активів (майна) зі складу ліквідаційної маси для задоволення вимог окремого кредитора поза межами процедури банкрутства, такий правочин може бути визнаний недійсним (фраудаторним) як із підстав, передбачених статтею 42 КУзПБ, так і відповідно до статей З, 13 ЦК України.
Відповідно до абзацу 1 ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (абзац 2 ч. 1 ст. 216 ЦК України).
Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання,-... зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Однак, формальне вчинення первинних бухгалтерських документів не створює юридичних наслідків, оскільки не відповідає визначенню господарської операції, не викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємств.
Згідно ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Відповідно до частини 3 статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства, у разі визнання недійсними правочинів боржника з підстав, передбачених частиною першою або другою цієї статті, кредитор зобов'язаний повернути до складу ліквідаційної маси майно, яке він отримав від боржника, а в разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість грошовими коштами за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину.
Відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Таким чином, в разі визнання укладеного договору недійсним з підстав його фраудаторності, обов'язком відповідача є повернути позивачу все те, що було отримано на виконання недійсного Договору.
У відповідності до частин 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно із ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Положеннями ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
За змістом ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За наведених обставин суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову повністю.
За таких обставин, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати недійсним Договір про надання інформаційно-консультаційних послуг щодо організації і ведення бухгалтерського обліку від 09.11.2020, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Армбудсервіс" (код: 38619967) та Фізичною особою-підприємцем Ничаюк Діною Миколаївною (РНОКПП: НОМЕР_1 ).
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Ничаюк Діни Миколаївни (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ТОВ "Армбудсервіс" (код: 38619967) 948 117,08 грн. отриманих за недійсним правочином та судовий збір у розмірі 15 131,00 грн.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5. Копію рішення направити учасникам провадження у справі про банкрутство.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 25.05.2026.
Суддя А.М. Івченко