ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
22.05.2026Справа № 910/2347/26
Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингком»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еквіта Кепітал»
про стягнення 1 623 767,72 грн.,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Лізингком» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еквіта Кепітал» про стягнення 1 623 767,72 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором фінансового лізингу від 17.04.2025 № 04/2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.03.2026 позовну заяву залишено без руху, встановлено строк та спосіб усунення недоліків.
Позивачем 17.03.2026 сформовано у системі «Електронний суд» заяву про усунення недоліків позовної заяви, з якої вбачається, що позовну заяву приведено у відповідність до статей 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановлено сторонам строки для подачі заяв по суті справи.
Відповідно до повідомлення про доставку процесуального документа до електронного кабінету особи відповідачем ухвалу про відкриття провадження у справі отримано 23.03.2026 о 12:04.
Частиною одинадцятою статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.
Відповідно до частини 6 вказаної статті, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Таким чином, ухвала про відкриття провадження у даній справі належним чином вручена відповідачу 23.03.2026.
Відповідачем відзив суду не надано та позовні вимоги не заперечено. Відповідно до частини дев'ятої статті 165 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,
Сторонами у справі 17.04.2025 укладено договір фінансового лізингу № 04/2025 за умовами пункту 1.1 якого визначено, що предметом договору є послуга фінансового лізингу, а саме надання позивачем відповідачу в платне володіння та користування майно - бувший у використанні перевантажувач SENNEBOGEN 7238, двигун № 22382716 , заводський номер 723.0.1020 у кількості 1 шт., 2018 року випуску, вартістю 7 284 600,00 грн. на визначений строк та за умови сплати відповідачем періодичних лізингових платежів.
Згідно з пунктом 1.2 договору постачальником (продавцем) предмету лізингу є ТОВ «ЕКВІТА КЕПІТАЛ» (надалі по тексту «постачальник»), код ЄДРПОУ 39866503.
Умовами пунктів 1.3 - 1.4 договору встановлено, що строк користування предметом лізингу становить 24 місяці з моменту підписання сторонами акту (-тів) приймання-передачі майна (предмету лізингу).
Передача предмету лізингу відповідачу повинна відбутися у термін до 03 травня 2025 року, але не раніше дати його фактичного отримання від постачальника. Місце передачі предмету лізингу: Чернігівська область, місто Городня.
Відповідно до пункту 2.2 договору приймання-передача предмету лізингу у фінансовий лізинг оформляюється шляхом складання позивачем та відповідачем акту (-тів) приймання-передачі предмету лізингу до договору.
За умовами пункту 12.1 договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і стає обов'язковим для сторін. Дія договору продовжується до моменту повного та належного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором. Всі додатки до договору є його невід'ємними частинами.
У подальшому сторонами підписано додатковий договір від 17.06.2025 № 1 до договору фінансового лізингу № 04/2025, яким викладено додаток № 1 (графік сплати лізингових платежів) до договору в новій редакції.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 статті 3 Закону України "Про фінансовий лізинг" встановлено, що відносини між лізингодавцем та лізингоодержувачем, що виникають на підставі договору фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, цього Закону з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про фінансові послуги та фінансові компанії", а також прийнятими відповідно до закону актами Національного банку України.
Частинами 1, 3, 5 статті 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Згідно з статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
Позивач передав відповідачу майно - бувший у використанні перевантажувач SENNEBOGEN 7238, 2018 року випуску, двигун № 22382716 , заводський номер 723.0.1020 , реєстраційний номер 97455АА у кількості 1 шт. за актом приймання-передачі предмета лізингу від 30.04.2025.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 21 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати передбачені договором фінансового лізингу лізингові та інші платежі.
Згідно з частинами 1 - 2 статті 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингові платежі, належні до сплати за договором фінансового лізингу, здійснюються в порядку, встановленому договором фінансового лізингу. До складу лізингових платежів включаються: 1) сума, що відшкодовує частину вартості об'єкта фінансового лізингу; 2) винагорода лізингодавцю за отриманий у фінансовий лізинг об'єкт фінансового лізингу; 3) інші складові, зокрема платежі та/або витрати, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору фінансового лізингу та передбачені таким договором.
Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з пунктами 3.1-3.6 договору відповідач зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати позивачу лізингові платежі відповідно до графіку сплати лізингових платежів (додаток № 1 до договору) на умовах договору.
Всі лізингові платежі за договором здійснюються в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача.
Відповідач в термін до 25 квітня 2025 року включно зобов'язаний сплатити авансовий лізинговий платіж, який складається з відшкодування (компенсації) частини загальної вартості предмету 3 717 147,60 грн.
Загальна сума винагороди (комісії) позивачу за отриманий в лізинг предмет лізингу складає без ПДВ 20 % - 1 888 915,32 грн. при умові дотримання відповідачем встановленого договором графіку сплати лізингових платежів.
Якщо строк сплати будь-якого лізингового платежу припадає на неробочий (вихідний, сватковий або ін.) день, то відповідач зобов'язаний сплатити такий платіж не пізніше дня, який передує дню сплати. Датою виконання будь-якого платежу за договором вважається дата фактичного надходження грошових коштів на поточний рахунок позивача.
У випадку існування прострочених лізингових платежів сторони узгодили, що всі платежі відповідача, які надходять до позивача по договору, зараховуються в такій послідовності: в першу чергу сплачуються нараховані штрафні санкції; в другу чергу погашаються прострочені лізингові платежі, в третю чергу погашаються поточні лізингові платежі згідно договору. У випадку існування прострочених лізингових платежів позивач має право самостійно перерозподілити отримані від відповідача грошові кошти відповідно до вищенаведеної черговості шляхом проведення відповідних бухгалтерських проводок.
Відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання зі сплати лізингових платежів по графіку за № № 7 - 11, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у розмірі 1 259 537,72 грн.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Матеріали справи не містять доказів погашення відповідачем заборгованості у розмірі 1 259 537,72 грн. Протилежного суду не доведено, доказів сплати відповідачем лізингових платежів за № № 7-11 згідно графіку платежів не подано.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 1 259 537,72 грн. є правомірною і підлягає задоволенню повністю.
Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.
Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до підпункту 6.4.3 договору за порушення вимог Розділів: 3 «Лізингові платежі», 4. «Використання, технічне обслуговування та ремонт предмету лізингу», розділу 5. «Страхування предмету лізингу», розділу 10, підпунктів договору про надання звітності Договору, відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 5 відсотків від загальної вартості предмету лізингу, визначеної підпунктом 1.1. договору, за кожен випадок такого порушення.
Позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 364 230,00 грн. за прострочення сплати лізингового платежу № 10 у розмірі 248 939,24 грн. згідно графіку сплати.
Перевіривши розрахунок штрафу, з урахуванням умов договору, прострочення по сплаті грошового зобов'язання, порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що розмір заявленої позовної вимоги є арифметично вірним і тому остання підлягає повному задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 74, 76-79, 86, 123, 129, 232-233, 237- 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Еквіта Кепітал» (03150, місто Київ, вулиця Велика Васильківська, будинок 131; ідентифікаційний номер 39866503) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингком» (04080, місто Київ, вулиця Вікентія Хвойки, будинок 21; ідентифікаційний номер 41067758) 1 259 537,72 грн. основного боргу, 364 230,00 грн. штрафу та 24 356,52 грн. витрат зі сплати судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя Т.Ю. Кирилюк