вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"25" травня 2026 р. Справа № 910/1396/26
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Горбасенка П.В.
суддів: Сковородіної О.М.
Колесника Р.М.
розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Сек'юріті»
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.03.2026 у справі № 910/1396/26 (суддя Підченко Ю.О.)
за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Сек'юріті»
про стягнення 2 187 272, 40 грн
Державне підприємство Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» (далі - позивач / ДП «Агенція оборонних закупівель») звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Сек'юріті» (далі - відповідач / ТОВ «Альфа Сек'юріті») про стягнення 2 187 272, 40 грн, з яких: 1 877 648, 40 грн пені та 309 624, 00 грн штрафу.
В обґрунтування позовних вимог ДП «Агенція оборонних закупівель» посилається на обставини неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за державним контрактом (договором) про закупівлю № 266/06-24-РМ від 18.06.2024 (далі - спірний договір) в частині поставки товару у визначені спірним договором строки.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 17.02.2026 прийняв позовну заяву ДП «Агенція оборонних закупівель» до розгляду та відкрив провадження у справі № 910/1396/26, призначив підготовче засідання та встановив сторонам строки для вчинення процесуальних дій, таких як подання до суду відзиву, відповіді на відзив, заперечень, заяв і клопотань.
04.03.2026 з використанням підсистеми «Електронний суд» до Господарського суду міста Києва ТОВ «Альфа Сек'юріті» (далі - заявник) подано зустрічну позовну заяву з вимогами до ДП «Агенція оборонних закупівель», згідно змісту якої заявник просить:
- визнати відсутність порушення ТОВ «Альфа Сек'юріті» строків виконання зобов'язання з поставки товару за спірним договором;
- визнати, що ТОВ «Альфа Сек'юріті» належним чином виконало свої зобов'язання за спірним договором.
Вимоги означеної зустрічної позовної заяви ґрунтуються на тому, що, як випливає з наданих заявником актів приймання-передачі товару, видаткових накладних, ТОВ «Альфа Сек'юріті» належним чином виконало свої зобов'язання за державним контрактом (договором) про закупівлю № 266/06-24-РМ від 18.06.2024, здійснивши поставку товару на адресу позивача, тоді як, за доводами відповідача, ДП «Агенція оборонних закупівель» на момент прийняття товару не заявляло жодних претензій щодо строків поставки, не відмовлялося від прийняття товару та не вимагало усунення будь-яких порушень, що свідчить про формальний характер заявлених ним вимог.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 10.03.2026 у справі № 910/1396/26 залишив без руху зустрічну позовну заяву ТОВ «Альфа Сек'юріті» та надав десятиденний строк для усунення недоліків з дня вручення вказаної ухвали.
Суд першої інстанції в зазначеній вище ухвалі дійшов висновку, що зустрічна позовна заява подана з порушенням вимог ст. 164 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки відповідач не додав до неї доказів сплати судового збору в визначеному законодавством розмірі.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 24.03.2026 у справі № 910/1396/26 повернув зустрічну позовну заяву із доданими до неї документами ТОВ «Альфа Сек'юріті».
Місцевий господарський суд свою ухвалу мотивував тим, що:
- з огляду на отримання відповідачем ухвали про залишення зустрічної позовної заяви без руху 10.03.2026 (у електронному кабінеті), - строк на усунення недоліків становить по 20.03.2026;
- станом на 24.03.2026 відповідач недоліки зустрічної позовної заяви, визначені судом в ухвалі від 10.03.2026, не усунув.
Відтак, посилаючись на ч. 4 ст. 174 ГПК України, приписами якої унормовано, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою, Господарський суд міста Києва дійшов висновку про повернення поданої зустрічної позовної заяви відповідачу.
Не погодившись з прийнятою ухвалою суду, ТОВ «Альфа Сек'юріті» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.03.2026 у справі № 910/1396/26 та направити справу до Господарського суду міста Києва для вирішення питання про відкриття провадження за зустрічною позовною заявою ТОВ «Альфа Сек'юріті» до ДП «Агенція оборонних закупівель» про визнання належним виконання зобов'язань за спірним договором.
В обґрунтування доводів та вимог апеляційної скарги ТОВ «Альфа Сек'юріті» (далі - скаржник) посилається на те, що:
- на момент постановлення ухвали Господарського суду міста Києва про повернення зустрічної позовної заяви скаржник усунув недоліки, які стали підставою для залишення зустрічного позову без руху;
- разом із заявою про усунення недоліків зустрічної позовної заяви заявником подано клопотання про поновлення пропущеного строку та докази сплати судового збору, а саме квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки № ПН1137 від 24.03.2026;
- клопотання про поновлення пропущеного строку обумовлене пропуском строку сплати судового збору за зустрічною позовною заявою з огляду на фінансовий стан ТОВ «Альфа Сек'юріті», що не було враховано Господарським судом міста Києва під час постановлення ухвали про повернення зустрічного позову від 24.03.2026;
- повернення зустрічної позовної заяви виключно з формальних підстав, за умови фактичного виконання вимог суду, є проявом «надмірного формалізму», адже основна мета залишення позовної заяви без руху - забезпечення надходження коштів до державного бюджету, що було забезпечено відповідачем.
Отже, в розрізі наведеного вище скаржник наголосив, що такі обставини перешкоджають доступу до правосуддя та суперечать завданням господарського судочинства, визначеним ст. 2 ГПК України.
Окремо ТОВ «Альфа Сек'юріті» зазначило про обставини взаємопов'язаності первісного позову із зустрічним, позаяк вимоги первісного позову та вимоги зустрічного позову стосуються реалізації зобов'язань за одним договором - державним контрактом (договором) про закупівлю № 266/06-24-РМ від 18.06.2024, а тому, за твердженнями скаржника, спільний розгляд первісного та зустрічного позовів є необхідним для встановлення дійсних обставин означеної справи, оскільки рішення за зустрічним позовом безпосередньо впливає на результат розгляду первісних вимог.
З огляду всього викладеного ТОВ «Альфа Сек'юріті» зауважило, що при вирішенні питання про повернення зустрічного позову судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, не дотримано вимог процесуального закону, що призвело до постановлення помилкової ухвали, у зв'язку з чим наявні ґрунтовні підстави для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 24.03.2026 у справі № 910/1396/26 з подальшим направленням такої справи до місцевого господарського суду для продовження розгляду на стадію вирішення питання щодо можливого прийняття зустрічної позовної заяви до розгляду.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.04.2026 апеляційну скаргу ТОВ «Альфа Сек'юріті» передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Горбасенка П.В., суддів Сковородіної О.М., Колесника Р.М.
Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 08.04.2026 залишив без руху апеляційну скаргу ТОВ «Альфа Сек'юріті» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.03.2026 у справі № 910/1396/26 та запропонував скаржникові усунути допущені останнім при поданні апеляційної скарги недоліки протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали.
20.04.2026 через підсистему «Електронний суд», на виконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, від ТОВ «Альфа Сек'юріті» надійшла заява про усунення недоліків.
Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 27.04.2026 відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Альфа Сек'юріті» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.03.2026 у справі № 910/1396/26, постановив здійснювати розгляд апеляційної скарги без повідомлення учасників справи, витребував з Господарського суду міста Києва матеріали цієї справи та встановив ДП «Агенція оборонних закупівель» строк для подання до суду у письмовій формі відзиву на апеляційну скаргу.
12.05.2026, в межах встановленого Північним апеляційним господарським судом строку, через підсистему «Електронний суд» від ДП «Агенція оборонних закупівель» надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому останнє просить залишити без задоволення апеляційну скаргу ТОВ «Альфа Сек'юріті» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.03.2026 у справі № 910/1396/26, а вказану ухвалу залишити без змін.
Так, мотивуючи свою позицію, ДП «Агенція оборонних закупівель» зауважує про те, що станом на момент постановлення ухвали про повернення зустрічної позовної заяви недоліки позовної заяви у встановлений строк усунуті не були, що згідно із ч. 4 ст. 174 ГПК України є підставою для повернення відповідної позовної заяви.
В розрізі наведеного позивач посилається на долучені до відзиву на апеляційну скаргу картки руху документів, згідно яких випливає, що:
- датою доставки до електронного суду файлу з текстом документа - ухвали Господарського суду міста Києва від 24.03.2026 у справі № 910/1396/26 про повернення зустрічної позовної заяви є 24.03.2026 о 16:05;
- датою доставки до електронного суду файлу з текстом документа - заяви ТОВ «Альфа Сек'юріті» про усунення недоліків зустрічної позовної заяви є 24.03.2026 о 18:45.
Відтак ДП «Агенція оборонних закупівель» стверджує, що заява про усунення недоліків зустрічної позовної заяви та клопотання про поновлення строку були подані скаржником вже після постановлення та доставки до електронного кабінету ухвали Господарського суду міста Києва про повернення зустрічної позовної заяви, що, на думку позивача, додатково підтверджує правомірність висновків суду першої інстанції.
Стосовно клопотання відповідача про поновлення пропущеного строку для усунення недоліків зустрічної позовної заяви у справі № 910/1396/26 позивач зазначає, що єдиною причиною пропуску процесуального строку, наведеною скаржником у заяві, є твердження про те, що «вказані в ухвалі недоліки не були усунуті у встановлений строк у зв'язку з фінансовою неможливістю ТОВ «Альфа Сек'юріті» сплатити судовий збір за зустрічний позов», тоді як вказані твердження не підтверджені жодним належним та допустимим доказом, а отже, не свідчать про існування об'єктивних і непереборних обставин, які б унеможливлювали своєчасне виконання вимог ухвали суду.
Додатково ДП «Агенція оборонних закупівель» у своєму відзиві на апеляційну скаргу наголошує на тому, що наведені відповідачем доводи стосовно взаємопов'язаності первісного та зустрічного позовів не мають правового значення для вирішення питання щодо законності ухвали про повернення зустрічної позовної заяви, позаяк підставою для повернення зустрічного позову були виключно обставини неусунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, а не оцінка взаємопов'язаності позовних вимог чи їх обґрунтованості.
Означене, за твердженнями позивача, свідчить про те, що посилання скаржника на доцільність спільного розгляду позовів не спростовують факту порушення ним вимог процесуального закону щодо порядку подання зустрічної позовної заяви.
Відтак в розрізі викладеного ДП «Агенція оборонних закупівель» зазначає, що повернення зустрічної позовної заяви місцевим господарським судом стало наслідком виключно процесуальної поведінки самого ТОВ «Альфа Сек'юріті» та недотримання ним вимог процесуального закону, що свідчить про відсутність підстав для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 24.03.2026 у справі № 910/1396/26 та, відповідно, про наявність підстав для залишення апеляційної скарги на таку ухвалу без задоволення.
14.05.2026 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/1396/26.
Дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, судова колегія зазначає таке.
Предметом апеляційного перегляду є ухвала місцевого господарського суду про повернення зустрічної позовної заяви ТОВ «Альфа Сек'юріті» на підставі ч. 4 ст. 174 ГПК України.
Реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, в цьому випадку - норм ГПК України.
Згідно із ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Частиною 1 ст. 46 ГПК України передбачено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.
Приписами п. 3 ч. 2 ст. 46 ГПК України визначено, що, крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Водночас порядок пред'явлення зустрічного позову врегульовано положеннями ст. 180 ГПК України.
Так, згідно з вимогами ч. 1-5 ст. 180 ГПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.
До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 8 ст. 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 17.02.2026 встановив сторонам строки для подання процесуальних документів у справі № 910/1396/26, зокрема, п'ятнадцятиденний строк на подання відзиву на позов.
У межах вказаного строку скаржник подав до суду першої інстанції зустрічну позовну заяву, яка, однак, була залишена без руху.
Поряд з тим, як випливає із матеріалів цієї справи, заяву про усунення недоліків зустрічної позовної заяви ТОВ «Альфа Сек'юріті» подало 24.03.2026, тобто з пропуском встановленого строку на її подання.
До того ж як з матеріалів відзиву на апеляційну скаргу, так і з відомостей автоматизованої системи «Діловодство спеціалізованого суду» випливає, що отриманню судом першої інстанції (та іншою стороною у справі) зави про усунення недоліків зустрічної позовної заяви передувало створення та підписання проекту ухвали Господарського суду міста Києва про повернення зустрічної позовної заяви ТОВ «Альфа Сек'юріті».
Апеляційний суд наголошує, що з метою виконання процесуального обов'язку щодо дотримання процесуальних строків учасники справи мають вчиняти усі можливі та залежні від них дії, в тому числі забезпечувати своєчасну підготовку та подання процесуальних документів.
Подання заяви про усунення недоліків є суб'єктивною дією скаржника, яка залежить від його волевиявлення, тоді як згідно із ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ч. 1, 2 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Північний апеляційний господарський суд зазначає, що в ч. 2 ст. 174 ГПК України імперативно закріплений процесуальний строк на усунення недоліків заяви (скарги), що становить десять днів з дня вручення ухвали про залишення заяви (скарги) без руху.
Зазначений строк є строком, встановленим законом, та не може бути продовжений судом відповідно до ч. 2 ст. 119 ГПК України, оскільки його максимальна (гранична) межа визначена ГПК України. Втім суд може поновити цей строк за заявою учасника, якщо визнає причини його пропуску поважними. Строк, встановлений законом, не може бути поновлений судом з власної ініціативи.
Подібні висновки Верховного Суду викладені, зокрема, у постановах від 07.04.2025 у справі № 910/7746/20, від 08.02.2023 у справі № 908/2087/21, від 05.10.2023 у справі № 907/20/23, від 29.02.2024 у справі № 914/2450/22 (914/2413/23), від 21.10.2024 у справі № 923/1188/21.
З урахуванням викладеного вище, оскільки строк на усунення недоліків зустрічної позовної заяви встановлений законом, його максимальна (гранична) межа становить десять днів, що відповідає строку, встановленому ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2026 у справі № 910/1396/26:
- він не може бути продовжений судом відповідно до ч. 2 ст. 119 ГПК України;
- він не може бути поновлений судом за відсутності відповідної заяви учасника справи, який пропустив його (тобто з власної ініціативи суду).
Статтею 42 ГПК України передбачено права та обов'язки учасників справи, зокрема, учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Отже, особа, яка добросовісно користується наданими законом процесуальними правами, зобов'язана слідкувати за дотриманням процесуальних норм, що передбачені ГПК України.
У зв'язку з наведеним, залишення позовної заяви без руху з підстав, передбачених законом, та повернення такої заяви у зв'язку з невиконанням особою процесуальних норм, не є порушенням права на справедливий судовий захист.
Встановлення державою обов'язку щодо сплати судового збору за подання позовної заяви у встановленому законом порядку та розмірі, є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі ст. 129 Конституції України, якою визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, та не є порушенням гарантованого п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «права на суд».
Доступ до правосуддя, в контексті п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини, не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню та обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема, й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений ГПК України.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 26.03.2024 у справі № 904/656/21 (185/4936/21).
Відповідно до ст. 118, ч. 4 ст. 174 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із позовною заявою.
Приписами ч. 6 ст. 174 ГПК України унормовано, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Відтак, враховуючи те, що ТОВ «Альфа Сек'юріті» ані до 20.03.2026, ані на момент постановлення судом першої інстанції ухвали про повернення поданої зустрічної позовної заяви відповідачу, не усунуло допущені останнім при поданні зустрічної позовної заяви недоліки, як і не подало клопотання про поновлення пропущеного ним відповідного процесуального строку із наведенням обґрунтування причин пропуску такого строку та наданням на їх підтвердження доказів, судова колегія вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про повернення зустрічної позовної заяви скаржнику.
Також в контексті наведеного апеляційний суд вважає за необхідне зауважити, що:
- оскаржувана ухвала постановлена судом першої інстанції 24.03.2026 - в межах строку, встановленого ч. 6 ст. 174 ГПК України для вирішення відповідного питання;
- скаржник не довів, що на момент винесення зазначеної ухвали місцевий господарський суд (з урахуванням наявних у матеріалах справи доказів і відомостей) мав достатні підстави для прийняття зустрічного позову ТОВ «Альфа Сек'юріті» до спільного розгляду з первісним позовом ДП «Агенція оборонних закупівель»;
- відповідач не позбавлений права на: 1) пред'явлення позову в окремому позовному провадженні; 2) звернення із зустрічним позовом у цьому провадженні, навівши обґрунтовані підстави для поновлення відповідного строку та подавши належні й допустимі докази поважності причин його пропуску (за наявності).
Таким чином суд апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, дійшов висновку, що місцевий господарський суд діяв у відповідності до вимог процесуального законодавства.
Отже, доводи апеляційної скарги не підтвердилися.
Згідно із ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Європейської конвенції з прав людини (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, - його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України»).
При оцінці доказів суд керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Тобто аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Федорченко та Лозенко проти України»).
Під час ухвалення цієї постанови судом апеляційної інстанції були надані вичерпні відповіді на доводи скаржника, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Щодо інших аргументів учасників справи колегія суддів зазначає, що останні були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк вони висновків суду не спростовують та, з урахуванням всіх обставин цієї справи, встановлених судом, не впливають на правильність висновку суду першої інстанції про повернення зустрічної позовної заяви.
Зважаючи на наведене та враховуючи те, що доводи відповідача про порушення Господарським судом міста Києва норм права при прийнятті оскаржуваної ухвали від 24.03.2026 про повернення зустрічної позовної заяви у цій справі не знайшли свого підтвердження, колегія суддів дійшла висновку, що зазначений судовий акт відповідає вимогам закону, а отже, підстави для його скасування відсутні.
Приписами ст. 236 ГПК України унормовано, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Положеннями ст. 275 ГПК України передбачено право суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
За приписами ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
В розрізі наведених норм судова колегія зазначає, що скаржником не доведено, а апеляційним судом не встановлено підстав для скасування ухвали суду першої інстанції про повернення зустрічної позовної заяви у справі № 910/1396/26, відтак оскаржувану ухвалу належить залишити без змін.
У зв'язку із залишенням без змін ухвали місцевого господарського суду, згідно із загальними правилами ст. 129 ГПК України, судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються судом на скаржника.
Керуючись ст. 129, 236, 255, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Залишити без задоволення апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Сек'юріті» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.03.2026 у справі № 910/1396/26.
2. Залишити без змін ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.03.2026 у справі № 910/1396/26.
3. Покласти витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги на скаржника.
4. Повернути матеріали справи до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 25.05.2026.
Головуючий суддя П.В. Горбасенко
Судді О.М. Сковородіна
Р.М. Колесник