ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
про відмову у відкритті апеляційного провадження
"25" травня 2026 р. Справа № 903/968/25
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Мельник О.В.
судді Петухов М.Г.
судді Гудак А.В.
перевіривши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіатранс" на рішення Господарського суду Волинської області від 18.02.2026
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард Транс"
до 1) фізичної особи-підприємця Філюка Івана Антоновича
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіатранс"
про визнання недійсним правочину, скасування державної реєстрації транспортних засобів з поновленням записів про право власності на транспортні засоби
Рішенням Господарського суду Волинської області від 18.02.2026 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард Транс". Визнано недійсним правочин, який оформлений актом приймання-передачі майна до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фіатранс» від 20.08.2024, скасовано державну реєстрацію (перереєстрацію) щодо 14 транспортних засобів з поновленням записів про право власності на вказані транспортні засоби за ОСОБА_1 .
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, 18.03.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю "Фіатранс" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.04.2026 апеляційну скаргу відповідача-2 залишено без руху. Зобов'язано скаржника Товариство з обмеженою відповідальністю "Фіатранс" усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 (десяти) днів із дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, зокрема: надати докази сплати судового збору.
Довідкою про доставку електронного листа підтверджено доставку відповідачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Фіатранс" ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху до його електронного кабінету 03.04.2026 о 12:36 год.
Оскільки скаржником у визначений судом строк та на день постановлення даної ухвали не усунені недоліки апеляційної скарги, а саме - не надано доказів сплати судового збору, колегія суддів ухвалою від 27.04.2026 повернула апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіатранс" на рішення Господарського суду Волинської області від 18.02.2026 у справі №903/968/25 скаржнику.
28.04.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю "Фіатранс" повторно звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Волинської області від 18.02.2026 у цій справі.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.05.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіатранс" на рішення Господарського суду Волинської області від 18.02.2026 залишено без руху та надано 10-денний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення встановлених при поданні апеляційної скарги недоліків, а саме: подати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин його пропуску.
18.05.2026 до апеляційного суду через підсистему ЄСІКС "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіатранс" надійшла заява про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування клопотання апелянт зазначає, що судовий збір був сплачений у межах строку, визначеного судом, однак із технічних причин, а саме у зв'язку із нестабільним електропостачанням та як наслідок цього виходом із ладу комп'ютерної техніки, нестабільного інтернет з'єднання квитанція про сплату судового збору вчасно не була направлена до апеляційного суду.
21.05.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард Транс» до апеляційного суду надійшли заперечення на заяву про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження, зазначаючи що у своїй заяві відповідач не вказав, які саме об'єктивні поважні (непереборні) причини унеможливили його звернення до суду у встановлений процесуальним законодавством строк. Також вказав, що апелянтом не наведено змістовних і вагомих доводів щодо вчинення ним всіх необхідних і можливих дій, які вказують на бажання реалізувати свої процесуальні права з метою їх захисту в судовому порядку; не доведено, що в цій справі можливість вчасного подання ним заяви не мала суб'єктивного характеру, тобто не залежала від його волевиявлення. У зв'язку з чим просить відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіатранс" про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження Рішення Господарського суду Волинської області від 18.02.2026 у справі №903/968/25.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, а також подану заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт вісім частини першої цієї статті).
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частинами 1,2 статті 256 ГПК України визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно з ч.1 ст.119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд може поновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Сам по собі факт подання стороною клопотання про поновлення строку не зобов'язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки вказане клопотання з огляду на приписи процесуального закону повинно містити обґрунтування поважності пропуску такого строку, а за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються до господарського суду на загальних підставах.
Отже, поновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яким останній користується, виходячи із поважності причин пропуску строку учасником справи, і лише сам факт звернення з відповідним клопотанням про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов'язком суду поновити цей строк.
Враховуючи наведені апелянтом обставини та подані матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Волинської області від 18.02.2026 у справі №903/968/25.
Подана апелянтом заява про поновлення строку на апеляційне оскарження містить посилання на нестабільне електропостачання, вихід з ладу комп'ютерної техніки та нестабільне інтернет-з'єднання, що, на думку заявника, унеможливило своєчасне направлення до суду квитанції про сплату судового збору.
Разом з тим колегія суддів зазначає, що апелянтом не надано належних та допустимих доказів на підтвердження зазначених обставин, зокрема доказів виходу з ладу техніки, відсутності доступу до мережі Інтернет, неможливості користування підсистемою «Електронний суд» чи інших об'єктивних перешкод, які б унеможливлювали своєчасне звернення до суду або подання відповідних документів у визначений процесуальним законом строку.
При цьому з матеріалів справи вбачається, що сплата судового збору була здійснена 11.04.2026 апелянтом із використанням електронного кабінету в системі «Електронний суд», що свідчить про наявність у апелянта технічної можливості користування електронними сервісами принаймні у період вчинення відповідної процесуальної дії.
Разом з тим саме по собі здійснення оплати судового збору без подання до суду доказів такої оплати не свідчить про усунення недоліків апеляційної скарги у розумінні вимог ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.04.2026 про залишення апеляційної скарги без руху.
Крім того, апелянтом не обґрунтовано, з яких причин ним не було вчинено жодних дій щодо усунення недоліків апеляційної скарги ані упродовж усього десятиденного строку, наданого ухвалою суду про залишення апеляційної скарги без руху, ані до моменту постановлення ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.04.2026 про повернення апеляційної скарги. Скаржником не наведено обставин та не подано доказів, які б свідчили про існування технічних збоїв чи інших перешкод упродовж усього зазначеного періоду, що об'єктивно унеможливлювали б подання до суду доказів сплати судового збору або вчинення інших дій, спрямованих на усунення недоліків апеляційної скарги.
При цьому колегія суддів враховує, що після отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху апелянт не звертався до суду із заявами про продовження строку на усунення недоліків, повідомленнями про неможливість своєчасного подання документів чи будь-якими іншими процесуальними зверненнями, які б свідчили про намагання належним чином реалізувати право на апеляційне оскарження.
Саме по собі посилання на технічні труднощі без належного документального підтвердження не може бути визнане поважною причиною пропуску процесуального строку.
Крім того, апелянтом не доведено вчинення усіх залежних від нього дій, спрямованих на належну реалізацію права на апеляційне оскарження, а також не обґрунтовано неможливість подання відповідних документів іншими доступними способами.
Таким чином, наведені заявником обставини не свідчать про наявність об'єктивних, непереборних та підтверджених належними доказами причин пропуску строку на апеляційне оскарження, а тому підстави для його поновлення відсутні.
Колегія суддів також враховує, що ухвала Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.04.2026 про повернення апеляційної скарги апелянтом не оскаржувалась, хоча право на її оскарження прямо передбачене процесуальним законом.
Водночас наведені у заяві про поновлення строку доводи фактично зводяться до незгоди апелянта із висновками суду, викладеними в ухвалі від 27.04.2026, зокрема щодо невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та неусунення її недоліків у встановлений судом строк.
Натомість, не скориставшись процесуальним правом на оскарження ухвали про повернення апеляційної скарги, апелянт повторно звернувся до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою після спливу строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи необхідність поновлення такого строку посиланням на нібито усунення недоліків первісно поданої апеляційної скарги у межах строку, встановленого судом.
Однак перевірка законності та обґрунтованості ухвали про повернення апеляційної скарги могла бути здійснена виключно у передбаченому процесуальним законом порядку шляхом її оскарження.
Апелянт, будучи належним чином обізнаним про постановлення ухвали від 27.04.2026, не скористався наданим йому процесуальним правом на її оскарження, а натомість обрав шлях повторного подання апеляційної скарги із одночасним заявленням клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
За таких обставин колегія суддів вважає, що повторне звернення з апеляційною скаргою не може розцінюватися як належний спосіб перегляду ухвали про повернення апеляційної скарги чи спосіб усунення наслідків її постановлення, а наведені апелянтом обставини не свідчать про наявність об'єктивних та непереборних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Закон встановлює рівні можливості для сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.
Інститут строків в господарському процесі сприяє досягненню юридичної визначеності, а також стимулює учасників господарського процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ГПК України певних процесуальних дій (подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 910/186/21).
Згідно з ч.4 ст.11 ГПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини гарантії, закріплені в статті 6 Конвенції, є застосовними до провадження у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Водночас Європейський суд з прав людини підкреслює, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням.
Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. Необґрунтоване поновлення строку на апеляційне оскарження порушує права іншої сторони, його сподівання на забезпечення належного здійснення правосуддя.
Як зазначено вище, ст.119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Відтак, вказаною статтею не передбачено конкретного переліку обставин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.
Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити, чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з урахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.
Поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.
Відтак, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні ст. 86 ГПК України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При цьому колегія суддів зазначає, що відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку, які в даному випадку не вбачаються за відсутності обставин, які об'єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання апеляційної скарги протягом законодавчо встановленого терміну.
Відповідно до ч.3, 4 ст.260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
Згідно з п.4 ч.1 ст.261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про неповажність пропуску апелянтом строку на апеляційне оскарження та вважає за необхідне відмовити Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіатранс" у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Волинської області від 18.02.2026 у справі №903/968/25.
Керуючись ст.260, 234, 235, 261 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд
1. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіатранс" на Господарського суду Волинської області від 18.02.2026 у справі №903/968/25.
2. Апеляційну скаргу разом з доданими до неї документами повернути скаржнику.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та у строк відповідно до ст. 287-291 ГПК України
Головуючий суддя Мельник О.В.
Суддя Петухов М.Г.
Суддя Гудак А.В.