20.05.2026 року м. Дніпро Справа № 904/5023/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кощеєва І.М. ( доповідач )
суддів: Дарміна М.О., Чус О.В.
секретар судового засідання: Скородумова Л.В.
представники сторін:
від позивача: Ткач Т.М.
від відповідача: Кравченко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю
"ТЕХНОКОМПЛЕКТ ДНІПРО"
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2025 р.
( суддя Манько Г.В., м. Дніпро, повний текст рішення складено 24.06.2025 р.)
у справі
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю
“Корм Хаус»
до
Товариства з обмеженою відповідальністю
“Технокомплект Дніпро»
про стягнення 437 008 грн.
1. Короткий зміст позовних вимог.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Корм Хаус» звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Технокомплект Дніпро» вартості сплачених але не виконаних робіт за договором від 04.04.2024 р. № 14-2024 в сумі 114 400 грн., штрафні санкції та неустойку за договором від 04.04.2024 р. № 14-2024 в сумі 437 008 грн. та судові витрати у справі.
2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2025 р. у справі № 904/5023/24 позов задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю “Технокомплект Дніпро» на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Корм Хаус» вартість сплачених, не виконаних робіт 114 400 грн., неустойку ( п. 15.2 Договору ) 139 568 грн. 98 коп., штраф ( п. 15.3 Договору ) 22 880 грн. 16 коп., судовий збір 3 322 грн. 20 коп. В решті відмовлено.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю “Технокомплект Дніпро», через систему "Електронний суд", звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2025 р. у справі № 904/5023/24 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник вважає рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, прийнятим із порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, та таким, що підлягає скасуванню.
Водночас, на думку Скаржника, якщо Замовник вважав, що Підрядник з 05.07.2024 р. не виконав умови Договору, то Замовник з метою реалізації свого права на розірвання договору підряду повинен був на підставі п. 17.5 договору направити Підряднику відповідне письмове повідомлення про розірвання договору підряду. Проте, жодного повідомлення про розірвання договору підряду Замовник Підряднику не направляв, а Підрядник такого повідомлення в зазначений строк не отримував. Таким чином, у ТОВ “Корм Хаус» відсутні правові підстави для застосування права на розірвання договору, передбачене п. 17.3 договору, а відтак і відсутні правові підстави для заяви про відмови договору підряду, яка міститься в претензії Позивача від 12.11.2024 р. вих. № 12/11/24.
При цьому Скаржник зазначає, що судом першої інстанції не було прийнято доводи Відповідача та взагалі не надано оцінку доказам щодо направлених актів виконаних робіт. Так, у відповідності до вимог п. 13.1, п. 13.2, п. 13.2 Підрядник направив на електронну пошту Акт № 18 приймання виконаних будівельних робіт ( форма № КБ-2в ) за травень 2024 року, проте Замовник не підписав акт та стверджує, що роботи не виконані. Факт виконання Підрядником робіт із ремонту пневмативного обладнання комбікормового цеха за адресою: Дніпропетровська область, Апостолівський р-н., смт. Нива Трудова, вул. Каштанова, буд. 19 також підтверджується фотокопія з телефону засновника ТОВ «ТЕХНОКОМПЛЕКТ ДНІПРО» - ОСОБА_1 ( докази в матеріалах справи ).
Скаржник наголошує на тому, що відповідно до умов п. 13.3. договору ТОВ “Корм Хаус» повинно було здійснити приймання-передачу виконаних робіт протягом 3 днів з моменту отримання Акту виконаних робіт за даним договором, а саме - у строк до 12.08.2024 р. і, відповідно в цей строк, заявити Підрядникові про будь-які відступи від умов договору або інші недоліки, допущені у роботі. Разом з тим, претензія від 12.11.2024 р., згідно якої Позивач заявив про відступи від умов договору - порушення Відповідачем зобов'язання повністю виконати роботи на протязі 60 календарних днів з моменту підписання сторонами договору, була надіслана Позивачем лише 15.11.2024 р., що підтверджується поштовими документами (опис, поштова накладна), копії яких наявні в матеріалах справи. Таким чином, ТОВ “Корм Хаус» були порушені вимоги ч.1 ст. 853 ЦК України та п. 13.3 договору щодо строків прийняття роботи, виконаної Підрядником відповідно до договору підряду, у зв'язку з чим, Позивач з 12.08.2024 р. втратив право посилатися на будь-які відступи Відповідача від умов договору або недоліки у виконаній Відповідачем роботі, що були заявлені ТОВ “Технокомплект Дніпро» та направлені 09.08.2024 р. на підставі акту приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в за травень 2024 року за договором підряду № 14-2024 від 04.04.2024 р.
На переконання Скаржника на підставі ч. 1 ст. 853 ЦК України та п. 13.3 договору роботи по ремонту пневматичного обладнання були виконані та заявлені ТОВ “Технокомплект Дніпро» на підставі акту приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в за травень 2024 року за договором підряду № 14-2024 від 04.04.2024 р. Оскільки 09.08.2024 р. Відповідач направив Позивачу акт приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в за травень 2024 року за договором підряду № 14-2024 від 04.04.2024 р., тобто своєчасно та в порядку, визначеному Договором, тому відсутні правові підстави для стягнення штрафних санкцій та неустойки. Вказані обставини та доводи не досліджувались судом першої інстанції, що призвело до ухвалення незаконного рішення у справі № 904/5023/24.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Від Товариство з обмеженою відповідальністю “Корм Хаус» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Товариство не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою.
Зокрема, Товариство посилається на те, що сторонами було узгоджено до спірного Договору кошторисні документи: Договірну ціну на будівництво; Локальний кошторис на будівельні роботи № 02-01-01; Підсумкову відомість ресурсів. Наведені документи підписані директорами сторін та скріплені печатками ( далі - «Кошторисні документи» ). Як обумовлено положеннями Договору ( п. 13.1. ): Приймання-передача закінчених (виконаних) Робіт здійснюється відповідно до вимог цього Договору та інших нормативних актів, які регламентують виконання Робіт. Як обумовлено п. 13.2. Договору, приймання-передача всього обсягу Робіт за цим Договором підтверджується підписанням Сторонами Акту приймання-передачі виконаних робіт ( форма № КБ-2в ). Як передбачено п. 13.3. Договору, Замовник підписує надані Підрядником документи, що підтверджують виконання Робіт ( згідно з п. 13.1. п. 13.2. Договору ) протягом трьох робочих днів з дня їх отримання ( за умови відсутності претензій/зауважень Замовника до виконаних Робіт ) або обґрунтовує причини відмови. Якщо Замовник підписав документи, надані Підрядником, або не надав своїх заперечень у зазначений строк, то Роботи вважаються прийнятими Замовником без зауважень та заперечень.
Крім того, у відзиві Товариство посилається на те, що надані проекти документів не відповідають Кошторисним документам, погодженим та підписаним сторонами в якості додатків до спірного Договору. В погодженій та підписаній сторонами Договірній ціні на будівництво: Роботи по ремонту пневматичного обладнання комбікормового цеха, що здійснюється в 2024 році ( Додаток до Договору ), значно відрізняються від заявлених Відповідачем в проекті, такі витрати, як заробітна плата та вартість матеріальних ресурсів. Таким чином, має місце односторонній, непогоджений Замовником перерозподіл Відповідачем витрат за кошторисом в сторону необґрунтованого збільшення витрат на заробітну плату ( з 37 700,00 грн. до 62 600,00 грн. ) за рахунок зменшення витрат на матеріальні ресурси ( з 97 900,00 грн. до 60 609,00 грн. ). Так, в погодженій сторонами Підсумковій відомості ресурсів закладено вартість матеріалів, які використовуються за договором, в сумі 97 937,27 грн., тоді як в наданій Відповідачем в проект Підсумковій відомості ресурсів - вже 60 609,00 грн., що вказує на зменшення витрат на матеріали при незмінній загальній сумі договору. Таким чином, Відповідач не виконав вимоги Договору та не передав Позивачу у встановленому порядку результати виконаних робіт.
Товариство також вказує на те, що заперечуючи проти позову та надавши в підтвердження виконання робіт за спірним Договором докази про придбання необхідного для монтажу обладнання, Відповідач підтверджує встановлення ним на Об'єкті обладнання, яке не відповідає погодженим сторонами у кошторисах ані за специфікацією, ані за ціною. Отже, Відповідач підтверджує вчинення ним порушень Договору, а саме, виконання робіт з відхиленням від умов, що передбачені договором: Невідповідність змонтованого обладнання зазначеному в Специфікації; Підміна при монтажі більш вартісного обладнання на більш дешеве; Завищення обсягів виконання робіт/розцінок на роботи; Внесення завідомо недостовірних даних до Акту виконаних робіт № 18 в частині номенклатури обладнання, обсягів виконаних робіт та розцінок на роботи. Так само, Відповідач не передав Замовнику передбачених п. 7.4. п. 11.1 11.3. Договору паспортів, сертифікатів на обладнання, в порушення умов в казаного пункту, адже, як вказано в ньому, обов'язком Підрядника є використання в процесі виконання робіт матеріально технічних ресурсів, забезпечених відповідними паспортами або сертифікатами, проведення огляду прихованих робіт ( якщо такі виконуються ), передача Замовнику сертифікатів, паспортів, протоколів перевірок і випробувань ( якщо такі проводяться ).
Крім того, Товариство зазначає про те, що не передання Підрядником Замовником результатів виконаних робіт та непередання Замовнику підписаних Підрядником актів виконаних робіт свідчить про не виконання робіт Підрядником та порушення ним вимог Договору підряду, що є підставою для застосування штрафних санкцій.
Щодо посилання Відповідача на надання Замовнику Акту приймання- передачі, Позивач вказує, що наданий з відзивом на позов Акт № 18 приймання-передачі виконаних робіт: є проектом документу, не підписаним з боку Підрядника; зміст проекту Акту виконаних робіт не відповідає наявному на об'єкті обладнанню ( розбіжності в характеристиках вказані вище ); до Акту внесені неправдиві відомості щодо змонтованого обладнання; Акт відправлений з невідомої пошти на пошту, що не належить Замовнику та не використовується ним, акт не отримувався. Навіть після неодноразового надсилання Замовником запрошень для здачі робіт - Підрядник не відреагував, роботи не здав, підписані зі свого боку акти не передав, і наразі посилається на неоформлений проект Акту приймання-передачі. Також, в підтвердження наявності заборгованості Відповідача перед Позивачем, ТОВ “Технокомплект Дніпро», було підписано Акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2024 р. по 15.10.2024 р., за яким Відповідачем, ТОВ “Технокомплект Дніпро» визнавалася наявність заборгованості перед ТОВ "Террамакс Україна" - нині ТОВ “Корм Хаус».
6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.07.2025 р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. ( доповідач ), судді - Дармін М.О., Чус О.В..
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.07.2025 р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи № 904/5023/24.
Матеріали справи № 904/5023/24 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.08.2025 р. відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 14.01.2026 р..
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.01.2026 р. розгляд апеляційної скарги відкладено в судове засідання на 20.05.2026 р.
У судовому засіданні 20.05.2026 р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.
7. Встановлені судом обставини справи.
04.04.2024 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Террамакс Україна" ( Замовник ) та товариством з обмеженою відповідальністю "Техкомплект-Дніпро" ( Підрядник ) укладено Договір підряду № 14-2024, відповідно до п. 2.1 якого Підрядник зобов'язаний у відповідності до Державних будівельних норм України, умов цього Договору та законодавства України на свій ризик виконати Роботи по ремонту пневматичного обладнання комбікормового цеха, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи відповідно до умов договору ( п. 2.1 Договору ).
Код робіт (послуги) згідно з Державним класифікатором продукції та послуг за цим договором - 43.29 ( п. 2.3 Договору ).
Підрядник зобов'язаний виконати роботи протягом 60 робочих днів з моменту отримання передплати ( п. 3.1 Договору ).
Строки виконання робіт підлягають зміні виключно за взаємною письмовою згодою сторін із внесення відповідних змін у Договорі ( п. 3.3 Договору ).
Загальна вартість робіт складає 229 801 грн. 60 коп. у тому числі ПДВ 20% - 38 133,60 грн. Вартість робіт є твердою та збільшенню/зменшенню не підлягає. У вартість робіт включено усі витрати Підрядника по закупівлі пневматичного обладнання, а також витрати, пов'язані з виконанням робіт ( п. 4.1 Договору ).
Підрядник складає та зобов'язаний надати Замовнику акт приймання-передачі виконаних підрядних робіт ( форма № КБ-2в ) ( п. 4.3 Договору ).
За результатами виконання робіт до дати направлення Замовнику акту приймання-передачі виконаних робіт ( форма № КБ-2в ), Підрядник зобов'язується за власний кошт звільнити будівельний майданчик від майна, що не належить Замовнику, від будівельного сміття, непотрібних матеріальних ресурсів, тимчасових споруд, приміщень, тощо та відновити проїзди, проходи, якщо вони були порушені при виконанні робіт у місці знаходження обладнання. Якщо Підрядник не зробить цього до дати закінчення робіт згідно п. 3.1 Договору, Замовник має право попередити Підрядника про вказане порушення, визначити необхідний строк для його усунення і у разі невиконання Підрядником вимог Замовника, звільнити будівельний майданчик своїми силами або із залученням третіх осіб з компенсацією витрат за рахунок Підрядника, у тому числі шляхом утримання відповідних сум при розрахунках за виконані роботи ( п. 5.4 Договору ).
Приймання-передача всього обсягу робіт за цим договором підтверджується підписанням сторонами Акту приймання-передачі виконаних робіт ( форма № КБ-2в ) ( п. 13.2 Договору ).
Якщо виявлені недоліки не можуть бути усунені Підрядником, Замовником або третьою особою, Замовник має право відмовити від прийняття таких робіт або вимагати відповідного зниження ціни/вартості робіт, компенсації збитків тощо відповідно до законоства України ( п. 13.11 Договору).
Підрядник несе відповідальність перед Замовником за порушення таких зобов'язань за договором і у таких розмірах: за порушення строку виконання робіт та/або невиконання щотижневого об'єму робіт, передбачених п. 3.1 Договору, Підрядник зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі 0,5 відсотків від вартості несвоєчасно виконаних робіт та/або не в повному обсязі виконаного щотижневого об'єму робіт за кожний день порушення по день фактичного завершення робіт включно ( що підтверджується підписанням сторонами відповідного акту згідно умов договору ) ( п. 15.2 Договору ).
У випадку якщо будь-яке порушення договору триває більш ніж 10 календарних днів Підрядник зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 10% від ціни договору за кожний факт порушення ( п. 15.3 Договору ).
Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання зобов'язань обома сторонами. Щодо гарантійних обов'язків Підрядника договір діє до закінчення гарантійних строків ( п. 18.1 Договору ).
Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору ( п. 18.2 Договору ).
Згідно платіжної інструкції в національній валюті від 12.04.2024 р. № 119928 ( Платник - ТОВ "Террамакс Україна", Отримувач - ТОВ "Техкомплект-Дніпро) перераховано 114 400 грн. 80 коп. з призначенням платежу: Передоплата 50% вартості робіт по ремонту пневматичного обладнання.
Відповідно до рішення єдиного учасника № 31/10 товариства з обмеженою відповідальністю "Террамакс Україна" від 31.10.2024 р. відбулася зміна найменування Товариства на Товариство з обмеженою відповідальністю "Корм Хаус".
Також, Позивачем було долучено до матеріалів справи Договірну ціну на будівництво роботи по ремонту пневматичного обладнання комбікормового цеха, що здійснюється в 2024 році., локальний кошторис на будівельні роботи № 02-01-01 на роботи по ремонту пневматичного обладнання комбікормового цеха ( Роботи по ремонту пневматичного обладнання комбікормового цеха ), підсумкову відомість ресурсів, що є додатками до Договору.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Террамакс Україна" звернулось до товариства з обмеженою відповідальністю "Техкомплект-Дніпро" з претензією № 39 від 18.10.2024 р. щодо сплати неустойки та штрафу за договором № 14-2024 від 04.04.2024 р. в розмірі 348 922 грн. 44 коп.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Террамакс Україна" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техкомплект-Дніпро" з листом № 3 від 01.11.2024 р. де зазначено, що оскільки роботи за Договором не виконані та Замовнику не передані, пропонується Відповідачу прибути для здачі робіт за договором з перевіркою їх якості та обсягів на об'єкт: Комбікормовий завод, селище Нива Трудова, Криворізький район, Дніпропетровська область.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Корм Хаус" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техкомплект-Дніпро" з вимогою № 12/11/24 від 12.11.2024 р., за текстом якої - оскільки за договором підряду № 14-2024 від 04.04.2024 р. роботи невиконані, Замовник відмовляється від за договору підряду № 14-2024 від 04.04.2024 р. та вимагає повернення йому попередньої оплати в сумі вартості невиконаних робіт - 114 400 грн. 80 коп.
Вказані обставини і стали причиною виникнення даного спору.
За наслідками розгляду позову господарським судом прийнято оскаржуване рішення про часткове задоволення позовних вимог, стягнення з ТОВ “Технокомплект Дніпро» на користь ТОВ “Корм Хаус» вартість сплачених, не виконаних робіт 114 400 грн., неустойку ( п. 15.2 Договору ) 139 568 грн. 98 коп., штраф ( п. 15.3 Договору ) 22 880 грн. 16 коп..
Судове рішення мотивоване тим, що Відповідачем не виконано ремонтні роботи у строк, передбачений вимогами п. 3.1 Договору та в порушення вимог п. 4.3 Договору Відповідачем не направлено на адресу Позивача підписаний з свого боку Акт приймання - передачі виконаних робіт.
При цьому, місцевий господарський суд зазначив, що у справі не встановлено наявності умов, визначених п. 13.2 Договору, що дає підстави вважати роботи за Договором не виконаними Відповідачем. Разом з тим, Позивач обгрунтовано скористався приписами ст. 849 ЦК України щодо відмови від договору, викладену у вимозі від 12.11.2024 р. та направленої на адресу Відповідача 15.11.2024 р.. Відповідач повинен був повернути Позивачу сплачену суму передплати - 114 400 грн. 80 коп. у строк, визначений приписами ст. 530 ЦК України. Розрахунок неустойки за п. 15.2 Договору ( порушення строку виконання робіт ) відповідає умовам Договору. При цьому, господарський суд не погодився з розрахунком позовних вимог за п. 15.3 Договору, оскільки вважав, що у даному випадку має місце одне порушення за Договором - його невиконання Відповідачем, а тому штраф підлягає стягненню у сумі 22 880 грн. 16 коп..
Також, господарський суд не прийняв у якості належних доказів виконання робіт за Договором надані Відповідачем разом з відзивом - Підсумкову відомість ресурсів, Договірну ціну, Локальний кошторис на будівельні роботи, Акт приймання виконаних будівельних робіт, послввшись на те, що вони не підписані з боку сторін.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін, виходячи з наступного.
Зважаючи на те, що ТОВ “Технокомплект Дніпро» оскаржує рішення місцевого господарського суду виключно у частині задоволення позовних вимог ( стягнення суми передплати, неустойки, штрафу ), колегія суддів здійснює апеляційний перегляд судових рішень лише у межах зазначених позовних вимог.
Причиною спору зі справи стало питання про наявність або відсутність підстав для задоволення позовних вимог, пов'язаних зі стягненням вищезазначених сум передплати, неустойки ( п. 15.2 Договору ) та штрафу ( п. 15.3 Договору ).
За приписами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Тобто, припинення зобов'язання на вимогу однієї зі сторін можливе, якщо такі дії вчинені відповідно до вимог закону або передбачені умовами договору.
Положеннями ст. 615 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.
Відповідно до частин першої та третьої ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Отже, за змістом наведених норм розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом, розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Право сторони на одностороннє розірвання договору може бути передбачено законом або безпосередньо у договорі, а може залежати від вчинення/невчинення сторонами договору певних дій, так і без будь-яких додаткових умов ( безумовне право сторони на відмову від договору ).
Одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання. У випадках, коли права на односторонню відмову у сторони немає, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а в разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін. Подібні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 16.03.2021 у справі № 910/10233/20, від 01.04.2021 у справі № 910/5206/20, від 13.12.2021 у справі № 904/2780/19.
Разом з тим, припинення зобов'язання у зв'язку з односторонньою відмовою відповідно до пункту 1 частини 1 ст. 611 ЦК України передбачено як наслідок порушення зобов'язання лише в тому випадку, якщо це встановлено договором або законом. Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 01.02.2018 у справі № 910/11352/17.
Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини у сфері виконання підрядних робіт на підставі укладеного Договору підряду № 14-2024 від 04.04.2024 р. по ремонту пневматичного обладнання комбікормового цеха.
Замовник, відповідно до умов договору здійснив на користь Підрядника перерахування 114 400 грн. 80 коп. суми передоплати у розмірі 50% від загальної вартості робіт ( платіжна інструкція від 12.04.2024 р. № 119928 ), але Підрядник протягом 60 робочих днів з моменту отримання передплати роботи не виконав ( п. 3.1 Договору ).
У зв'язку із наведеним, Замовник звертався до Підрядника з листами в яких пропонував останьому прибути для здачі робіт за договором з перевіркою їх якості та обсягів, та сплати неустойку і штраф за договором.
Вподальшому, ТОВ "Корм Хаус" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техкомплект-Дніпро" з вимогою № 12/11/24 від 12.11.2024 р., за текстом якої - оскільки за договором підряду № 14-2024 від 04.04.2024 р. роботи невиконані, Замовник відмовляється від за договору підряду № 14-2024 від 04.04.2024 р. та вимагає повернення йому попередньої оплати в сумі вартості невиконаних робіт - 114 400 грн. 80 коп.
Глава 61 ЦК України у параграфах 2 - 4 регулює окремі різновиди договорів підряду. Тому загальні норми параграфа 1 глави 61 ЦК України можуть застосовуватись до окремих видів договорів підряду, передбачених цим Кодексом.
Юридичний аналіз зазначених правових положень дозволяє зробити висновок про те, що договір підряду є одним з цивільно-правових договорів, який має власне правове регулювання умов його укладення та визначає особливості захисту сторонами такого договору своїх прав та інтересів у процесі його виконання.
Відповідно до частин 1. 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися, зокрема на ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Права замовника під час виконання роботи підрядником передбачені ст. 849 ЦК України, відповідно до якої: замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника (частина перша статті); якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків (частина друга статті); якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника (частина третя статті); замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору (частина четверта статті).
Правовий аналіз частин 2 - 4 ст. 849 ЦК України дозволяє дійти висновку про те, що вони встановлюють три окремі (самостійні) підстави для відмови замовника від договору підряду та, відповідно, різні правові наслідки такої відмови.
Так, частинами 2, 3 вказаної статті передбачено право замовника на відмову від договору підряду лише за наявності конкретно визначених законодавством умов, при цьому наслідком такої відмови є виникнення саме у замовника права вимагати відшкодування збитків з підрядника.
Натомість частина 4 зазначеної статті встановлює безумовне право замовника відмовитися від договору (без будь-яких причин та умов), але з обов'язком саме замовника виплатити підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувати підряднику збитки, завдані розірванням договору.
Отже, в залежності від підстави розірвання договору підряду настають різні правові наслідки захисту сторонами такого договору своїх прав та інтересів у процесі його виконання.
Як вірно встановлено судом попередньої інстанції, Замовник ( Позивач ) обгрунтовано скористався приписами ст. 849 ЦК України щодо відмови від договору, викладену у вимозі від 12.11.2024 р. та направленої на адресу Відповідача 15.11.2024 р.
При цьому в силу положень частин 1, 3 ст. 615, частини 3 ст. 651 ЦК України допускається одностороння відмова від зобов'язання частково або у повному обсязі, що призводить до зміни зобов'язання і воно припиняється у відповідній частині, у даному випадку - в частині ремонту пневматичного обладнання комбікормового цеха.
Відтак, Позивач за позовом як Замовник скористався власним безумовним правом, передбаченим ст. 849 ЦК України, щодо розірвання Договору в односторонньому порядку в частині ремонту пневматичного обладнання комбікормового цеха, тому в цій частині звернувся до суду з позовною вимогою про повернення передоплати (авансу) по Договору як безпідставно набутого майна з підстав, передбачених положеннями ст. 1212 ЦК України.
Місцевим господарським судом встановлено, що Відповідачем не виконано ремонтні роботи у строк, передбачений п. 3.1 Договору. При цьомму, в порушення вимог п. 4.3 Договору Відповідачем не направлено на адресу Позивача підписаний з свого боку Акт приймання - передачі виконаних робіт. На час прийняття рішення у справі не встановлено наявності умов, визначених п. 13.2 Договору, що дає підстави вважати роботи за Договором не виконаними Відповідачем. Разом з тим, Замовником було сплачено Підряднику по Договору - 114 400 грн. авансу за ремонт пневматичного обладнання комбікормового цеху.
Положеннями частин 1, 3 ст. 1212 ЦК України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставне набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються також до вимог, зокрема, про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.
Таким чином, із змісту зазначеної норми вбачається, що підставою виникнення зобов'язання, визначеного даною нормою, є сукупність наступних умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав, або коли така підстава згодом відпала. До таких підстав відноситься також випадок, коли зобов'язання було припинено на вимогу однієї із сторін, якщо це допускається договором або законом.
Про можливість виникнення позадоговірного грошового зобов'язання на підставі ст. 1212 ЦК України зазначала також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 р. у справі № 910/10156/17.
З огляду на викладене та враховуючи, що положення ст. 849 ЦК України не визначають умов повернення виконаного Замовником по договору підряду, колегія суддів дійшла висновку, що відмова Замовника від договору підряду відповідно до положень вказаної статті, є підставою для задоволення вимоги про повернення невикористаної частини авансу (виконаного однією стороною у припиненому зобов'язанні) відповідно до вимог ст. 1212 вказаного Кодексу.
Аналогічних правових висновків щодо застосування положень ст. 849 ЦК України та можливість стягнення з Підрядника на користь Замовника коштів внесеної передоплати після припинення дії договору підряду дійшов Верховний Суд у постановах від 11.11.2018 р. у справі № 910/13332/17, від 14.06.2018 р. у справі № 912/2709/17, від 15.02.2019 р. у справі № 910/21154/17.
Щодо доводів Скаржника про порушення ТОВ “Корм Хаус» вимоги ч. 1 ст. 853 ЦК України та п. 13.3 договору щодо строків прийняття роботи, та направлення на електронну пошту 09.08.2024 р. Акту приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в за травень 2024 року за договором підряду № 14-2024 від 04.04.2024 р., колегія суддів зазначає наступне.
Як обумовлено п 13.2. Договору, приймання-передача всього обсягу Робіт за цим Договором підтверджується підписанням Сторонами Акту приймання-передачі виконаних робіт (форма № КБ-2в).
П. 13.3. Договору передбачено, що Замовник підписує надані Підрядником документи, що підтверджують виконання Робіт ( згідно з п. 13.1. п. 13.2. Договору ) протягом трьох робочих днів з дня їх отримання ( за умови відсутності претензій/зауважень Замовника до виконаних Робіт ) або обґрунтовує причини відмови. Якщо Замовник підписав документи, надані Підрядником, або не надав своїх заперечень у зазначений строк, то Роботи вважаються прийнятими Замовником без зауважень та заперечень.
При цьому, Позивач наголошує, що йдеться про проекти документів, які не підписані жодною зі сторін та не оформлені належним чином навіть з боку Відповідача. Разом з тим, за доводами Замовника ( не спростованими Підрядником ) вказані проекти документів є відмінними від узгоджених сторонами Кошторисних документів, погоджених та підписаних сторонами в якості додатків до спірного Договору. Так, в погодженій та підписаній сторонами Договірній ціні на будівництво: Роботи по ремонту пневматичного обладнання комбікормового цеха, що здійснюється в 2024 році ( Додаток до Договору ), значно відрізняються від заявлених Відповідачем в проекті, такі витрати, як заробітна плата та вартість матеріальних ресурсів. Зокрема, із погоджених та підписаних сторонами прямих витрат в 135,59846 тис. грн. (замість 123,24161 тис. грн. в проекті (непідписаному) Договірної ціни) вартість матеріальних ресурсів складає 97,93727 тис. грн., тоді як в проекті Договірної ціни вартість матеріальних ресурсів складає вже 60,60900 тис. грн., тобто витрати на матеріальні ресурси Підрядником в проекті зменшені. Натомість, витрати на заробітну плату згідно погодженої Договірної ціни (додаток до договору) мали складати 37,66119 тис. грн., але, згідно проекту Договірної ціни складають вже 62,63261 тис. грн. Таким чином, має місце односторонній, непогоджений Замовником перерозподіл Відповідачем витрат за кошторисом в сторону необґрунтованого збільшення витрат на заробітну плату ( з 37,7 тис. грн. до 62,6 тис. грн ) за рахунок зменшення витрат на матеріальні ресурси (з 97,9 тис. грн. до 60,60900 тис. грн ).
Також, Позивач зазначає, що в погодженій сторонами Підсумковій відомості ресурсів закладено вартість матеріалів, які використовуються за договором, в сумі 97 937,27 грн., тоді як в наданій Відповідачем в проект Підсумковій відомості ресурсів - вже 60 609,00 грн., що вказує на зменшення витрат на матеріали при незмінній загальній сумі договору. При цьому, як обумовлено п. 4.1. Договору, загальна вартість робіт складає 228 801,60 грн. в тому числі ПДВ-20 % 38 133,60 грн. Вартість Робіт є твердою та збільшеннюзменшенню не підлягає. У вартість Робіт включено усі витрати Підрядника по закупівлі пневматичного обладнання, а також витрати, пов'язані з виконанням робіт. Отже, Відповідач не виконав вимоги Договору та не передав Позивачу у встановленому порядку результати виконаних робіт.
У даному випадку, зважаючи на встановлені судом обставини, що роботу не було виконано Підрядником належним чином і в погоджений строк, тобто мотиви щодо не підписання Замовником актів приймання виконаних робіт було обумовлено як договором, так і законом, тому доводи Скаржника що вказаний акт, є доказом виконаних робіт, ґрунтуються на неправильній правовій оцінці спірних правовідносин та неврахуванні положень ст. 853 ЦК України.
При цьому, апеляційний суд враховує те, що законом передбачено можливість складання акту та підписання його Підрядником в односторонньому порядку, що спрямовано на захист інтересів Підрядника, якщо Замовник безпідставно ухиляться від належного прийняття виконаної роботи. У справі, що розглядається, обставин безпідставного ухилення Замовника від належного прийняття виконаної роботи судами не встановлено, а навпаки встановлено порушення Підрядником умов договору підряду.
Положеннями частини 1 - 3 ст. 857 ЦК України встановлено, що робота, виконана Підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.
Відповідно до пункту 4 частини 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення штрафних санкцій передбачених умовами договору.
Зокрема, Підрядник несе відповідальність перед Замовником за порушення таких зобов'язань за договором і у таких розмірах: за порушення строку виконання робіт та/або невиконання щотижневого об'єму робіт, передбачених п. 3.1 Договору, Підрядник зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі 0,5 відсотків від вартості несвоєчасно виконаних робіт та/або не в повному обсязі виконаного щотижневого об'єму робіт за кожний день порушення по день фактичного завершення робіт включно ( що підтверджується підписанням сторонами відповідного акту згідно умов договору ) ( п. 15.2 Договору ). У випадку якщо будь-яке порушення договору триває більш ніж 10 календарних днів Підрядник зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 10% від ціни договору за кожний факт порушення ( п. 15.3 Договору ).
Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).
Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.
Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.
За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.
10. Судові витрати.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОКОМПЛЕКТ ДНІПРО" - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2025 р. у справі №904/5023/24 - залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 25.05.2026 р.
Головуючий суддя І.М. Кощеєв
Суддя М.О. Дармін
Суддя О.В. Чус