ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
05.05.2026Справа № 910/2408/26
Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Герасименко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №910/2408/26 за позовом Обслуговуючого автогаражного кооперативу «Жуляни» (03151, місто Київ, пр. Повітряних Сил, будинок 59; код ЄДРПОУ 21590000) до Київської міської ради (01044, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 36; код ЄДРПОУ 22883141) про визнання права власності, за участі представників позивача Андрущенка А.В., Устименка В.П. та відповідача Ступака О.І, Єрко Н.П.
1. СУТЬ СПОРУ.
1.1. Позивач звернувся до суду з позовом про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна, яке знаходиться на земельній ділянці комунальної власності.
2. ОБСТАВИНИ СПРАВИ.
2.1. Рішенням Виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих №79/37 від 02.02.1976 постановлено, зокрема, відвести виконкому Залізничної райради депутатів трудящих земельну ділянку площею близько 2,5 га по Повітрофлотському проспекту, 73 в Залізничному районі під експериментальну стоянку з установкою легких навісів для автомашин, що знаходяться в особистому користуванні мешканців Залізничного району.
Земельну ділянку відведено за рахунок частини території, що входить в межі землекористування Київського аеропорту (Жуляни) частина згаданої території була відведена Київському заводу по ремонту мотоциклів та мотоколясок «Укрголоватохоблуговування» по Повітрофлотському проспекту та садиб домоволодінь, що знаходяться у власності громадян) по вул. Ф.Андерса, 4,6,10 та вул. Кінцевої, 4.
Виконати умови архітекрутно -планувального завдання голов-АПУ міськвиконкому. Дозвіл на виконання будівельних робіт одержати в управлінні держархбудконтролю та спецвідділі по благоустрою.
2.2. Рішенням Виконавчого комітету Залізничної районної ради депутатів трудящих №569 від 13.04.1976 вирішено, зокрема, організувати гаражно-будівельний кооператив під назвою «Жуляни».
2.3. Головним АПУ міськвиконкому затверджено архітекрутно -планувального завдання від 14.01.1977 на розроблення проекту експериментальної стоянки з встановленням легких навісів для автомашин, що перебувають у особистій власності мешканців Залізничного району на Повітрофлотському проспекті №73
2.4. Державним проектним інститутом «Союздорпроект» Міністерства транспортного будівництва СРСР у 1977 році розроблено техно-робочий проект на будівництво експериментальної автостоянки кооператива «Жуляни» на Повітрофлотському проспекті №73 в м. Києві, яким передбачено зокрема будівництво адміністративно-господасрькго боксу, який включає: прохідну, класну кімнату із наочними посібниками з безпеки руху, кубову кімнату для зберігання інвентаря для прибирання території, туалети, кімнату технічного контролю транспортних засобів з улаштуванням огладових ям.
Адміністративно-господарський бокс знаходиться біля головного в'їзду на стоянку. Таке рішення зумовлене розташуванням у ньому прохідної. Перед госп.блоком передбачений майдачник накопичення рухомого складу.
2.5. Рішенням Виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів №816 від 18.05.1981 вирішено, зокрема, відвести виконавчому комітету Залізничної районної ради народних депутатів земельну ділянку площею близько 0,2 га по Повітрофлотському проспекту в Залізничному районі під розширення території автогаражного кооперативу «Жуляни» з встановленням металевих гаражів-боксів.
2.6. Приймальною комісією, призначеною рішенням правління ГБК «Жуляни» від 13.12.1986, складено Акт приймальної комісії про приймання закінченого будівництва об'єкта господарсько-побутового корпусу з майстернями в експлуатацію від 24.12.1986, затверджений 30.12.1986 головою правління ГБК «Жуляни». Вказаним актом встановлено:
- замовником ГБК «Жуляни» пред'явлено до приймання в експлуатацію господарсько-побутовий корпус з майстернями;
- будівництво здійснено на підставі рішення №79/37 від 02.02.76 Залізничного райвиконкому м. Києва;
- будівництво виконане підрядним методом;
- проектно-кошторисна документація розроблена інститутом «Союз-дорпроект» Київський філіал;
- будівництво об'єкта здійснювалось за проектом - техно-робочий проект на будівництво експериментальної автостоянки кооператива «Жуляни» Том-1;
- будівельно монтажні роботи здійснювались в строки: початок робіт - 1978 р., закінчення робіт - 1986 рік;
- об'єкт має показник - площа забудови 247,7 м2;
- архітектурно-будівельне рішення - будівля одноповерхова з двоповерховою, стіни цегельні, перекриття із збірних залізобетонних панелей, крівля м'яка багатошарова, перетинку цегляні, ходи дерев'яні та із металевої плити, вікна дерев'яні;
- заходи з охорони праці та пожежної безпеки забезпечуються;
- кошторисна вартість по затвердженим документам 36978 карбованці;
- на підставі огляду об'єкта в натурі та ознайомленні з документами визначається оцінка - задовільно.
Рішення приймальної комісії: пред'явлений до приймання об'єкт прийнято до в експлуатацію. Встановити загальну оцінку якості будівельних робіт об'єкта - задовільно. До Акту доданий Техно-робочий проект на будівництво експериментальної автостоянки кооператива «Жуляни» розроблений Державним проектним інститутом «Союздорпроект» Міністерства транспортного будівництва СРСР у 1977 році.
2.7. З метою виконання рішення Виконкому Київської міської ради народних депутатів від 17.02.1992 №163 «Про проведення в м. Києва інвентаризації земель і ведення державного земельного кадастру» у лютому 1995 року інженером інституту «Укррибпроект» в присутності землекористувача споживчого товариства ГБК «Жуляни» та представників суміжних землекористувачів складено Акт встановлення та узгодження існуючих меж земельної ділянки в натурі: проспект Повітрофлотський, 59.
2.8. У 2000 році ПП «НАДІР» складено Технічний звіт по встановленню зовнішніх меж землекористування земельної ділянки №72331029, Гаражно-будівельний кооператив «Жуляни», криті гаражі, проспект Повітрофлотський, 59, Залізничний район, м. Київ.
2.9. Комунальним підприємством «Київський міський центр земельного кадастру та приватизації землі» виготовлено у 2005 році Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Обслуговуючому автогаражному кооперативу «Жуляни» для експлуатації та обслуговування гаражів на просп. Повітрофлотському, 59 у Солом'янському районі м. Києва.
2.10. Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстації права власності на об'єкти нерухомого майна створено 18.05.2007 та зберігається Інвентаризаційна справа №29785 (68267) (просп. Повітряних Сил, 59; не житлове; Солом'янський р-н; квартал 508).
Інвентаризаційна справа містить Оціночний акт на будівлю літ «А», Повітрофлотський пр-т, буд. 59, рік забудови 1986:
основне 309,8 м2 (2 поверх 27,1 м2); прибудова 22,4 м2.
Також до Інвентаризаційної справи додано Акт приймальної комісії про приймання закінченого будівництва об'єкта господарсько-побутового корпусу з майстернями в експлуатацію від 24.12.1986.
2.11. Розпорядженням Солом'янської районної у місті Києві Державної адміністрації від 08.06.2007 №1048, зокрема, присвоєно обслуговуючому гаражному кооперативу «Жуляни» поштову адресу - пр-т Повітрофлотський, 59.
2.12. 20.07.2010 між Київською міською радою та обслуговуючим автогаражним кооперативом «Жуляни» укладено Договорі оренди №535. За вказаним Договором об'єктом оренди є земельна ділянка з наступними характеристиками:
- місце розташування - просп. Повітрофлотський, 59 у Солом'янському районі м. Києва;
- розмір - 2,4796 кв.м;
- цільове призначення - для експлуатації та обслуговування гаражів;
- кадастровий номер - 8 000 000 000: 72:331:0029.
2.13. Державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) Корчинською Лілією Володимирівно, розглянувши заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняту 09.11.2021 11:17:19 за реєстраційним номером 48972821, яку подав Устименко Валерій Петрович (діє на підставі запиту з ЄДР) для проведення державної реєстрації права власності на будівлю (проспект Повітрофлотський, 59, м. Київ), ухвалено рішення №61599132 від 15.11.2021 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень.
2.14. Державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) Кендзьорою Вікторією Ярославівною, розглянувши заяву від 05.09.2023 за реєстраційним номером 56917174, ухвалено рішення №69243133 від 11.09.2023 про відмову в проведенні реєстраційних дій.
2.15. Державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) Кендзьорою Вікторією Ярославівною, розглянувши заяву від 17.09.2024 за реєстраційним номером 62981365, прийнято рішення №75186749 від 23.09.2024 про відмову в проведенні реєстраційних дій.
2.16. Наказом Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) №153/6 від 26.03.2025 відмовлено в задоволення скарги Обслуговуючого автогаражного кооперативу «Жуляни» від 14.10.2024, оскільки рішення про відмову в державній реєстрації прав від 23.09.2024 №75186749 відповідає законодавству у сфері державної реєстрації прав.
2.17. Представник ОАК «Жуляни» Андрущенко Анатолій Володимирович звернувся з листом від 25.04.2025 до Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про передачу в оренду «Обслуговуючому автогаражному кооперативу «Жуляни» земельної ділянки кадастровий код - 8000000000:72:331:0029 без зміни її меж та цільового призначення та без складання документації із землеустрою.
2.18. Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) на лист представника ОАК «Жуляни» від 25.04.2025 надано відповідь №057-6821 від 23.05.2025. У відповіді зазначено, зокрема, що законодавством врегульовано порядок подання заяви на отримання рішення Київської міської ради про передачу у власність, надання у постійне користування та оренду земельних ділянок. У разі надходження відповідної заяви, Департамент забезпечить її опрацювання в установленому порядку. Згідно з положеннями законодавства обслуговуючий автогаражний кооператив «Жуляни» має право на оформлення земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:72:331:0029 у разі підтвердження належності обслуговуючого автогаражного кооперативу «Жуляни» всього нерухомого майна, розташованого межах цієї ділянки.
2.19. Представник ОАК «Жуляни» звернувся до голови Київської міської державної адміністрації, міському голові Кличку Віталію Володимировичу із заявою від 22.07.2025 про надання інформації:
- Чи визнає Київська міська рада обставину, що перебування у приватній власності 316 із 654 гаражних боксів ОАК «Жуляни» є достатньою умовою для передачі в оренду ОАК «Жуляни» земельної ділянки кадастровий код - 8000000000:72:331:0029, на проспекті Повітряних Сил, 59, м. Києва, у порядку передбаченому частиною 2 статті 134 Земельного кодексу України, без земельних торгів?
- Чи не заперечує Київська міська рада щодо визнання права власності ОАК «Жуляни» на адміністративно-господарську будівлю з майстернями, збудовану на земельній ділянці кадастровий номер - 8000000000:72:331:0029, на проспекті Повітряних Сил, 59, м. Києва і введену в експлуатацію 30.12.1986 року.
2.20. За дорученням заступника голови Київської міської державної адміністрації з питань здійснення самоврядних повноважень Андронова В.Є. від 23.07.2025 №08/33316 Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) розглянуто заяву представника ОАК «Жуляни» від 22.07.2025.
Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) викладено відповідь на заяву у листі №057-9730 від 25.07.2025. У відповіді зазначено, зокрема, що набуття прав на землю у місті Києві регулюється Земельним кодексом України, Порядком набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві, затвердженим рішенням Київської міської ради від 20.04.2017 №241/2463, та іншими нормативно-правовими актами. Кооператив має право на оформлення земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:72:331:0029 у разі підтвердження належності обслуговуючого Кооперативу всього нерухомого майна, розташованого в межах цієї ділянки.
3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.
3.1. Предметом позову є позовна вимога визнання права власності Обслуговуючого автогаражного кооперативу «Жуляни» на споруду «Громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами», загальною площею 290,4 м.кв, розташовану за адресою: проспект Повітряних Сил, будинок 59, місто Київ, побудовану господарським способом Обслуговуючим автогаражним кооперативом «Жуляни» згідно до «Техно-робочого проекту на будівництво експериментальної автостоянки кооператива «Жуляни», розробленого Київською філією Державного проектного інституту «Союздорпроект» Головтранспроект Міністерства транспортного будівництва СРСР у 1977 році та введений в експлуатацію 30.12.1986 року. Технічний паспорт на громадський будинок з господарськими (допоміжними) приміщеннями та спорудами ТІ01-5012-3306-0485-7293.
3.2. Юридичними підставами позову є статті 15, 16, 392 ЦК України.
3.3. Фактичними підставами позову є обмеження права на володіння, користування та розпорядження нерухомим майном у зв'язку із неможливістю підтвердити належні підстави для державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю, який був створений, закінчений будівництвом та введений в експлауатцію до 1992 року та щодо якого наявні відомості про технічну інвентаризацію.
3.4. Позивач обґрунтовує позов тим, що у зв'язку із відмовою у проведенні державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна, єдиним способом захисту невизнаного права власності ОАК «Жуляни» на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, розташований за адресою: проспект Повітряних Сил, 59, м. Києві, є визнання права власності в судовому порядку та звернення такої вимоги до власника земельної ділянки на якій воно знаходиться.
4. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА.
4.1. Відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
4.2. Відповідач обґрунтовуючи свої заперечення посилається на положення законодавства, що регулює сучасні відносини у сфері державної реєстрації права власності та будівництва, а також відповідну судову практику.
4.3. Відповідач зазначає, зокрема:
- аналіз положень статті 331 ЦК України у системному зв'язку з нормами статей 177-179, 182 цього Кодексу, частини 3 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» дає підстави для висновку про те, що право власності на новостворене нерухоме майно як об'єкт цивільних прав виникає з моменту його державної реєстрації;
- право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації (стаття 331 ЦК України);
- відповідно до частини першої статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил;
- за загальним правилом особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього (частина друга статті 376 ЦК України);
- у постанові від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18 Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок про те, що не допускається набуття права власності на споруджені об'єкти нерухомого майна особою, яка не має права власності або такого іншого речового права на земельну ділянку, що передбачає можливість набуття права власності на будівлі, споруди, розташовані на відповідній ділянці.
- в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази, які б свідчили, що Київська міська рада не визнає/оспорює право власності на нерухоме майно.
5. ІНШІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
5.1 Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 02.04.2026.
5.2. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2026 витребувано у комунального підприємства Київської міської ради «Київське бюро технічної інвентаризації» належним чином завірені копії: - інвентаризаційної справи (інвентаризаційних справ) щодо нерухомого майна Гаражно- будівельного кооперативу «Жуляни» м. Києва зокрема введеного об'єкта в експлуатацію 30.12.1986) - завершеного будівництвом об'єкта господарського -побутового корпусу з майстернями автостоянки кооперативу «Жуляни» по Повітрофлотському пр.73 в м. Києві /замовником якого був ГСК «Жуляни», будівництво виконане підрядним способом на підставі рішення 79/67 від 2.02.1976 Залізничного райвиконкому м. Києва, площа забудови 247,7 кв.м. Об'єкт - одноповерхова будівля з двоповерховим проходом, з цегляних стін, перекриття залізобетонні, покрівля м'яка багатошарова, перегородки цегляні, вікна дерев'яні, прийнятий в експлуатацію;
- технічного паспорту (технічних паспортів) та поверхових планів приміщень (якщо вони не є складовою технічного паспорту) господарського -побутового корпусу з майстернями по Повітрофлотському пр.73 в м. Києві у місті Києві станом на 1986-1992 роки
Оголошено перерву у підготовчому засіданні до 05.05.2026.
5.3. 05.05.2026 суд постановив закрити підготовче провадження та за згодою сторін розпочати розгляд справи по суті після закінчення підготовчого судового засідання, відповідно до частини 6 статті 183 ГПК України.
5.4. У судовому засіданні 05.05.2026, відповідно до положень статей 233, 240 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повідомлено представників учасників справи, коли буде складено повне судове рішення.
6. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
6.1. З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:
- чи є позивач власником об'єкту нерухомого майна право на яке невизнає чи оспорює віжповідач?
- чи є підстави вважати, що набув позивач право власності на об'єкт нерухомого майна?
6.2. У відповідності до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно позивач має довести наявність обставин, що дають ствердну відповідь на запитання, а відповідач навпаки.
7. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ПРАВО ВЛАСНОСТІ.
7.1. З пояснень позивача та матеріалів справи вбачається, що право власності на об'єкт нерухомого майна, що є предметом позову, з'явилось у позивача після завершення його будівництва у 1986 році.
7.2. На час завершення будівництва об'єкта нерухомого майна цивільні правовідносини регулювалися Цивільним кодекс Української РСР (№1540-06 від 18.07.1963; далі - ЦК УРСР).
7.3. Статтею 86 ЦК УРСР визначено, що право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном. Право власності в Україні охороняється законом. Держава забезпечує стабільність правовідносин власності. Власність в Україні виступає в таких формах: приватна, колективна, державна. Усі форми власності є рівноправними.
7.4. Відповідно до статті 4 ЦК УРСР цивільні права і обов'язки виникають з підстав, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР, а також з дій громадян і організацій, які хоч і не передбачені законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов'язки. Відповідно до цього цивільні права і обов'язки виникають:
з угод, передбачених законом, а також з угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;
з адміністративних актів, у тому числі для державних, кооперативних та інших громадських організацій - з актів планування;
в результаті відкриттів, винаходів, раціоналізаторських пропозицій, створення творів науки, літератури і мистецтва;
внаслідок заподіяння шкоди іншій особі, а так само внаслідок придбання або збереження майна за рахунок коштів іншої особи без достатніх підстав;
внаслідок інших дій громадян і організацій;
внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання цивільно-правових наслідків.
7.5. Абзацом 1 статті 94 ЦК УРСР встановлено, що колгоспи, інші кооперативні організації, їх об'єднання володіють, користуються і розпоряджаються майном, що належить їм на праві власності, відповідно до їх статутів.
7.6. Відповідно до статті 23 ЦК УРСР юридичними особами визнаються організації, які мають відокремлене майно, можуть від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав і нести обов'язки, бути позивачами і відповідачами в суді, арбітражі або в третейському суді.
7.7. Статтею 24 ЦК УРСР визначено, що юридичними особами є, зокрема: колгоспи, міжколгоспні й інші кооперативні організації та їх об'єднання, інші громадські організації, а також у випадках, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР, підприємства і установи цих організацій та їх об'єднань, що мають відокремлене майно і самостійний баланс; державно-колгоспні та інші державно-кооперативні організації; інші організації у випадках, передбачених законодавством Союзу РСР.
7.8. Отже, Цивільний кодекс Української РСР визначає право власності (зокрема на об'єкт матеріального світу, що відповідає визначенню - нерухоме майно), зокрема, за кооперативними організаціями.
7.9. З матеріалів справи вбачається, що за результатом ухвалення рішення Виконавчим комітетом Залізничної районної ради депутатів трудящих №569 від 13.04.1976 було створено юридичну особу (кооперативну організацію) - гаражно-будівельний кооператив «Жуляни».
7.10. Здійснено проектування та будівництво господарського-побутового корпусу з майстернями, який був добудований у грудні 1986 року та прийнятий в експлуатацію відповідно до Акту приймальної комісії про приймання закінченого будівництва об'єкта господарсько-побутового корпусу з майстернями в експлуатацію від 24.12.1986, затвердженого 30.12.1986 головою правління ГБК «Жуляни».
7.11. Отже, ГБК «Жуляни» з грудня 1986 року здійснювало експлуатацію господарсько-побутового корпусу з майстернями площею 247,7 м2 за адресою: просп. Повітрофлотський, 59, м. Київ, а зі змісту правовідносин щодо цього об'єкта вбачається, що ГБК «Жуляни» станом на грудень 1986 року набув на нього право власності: володіння, користування і розпорядження.
7.12. 7 лютого 1991 року прийнятий Закон Української РСР «Про власність», яким визначено:
Суб'єктами права колективної власності є трудові колективи державних підприємств, колективи орендарів, колективні підприємства, кооперативи, акціонерні товариства, господарські товариства, господарські об'єднання, професійні спілки, політичні партії та інші громадські об'єднання, релігійні та інші організації, що є юридичними особами (стаття 20).
Об'єктами права власності кооперативу (колгоспу) є будівлі, споруди, грошові та інші майнові внески його членів; виготовлена ним продукція; доходи, одержані від її реалізації та іншої діяльності, передбаченої статутом кооперативу (колгоспу), а також інше майно, придбане на підставах, не заборонених законом (стаття 24).
7.13. Отже, станом на 1991 рік право власності ГБК «Жуляни» на господарсько-побутовий корпус з майстернями зберігається, оскільки право на це майно придбане на підставах, не заборонених законом (шляхом будівництва та введення в експлуатацію, а також володіння, користування і розпорядження в межах прав та обов'язків Гаражно-будівельного кооперативу).
7.14. У зв'язку із приведенням у відповідність до норм законодавства Гаражно-будівельний кооператив «Жуляни» змінив назву організаційно правової форма на Обслуговуючий автогаражний кооператив «Жуляни»
7.15. 16 січня 2003 року прийнято Цивільний кодекс України (№ 435-IV), перехідними положеннями якого визначено, зокрема: Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
7.16. Після набрання з 1 січня 2004 року Цивільним кодексом України законної сили за Обслуговуючим автогаражним кооперативом «Жуляни» продовжувало існувати право власності на господарсько-побутовий корпус з майстернями, однак на правовідносини, пов'язанні з цим правом, почали поширюватися норми нового кодексу.
7.17. Відповідно до частини 1 статті 11 ЦК України (тут і далі в редакції від 01.02.2026) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
7.18. Відповідно до частин 1-2 статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України.
7.19. Відповідно до частини 1 статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
7.20. Статтею 179 ЦК України визначено, що річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки.
7.21. Стаття 181 ЦК України розділяє речі на нерухомі та рухомі речі, а саме:
До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Режим нерухомої речі може бути поширений законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації (частина 1).
Рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі (частина 2).
7.22. Майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки (стаття 190 ЦК України).
7.23. Стаття 317 ЦК України визначає зміст права власності: власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
7.24. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (частина 1 статті 328 ЦК України).
7.25. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом (частина 2 статті 328 ЦК України).
7.26. Відповідно до частини 1 статті 318 ЦК України суб'єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені статтею 2 цього Кодексу.
7.27. Частиною 1 статті 2 ЦК України визначено, що учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи (далі - особи).
7.28. Відповідно до частини 1 статті 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.
Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.
7.29. ОАК «Жуляни» замовлено, а ТОВ «Всеукраїнський експертно-правовий союз» виконано технічну інвентаризацію об'єкта нерухомого майна за адресою: проспект Повітрофлотський, 59, м. Київ. За результатом технічної інвентаризації 13.10.2021 виготовлено Технічний паспорт на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами (реєстраційний номер №ТІ01:5030-6243-0502-2752).
7.30. Інструкція про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затверджена Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України 24 травня 2001 року № 127 (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26 липня 2018 року № 186) та яка була чинна на час проведення інвентаризації, визначено:
технічна інвентаризація - комплекс робіт з обмірювання об'єкта нерухомого майна з визначенням його складу, фактичної площі та об'єму, технічного стану та/або з визначенням змін зазначених характеристик за певний період часу (у разі наявності попередньої інвентаризаційної справи) із виготовленням необхідних документів (матеріалів технічної інвентаризації, технічного паспорта) та обов'язковим внесенням відомостей про об'єкт нерухомого майна до Реєстру об'єктів нерухомого майна (після створення цього Реєстру);
технічний паспорт - документ, що складається на основі матеріалів технічної інвентаризації об'єкта нерухомого майна, містить основні відомості про нього (місцезнаходження (адреса), склад, технічні характеристики, план та опис об'єкта, ім'я/найменування власника/замовника, відомості щодо права власності на об'єкт нерухомого майна, відомості щодо суб'єкта господарювання, який виготовив технічний паспорт тощо) та видається замовнику.
7.31. Отже, в технічному паспорті зафіксовані станом на 13.10.2021 фактичні характеристики об'єкта нерухомого майна: господарсько-побутовий корпус з майстернями, який був перекласифікований на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами.
7.32. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що позивачем доведено, а відповідачем не спростовано обставину того, що Обслуговуючий автогаражний кооператив «Жуляни» у грудні 1986 року набув право власності на об'єкт нерухомого майна -господарсько-побутовий корпус з майстернями за адресою: просп. Повітрофлотський, 59, м. Київ (проспект Повітряних Сил, 59, м. Київ), який після технічної інвентаризації 13.10.2021 класифікується як громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами.
8. ВИСНОВОК СУДУ ПРО НЕВИЗНАННЯ ПРАВА ВЛАСНОСТІ ПОЗИВАЧА.
8.1. Позивач вважає, що його право власності на об'єкт нерухомого майна, що є предметом позову у даній справі, не визнано, а для визнання такого права позивач заявляє позовну вимогу до Київської міської ради.
8.2. Згідно з частиною 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
8.3. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина 1 статті 16 ЦК України).
8.4. Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права.
8.5. Згідно з статтею 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
8.6. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 грудня 2021 року (справа №344/16879/15-ц) зазначила, що позов про визнання права власності на майно подається власником тоді, коли в інших осіб виникають сумніви щодо належності йому цього майна, коли створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності через наявність таких сумнівів чи внаслідок втрати правовстановлюючих документів. Позивачем у позові про визнання права власності може бути будь-який учасник цивільних відносин, який вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб. Відповідачем у позові про визнання права власності виступає будь-яка особа, яка сумнівається в належності майна позивачеві, або не визнає за ним права здійснювати правомочності володіння, користування і розпорядження таким майном, або має власний інтерес у межах існуючих правовідносин.
8.7. З пояснень сторін та матеріалів справи вбачається, що ОАК «Жуляни» з моменту створення у 1976 року до сьогодні здійснює користування земельною ділянкою кадастровий код - 8000000000:72:331:0029, на проспекті Повітряних Сил, 59, м. Києва, що належить територіальній громаді міста Києва, а на такій земельній ділянці розміщене нерухоме майно, що належить ОАК «Жуляни».
У 2005 році між Київською міською радою та ОАК «Жуляни» виникли договірні відносини щодо передачі земельної ділянки комунальної форми власності у оренду (користування) ОАК «Жуляни», однак після закінчення строку дії договору між сторонами не було погоджено питання продовження його дії.
ОАК «Жуляни» для продовження правомірного користування земельною ділянкою здійснювало заходи для укладення/продовження договірних відносин щодо оренди. Водночас Київська міська рада не укладає/продовжує відповідний договір, оскільки у позивача відсутнє право власності на всі об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці.
ОАК «Жуляни» для вирішення питання укладення договору оренди здійснювало заходи для державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна, побудований у 1986 році та розташований за адресою: проспект Повітряних Сил, 59, однак у державній реєстрації такого права позивачу було відмовлено.
8.8. Для запровадження в України єдиної системи державної реєстрації речових прав на нерухоме майно всіх форм власності та обмежень цих прав для захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб та розвитку ринку нерухомого 1 липня 2004 року прийнято Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-IV.
8.9. Статтею 4 Закону № 1952-IV введено обов'язковість державної реєстрації прав, а саме: обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав право власності.
8.10. Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно проводиться на підставі заяви правоволодільця (правонабувача), сторін (сторони) правочину, за яким виникло речове право, або уповноважених ними (нею) осіб (частина 1 статті 18 Закону № 1952-IV).
8.11. Реєстрація права власності на нерухоме майно є лише офіційним визнанням права власності з боку держави (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17).
8.12. У постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 680/214/16 та від 07 квітня 2020 року у справі № 916/2791/13 зроблено висновок про те, що державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним з юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для підтвердження права власності, а самостійного значення для виникнення права власності немає. Така реєстрація визначає лише момент, з якого держава визнає та підтверджує право власності за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення такого права.
8.13. У рішенні державного реєстратора №61599132 від 15.11.2021 про відмову у державній реєстрації права власності за ОАК «Жуляни» об'єкту нерухомого майна зазначено, що подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно.
Рішення державного реєстратора №69243133 від 11.09.2023 про відмову в проведенні реєстраційних дії обґрунтовано тим, що статус документа №RG01:9589-1944-3126-8778 не дозволяє його використання.
У рішенні №75186749 від 23.09.2024 про відмову в проведенні реєстраційних дій встановив підстави для такої відмови:
- заяву подано про державну реєстрацію прав на громадський будинок за адресою: м. Київ, проспект Повітряних Сил, 59, однак ОАК «Жуляни» присвоєно поштову адресу: пр-т Повітрофлотський, 59;
- заявником не подано документ, що засвідчує прийняття в експлуатацію об'єкта або реквізити та відомості про суб'єкта, що здійснив прийняття закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію.
8.14. Отже, при зверненнях до державного реєстратора позивач отримував відмови у здійсненні реєстраційної дії щодо реєстрації за позивачем права власності на об'єкт нерухомого майна, що є предметом позову у даній справі, а такі відмови були пов'язанні із ненаданням позивачем належних документів.
8.15. Водночас суд зазначає, що позивачем для формування заяв про державну реєстрацію було вчинено дії, які пов'язані із внесенням відомостей до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, зокрема подання до реєстрації декларації про готовність до експлуатації об'єкта (нове будівництво; нове будівництво Громадський будинок з господарськими будівлями та спорудами «Адміністративна будівля»; клас наслідків СС1).
8.16. З наведеного вбачається, що позивач вирішив застосувати приписи актуального законодавства щодо введення в експлуатацію будівель та формально визначив громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, побудований 1986 року, як нове будівництво, яке підлягає введенню в експлуатацію на підставі декларації про готовність до експлуатації об'єкта.
8.17. Вказана декларація про готовність до експлуатації об'єкта була повернута Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) на доопрацювання, оскільки заявником не набуто право на виконання будівельних робіт відповідно до чинного законодавства.
8.18. У даному контексті суд зазначає, що позивачем неправильно визначено правовідносини щодо спірного об'єкту нерухомого майна, оскільки даний об'єкт вже побудований на підставі норм, дійсних на час початку та завершення його будівництва, а тому у позивача відсутні підстави на отримання права на виконання будівельних робіт (нове будівництво) та відповідно подання декларації про готовність до експлуатації об'єкта (як нове будівництво).
8.19. Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначає особливості державної реєстрації прав на об'єкти нерухомого майна, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку.
8.20. Відповідно до статті 31 Закону № 1952-IV для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, і щодо зазначених об'єктів нерухомості раніше не проводилася державна реєстрація прав власності, подаються:
1) виписка із погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою;
2) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об'єктом, крім випадку, коли таке речове право зареєстровано в Державному реєстрі прав.
Для здійснення державної реєстрації прав власності на зазначені об'єкти документом, що посвідчує речові права на земельну ділянку під таким об'єктом, може також вважатися рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність.
Для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, проведення технічної інвентаризації щодо зазначених об'єктів нерухомості є необов'язковим.
8.21. Стаття 31 Закону № 1952-IV має обмеженні обставини, які є підставою для державної реєстрації права власності на об'єкти, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року. Тому позивач позбавлений можливості визнати своє право шляхом звернення до реєстратора, відповідно до статті 31 Закону № 1952-IV.
8.22. Водночас стаття 31-1 Закону № 1952-IV визначає особливості проведення реєстраційних дій на підставі судових рішень.
8.23. Відповідно до статті 31-1 Закону № 1952-IV реєстраційні дії на підставі судових рішень проводяться виключно на підставі рішень, отриманих у результаті інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень, без подання відповідної заяви заявником (частина 1).
Державна судова адміністрація України у день набрання законної сили судовим рішенням, яке передбачає набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора, забезпечує передачу до Державного реєстру прав примірника такого судового рішення (частина 2).
Державний реєстратор, що перебуває у трудових відносинах з суб'єктом державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, за місцезнаходженням відповідного майна у день надходження відповідного судового рішення формує та реєструє необхідну заяву або реєструє судове рішення про заборону вчинення дій, пов'язаних з державною реєстрацією прав, чи судове рішення про скасування відповідного судового рішення.
Проведення реєстраційних дій на підставі судових рішень здійснюється у порядку та строки, передбачені цим Законом, без справляння адміністративного збору (частина 3).
Інформаційна взаємодія між Державним реєстром прав та Єдиним державним реєстром судових рішень здійснюється інформаційно-комунікаційними засобами в електронній формі у порядку, визначеному Міністерством юстиції України спільно з Державною судовою адміністрацією України (частина 4).
8.24. З викладеного вбачається, якщо обставини набуття права власності заявником не можуть бути підтвердженні документами та у спосіб, визначеними Законом № 1952-IV та відповідними підзаконними нормативно-правовими актами, то такі обставини підлягають встановленню в судовому порядку. У свою чергу рішення суду є підставою для здійснення реєстраційної дії щодо реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна.
8.25. Отже, обраний позивачем спосіб захисту, шляхом визнання права власності, є належним. Водночас визначення позивачем Київську міську раду є правомірним, оскільки вказана особа є органом місцевого самоврядування, юрисдикція якого поширюється на місцезнаходження спірного майна, а земельна ділянка, на якій розміщено спірне майно, перебуває у власності територіальної громади міста Києва.
8.26. Прийняття рішення щодо правого статусу об'єкта нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці комунальної форми власності, впливає на права та інтереси Київської міської ради, що є підставою для участі в справі в якості третьої особи, однак позиція щодо відсутності у позивача підстав для визнання права власності на таке нерухоме майно вже є підставою для визначення за Київською міською радою процесуального статусу відповідача.
8.27. Відповідач звертає увагу суду на те, що порушення право повинно відбутися саме до моменту звернення до суду. Водночас відповідач зазначає, що відсутні будь-які належні та допустимі докази, які б свідчили, що Київська міська рада не визнає/оспорює право власності на нерухоме майно.
8.28. Суд зазначає, що позивач позбавлений можливості реалізувати своє право на оренду земельної ділянки комунальної форми власності без процедури відкритих торгів, оскільки відсутні підстави для державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна без встановлення обставин, які повинні бути встановленні в судовому порядку. Водночас відсутність права на оренду земельної ділянки комунальної форми власності обмежує право позивача на вільне користування та розпорядження об'єктом нерухомого майна, розміщеного на такій земельній ділянці.
8.29. Отже, право позивача на вільне володіння, користування та розпорядження об'єктом нерухомого майна порушено до подання позову.
8.30. Позиція Київської міської ради, яка представлена у даному судовому процесі, та обставини, пов'язані із не продовженням/не укладенням договору оренди на земельну ділянку комунальної форми власності, свідчать про те, що відповідач не визнає за позивачем право власності на об'єкт нерухомого майна, який є предметом даного позову.
8.31. Метою господарського судочинства, зокрема, є ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів.
8.32. Позивач має право на визнання в судовому порядку права власності на своє майно. У випадку визнання відповідачем такого права, суд закриває провадження у справі за відсутності предмету спору, а у разі невизнання такого права відповідачем, справа підлягає розгляду по суті.
Для розгляду справ із вимогою про визнання права власності підлягають встановленню обставини:
- чи правомірно позивач набув право власності;
- чи належний відповідач у справі.
Суд зазначає, що у даній категорії справ належним відповідачем буде будь-яка особа, яка не визнає за позивачем право власності, а тому висловлення позиції про невизнання відповідачем права власності робить його належним відповідачем у такій справі.
Водночас, якщо не буде встановлено негативні наслідки від невизнання відповідачем права власності, а саме: обмеження або унеможливлення володіти та/або користуватися, та/або розпоряджатися своїм майном, то відсутні підстави для задоволення такого позову.
8.33. Також суд зазначає, що в даній категорії справ право власності може бути визнано, якщо це буде ефективний спосіб захисту. Наявність рішення про визнання права власності є підставою для державної реєстрації такого права, що у свою чергу відновить можливість позивачу вільно володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном.
Отже, в контексті даної справи, обраний позивачем спосіб захисту є ефективним.
8.34. Невизнання відповідачем права власності на нерухоме майно за позивачем створює для позивача негативні наслідки, оскільки позивач буде позбалений можливості вільно користуватися та розпоряджатися таким майном. Така можливість прямо залежить від відповідача, оскільки відповідач як суб'єкт, що реалізує компетенцію щодо передачі земельних ділянок комунальної форми власності в оренду, обмежує право позивача на отримання права оренди без оголошення аукціону (земельних торгів), якщо право власності на об'єкт нерухомого майна не визнається.
8.35. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що за позивачем не визнається право власності на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, розташований за адресою: проспект Повітряних Сил, 59, м. Київ, а визнання такого права в судовому порядку є належним способом захисту права позивача на вільне володіння, користування та розпорядження своїм майном.
9. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ЗАДОВОЛЕННЯ ПОЗОВУ.
9.1. Частиною 1 статті 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
9.2. Право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом (частина 1 статті 4 ГПК України).
9.3. Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина 1 статті 5 ГПК України).
9.4. Відповідно до частини 1 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
9.5. Частиною 3 статті 13 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
9.6. Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
9.7. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 ГПК України).
9.8. Враховуючи викладене у мотивувальній частині та встановленні обставини, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню.
10. СУДОВІ ВИТРАТИ.
10.1. Відповідно до приписів статті 129 ГПК України, у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.
10.2. Водночас частиною 9 статті 129 ГПК України передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
10.3. Суд зазначає, що спір виник внаслідок неправильних дій позивача, оскільки позивач належним чином та вчасно (з моменту виникнення зобов'язань) не вчинив дії, які є необхідними для належної державної реєстрації права щодо свого майна в позасудовому порядку на об'єкт нерухомого майна.
10.4. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що судові витрати, зокрема судовий збір, покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 145, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати право власності Обслуговуючого автогаражного кооперативу «Жуляни» на «Громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами», загальною площею 290,4 м.кв, розташований за адресою: проспект Повітряних Сил, будинок 59, місто Київ. Побудований господарським способом Обслуговуючим автогаражним кооперативом «Жуляни» згідно до «Техно-робочого проекту на будівництво експериментальної автостоянки кооператива «Жуляни», розробленого Київською філією Державного проектного інституту «Союздорпроект» Головтранспроетк Міністерства транспортного будівництва СРСР у 1977 році та введений в експлуатацію 30.12.1986 року. Технічний паспорт на громадський будинок з господарськими (допоміжними) приміщеннями та спорудами ТІ01-5012-3306-0485-7293.
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.
Повне судове рішення складено 25.05.2026
Суддя Ігор Курдельчук