ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
25.05.2026Справа № 910/1049/26
Суддя Господарського суду міста Києва Карабань Я.А. розглянувши
клопотання Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Грінвіль парк Київ»
про ухвалення додаткового рішення
в справі №910/1049/26
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Контадор»
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Грінвіль парк Київ»
про визнання дій неправомірними, зобов'язання усунути перешкоди та витребування звітів
Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).
Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Контадор» (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Грінвіль парк Київ» (надалі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати неправомірними дії відповідача, що полягають у здійсненні перешкод позивачу, у вільному та безперешкодному користуванні: будь-якими приміщеннями загального користування будинку № 19 по вул. Миколи Пимоненка в м. Києві, у тому числі, але не обмежуючись будівлями і спорудами, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку № 19 по вул. Миколи Пимоненка в м. Києві, в тому числі, але не обмежуючись: прибудинковою територією будинку, холом, ліфтами та ліфтовими холами, поверховими коридорами, сходами будинку;
- зобов'язати відповідача, усунути перешкоди у вільному та безперешкодному користуванні позивачу, будь-якими приміщеннями загального користування будинку № 19 по вул. Миколи Пимоненка в м. Києві, шляхом надання магнітного ключа доступу до електронних систем будинку (на всіх входах, пропускних пунктах, ліфтах).
Разом з позовом позивачем подано клопотання про витребування у відповідача звітів по користуванню входами на прибудинкову територію та територію будинку, пасажирськими ліфтами із системи СКД (система контролю доступу) за період з 28.11.2024 по 25.01.2026, по позивачу як власника квартир № 324 та № 325, що розташовані на 24 поверсі багатоквартирного будинку № 19 по вул. Миколи Пимоненка в м. Києві.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2026 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали.
11.02.2026 від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі №910/1049/26. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання в справі на 10.03.2026.
02.03.2026 від представника відповідача надійшов відзив на позов.
10.03.2026 від представника позивача надійшла відповідь на відзив.
10.03.2026 від представника позивача надійшла заява про врегулювання спору за участі судді.
10.03.2026 від представника позивача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання, призначеного на 10.03.2026 на іншу дату.
10.03.2026 від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання, призначеного на 10.03.2026 на іншу дату.
У підготовче засідання 10.03.2026 представники сторін не з'явились, про дату, час та місце проведення засідання повідомлялись належним чином. Відповідно до статті 222 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2026 відкладено підготовче засідання в справі на 08.04.2026.
02.04.2026 від представника відповідача надійшла письмова згода на проведення процедури врегулювання спору за участю судді.
У підготовче засідання 08.04.2026 з'явився представник позивача, представник відповідача в засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення засідання повідомлявся належним чином. У підготовчому засіданні представник позивача підтримала заяву про проведення врегулювання спору за участю судді та просила її задовольнити.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2026 постановлено провести процедуру врегулювання спору за участі судді. Проведення спільної наради за участю сторін призначено на 28.04.2026 та зупинено провадження в справі №910/1049/26 до 08.05.2026.
28.04.2026 під час врегулювання спору за участю судді було проведено спільну нараду з представниками сторін, на якій представник позивача заявила про намір подати заяву про відмову від позову.
28.04.2026 від представника позивача надійшла заява про відмову від позову та про закриття провадження в справі. Також позивач просить суд повернути 50% сплаченого судового збору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2026 поновлено провадження в справі № 910/1049/26, припинено врегулювання спору за участі судді та прийнято відмову позивача від позову. Провадження в справі № 910/1049/26 закрито та повернуто позивачу з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2 662, 40 грн, сплачений згідно платіжних інструкцій №6774 від 26.01.2026 та №6826 від 10.02.2026.
04.05.2026 від представника відповідача надійшло клопотання про стягнення 22 000, 00 грн витрат на професійну правову допомогу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.05.2026 прийнято до розгляду клопотання відповідача про стягнення судових витрат у справі та встановлено позивачу строк для подання письмових пояснень чи заперечень стосовно клопотання про стягнення судових витрат в даній справі в строк до 14.05.2026 (включно).
07.05.2026 від представника позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача про стягнення 22 000, 00 грн витрат на професійну правову допомогу.
У зв'язку з перебуванням судді Карабань Я.А. у період з 11.05.2026 по 24.05.2026 у відпустці, питання щодо стягнення судових витрат у даній справі судом вирішується після виходу судді Карабань Я.А. з відпустки.
Розглянувши клопотання Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Грінвіль парк Київ» про стягнення 22 000, 00 грн витрат на професійну правову допомогу, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на таке.
Згідно з частиною 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати.
За змістом частини 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі та у тому самому порядку, що й судове рішення.
Положеннями статті 16 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно з частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (частина 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України).
В силу приписів частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
У статті 130 Господарського процесуального кодексу України встановлені спеціальні правила, які стосуються окремих випадків розподілу судових витрат, зокрема, у разі закриття провадження у справі.
Так, відповідно до частин 5 та 6 статті 130 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У випадках, встановлених частинами третьою-п'ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу.
Системний аналіз норм Господарського процесуального кодексу України, якими врегульовано питання розподілу судових витрат, дає підстави для висновку, що у разі закриття провадження у справі суд зобов'язаний виходити з положень частини 5 статті 130 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вказана норма є спеціальною.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18.06.2019 в справі № 922/3787/17, від 09.07.2019 в справі № 922/592/17.
У разі закриття провадження у справі відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. Тобто, стягнення з позивача компенсації понесених відповідачем витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, у разі закриття провадження у справі можливе лише у випадку встановлення необґрунтованості дій позивача, що і зумовили відповідні витрати відповідача під час розгляду справи та пов'язані з цим розглядом.
Водночас Господарський процесуальний кодекс України не містить норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача. Разом із тим, відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 16.02.2021 в справі № 905/121/19, від 13.05.2021 в справі № 910/16777/20, від 15.09.2021 в справі № 902/136/21, від 18.01.2022 в справі № 922/2017/17, від 14.03.2023 в справі № 911/1201/22, очевидно, що під такими діями можна розуміти таку реалізацію позивачем своїх процесуальних прав, внаслідок якої виникають підстави для закриття провадження або залишення позову без розгляду. Тобто, частина п'ята статті 130 Господарського процесуального кодексу України не встановлює конкретні критерії для оцінки дій позивача на предмет обґрунтованості/необґрунтованості, а тому такі встановлюються судом у кожній справі відповідно до встановлених обставин.
Так, обов'язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Отже, відповідно до приписів частини 5 статті 130 Господарського процесуального кодексу України для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов'язаних з розглядом справи, відповідачу необхідно довести, а суду - встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяв позивач недобросовісно та пред'явив необґрунтований позов; чи протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - порушення прав та інтересів відповідача тощо.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 18.06.2019 в справі № 922/3787/17, від 09.07.2019 в справі № 922/592/17, від 24.03.2021 в справі № 922/2157/20, від 21.01.2020 в справі № 922/3422/18, від 26.04.2021 в справі № 910/12099/17, від 19.04.2021 в справі № 924/804/20.
При цьому, суд зазначає, що не можна виходити лише з буквального розуміння терміну «необґрунтовані», тобто такі, для яких не має достатньо фактів чи доказів. Необґрунтованими можуть бути визнані такі дії, які свідомо спрямовані на перешкоджання нормальному перебігу судового провадження та явно свідчать про зловживання правами.
За результатами дослідження змісту клопотання Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Грінвіль парк Київ» суд встановив, що заявником не було належним чином доведено необґрунтованості дій позивача, у той час як саме лише подання позову в даній справі, не може бути розцінене судом як таке, що свідчить про необґрунтованість дій позивача, оскільки останній має право на звернення до суду та реалізував таке право на свій розсуд.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами статей 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до приписів частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та диспозитивність.
При цьому, суд наголошує, що в силу положень статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Зважаючи на викладене, а також беручи до уваги недоведеність заявником обставин необґрунтованості дій позивача в ході розгляду справи № 910/1049/26, суд у даному випадку не вбачає підстав для висновку про необґрунтованість дій позивача та стягнення з останнього компенсації понесених відповідачем витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, в зв'язку із закриттям провадження у справі.
За таких обставин, у задоволенні клопотання Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Грінвіль парк Київ» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Контадор» 22 000, 00 грн витрат на професійну правову допомогу слід відмовити.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 129, 130, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1. У задоволенні клопотання Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Грінвіль парк Київ» про стягнення 22 000, 00 грн витрат на професійну правову відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Я.А.Карабань