пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
21 травня 2026 року Справа № 903/223/26
Суддя Господарського суду Волинської області Вороняк А.С., за участі секретаря судового засідання Коритан Л.Ю., розглянувши справу
за позовом керівника Камінь-Каширської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Сошичненської сільської ради
до відповідача-1: Ліцею с. Нуйно Сошичненської сільської ради Волинської області
відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальність «Волиньелектрозбут»
про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 72733,19 грн,
за участю представників-учасників справи:
від позивача: н/з;
від відповідача-1: н/з;
від відповідача-2: Мірчук В.В., посадова інструкція; положення;
від прокуратури: Шарунович Є.В., прокурор відділу, посвідчення №082091 від 22.08.2025.
Права та обов'язки учаснику судового процесу роз'яснені відповідно до ст.ст. 42, 46 ГПК України.
Відводу складу суду не заявлено.
Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
Суть спору: 06.03.2026 через систему «Електронний суд» керівник Камінь-Каширської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Сошичненської сільської ради звернувся з позовом до Ліцею с. Нуйно Сошичненської сільської ради Волинської області та Товариства з обмеженою відповідальність «Волиньелектрозбут» у якому просить суд:
- визнати недійсною додаткову угоду від 01.07.2024 № 1 до Договору від 20.02.2024 № 23-24/382;
- визнати недійсною додаткову угоду від 30.07.2024 № 2 до Договору від 20.02.2024 № 23-24/382;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньелектрозбут» на користь Сошичненської сільської ради кошти в сумі 72 733,19 грн.
При обґрунтуванні позовних вимог вказує, що сторонами збільшено вартість електричної енергії за відсутності визначених законом умов, а саме додаткові угоди від 01.07.2024 №1 та від 30.07.2024 №2, укладені до договору від 20.02.2024 № 23-24/382 про постачання електричної енергії споживачу з порушенням вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та ненаданням належних доказів на підтвердження коливання ціни електроенергії в сторону збільшення, тому на підставі ч.1 ст. 203 та ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України просять визнати їх недійсними. Крім того, як наслідок недійсних правочинів, вважають грошові кошти в сумі 72733,19 грн є такими, що були безпідставно одержані ТОВ «Волиньелектрозбут», а відтак відповідач-2 зобов'язаний їх повернути до бюджету у відповідності до приписів статей 216, 1212 Цивільного кодексу України.
Ухвалою суду від 10.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 01.04.2026. Запропоновано відповідачам подати суду в порядку статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали відзиви на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову при їх наявності, одночасно копію відзивів надіслати прокурору, позивачу, докази чого подати суду. Запропоновано прокурору, позивачу подати суду: відповідь на відзиви та наявні докази - в строк 5 днів з дня його отримання, з врахуванням вимог ст. ст. 166, 184 ГПК України, копію відповіді на відзиви з додатками надіслати відповідачам, докази надіслання надати суду; відповідачам - заперечення на відповідь позивача, протягом 5-ти днів з дня отримання відповіді на відзиви з доказами надіслання прокурору, позивачу.
20.03.2026 через відділ документального забезпечення та контролю суду від відповідача-1 надійшла заява у якій зазначають, що позовні вимоги визнають частково, а саме не заперечують щодо визнання недійсними додаткових угод від 01.07.2024 № 1 та від 30.07.2024 № 2 до Договору від 20.02.2024 № 23-24/382 та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньелектрозбут» на користь Сошичненської сільської ради коштів в сумі 72 733,19 грн. Витрати зі сплати судового збору просять покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Волиньелектрозбут».
23.03.2026 через відділ документального забезпечення та контролю суду від позивача надійшла заява у якій просять суд проводити розгляд справи у відсутності представника позивача. Крім того, зазначають, що позовні вимоги підтримують у повному обсязі. Дана заява долучена до матеріалів справи.
25.03.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву у якому просять відмовити в повному обсязі у задоволенні позову. У випадку, якщо суд дійде висновку про висновку про неможливість збільшення ціни товару більше, ніж на 10 % від початково встановленої ціни в договорі про закупівлю, відповідач вважає, що не підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання недійсною додаткових угод № 1 від 01.07.2024 р. та №2 від 30.07.2024 р. в частині збільшення ціни за електричну енергію не більше, ніж на 10 % від початкової ціни договору, а також позовні вимоги про стягнення з відповідача 13 913,43 грн. У відзиві зокрема зазначають, що додатком 3 до договору передбачено, зміна істотних умов договору у зв'язку зі зміною середньозважених цін на електроенергію на ринку “на добу наперед» (далі - РДН) здійснюється на вимогу однієї із сторін на таких умовах: підставою для зміни умов цього договору є показники середньозважених цін на РДН в ОЕС України за даними АТ «ОПЕРАТОР РИНКУ» на офіційному сайті https://www.oree.com.ua. Уся інформація щодо торгів на РДН, зокрема, про ціни та обсяги купівлі-продажу електричної енергії оприлюднюється АТ «ОПЕРАТОР РИНКУ» на офіційному сайті https://www.oree.com.ua. Відповідно, підставою для зміни ціни за одиницю електричної енергії є інформація щодо зміни середньозваженої ціни на РДН. У результаті внесених змін загальне підвищення ціни за одиницю товару з 01.07.2024 становило 57,39%, що є меншим за підтверджене ринкове зростання та, відповідно, не перевищує об'єктивно обґрунтованого рівня. Пунктом 4.5.2. договору передбачено, що у момент укладення цього Договору сторони виходять з того, що ціна на ринку електричної енергії буде стабільною, тобто в будь-який момент строку дії Договору коливання (зростання/зниження) цін, що визначається відповідно до цього підпункту Договору, не перевищуватиме 1%. Сторони визнають, що коливання ціни на ринку електричної енергії у сторону збільшення в розмірі понад 1% вважається істотною зміною обставин виконання цього договору в розумінні статті 652 Цивільного кодексу України та є підставою для збільшення ціни товару в порядку, визначеному цим Договором та згідно з додатком 3 до цього договору. Зміна істотних умов договору про постачання електричної енергії споживачу № 23-24/382 від 20.02.2024 (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною за таких умов: відбувається за згодою сторін; підстава збільшення - збільшення середньозважених цін на електроенергію на ринку “на добу наперед», що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. Таким чином, 01.07.2024 між сторонами укладена додаткова угода №1, відповідно до якої за згодою сторін збільшено ціну за 1 кВт/год на 65,31% та викладено додатку №2 «Специфікація» договору про постачання електричної енергії споживачу №23-24/382 від 20.02.2024 року в новій редакції і встановили ціну за одиницю (з урахуванням величини регульованих тарифів та ПДВ) в розмірі 9,365637 грн за 1 кВт*год. Прокурор у позовній заяві не виокремлює конкретних підстав недійсності додаткової угоди № 2 від 20.07.2024 р., натомість лише посилається на практику Верховного Суду щодо застосування пп. 2 п. 19 Особливостей. При цьому зміна істотних умов Договору відповідно до пп. 2 п. 19 Особливостей, на яку посилається прокурор, Ліцеєм с. Нуйно Сошичненської сільської ради Волинської області та ТОВ «ВЕЗ» не здійснювалася, що свідчить про необґрунтованість відповідних доводів позовної заяви. Законодавцем надано право сторонам договору збільшувати ціну за одиницю товару при зміні середньозважених цін на електроенергію на ринку “на добу наперед» (без прив'язки до обмеження у 10%). Наведені прокурором постанови Верховного суду не містять жодних висновків щодо застосування пп. 7 п. 9 Постанови №1178. Споживача було належним чином та своєчасно повідомлено про зміну ціни листом №01/8-1518 від 04.06.2024 р., тобто більш ніж за 20 календарних днів до дати її застосування 01.07.2024 року, з дотриманням вимог щодо інформування про право на розірвання договору. Даний відзив долучено до матеріалів справи.
26.03.2026 через відділ документального забезпечення та контролю суду від позивача надійшла заява у якій просять суд проводити розгляд справи у відсутності представника позивача. Крім того, зазначають, що позовні вимоги підтримують у повному обсязі. Дана заява долучена до матеріалів справи. Дана заява долучена до матеріалів справи.
30.03.2026 через систему «Електронний суд» від прокуратури надійшла відповідь на відзив на позовну заяву у якій просять суд позовні вимоги задовольнити. При цьому зазначають, що безпідставними є твердження відповідача про те, що положення ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (в якій передбачено обмеження у 10%) не застосовуються на момент виконання договору у 2024 році. Постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 не скасовує та не передбачає внесення будь-яких змін до Закону України «Про публічні закупівлі», зокрема до норми пункту 2 частини п'ятої статті 41 вказаного Закону (схожих висновків дійшов Верховний Суд у постановах 06.02.2025 у справі № 916/747/24, від 18.06.2024 у справі № 922/2595/23, від 01.10.2024 у справі № 918/779/23 тощо). Відповідно, як на момент виникнення спірних правовідносин (укладення основного договору та додаткових угод до нього), так і на момент розгляду справи в суді норма пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» була чинною та незміною за своїм буквальним змістом. Дія такої норми на час дії воєнного стану не скасовувалась та не призупинялась. Окрім цього, ТОВ «Волиньелектрозбут» порушено процедуру ініціювання підвищення ціни на електричну енергію. Дана відповідь на відзив долучена до матеріалів справи.
Ухвалою суду від 01.04.2026 повідомлено учасників справи про те, що розгляд справи по суті відбудеться 29.04.2026. Запропоновано Ліцею с. Нуйно Сошичненської сільської ради Волинської області зареєструвати Електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.
17.04.2026 через відділ документального забезпечення та контролю суду від позивача надійшла заява у якій просить суд проводити розгляд справи у відсутності представника позивача. Крім того, зазначають, що позовні вимоги підтримують у повному обсязі. Дана заява долучена до матеріалів справи. Дана заява долучена до матеріалів справи.
21.04.2026 через відділ документального забезпечення та контролю суду від відповідача-1 надійшла заява у якій зазначають, що позовні вимоги визнають частково, а саме не заперечують щодо визнання недійсними додаткових угод від 01.07.2024 № 1 та від 30.07.2024 № 2 до Договору від 20.02.2024 № 23-24/382 та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньелектрозбут» на користь Сошичненської сільської ради коштів в сумі 72 733,19 грн. Витрати зі сплати судового збору просять покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Волиньелектрозбут». Крім того, заява аналогічного змісту була подана відповідачем-1 також 20.03.2026.
Заяви відповідача-1 від 20.03.2026 та 21.04.2026 подані з порушенням частини 4 статті 170 ГПК України (особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його), а відтак суд на місці 29.04.2026 постановив повернути останні без розгляду.
Ухвалою суду від 29.04.2026 повідомлено учасників справи про те, що розгляд справи по суті відбудеться 13.05.2026. Запропоновано прокурору в строк по 05.05.2026 подати суду письмові пояснення щодо аргументів відповідача-2 про необхідність застосування у спірних правовідносинах підпункту 7 пункту 19 "Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, докази надіслання іншим учасникам справи подати суду. Запропоновано відповідачу-2 в строк по 11.05.2026 подати суду контраргументи на письмові пояснення прокурора, докази надіслання іншим учасникам справи подати суду.
11.05.2026 від прокурора надійшла заява про вступ у справу як представника у якій просить суд надати доступ до електронної справи № 903/223/26 в підсистемі «Електронний суд» Волинській обласній прокуратурі. Дана заява долучена до матеріалів справи.
Згідно довідки про неможливість проведення судового засідання від 13.05.2026 відповідно до даних активної карти повітряних тривог (сайту: https://alerts.in.ua) та додатку карта тривог України, на території Луцького району Волинської області 13 травня 2026 року з 12:56 год. було оголошено повітряну тривогу, яка станом на час судового засідання тривала, що в свою чергу призвело до унеможливлення проведення судового засідання по справі №903/223/26, яке було призначене на 13.05.2026 на 15:00 год.
Враховуючи вищезазначені обставини, судове засідання у справі, призначене на 13.05.2026 на 15:00 год. не відбулось.
Ухвалою суду від 13.05.2026 повідомлено учасників справи про те, що розгляд справи по суті відбудеться 21.05.2026.
Представники позивача та відповідача-1 21.05.2026 не прибули у судове засідання, хоча належно були повідомлені про час та місце розгляду справи.
Прокурор у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов. Представник відповідача-2 у судовому засіданні заперечив щодо задоволення позовних вимог та просив суд відмовити у позові.
Відповідно до ч. 3 ст. 242 ГПК України у разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складення в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, встановленому законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
За визначенням п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до ч.1ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно ч.3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а не можливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Тобто, неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про дату, час та місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.
Застосовуючи згідно з ч.1 ст.3 ГПК України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватися від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" від 07.07.1989).
Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Папазова та інші проти України" (заяви №№ 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07) від 15.03.2012р. (п.29) суд повторює, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України"). Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (§51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006р. у справі "Красношапка проти України").
З врахуванням наведеного, а також вжиття судом всіх передбачених чинним законодавством заходів повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду спору по суті, суд приходить до висновків про відсутність підстав до відкладення розгляду справи та можливість розгляду справи за відсутності представників позивача та відповідача-1.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,
установив:
05.02.2024 на веб-сайті електронної системи публічних закупівель «Prozorro» Ліцеєм с. Нуйно Сошичненської сільської ради Волинської області (далі - Ліцей с. Нуйно) оприлюднено оголошення UA-2024-02-05-010209-a про проведення відкритих торгів на закупівлю електричної енергії (ДК 021:2015:09130000-5), зокрема, 63000 кВт/год з терміном поставки товарів до 31.12.2024 та очікуваною вартістю закупівлі 381150,00 грн.
За результатами проведеної процедури закупівлі з ТОВ «Волиньелектрозбут» 20.02.2024 укладено договір № ВЕЗ 23-24/382 про постачання електричної енергії споживачу (далі - Договір № ВЕЗ 23-24/382) на постачання 63000 кВт/год електричної енергії на загальну суму 372708 грн, ціна за 1 кВт/год - 5,916 грн.
Пунктом 12.1. Договору визначено, що цей договір набирає чинності з моменту підписання його Сторонами.
Пунктом 4.5.2 Договору встановлено, що ціна за одиницю Товару може змінюватись у випадках, передбачених Особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг длдя замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі» на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, зокрема, у разі збільшення ціни за одиницю Товару в разі коливання ціни такого товару на Ринках електроенергії, що відбулося з моменту укладення цього Договору або останнього внесення змін до Договору в частині зміни ціни за одиницю Товару. Зміна ціни за одиницю Товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на Ринках електроенергії (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на Ринках електроенергії) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в цьому Договорі на момент його укладення (визначена в п. 1.3 Договору).
Суд встановив, що на момент підписання Договору сторонами погоджені всі його істотні умови, а саме предмет, ціну та строк виконання зобов'язань за договором відповідно до вимог Господарського кодексу України та Закону України «Про публічні закупівлі».
У подальшому, сторонами до вказаного договору вносилися зміни, а саме, укладено 2 додаткових угоди (додаткова угода № 1 від 01.07.2024, № 2 від 30.07.2024).
01.07.2024 укладено додаткову угоду № 1, відповідно до якої з 01.07.2024 збільшено ціну електричної енергії за 1 кВт/год до 9,365637 грн або на 58,3 % у порівнянні з ціною, визначеною та погодженою сторонами у договорі. Ціна електричної енергії як товару відповідно до умов цієї додаткової угоди зросла на 65,3 %.
Згідно специфікації ціни на електричну енергію, ціна за одиницю (структура ціни, з урахуванням величини регульованих тарифів та ПДВ становить 9,365637 грн/ кВт*год та включає: ціну електричної енергії як товару (нерегульована частина ціни (без ПДВ) 7,276127грн/кВт*год; величину регульованих тарифів (без ПДВ) - 0,52857 грн/кВт*год;- ПДВ - 1,560940 грн.
Відповідно до п. 4 додаткової угоди № 1, сторони установили, що ця додаткова угода набирає чинності з 01.07.2024.
Крім того, між сторонами укладено додаткову угоду № 2 від 30.07.2024, якою за доводами прокуратури зменшено порівняно з додатковою угодою № 1 та збільшено порівняно з договором ціну електричної енергії за 1 кВт/год до 8,674284 грн або на 46,6 % у порівнянні з ціною, визначеною та погодженою сторонами у договорі. Ціна електричної енергії як товару відповідно до умов цієї додаткової угоди зросла на 52,2 %.
Згідно специфікації ціни на електричну енергію, ціна за одиницю (структура ціни, з урахуванням величини регульованих тарифів та ПДВ становить 8,674284 кВт*год та включає: грн/ ціну електричної енергії як товару (нерегульована частина ціни (без ПДВ) 6,70 грн/кВт*год; величину регульованих тарифів (без ПДВ) - 0,52857 грн/кВт*год; ПДВ - 1,445714 грн.
Відповідно до п.4 додаткової угоди № 2, сторони установили, що ця додаткова угода набирає чинності з 01.07.2024.
Прокурор зазначає, що фактично з 01.07.2024 підвищення ціни за електричну енергію відбулося на підставі додаткової угоди № 2, яка мала зворотню дію в часі.
При цьому, за інформацією Ліцею с. Нуйно на виконання Договору № 23-24/382 ТОВ «Волиньелектрозбут» упродовж 2024 року поставлено 43797 кВт*год електричної енергії та сплачено 331836,24 грн.
Отже, звертаючись до суду із позовом прокурор доводить, що сторонами збільшено вартість електричної енергії за відсутності визначених законом умов, а саме додаткові угоди від 01.07.2024 №1 та від 30.07.2024 №2, укладені до договору від 20.02.2024 № 23-24/382 про постачання електричної енергії споживачу з порушенням вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та ненаданням належних доказів на підтвердження коливання ціни електроенергії в сторону збільшення, тому на підставі ч.1 ст. 203 та ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України просять визнати їх недійсними. Крім того, як наслідок недійсних правочинів, вважають грошові кошти в сумі 72733,19 грн є такими, що були безпідставно одержані ТОВ «Волиньелектрозбут», а відтак відповідач-2 зобов'язаний їх повернути до бюджету у відповідності до приписів статей 216, 1212 Цивільного кодексу України.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад визначено Законом № 922-VIII (Закон України «Про публічні закупівлі»).
Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі», замовниками є органи державної влади (органи законодавчої, органи виконавчої, судової влади), та правоохоронні органи держави, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, об'єднання територіальних громад.
Публічні закупівлі здійснюються із дотриманням принципів, визначених указаним вище Законом, зокрема, максимальної економії, ефективності та пропорційності (п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі»)
Відповідно до частини першої статті 41 Закону «Про публічні закупівлі», договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
При цьому, суд зазначає, що законодавство про публічні закупівлі встановлює спеціальний порядок зміни істотних умов договору, укладеного на відкритих торгах.
Сторона договору при здійсненні державних закупівель розпоряджається не власними коштами, а коштами держави, коштами платників податків.
Верховний Суд вказує на те, що право сторін договору на внесення змін до нього не може відбуватися з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, відповідно, свобода договору не може превалювати над дотримання вимог закону (постанова Верховного Суду від 28.09.2023 у справі №927/56/23).
Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Отже, враховуючи приписи п. 2 ч. 5 ст. 41 вказаного Закону, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов електричної енергії.
Також суд враховує, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX, та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт та послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України (п. 3-7 розд. Х Закону).
Постановою Уряду від 12.10.2022 №1178 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі - Особливості (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з пунктом 1 цих Особливостей вони встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, тобто регулюють здійснення публічних закупівель у визначений період.
Відповідно до п. 3 Особливостей, замовники що зобов'язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.
Підпунктом 7 п. 19 Особливостей (у редакції, що діяла на момент існування спірних правовідносин між сторонами) передбачено внесення змін у ціну договору при зміні встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку “на добу наперед», що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
Відповідно до п. 17 Особливостей, Договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п'ятої, сьомої - дев'ятої статті 41 Закону та цих особливостей.
Згідно пункту 10 Особливостей, замовники, у тому числі централізовані закупівельні організації, здійснюють закупівлі товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту, предмет закупівлі яких визначається відповідно до пункту 3 розділу II Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.04.2020 №708 (далі - послуги з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному цими особливостями, та/або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 №822 «Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу», з урахуванням положень, визначених цими особливостями.
Відповідно до підпункту 2 пункту 19 Особливостей, істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 13 (крім підпункту пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення.
Згідно із частиною першою статті 628, статтею 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Згідно з частиною першою статті 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 (п.п. 88-90 указаної постанови) викладено правовий висновок про застосування норм пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» , зокрема: 88. Ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов'язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається. 89. Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України , якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. 90. У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України пункті 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII та , проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.
Зазначені висновки також підтверджено постановою Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2025 у справі № 920/19/24.
Зокрема, Велика Палата Верховного Суду з урахуванням аналізу нормативного припису пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII , беручи до уваги усталену та послідовну судову практику, вважає, що зміна тлумачення зазначеної норми та запровадження протилежного підходу щодо можливості неодноразового збільшення ціни товару на 10 % при кожному внесенні змін до договору про закупівлю більше нагадує власне зміну цієї норми та, як наслідок, порушуватиме принцип правової визначеності.
Верховним Судом 02.02.2026 за результатами розгляду справи № 922/2121/25 виснувано, що відповідно до підпункту 2 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178, яка набрала чинності 19.10.2022 та діяла станом на час укладення додаткових угод, істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення.
Отже, вказаною постановою №1178 Кабінет Міністрів України встановив певні особливості здійснення закупівель товарів замовниками, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», під час дії воєнного стану, основна мета яких є вжиття заходів щодо забезпечення захищеності саме замовників від воєнних загроз.
Слід врахувати, що постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 не скасовує та не передбачає внесення будь-яких змін до Закону України «Про публічні закупівлі», зокрема до норми пункту 2 частини п'ятої статті 41 вказаного Закону (схожих висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 06.02.2025 у справі №916/747/24, від 18.06.2024 у справі №922/2595/23, від 01.10.2024 у справі №918/779/23 тощо).
Отже, як на момент виникнення спірних правовідносин (укладення основного договору та додаткових угод до нього), так і на момент розгляду справи в суді норма пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» була чинною та незміною за своїм буквальним змістом. Дія такої норми на час дії воєнного стану не скасовувалась та не призупинялась.
У постанові наведеній вище, колегія суддів відзначає, що затвердження Кабінетом Міністрів України, у межах визначених законом повноваженнях, Особливостей здійснення публічних закупівель (постанови №1178), не свідчить про зміну законодавства у відповідній категорії спірних правовідносин, які унормовані Законом України «Про публічні закупівлі», зокрема пунктом 2 п'ятої статті 41, оскільки: 1) постанова Кабінету Міністрів України є підзаконним нормативно-правовим актом; 2) їх зміст лише деталізує випадки для можливості зміни сторонами правочину ціни договору в порядку пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», та не встановлює іншого алгоритму розрахунку процентного співвідношення ціноутворення передбаченого даною нормою.
Подібних за змістом висновків щодо правозастосування постанови №1178 дійшов Верховний Суд також у постанові від 28.08.2024 у справі №918/694/23.
Пунктом 4.5.2 Договору встановлено, що ціна за одиницю Товару може змінюватись у випадках, передбачених Особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг длдя замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі» на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, зокрема, у разі збільшення ціни за одиницю Товару в разі коливання ціни такого товару на Ринках електроенергії, що відбулося з моменту укладення цього Договору або останнього внесення змін до Договору в частині зміни ціни за одиницю Товару. Зміна ціни за одиницю Товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на Ринках електроенергії (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на Ринках електроенергії) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в цьому Договорі на момент його укладення (визначена в п. 1.3 Договору).
У разі коливання ціни закупівлі одиниці Товару на Ринках електроенергії заінтересована Сторона письмово звертається до іншої Сторони листом, в якому пропонує нову ціну закупівлі одиниці Товару з урахуванням коливання такої ціни на Ринках електроенергії порівняно із ціною закупівлі одиниці Товару, визначеною в п.1. Додатку 3 до цього Договору, але не більше ніж на відсоток коливання ціни Товару на Ринках електроенергії у бік збільшення.
Заінтересована Сторона повинна надати інформацію, що підтверджує та обґрунтовує зміну ціни закупівлі одиниці Товару порівняно з відповідною ціною, встановленою у Додатку 2 до цього Договору. Інформація щодо коливання ціни закупівлі одиниці Товару на Ринках електроенергії надається у вигляді роздрукованих аналітичних матеріалів з електронної сторінки в мережі Інтернет Акціонерного ринку» (https://www.oree.com.ua товариства «Оператор ), завірених підписом уповноваженої особи Сторони та є належним документальним підтвердженням коливання ціни на Ринках електроенергії.
Сторона - ініціатор зміни ціни за одиницю Товару не пізніше ніж за 20 календарних днів до застосування таких змін повідомляє другу Сторону про намір внести відповідні зміни до Договору.
Пунктом 2.2 Додатку 3 до Договору визначено, що зміна істотних умов Договору у зв'язку зі зміною середньозважених цін на електроенергію на ринку «на добу наперед» (далі - РДН) здійснюється на вимогу однієї із Сторін на таких умовах: підставою для зміни умов цього Договору є показники середньозважених цін на РДН в ОЕС України за даними АТ «ОПЕРАТОР РИНКУ» на офіційному сайті https://www.oree.com.ua.
При цьому, уся інформація щодо торгів на РДН, зокрема, про ціни та обсяги купівлі продажу електричної енергії оприлюднюється АТ «ОПЕРАТОР РИНКУ» на офіційному сайті https://www.oree.com.ua, а відтак підставою для зміни ціни за одиницю електричної енергії є інформація щодо зміни середньозваженої ціни на РДН.
Нова (змінена) ціна застосовується з першого числа розрахункового періоду (місяця), що слідує за базовим місяцем (базовий місяць - це місяць, який передує місяцю підняття ціни), якщо сторони не домовляться про інший строк.
ПРРЕЕ встановлено, що електропостачальники мають інформувати своїх споживачів про зміну будь-яких умов договору про постачання електричної енергії споживачу не пізніше ніж за 20 днів до її застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір. Також електропостачальники зобов'язані повідомляти споживачів в установленому порядку про будь-яке збільшення ціни і про право споживачів припинити дію договору, якщо вони не приймають нові умови (пункт 3.1.1 глави 3.1 розділу ІІІ ПРРЕЕ).
01.07.2024 між Ліцеєм с. Нуйно та ТОВ «Волиньелектрозбут» укладено додаткову угоду № 1, відповідно до якої з 01.07.2024 збільшено ціну електричної енергії за 1 кВт/год до 9,365637 грн або на 58,3 % у порівнянні з ціною, визначеною та погодженою сторонами у договорі про закупівлю. Ціна електричної енергії як товару відповідно до умов цієї додаткової угоди зросла на 65,3 %.
30.07.2024 між Ліцеєм с. Нуйно та ТОВ «Волиньелектрозбут» укладено додаткову угоду № 2, відповідно до якої з 01.07.2024 зменшено ціну одиниці товару порівняно з додатковою угодою № 1, однак збільшено ціну електричної енергії за 1 кВт/год до 8.674284 грн або на 46,6 % у порівнянні з ціною, визначеною та погодженою сторонами у договорі про закупівлю. Ціна електричної енергії як товару відповідно до умов цієї додаткової угоди зросла на 52,2 % порівняно з договором.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що внаслідок укладення додаткових угод № 1 від 01.01.2024 та № 2 від 30.07.2024 незаконно значно перевищено встановлений п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» ліміт підвищення ціни електричної енергії не більш як на 10 %.
Крім того, суд враховує, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися (подібний висновок наведений у постановах Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 927/636/21, від 07.12.2022 у справі № 927/189/22, від 16.02.2023 у справі № 903/383/22).
В іншому випадку не досягається мета Закону України «Про публічні закупівлі», яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.
При цьому, кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документи, що підтверджують коливання ціни товару на ринку повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін та повинні містити належне підтвердження, викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (п. 42.4 постанови Верховного суду від 02.12.2020 у справі № 913/368/19, постанова Верховного Суду від 13.10.2020 у справі № 912/1580/18).
Документи щодо коливання ціни повинні підтверджувати, чому відповідне підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні запропонованій замовнику на тендері та/або чому виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним.
Під коливанням ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни товару на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період після укладання договору (додаткової угоди) і до внесення відповідних змін до нього.
Тобто збільшення ціни такого товару на ринку повинно відбутись після укладання договору, має бути достатнє обґрунтування про наявність коливання (збільшення чи зменшення ціни за одиницю товару на ринку) за період з дати укладення Договору до дати першої зміни ціни додатковою угодою до Договору, а в разі наступних змін - між черговими такими змінами на підставі додаткових угод.
Така позиція відображена в постановах Верховного Суду від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18 , від 23.01.2020 у справі №907/788/18, від 13.10.2020 у справі №912/1580/18, від 02.12.2020 у справі № 913/368/19, від 16.02.2021 у справі № 910/6790/18.
Суд встановив, що лист ТОВ «Волиньелектрозбут» від 28.06.2024 № 01-8/1851/3 надіслано з порушенням вимог п. 4.5.2 Договору та пункт 3.1.1 глави 3.1 розділу ІІІ ПРРЕЕ, згідно яких сторона - ініціатор зміни ціни за одиницю Товару не пізніше ніж за 20 календарних днів до застосування таких змін повідомляє другу Сторону про намір внести відповідні зміни до Договору.
У вказаному листі порівняно середньозважені ціни на електроенергію за червень 2024 року та січень 2024 року. Водночас договір № 23-24/382 укладено у лютому 2024 року. При цьому, твердження постачальника про коливання ціни електричної енергії на 35,83 % ґрунтується на вибірковому порівнянні окремих періодів та не свідчить про правомірність наведених розрахунків, як підстави для збільшення ціни договору про закупівлю більше ніж на 10%.
Враховуючи наведене, надані відповідачем-2 документи не є належними доказами, які підтверджують наявність коливання ціни електроенергії в порівняні з моментом укладення договору та моментом звернення постачальника з пропозиціями внести зміни до Договору в частині зміни (фактичного збільшення) ціни на одиницю товару, а отже не містять належного обґрунтування для зміни істотних умов договору відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» та Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178.
Суд встановив, що відповідачами безпідставно, всупереч норм закону та засад цивільного законодавства внесено зміни до правочину, укладеного за результатами процедури публічної закупівлі.
Укладення сторонами додаткових угод № 1 від 01.07.2024 та № 2 від 30.07.2024 щодо внесення змін до Договору № 23-24/382 з приводу збільшення ціни за одиницю товару, відбулось із порушеннями вимог чинного законодавства України у сфері публічних закупівель, зокрема порушенням обмеження, встановленого п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» щодо максимального збільшення ціни за одиницю товару після укладення договору на рівні 10 % та недоведенням постачальником при ініціюванні питання про зміну ціни товару (у бік збільшення) істотної зміни обставин у порядку ст. 652 ЦК України (ст. 652 ЦК України, п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону, п.п. 2 п. 19 Особливостей).
Отже, суд дійшов висновку, що додаткові угоди № 1 від 01.07.2024 та № 2 від 30.07.2024, підлягають визнанню недійсними на підставі ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215, ст. 632, ст. 652 ЦК України, п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», підп. 2 п. 19 Особливостей, оскільки останніми безпідставно збільшено ціну за одиницю товару із 5,916 грн до 8,674284 грн за 1 кВт/год електричної енергії.
При цьому, доводи відповідача-2 про те, що підняття ціни за додатковою угодою № 1 від 01.07.2024 р. на підставі п.п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону «Про публічні закупівлі» не здійснювалось, а підняття відбувалось на підставі підпункту 7 пункту 19 Особливостей відповідає пункт 7 частини 5 статті 41 зазначеного Закону судом відхиляються.
Відповідачами не доведено факт коливання ціни на ринку в бік збільшення, що може бути підставою для зміни істотних умов договору, а також не доведено необхідність збільшення ціни товару шляхом укладення спірних додаткових угод до договору про закупівлю.
Схожа за змістом позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 19.03.2026 у справі №903/734/24.
Відповідно до частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Згідно із частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою статті 203 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно із частиною першою статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
Отже, суд дійшов висновку, що вищевказані додаткові угоди є недійсними та такими, що не породжують правових наслідків, а відтак розрахунок за товар (електричну енергію) має здійснюватися за ціною, визначеною договором № 23-24/382 від 20.02.2024, а саме вартістю 1 кВт/год електроенергії у розмірі 5,916 гривень.
Як вбачається із підписаних сторонами актів приймання-передачі обсягу реалізованої електричної енергії протягом строку дії договору ТОВ «Волиньелектрозбут» поставило Ліцею с. Нуйно 43797 кВт*год, а Ліцеєм с. Нуйно проведено оплату поставленої ТОВ «Волиньелектрозбут» електроенергії на загальну суму 331836,24 грн.
Отже, розрахунок суми надмірно сплачених Ліцеєм с. Нуйно ТОВ «Волиньелектрозбут» згідно договору № 23-24/382 коштів має здійснюватись наступним чином: фактично сплачена сума грошових коштів за отриману електроенергію - належна до сплати сума грошових коштів за фактично отриману електроенергію за ціною, що передбачена Договором № 23-24/382 = надмірно сплачена сума грошових коштів.
Згідно згаданих вище актів приймання-передачі обсягу реалізованої електричної енергії: 1) фактично сплачена сума - 331836,24 грн 2) сума, яка мала б бути сплачена без підвищення ціни договору: 43797 кВт*год*5,916 грн/кВт*= 259103,05 грн 3) сума надмірно сплачених коштів становить: 331836,24 грн - 259103,05 грн = 72733,19 грн.
Отже, суд дійшов висновку, що за результатами виконання вказаного правочину ТОВ «Волиньелектрозбут» внаслідок укладення додаткової угоди та збільшення договірної ціни безпідставно отримано 72733,19 грн, надмірно сплачених Ліцеєм с. Нуйно, підстава їх набуття відпала, а відтак останній зобов'язаний їх повернути до бюджету, у відповідності до приписів ч. 1 ст. 216, ч. 1 ст. 1212 ЦК України.
За наведених обставин, позовна прокурора про стягнення 72733,19 грн надмірно сплачених коштів підставна, підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення.
В силу положень ст. ст. 73 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Частиною 1, 3 ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ч.1 ст. 77 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказі.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора є підставними, обґрунтованими та підлягають до задоволення у повному обсязі.
За змістом ч. 9 ст. 129 ГПК України, у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Враховуючи приписи щодо покладення судового збору на учасників судового процесу в залежності від результату вирішення спору, передбачені ст.129 ГПК України та те, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідачів, з Ліцею с. Нуйно Сошичненської сільської ради Волинської області та Товариства з обмеженою відповідальністю “Волиньелектрозбут» слід порівну стягнути по 3993,60 грн судового збору.
Керуючись ст. ст. 74, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд України,-
вирішив:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати недійсними додаткову угоду № 1 від 01.07.2024 та додаткову угоду № 2 від 30.07.2024 до Договору № 23-24/382 від 20.02.2024.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньелектрозбут» (43026, Волинська обл., Луцький р-н, місто Луцьк, вул.Яремчука Назарія, будинок 11-А, код ЄДРПОУ 42159289) на користь Сошичненської сільської ради (44543, Волинська обл., Камінь-Каширський р-н, село Сошичне, код ЄДРПОУ 04333135) кошти в сумі 72733,19 грн (сімдесят дві тисячі сімсот тридцять три гривні 19 коп.).
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньелектрозбут» (43026, Волинська обл., Луцький р-н, місто Луцьк, вул.Яремчука Назарія, будинок 11-А, код ЄДРПОУ 42159289) на користь Волинської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02909915, 43000, м. Луцьк, вул. Винниченка, 15) 3993,60 грн (три тисячі дев'ятсот дев'яносто три гривні 60 коп.) витрат зі сплати судового збору.
5. Стягнути з Ліцею с. Нуйно Сошичненської сільської ради Камінь-Каширського району (44540, Волинська обл., Камінь-Каширський р-н, село Нуйно, вул.Лесі Українки, будинок 76, код ЄДРПОУ 25086570) на користь Волинської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02909915, 43000, м. Луцьк, вул. Винниченка, 15) 3993,60 грн (три тисячі дев'ятсот дев'яносто три гривні 60 коп.) витрат зі сплати судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення до Північно-західного апеляційного господарського суду.
Повний текст рішення складено 22.05.2026
Суддя А. С. Вороняк