номер провадження справи 3/238/25
19.05.2026 Справа № 908/3966/25
м. Запоріжжя, Запорізька область
Господарський суд Запорізької області у складі судді Педорича С.І.,
за участю секретаря судового засідання Данилейко К.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у загальному позовному провадженні справу
за позовом: Фізичної особи-підприємця Калянова Андрія Валентиновича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 )
до відповідача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 )
про стягнення коштів,
за участю представників учасників справи:
від позивача: ЗАРВІЙ ІГОР ЛЕОНІДОВИЧ, адвокат, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №3422 від 31.07.2017, ордер серії АЕ №1459268 від 30.12.2025;
від відповідача: Ференець Олександр Євгенович, адвокат, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №300 від 30.07.2003, ордер серії АР №1236526 від 12.01.2026.
РУХ СПРАВИ.
30.12.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Калянова Андрія Валентиновича до відповідача - ОСОБА_1 , про стягнення грошових коштів, які підлягають поверненню через їх нецільове використання, в розмірі 4 426 871,36 грн (еквівалент 105 251,34 доларів США) та суму штрафу в розмірі 4 426 871,36 грн (еквівалент 105 251,34 доларів США), а загалом 8 853 742,72 грн (еквівалент 210 489,04 доларів США). Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 106 244,92 грн просить покласти на відповідача.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.12.2025 справу №908/3966/25 передано на розгляд судді Педоричу С.І.
Ухвалою суду від 05.01.2026 відкрито провадження у справі №908/3966/25; присвоєно справі номер провадження 3/238/25; постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання призначено на 29.01.2026 11:00 год. Учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки.
20.01.2026 від представника відповідача Калояна Арама Ванікі до суду через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просив суд:
- залучити до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету позову: Товариство з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Мрія», 49005 місто Дніпро, провулок Біологічний, будинок 2а, код за ЄДРПОУ 40413159; фізичну особу, громадянина України ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , який мешкає за адресою АДРЕСА_3 .
- відмовити в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 в повному обсязі.
26.01.2026 від представника відповідача Калояна Арама Ванікі до суду через систему «Електронний суд» надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді ( внесення РНОКПП / коду ЄДРПОУ до додаткових відомостей про учасника справи та надання доступу до електронної справи).
26.01.2026 через систему «Електронний суд» до суду надійшла заява від представника позивача Фізичної особи-підприємця Калянова Андрія Валентиновича - адвоката Заврія Ігоря Леонідовича про участь у судовому засіданні у справі №908/3966/25 в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів у системі ЄСІТС.
Ухвалою суду від 27.01.2026 задоволено заяву представника позивача Фізичної особи-підприємця Калянова Андрія Валентиновича - адвоката Заврія Ігоря Леонідовича, про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів з використанням системи відеоконференцзв'язку.
27.01.2026 через систему «Електронний суд» до суду від представника позивача Фізичної особи-підприємця Калянова Андрія Валентиновича надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач просить суд позовні вимоги Фізичної особи - підприємця Калянова Андрія Валентиновича до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, які підлягають поверненню через їх нецільове використання, та сплати штрафу, задовольнити у повному обсязі;у задоволенні заяви ОСОБА_1 щодо залучення у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог - відмовити.
28.01.2026 від представника відповідача Калояна Арама Ванікі до суду через систему «Електронний суд» надійшла заява про застосування позовної давності, а також заперечення на відповідь на відзив позивача.
Ухвалою суду від 29.01.2026 відкладено підготовче засідання до19.02.2026 об 11:00 год.
10.02.2026 через систему «Електронний суд» до суду надійшла заява від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Ференця Олександра Євгеновича, про участь у судовому засіданні у справі №908/3966/25 в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів у системі ЄСІТС, а також пояснення відповідача у справі.
Ухвалою суду від 11.02.2026 задоволено заяву представника відповідача Калояна Арама Ванікі - адвоката Ференця Олександра Євгеновича, про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів з використанням системи відеоконференцзв'язку.
18.02.2026 через систему «Електронний суд» до суду від представника позивача Фізичної особи-підприємця Калянова Андрія Валентиновича надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
19.02.2026 від представника позивача - Фізичної особи-підприємця Калянова Андрія Валентиновича, через систему «Електронний суд» до суду надійшло клопотання про витребування доказів, відповідно до якого позивач просив витребувати у Головного управління ДПС у Запорізькій області (ЄДРПОУ 44118663) відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків щодо Калоян Арама Ванікі (РНОКПП НОМЕР_2 ) за період з 2010 року по 2021 рік.
Також 19.02.2026 від представника позивача Фізичної особи-підприємця Калянова Андрія Валентиновича через систему «Електронний суд» до суду надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просив суд врахувати позовні вимоги в новій редакції, а саме:
«Стягнути з Калоян Арама Ванікі ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Фізичної особи - підприємця Калянова Андрія Валентиновича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) грошові кошти, які підлягають поверненню через їх нецільове використання у розмірі 3 568 466,72 грн (еквівалент 84 942,29 доларів США) та суму штрафу у розмірі 3 568 466,72 грн (еквівалент 84 942,29 доларів США), а загалом 7 136 933,44 грн (еквівалент 169 884,58 доларів США) та судовий збір у розмірі 85 644,80 грн».
19.02.2026 від представника позивача Фізичної особи-підприємця Калянова Андрія Валентиновича через систему «Електронний суд» до суду надійшло клопотання про долучення доказів, відповідно до якого позивач просив суд долучити до матеріалів справи №908/3966/25 нотаріально посвідчений переклад договору про спільну діяльність від 09.07.2016 та додатків до нього, що зареєстровано у реєстрі за №500 від 12.02.2026 на 39 аркушах.
Ухвалою суду від 19.02.2026 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче засідання до 10.03.2026 о 12:00 год.
24.02.2026 від представника позивача Фізичної особи-підприємця Калянова Андрія Валентиновича через систему «Електронний суд» до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
02.03.2026 від представника відповідача Калояна Арама Ванікі до суду через систему «Електронний суд» надійшла заява про застосування заходів процесуального впливу, а також заява про винесення окремої ухвали стосовно ОСОБА_4 , якою допущено неправильний переклад пакету документів, наданих Господарському суду Запорізької області клопотанням від 18.02.2026 для долучення до матеріалів справи №908/3966/25.
Ухвалою суду від 10.03.2026 відкладено підготовче судове засідання до 01.04.2026 о 14:30 год.
27.03.2026 до суду від представника позивача через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про доручення доказів, а саме: нотаріально посвідчений переклад договору про спільну діяльність від 09.07.2016 та додатків до нього, що зареєстровано у реєстрі за №734 від 10.03.2026 на 39 аркушах.
Також, 27.03.2026, до суду від представника позивача через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про долучення доказів, а саме: письмові пояснення Калянова А.В. щодо питань, на які судом було запропоновано надати відповідь згідно ухвали Господарського суду Запорізької області від 29.01.2026.
27.03.2026 до суду від представника позивача через систему «Електронний суд» надійшло заперечення на заяву про застосування строку позовної давності.
31.03.2026 до суду від представника позивача через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про долучення доказів, а саме: заяви ОСОБА_1 щодо питань, поставлених Відповідачем у відзиві від 20.01.2026.
01.04.2026 через систему «Електронний суд» від представника позивача до суду надійшло клопотання про визнання зловживання процесуальними правами.
У судовому засіданні 01.04.2026 суд:
- прийняв до розгляду заяву позивача від 19.02.2026 вх.№3812/08-08/26 про зменшення розміру позовних вимог;
- відмовив у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів у Головного управління ДПС у Запорізькій області;
- долучив до матеріалів справи нотаріально посвідчений переклад договору про спільну діяльність від 09.07.2016 та додатків до нього;
- долучив до матеріалів справи письмові пояснення ОСОБА_1 щодо питань, на які судом було запропоновано надати відповідь згідно ухвали Господарського суду Запорізької області від 29.01.2026;
- долучив до матеріалів справи заперечення позивача на заяву про застосування строку позовної давності від 27.03.2026 вх.№6844/08-08/26;
- відмовив у долученні до матеріалів справи заяви ОСОБА_1 щодо питань, поставлених Відповідачем у відзиві від 20.01.2026;
- відмовив в задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету позову;
- відмовив у задоволенні заяви відповідача про винесення окремої ухвали;
- відмовив в задоволенні клопотання відповідача від 02.03.2026 вх.№4671/08-08/26 про застосування заходів процесуального впливу;
- відмовив у задоволенні клопотання позивача від 01.04.2026 вх.№7235/08-08/26 про визнання зловживання процесуальними правами;
- закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 21.04.2026 о 14:30 год.
У судовому засіданні 21.04.2026 технічна фіксація здійснювалась за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку: vkz.court.gov.ua.
Представник позивача підтримав позов повністю, просить задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити з мотивів, викладених у відзиві та заявах по суті справи.
У судовому засіданні 21.04.2026 суд заслухав вступне слово сторін та оголосив перерву у судовому засіданні до 19.05.2026 до 11:00 год.
18.05.2026 від представника позивача через систему «Електронний суд» до суду надійшли пояснення про хронологію подій щодо виконання договору.
Після перерви суд продовжив розгляд справи.
У судовому засіданні 19.05.2026 судом безпосередньо досліджені докази, які наявні в матеріалах справи.
У судовому засіданні 19.05.2026 суд визнав наявні документи достатніми для об'єктивного та всебічного розгляду спору, внаслідок чого після переходу до стадії ухвалення судового рішення, в судовому засіданні, в порядку статті 240 ГПК України, проголошено скорочене судове рішення (вступну та резолютивну частини) та повідомлено, що повний текст рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частин рішення.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення сторін, встановив наступне.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.
Позивач в обґрунтування своєї правової позиції у позовній заяві зазначив, що 09 липня 2016 року між фізичною особою-підприємцем Каляновим Андрієм Валентиновичем (далі - Позивач, Сторона-1) та громадянином ОСОБА_1 (далі - Відповідач, Сторона-2) укладено договір про спільну діяльність №б/н від 09.07.2016.
Договір про спільну діяльність передбачав запуск організації управління багатоквартирними будинками.
На виконання п. 3.1.1. Позивачем здійснено фінансування Відповідача у сумі 84 942,29 доларів США, що підтверджується додатковими угодами до договору про спільну діяльність, наданими до позовної заяви.
ОСОБА_1 не виконав п. 2.1.1. Договору щодо створення суб'єкта господарської діяльності з обов'язковою часткою Позивача у розмірі 51%, а також нецільовим шляхом використав грошові кошти з метою особистого збагачення.
ОСОБА_1 утворено ряд суб'єктів господарювання за основним видом діяльності, які мають КВЕД: 68.32 Управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту (основний), де Відповідач був одноособовим засновником та директором, а саме: ТОВ «АВІКОН ГРУП» (код ЄДРПОУ 40653787), ТОВ «АВІКОН-ВОЗНЕСЕНІВСЬКИЙ», ТОВ «АВІКОН-ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ», ТОВ «АВІКОН ЕСКО» (код ЄДРПОУ 41669248), ТОВ «АВІКОН-ДНІПРОВСЬКИЙ» (код ЄДРПОУ 41669363), ТОВ «АВІКОН-ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ» (код ЄДРПОУ 41670096), ТОВ «АВІКОН-КОМУНАРСЬКИЙ» (код ЄДРПОУ 41670520).
Посилаючись на умови договору б/н від 09.07.2016, ст.ст. 526, 610, 611, 629, 1130 ЦК України, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача грошові кошти, які підлягають поверненню через їх нецільове використання, у розмірі 3 568 466,72 грн (еквівалент 84 942,29 доларів США) та суму штрафу у розмірі 3 568 466,72 грн (еквівалент 84 942,29 доларів США), а загалом 7 136 933,44 грн (еквівалент 169 884,58 доларів США).
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.
Відповідач надав відзив на позов, в якому заперечив проти позову в повному обсязі.
Зазначає, що жодна норма Договору не передбачає, що саме має зробити Відповідач з отриманими від Позивача грошовими коштами, і тим більш не передбачає, що за рахунок відповідного «фінансування» Позивач якимось дивним чином, не підписуючи ані протоколів загальних зборів, ані заяв про державну реєстрацію, ані інших подібних документів, має стати власником «обов'язкової частки 51%» в статутному капіталі того чи іншого господарського товариства.
Договір не містить не лише чіткого способу витрачання переданих коштів, а й, власне, самої передачі цих коштів Позивачем Відповідачеві.
У спірних відносинах:
- відсутня протиправна поведінка Відповідача, адже отримані від Позивача кошти Відповідач використовував, керуючись власним розумінням змісту Договору, при цьому Позивач, зі свого боку, якнайменш шість років з моменту передачі коштів не висловлював жодних претензій до Відповідача щодо напрямків їх використання, тим самим підтверджуючи однакове ставлення сторін до прописаних ними в Договорі або узгоджених усно умов спільної діяльності;
- відсутній шкідливий результат поведінки Відповідача, адже сплачені Позивачем грошові кошти було передано в розпорядження ТОВ КК «Мрія» та використано в її господарській діяльності, при чому після розірвання Договору ТОВ КК «Мрія» залишилася під повним контролем Позивача, тож фінансування досягло саме тієї цілі, яку ставили сторони, укладаючи Договір;
- відсутня вина Відповідача, адже він діяв відповідно до власного розуміння умов Договору, а Позивач, при цьому, своєю мовчазною згодою таку поведінку повністю схвалював.
ВІДПОВІДЬ ПОЗИВАЧА НА ВІДЗИВ (стислий виклад).
Позивач надав відповідь на відзив, у якому зазначив, що в ході виконання договору Позивач не отримав жодних результатів спільної діяльності. Натомість Відповідач отримав фінансові ресурси та набув корпоративні права на ряд товариств, які згодом відчужив на родичів, що свідчить про використання коштів Позивача виключно для особистого збагачення та приховування активів.
На Відповідача як на Сторону-2 було покладено обов'язок визначати конкретні способи та напрями використання наданого Позивачем фінансування, в межах досягнення мети договору.
Поведінка ОСОБА_1 , який після отримання фінансування та реалізації умов договору, ставить під сумнів сам факт передачі коштів і порядок їх використання, порушує принцип добросовісності, розумності та справедливості, що мають застосовуватися при здійсненні захисту цивільних прав.
За рахунок фінансування Позивача, Відповідачем набуто корпоративні права на ТОВ «АВІКОН ГРУП» ТОВ «АВІКОН-ВОЗНЕСЕНІВСЬКИЙ», ТОВ «АВІКОН-ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ», ТОВ «АВІКОН-ХОРТИЦЬКИЙ», ТОВ «АВІКОН-ДНІПРОВСЬКИЙ», ТОВ «АВІКОН ТОВ «АВІКОН-ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ», КОМУНАРСЬКИЙ» та ТОВ «УК «МРІЯ», що відповідали умовам договору про спільну діяльність.
ЗАПЕРЕЧЕННЯ НА ВІДПОВІДЬ НА ВІДЗИВ (стислий виклад).
Відповідач у запереченнях від 28.01.2026 звертає увагу суду на хибність наведених у відповіді на відзив аргументів Позивача, на прикладі деяких висловлювань останнього.
Зокрема:
- відповідачем підтверджується набуття ним корпоративних прав на інші господарські товариства, однак аж ніяк не те, що це відбувалося «за фінансування Позивача»;
- відповідач отримав «компенсацію» за корпоративні права у ТОВ «КК «Мрія», придбані за власні кошти Відповідача, а не за кошти, отримані від Позивача;
- відповідач в жодному реченні відзиву на позовну заяву не ставив під сумнів сам факт передачі коштів. Заперечується, натомість, лише твердження про їх привласнення та нецільове використання;
- у відзиві на позовну заяву Відповідач зазначає і документально доводить, що всі отримані від Позивача кошти було внесено на рахунок ТОВ «КК «Мрія». За таких обставин стверджувати про фінансування цими коштами ще одного господарського товариства можна лише після спростування наданих Відповідачем доказів передачі коштів ТОВ «КК «Мрія».
Крім вказаних заяв по суті справи сторони надали письмові та усні пояснення щодо спірних правовідносин.
ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Предметом цього судового розгляду є стягнення з відповідача коштів, які підлягають поверненню через їх нецільове використання, відповідно до умов договору про спільну діяльність від 09.07.2016, у розмірі 3 568 466,72 грн (еквівалент 84 942,29 доларів США) та суму штрафу у розмірі 3 568 466,72 грн (еквівалент 84 942,29 доларів США), а загалом 7 136 933,44 грн (еквівалент 169 884,58 доларів США).
Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов'язки виникли між сторонами (чи був укладений договір, чи були погоджені способи витрачання переданих в рамках договору коштів), чи мало місце порушення будь-яких зобов'язань, чи є підстави для нарахування неустойки.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
09 липня 2016 року між фізичною особою-підприємцем Каляновим Андрієм Валентиновичем (далі - Позивач, Сторона-1) та громадянином Калояном Арамом Ванікі (далі - Відповідач, Сторона-2) укладено договір про спільну діяльність б/н від 09.07.2016 (далі - Договір).
Згідно з п. 1.1 Договору сторони домовилися про організацію спільної діяльності у сфері реалізації проекту зі створенняй запуску організації управління багатоквартирними будинками (житловою нерухомістю), оформлення відносин зуправлінню та/або надання експлуатаційних послуг власникам квартир і нежитлових приміщень у багатоквартирних будинках та/або об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків (далі за текстом - ОСББ) далі за текстом протоколу «Проект».
Відповідно до п. 2.1 Договору для досягнення цілей за цим Договором Сторони зобов'язуються:
2.1.1. Створити новий господарський суб'єкт, який займатиметься реалізацією Проєкту (товариство з обмеженою відповідальністю, надалі- «ТОВ»), або іншим способом формують спільну власність на долі в уставному капіталі існуючого суб'єкта господарювання ТОВ.
2.1.2 Обмінюватися інформацією, яка знаходиться в їхньому розпорядженні, з предмету спільної діяльності.
2.1.3. У разі необхідності здійснювати взаємне кредитування та фінансування на безвідсотковій основі на умовах, що обумовлюються в окремих договорах.
Згідно з п. 3.1.1. Договору визначено, що Сторона-1 зобов'язується здійснювати фінансування Проєкту відповідно до узгодженого бізнес-плану. Під фінансуванням розуміється: 1. Внесення Стороною-1 або іншою особою за дорученням Сторони-1 грошових коштів до статутного фонду ТОВ, як поворотної фінансової позики від засновника. Сума фін. позики оформляється дод. угодою до цього договору, фіксується у валюті гривня (грн), долар США ($) за курсом НБУ на момент внесення коштів.
До обов'язків Сторони-2 (Відповідача) відноситься (п.п.4.1.1-4.1.5 п.4 Договору):
Після підписання цього договору негайно приступити до здійснення (виконання) проектів відповідно до програм робіт за цим Договором.
Розробляти та погоджувати зі Стороною 1 бізнес-план Проєкту. Попередньо узгоджувати додаткові витрати, пов'язані з Проєктом, які не затверджені бізнес-планом;
Забезпечити підготовку відповідного персоналу для виконання робіт за цим Договором.
Надавати у строк до 05 числа кожного місяця Стороні 1 інформацію про хід і порядок реалізації й здійснення цього Договору та спільних проєктів.
Надавати фінансові звіти про порядок використання коштів у строк до 05 числа кожного місяця.
Відповідно до пункту 5.1 Договору ведення та реалізація спільних проектів за цим Договором здійснюється за взаємною згодою Сторін, що приймаються на зборах.
Управління спільною діяльністю за цим Договором, а також ведення спільних справ (проєктів) доручається та довіряється Стороні-2 (п.5.2 Договору).
Згідно з п. 5.3 Договору Сторона 2 виконує всі необхідні фінансові, управлінські, юридичні дії та акти для досягнення поставленого результату (мети), веде бухгалтерський облік про спільну діяльність, представляє спільні інтереси Сторні щодо спільної діяльності перед третіми особами.
Сторона 1 має право здійснювати контроль за діяльністю Сторони 2 у межах цього Договору шляхом перевірки бухгалтерських та інших фінансово-правових документів.
У пункті 6 Договору обумовлено частки сторін:
6.1.1. Частка Сторони 1 становить 51% (п'ятдесят один відсоток).
6.2.1 Частка Сторони 2 становить 49% (сорок дев'ять відсотків).
Відповідно до пункту 8.1. Договору власність, яка є результатом спільної діяльності, розподілятиметься в такому порядку: Сторона-1 - 51,%, Сторона-2 - 49%.
Відповідно до пункту 10.1.3 Договору Сторона 2 несе відповідальність за нецільове використання довірених коштів та обладнання у вигляді штрафу в розмірі 100% від переданого майна.
У п. 11.1 Договору Сторони погодили, що вони усвідомлюють, що їхня спільна діяльність ведеться у складних умовах нестабільного ринку, що підвищує ступінь ризику їхнього бізнесу. У зв'язку з цим Сторони залишають за собою право на дострокове розірвання цього Договору в зв'язку зі зміною економічної ситуації в країні, безперспективністю та недоцільністю здійснення спільного господарювання, а також у разі неможливості ведення своєї діяльності на засадах самоокупності та самофінансування. У цьому разі Сторона-ініціатор зобов'язана письмово повідомити іншу Сторону не пізніше ні за 20 днів.
Взаємовідносини Сторін припиняються шляхом укладення окремого Договору або акта про дострокове припинення дії цього Договору (п. 11.2 Договору).
Додатковими угодами до договору про спільну діяльність від 09.07.2016 сторони оформили передачу від позивача до відповідача грошових коштів, із посиланням на пункт 3.1.1. Договору.
Всього сторонами в період з 09.07.2016 по 02.11.2017 було підписано 38 додаткових угод про отримання Відповідачем від Позивача грошових коштів на загальну суму 2 058 447,00 грн, що є еквівалентом 83 816,00 доларів США по курсу НБУ на день передачі грошових коштів.
Також, 09.11.2017, була підписана додаткова угода з посиланням на договір про спільну діяльність про передачу Відповідачеві від Позивача, через Шиншура Віктора Федоровича, 30 000,00 (тридцять тисяч гривень, що на момент передачі складало 1126,29 доларів США по курсу НБУ). Ця додаткова угода містить підписи Позивача (Калянова А.В.) та Шингура В.Ф., проте не містить підпису відповідача (Калояна А.В.).
31.03.2023 Позивач направив на адресу відповідача лист з вимогою надати інформацію про хід виконання договору про спільну діяльність від 09.07.2016 (а.с. 59, т.1).
Листом від 06.04.2023 Відповідач направив Позивачу відповідь на лист від 31.03.2023, в якому просив усунути недоліки вказаного листа (а.с. 60, т.1).
09.09.2024 Позивач направив Відповідачу повідомлення про розірвання договору про спільну діяльність б/н від 09.07.2016 (а.с. 61-62, т.1)
Листом від 20.09.2024 Відповідач повідомив Позивача, що «...не заперечує проти розірвання договору про спільну діяльність від 09.07.2016, тим більш, що на даний момент через низку об'єктивних причин, головною з яких є відсутність фінансування проекту, недосягнення мети вказаного договору є очевидним для обох сторін» (а.с. 63, т.1).
З наданих сторонами письмових та усних пояснень судом встановлено, що обидві сторони визнають факт підписання сторонами договору про спільну діяльність від 09.07.2016 в редакції, яка додана позивачем до позову.
Обидві сторони вважають договір договору про спільну діяльність від 09.07.2016 укладеним.
Відповідач визнає підписання додаткових угод до договору про спільну діяльність в кількості 38 штук та отримання Відповідачем від Позивача грошових коштів на загальну суму 2 058 447,00 грн, що є еквівалентом 83 816,00 доларів США по курсу НБУ на день передачі грошових коштів.
Відповідач не визнає підписання та отримання грошових коштів за додатковою угодою від 09.11.2017 у розмірі 30 000 грн, що є еквівалентом 1126,29 доларів США, оскільки ця додаткова угода не містить підпису Відповідача.
Обидві сторони визнають що грошові кошти за підписаними додатковими угодами передавалися в рамках договору про спільну діяльність від 09.07.2016.
Обидві сторони вважають, що договір виконувався обома сторонами, принаймні в тій мірі, як сторони розуміли цей Договір.
Сторони підтвердили, що ними не підписувався узгоджений бізнес-план, вказаний у пункті 3.1.1. Договору.
Обидві сторони погоджуються, що в період укладення та виконання Договору (2016-2017 роки) між сторонами існували довірливі стосунки, у зв'язку з чим не всі питання, які виникали під час спільної діяльності, оформлялися письмовими документами.
Розбіжності сторін полягають у різному трактуванні виконання сторонами спірного Договору.
За позицією Позивача, Відповідач використав отримані від Позивача грошові кошти не за цільовим призначенням. За рахунок фінансування Позивача Відповідачем набуто корпоративні права ряд товариств з обмеженою відповідальністю, проте Відповідач став одноособовим власником корпоративних прав цих товариств, хоча договір про спільну діяльність передбачав обов'язкову частку Позивача у розмірі 51%. Позивач не отримав жодної вигоди від виконання договору про спільну діяльність.
За позицією Відповідача, грошові кошти Позивача було передано в розпорядження ТОВ КК «Мрія» та використано в її господарській діяльності, причому, після розірвання Договору про спільну діяльність, ТОВ КК «Мрія» залишилася під повним контролем Позивача, тож фінансування досягло саме тієї цілі, яку ставили сторони, укладаючи Договір.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ.
За змістом статті 11 Цивільного кодексу України(далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Приписами статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 вказаного Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до положень ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Дослідивши зміст правовідносин, які виникли між сторонами, суд дійшов висновку, що сторонами було укладено договір, який за своєю правовою природою є договором про спільну діяльність.
Спільна діяльність врегульована главою 77 ЦК України, згідно зі статтею 1130 якого за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.
Договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності (стаття 1131 ЦК України).
За своєю суттю спільна діяльність є договірною формою об'єднання осіб для досягнення спільної мети. Саме єдність мети вирізняє цю договірну конструкцію з-поміж інших видів договорів, поіменованих у Цивільному кодексі України. Залежно від цілей, визначених учасниками спільної діяльності, така діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників або без об'єднання їх вкладів.
Згідно з п. 1.1 Договору Сторони домовилися про організацію спільної діяльності у сфері реалізації проекту зі створення й запуску організації управління багатоквартирними будинками (житловою нерухомістю), оформлення відносин з управлінню та/або надання експлуатаційних послуг власникам квартир і нежитлових приміщень у багатоквартирних будинках та/або об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків (далі за текстом - ОСББ) далі за текстом протоколу «Проєкт».
Як вбачається із наведеного пункту та інших пунктів договору, сторони узгодили лише в загальних рисах мету договору, без чіткого визначення конкретного результату, якого сторони прагнуть досягнути та чіткого плану дій з визначенням конкретних дій кожної зі сторін для досягнення поставленої мети.
Умови підписаного Договору свідчать, що сторони домовлялися про процес ведення спільного бізнесу в сфері організації управління багатоквартирними будинками. При цьому домовленостей про конкретні форми ведення спільного бізнесу, зокрема шляхом створення нових, конкретних суб'єктів господарювання, чи придбання часток в існуючих конкретних суб'єктах господарювання, матеріали справи не містять.
Хоча з умов договору не вбачається чітка мета спільної діяльності, проте обидві сторони визнають виконання зобов'язань за договором обома сторонами.
Суд враховує, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18) зроблено правовий висновок про те, що не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону.
З урахуванням викладеної позиції Великої Палати Верховного Суду суд висновує, що договір про спільну діяльність б/н від 09.07.2016 є укладеним.
Суд враховує, що договір про спільну діяльність ґрунтується на принципах фідуціарності (довірчих відносинах).
Сторони також підтвердили, що в період укладення та виконання договору (2016-2017 роки) між сторонами існували довірливі стосунки.
Матеріали справи не містять, а сторони підтверджують, що ними не підписувався узгоджений бізнес-план на виконання умов договору (п. 3.1.1.).
Як вбачається із відповідей Позивача на запитання суду, сторонами «На виконання договору про спільну діяльність від 09.07.2016 було обговорено бізнес план на створення юридичної особи / юридичних осіб, де учасниками мали бути Позивач та Відповідач у співучасті: Позивач - 51% та Відповідач - 49% згідно розділу 6 Договору» (а.с. 93, т.2.).
Хоча факт проведення нарад не заперечується і Відповідачем, а крім того, Відповідач вказує, що на нарадах з Позивачем узгоджувалися всі дії по веденню спільної діяльності та надавалися усні звіти про хід виконання договору про спільну діяльність, письмових доказів проведення цих нарад та доказів узгодження на цих нарадах конкретних напрямків використання коштів, які надавалися Позивачем для ведення спільної діяльності, матеріали справи не містять.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає про нецільове використання Відповідачем грошових коштів, отриманих від позивача на підставі підписаних сторонами додаткових угод до договору про спільну діяльність на умовах пункту 3.1.1. Договору. Також в обґрунтування своїх позовних вимог Позивач вказує, що Відповідач не виконав п. 2.1.1. Договору щодо створення суб'єкта господарської діяльності з обов'язковою часткою Позивача у розмірі 51%, а грошові кошти використав з метою особистого збагачення, зокрема для створення декількох товариств з обмеженою відповідальністю, єдиним власником яких був Відповідач.
Пунктом 10.1.3 спірного договору передбачено, що Сторона 2 несе відповідальність за нецільове використання довірених коштів та обладнання у вигляді штрафу в розмірі 100% від переданого майна.
Таким чином для застосування міри відповідальності, передбаченої п. 10.1.3. Договору, сторонам необхідно надати докази на підтвердження або спростування цільового або нецільового використання коштів.
На підтвердження своїх доводів позивач в якості доказів надав:
- Договір про спільну діяльність від 09.07.2016 (а.с. 58-88, т.2);
- Інформацію з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців стосовно ТОВ «АВІКОН ГРУП» (код ЄДРПОУ 40653787), ТОВ «АВІКОН-ВОЗНЕСЕНІВСЬКИЙ», ТОВ «АВІКОН-ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ», ТОВ «АВІКОН ЕСКО» (код ЄДРПОУ 41669248), ТОВ «АВІКОН-ДНІПРОВСЬКИЙ» (код ЄДРПОУ 41669363), ТОВ «АВІКОН-ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ» (код ЄДРПОУ 41670096), ТОВ «АВІКОН-КОМУНАРСЬКИЙ» (код ЄДРПОУ 41670520), ТОВ «ОПТІМА ЕНЕРДЖІ ГРУП» (код ЄДРПОУ 43395740) (а.с. 64 - 75, т.1);
- Листування з відповідачем за період 2023-2024 років (а.с. 59-63, т.1);
- Розписку Відповідача від 06.07.2022 про отримання від ОСОБА_2 грошових коштів в розмірі 3060000,00 грн (а.с. 58, т.1).
Інших доказів на підтвердження своєї позиції Позивач не надав.
Аналізуючи надані Позивачем докази, суд зазначає, що наданим Позивачем в якості доказу договір про спільну діяльність від 09.07.2016 сторони узгодили лише в загальних рисах мету договору, без чіткого визначення конкретного результату, якого сторони прагнуть досягнути та чіткого плану дій з визначенням конкретних дій кожної зі сторін для досягнення поставленої мети. Бізнес-план сторонами узгоджено не було.
Передбачений сторонами в пункті 3.1.1. порядок фінансування проєкту, відповідно до якого «Під фінансуванням розуміється: 1. Внесення Стороною-1 або іншою особою за дорученням Сторони-1 грошових коштів до статутного фонду ТОВ як поворотної фінансової позики від засновника. Сума фін. позики оформляється дод. угодою до цього договору, фіксується у валюті гривня (грн), долар США ($) за курсом НБУ на момент внесення коштів», позбавлений юридичного сенсу, оскільки вжиті в ньому терміни у своєму взаємозв'язку є взаємовиключними.
Внесок до статутного капіталу - це власний капітал підприємства. Ці кошти стають власністю ТОВ в обмін на частку в компанії. Вони не повертаються учаснику (крім випадків виходу зі складу засновників або ліквідації компанії). Поворотна фінансова допомога (позика) - це зобов'язання (борг). Ці кошти передаються у користування на визначений термін і обов'язково мають бути повернені.
Отже одночасно внести грошові кошти до статутного фонду ТОВ як поворотну фінансову позику від засновника юридично неможливо.
При виконанні сторонами Договору про спільну діяльність пункт 3.1.1. Договору фактично не виконувався, а фінансування спільної діяльності здійснювалося в інший спосіб - шляхом передачі грошових коштів Відповідачу.
Подальшу долю цих коштів, з наданих до справи сторонами доказів, однозначно встановити неможливо.
За версією Позивача грошові кошти були використані Відповідачем для створення та одноособового володіння ТОВ «АВІКОН ГРУП» (код ЄДРПОУ 40653787), ТОВ «АВІКОН-ВОЗНЕСЕНІВСЬКИЙ», ТОВ «АВІКОН-ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ», ТОВ «АВІКОН ЕСКО» (код ЄДРПОУ 41669248), ТОВ «АВІКОН-ДНІПРОВСЬКИЙ» (код ЄДРПОУ 41669363), ТОВ «АВІКОН-ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ» (код ЄДРПОУ 41670096), ТОВ «АВІКОН-КОМУНАРСЬКИЙ» (код ЄДРПОУ 41670520).
За версією Відповідача ВСІ отримані від Позивача кошти було внесено на рахунок ТОВ «КК «Мрія», а після розірвання Договору про спільну діяльність ТОВ «КК «Мрія» залишилася під повним контролем Позивача, тож фінансування досягло саме тієї цілі, яку ставили сторони, укладаючи Договір.
Аналізуючи надані сторонами докази, суд висновує, що з наданих доказів неможливо встановити ні погоджені сторонами конкретні напрямки використання грошових коштів, ні фактично проведені операції з грошовими коштами після їх отримання Відповідачем.
Посилання Позивача на недосягнення мети договору, як на підставу позову, судом відхиляється виходячи з наступного:
За своєю суттю спільна діяльність є фідуціарною та ризиковою. Сторони зобов'язуються діяти разом для досягнення мети, тобто мета є істотною умовою договору про спільну діяльність. Проте настання чи ненастання конкретного результату само по собі не свідчить про невиконання чи неналежне виконання договору сторонами чи однією зі сторін.
До того ж за підставами позову та за умовами спірного договору відповідальність сторін настає не за недосягнення мети договору, а за нецільове використання довірених коштів.
Тому мета договору (її досягнення чи недосягнення) не є тотожним поняттю «нецільове використання довірених коштів».
Посилання позивача на хронологічність подій - реєстрацію Відповідачем товариств з обмеженою відповідальністю через невеликий проміжок часу після отримання грошових коштів за черговою додатковою угодою до договору про спільну діяльність, само по собі без підтвердження іншими доказами, не є однозначним свідченням використання грошових коштів, отриманих в рамках спільної діяльності, для реєстрації і фінансування вказаних Позивачем товариств, та само по собі не спростовує версію Відповідача про передачу цих коштів на рахунок ТОВ «КК «Мрія».
Надану відповідачем розписку Відповідача від 06.07.2022 про отримання від ОСОБА_2 грошових коштів в розмірі 3060000,00 грн суд визнає неналежним та недопустимим доказом, оскільки вказаний документ викладено іноземною (російською) мовою і Позивачем не додано перекладу цього документу українською мовою, засвідченого нотаріально.
Згідно зі статтею 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою.
Відповідно до частини 4 статті 91 ГПК України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. До письмових доказів, викладених іноземною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином.
Відсутність належним чином засвідчених перекладів українською мовою документів, складених іноземною мовою, унеможливлює встановлення судом змісту таких документів та дій, які вчинені на підставі вказаних документів, осіб, якими вони вчинені, на користь кого тощо.
Листування сторін у 2023-2024 році стосується розірвання договору про спільну діяльність, і з нього неможливо встановити обставини цільового чи нецільового використання коштів в рамках спірного договору.
До того ж суд враховує, що, відповідно до матеріалів справи, передача грошових коштів від Позивача до Відповідача відбувалася протягом 2016-2017 років, та протягом більш ніж п'яти років з моменту останньої передачі коштів жодних претензій щодо цільового використання коштів Позивач до Відповідача не заявляв.
Також суд не бере до уваги та визнає їх неналежними доказами подані відповідачем заяви свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с. 101-102), оскільки, відповідно до статті 87 ГПК України, показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб. На підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах.
Інших доказів (крім проаналізованих) Позивач не надав, а надані відповідачем докази не спростовують вищенаведені висновки суду.
Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ч.2 ст.80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 20.08.2020 у справі №914/1680/18).
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
У даному випадку, з огляду на принцип змагальності сторін, розподіл обов'язку доказування та подання доказів покладається на Позивача.
Отже, чинне законодавство покладає на Позивача обов'язок довести наявність підстав для застосування штрафних санкцій, передбачених пунктом 10.1.3. спірного договору, а саме: нецільового використання коштів.
При цьому сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу).
Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов'язку сприяти всебічному, повному та об'єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує. Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 914/1131/18, від 26.02.2019 у справі №914/385/18, від 10.04.2019 у справі №904/6455/17, від 05.11.2019 у справі №915/641/18.
Враховуючи вище встановлені обставини, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що Позивачем не доведено належними та допустимими доказами підстав для стягнення штрафних санкцій, передбачених пунктом 10.1.3. спірного договору, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про відмову в позові через необґрунтованість.
Щодо застосування позовної давності.
Відповідно до статті 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини третя та четверта статті 267 ЦК України).
Водночас, суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, заявлених позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.06.2023 року у справі № 755/13805/16-ц).
Із урахуванням наведеного, оскільки суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог через їх необґрунтованість, відсутні підстави для застосування позовної давності до вимог, заявлених позивачем.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на позивача відповідно до ст. 129 ГПК України.
При цьому суд враховує, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 123 ГПК України).
З положень ч. 1, п.п.1, п.п.2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» слідує, що судовий збір за розгляд немайнових вимог складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за розгляд майнових вимог - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.
У статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2025 року у розмірі 3028,00 грн.
За змістом ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Приймаючи до уваги, що ціна позову з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог становить 7136933,44 грн та позовна заява подана в електронній формі, до сплати за подання цієї позовної належить судовий збір у розмірі 85643,20 грн.
Позивачем до позовної заяви додано платіжну інструкцію від 26.12.2025 про сплату суми 122773,98 грн судового збору, тобто в розмірі більшому, ніж визначено законом.
Оскільки у позові відмовлено повністю, судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 85643,20 грн слід покласти на позивача.
Зайво сплачений судовий збір повертається виключно за клопотанням особи, яка його платили. Станом на дату ухвалення рішення відповідне клопотання від позивача не надходило.
Керуючись положеннями Цивільного кодексу України, ст.ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову Фізичної особи-підприємця Калянова Андрія Валентиновича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) про стягнення коштів відмовити повністю.
Витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 25.05.2026.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя С.І. Педорич