вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"29" квітня 2026 р. Справа№ 910/6955/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів: Шапрана В.В.
Буравльова С.І.
секретар судового засідання - Король Д.А.
учасники справи:
від позивача : не з'явився;
від відповідача 1: Гаврилюк М.Д.
від відповідача 2: не з'явився;
від відповідача 3: не з'явився;
від відповідача 4: не з'явився;
від третьої особи: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.03.2026 (Повний текст ухвали складено 11.03.2026)
у справі № 910/6955/25 (суддя Бойко Р.В.)
за позовом ОСОБА_2
до 1. ОСОБА_1
2. ОСОБА_3 , законними представниками якого є ОСОБА_4 та ОСОБА_5
3. ОСОБА_6 , законними представниками якого є ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ,
4. ОСОБА_9 в особі ОСОБА_10 та ОСОБА_11
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Служби у справах дітей та сім'ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації
про визнання недійсним договору дарування
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2026 по справі № 910/6955/25 застосовано до ОСОБА_1 заходи процесуального примусу у виді штрафу. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід Державного бюджету України штраф у розмірі 6 656 грн 00 коп.
23.03.2026 ОСОБА_1 (через систему «Електронний суд») звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.03.2026 по справі № 910/6955/25.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції при розгляді питання про застосування до відповідача-1 заходу процесуального примусу у виді штрафу дійшов висновків, які не відповідають обставинам справи, допустив порушення норм процесуального права, а отже, вищевказана ухвала господарського суду першої інстанції підлягає скасуванню.
Як зазначає скаржник, неявка відповідача-1 до суду з поважних причин не може розцінюватись як ухилення від виконання процесуального обов'язку.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2026 апеляційну скаргу у справі №910/6955/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: Андрієнко В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Шапран В.В., Буравльов С.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.03.2026 по справі № 910/6955/25, розгляд справи призначено на 29.04.2026.
Представник скаржника в судовому засіданні підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, пояснення представника, дослідивши наявні матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, У червні 2025 року ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до ОСОБА_12 , в якому просить суд визнати недійсним Договір дарування корпоративних прав Приватного підприємства "Вадім" від 22.06.2023, згідно якого ОСОБА_1 подарував ОСОБА_12 частку корпоративних прав: право власності на належні ОСОБА_1 50% статутного капіталу Приватного підприємства "Вадім".
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 вказує, що ним у липні 2024 року було ініційовано господарський спір щодо розірвання укладеного із ОСОБА_1 Договору купівлі-продажу корпоративних прав Приватного підприємства "Вадім" від 12.07.2021 у зв'язку з невиконанням ОСОБА_1 , як покупцем, зобов'язання з оплати придбаної частини, за наслідками розгляду якого рішенням Господарського суду міста Києва від 04.11.2024 (набрало законної сили 26.12.2024) у справі №910/8690/24 позов ОСОБА_2 задоволено, а Договір купівлі-продажу корпоративних прав Приватного підприємства "Вадім" від 12.07.2021 - розірвано.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2025 у справі №910/6955/25 відкрито провадження у справі №910/6955/25 вирішено здійснювати її розгляд в порядку загального позовного провадження; встановлено учасникам строк справи на подання заяв по суті спору; підготовче засідання призначено на 22.07.2025.
В подальшому підготовчі та судові засідання у справі №910/6955/25 неодноразово відкладались, зокрема з тих підстав, що ОСОБА_1 проігнорував ухвали суду від 31.10.2025, від 02.12.2025, від 19.12.2025, якими безпосередньо його явка в судове засідання визнана обов'язковою та тричі в поспіль не з'явився в судові засідання.
Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2026, зокрема вчетверте визнано явку ОСОБА_1 в наступне засідання обов'язковою та призначено судове засідання на 12.02.2026.
20.01.2026 через систему "Електронний суд" від представника ОСОБА_1 - адвоката Гаврилюка Михайла Дмитровича надійшла заява про відвід судді Бойка Р.В. від розгляду справи №910/6955/25. Вказана заява була мотивована прийнятими судом 04.06.2025 та 24.06.2025 процесуальними рішеннями, які на думку адвоката Гаврилюка Михайла Дмитровича, є незаконними, оскільки адвокат вважає, що суд мав залишити позов без розгляду у зв'язку з тим, що останній поданою без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172, 173 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк. Крім того, адвокат Гаврилюк М.Д. вважає, що про упередженість судді свідчить визнання обов'язковою явки ОСОБА_1 у судове засідання, зокрема ухвалами суду від 31.10.2025, від 02.12.2025 та від 19.12.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2026 заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Гаврилюка Михайла Дмитровича про відвід судді Бойка Р.В. від розгляду справи №910/6955/25 залишено без розгляду з підстав пропуску встановленого законом строку для її подання.
26.01.2026 засобами поштового зв'язку від представника ОСОБА_1 - адвоката Гаврилюка Михайла Дмитровича надійшла заява про відвід судді Бойка Р.В. від розгляду справи №910/6955/25. Вказана заява була мотивована тим, що попередня заява була мотивна тим, що заявником 16.01.2026 було виявлено накопичувальну критичну сукупності незаконних дій судді, останньою краплею з яких, яка переповнила чашу і явилась маніфестом свавілля та правового нігілізму судді, ілюстрацією умисного ігнорування ним процесуального закону та проявом упередженості та необ'єктивності, стало чергове відкладення розгляду справи, після подання сторонами всіх передбачених законом заяв по суті спору та пояснень сторін, під надуманим приводом визнання обов'язковою явки відповідача-1 в наступне судове засідання призначене на 12 лютого 2026 року. Заявник від поводу вважає, що його заява про відвід судді від 19.01.2026 мала бути передана на розгляд іншого судді, однак, виклавши в ухвалі від 20.01.2026, свій висновок про необґрунтованість заявленого відводу суддя Бойко Р.В. порушив порядок розгляду питання про відвід, встановлений ст. 39 Господарського процесуального кодексу України. Таким чином, представник ОСОБА_1 - адвокат Гаврилюк Михайло Дмитрович стверджує, що 20.01.2026 після отримання ухвали суду від 20.01.2026 йому стало відомо про упередженість суду та необ'єктивність судці відповідачу-1 та його представнику стало відомо про порушення суддею Бойком Р.В. процесуального закону при розгляді заяви про відвід судді від 19.01.2026, що є самостійною підставою для заявления відводу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2026 заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Гаврилюка Михайла Дмитровича від 26.01.2026 про відвід судді Бойка Р.В. від розгляду справи №910/6955/25 визнано необґрунтованою та передано для визначення судді в порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва (у складі судді Головіної К.І.) від 29.01.2026 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 26.01.2026 про відвід судді Бойка Р.В. від розгляду справи № 910/6955/25.
12.02.2026 (тобто в дату призначеного судового засідання) представником ОСОБА_1 - адвокатом Гаврилюком Михайлом Дмитровичем сформовано заяву про проведення судового засідання у справі, призначеного на 12.02.2026, та закінчення розгляду справи за відсутності учасника справи, відповідача-1, ОСОБА_1 . В обґрунтування даної заяви адвокат Гаврилюк Михайло Дмитрович вказав, що явка ОСОБА_1 в судове засідання 12.02.2026 є неможливою по причині його виїзду за межі м. Києва з сім'єю, до складу якої входить малолітня дитина, у зв'язку з тривалою відсутністю теплопостачання в умовах значного похолодання та значними періодами відсутності постачання електроенергії за місцем проживання, що робить його оселю малопридатною для проживання, тобто з поважної причини.
Тобто подана 12.02.2026 заява про проведення судового засідання у справі за відсутності ОСОБА_1 мотивована тими самими підставами, що і подана відповідачем-1 16.01.2026 заява про проведення судового засідання у справі за відсутності ОСОБА_1 , якій в свою чергу судом вже надавалась оцінка.
В судове засідання 12.02.2026 з'явився позивач та представник відповідача (адвокат Гаврилюк Михайло Дмитрович). ОСОБА_2 наполягав на виклику ОСОБА_1 в судове засідання, натомість адвокат Гаврилюк Михайло Дмитрович вказав, що вважає за можливе розглянути справу по суті без участі ОСОБА_1 .
Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 12.02.2026 відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про розгляд справи за його відсутності, з огляду на ненадання доказів неможливості з'явитись в засідання; визнано неповажними причини неявки ОСОБА_1 в засідання; вп'яте визнано явку ОСОБА_1 в засідання обов'язковою; попереджено ОСОБА_1 , що при ухиленні від виконання вимог суду до нього можуть бути застосовані заходи процесуального примусу у виді штрафу, передбаченого статтею 135 Господарського процесуального кодексу України; відкладено судове засідання на 05.03.2026; запропоновано ОСОБА_1 у строк до 20.02.2026, у разі неможливості з'явитись у засідання, призначене на 05.03.2026, повідомити іншу дату, в яку він може з'явитись в засідання.
17.02.2026 через систему "Електронний суд" від представника ОСОБА_1 - адвоката Гаврилюка Михайла Дмитровича надійшла заява про відвід судді Бойка Р.В. від розгляду справи №910/6955/25 (сформована в системі "Електронний суд" 16.02.2026), яка обґрунтована тим, що про упередженість суду та необ'єктивність судді відповідачу-1 та його представнику стало відомо 12.02.2026 у зв'язку з черговим порушенням суддею Бойком Р.В. процесуального закону щодо строків розгляду справи та безпідставним визнанням причин неявки відповідача-1 в судове засідання 12.02.2026 неповажними та визнанням його явки обов'язковою, без будь-якого обґрунтування, в судове засідання 05.03.2026. Вказане, на думку заявника, свідчить про схильність судді Бойка Р.В. до свавільної поведінки, наявність скритого особистого інтересу у вирішенні справи, що ставить під питання можливість здійснення ним правосуддя відповідно до вимог процесуального закону, неупереджено та об'єктивно.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2026 заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Гаврилюка Михайла Дмитровича від 17.02.2026 про відвід судді Бойка Р.В. від розгляду справи №910/6955/25 вирішено передати для визначення судді в порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва (у складі судді Щербакова С.О.) від 19.02.2026 відмовлено у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Гаврилюка Михайла Дмитровича від 17.02.2026 про відвід судді Бойка Р.В. від розгляду справи №910/6955/25.
05.03.2026 через систему "Електронний суд" від представника ОСОБА_1 - адвоката Гаврилюка Михайла Дмитровича надійшло клопотання про відкладення засідання, яке мотивоване участю адвоката у судовому засіданні у справі №347/888/23.
В судове засідання 05.03.2026 з'явився позивач та його представник, відповідачі та третя особа явку своїх представників в засідання не забезпечили, відповідачі 2, 3, 4 та третя особа про причини неявки не повідомили, в той час як від представника відповідача-1 надійшло клопотання про відкладення засідання.
В судовому засіданні 05.03.2026 судом було встановлено, що ОСОБА_1 вчергове не виконав вимоги ухвал суду щодо обов'язкової явки в судове засідання.
Так, ухвалами Господарського суду міста Києва від 31.10.2025, від 02.12.2025, від 19.12.2025, від 16.01.2026 та від 12.02.2026 явка відповідача-1 була визнана судом обов'язковою та викликано ОСОБА_1 в судове засідання.
Згідно з частиною 1 статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
Дана норма господарського процесуального закону не передбачає умов чи підстав для визнання судом явки того чи іншого учасника справи у судове засідання обов'язковою, тобто це дискреція суду (право суду діяти на власний розсуд).
Натомість з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою, є обов'язком учасника справи (п. 3 ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України), за невиконання якого судом можуть бути вжиті заходи процесуального примусу у виді штрафу (п. 1 ч. 1 ст. 135 Господарського процесуального кодексу України).
Вперше явка ОСОБА_1 була визнана судом обов'язковою протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2025. В подальшому явка ОСОБА_1 визнавалась обов'язковою ухвалами суду від 02.12.2025 та від 18.12.2025, постановленню яких передувало обговорення судом із учасниками справи, зокрема з адвокатом Гаврилюком М.Д., у підготовчих засіданнях наявності чи відсутності підстав для визнання необов'язковою явки ОСОБА_1 у судові засідання.
Зокрема у підготовчому засіданні 02.12.2025 судом було розглянуто клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи без його безпосередньої участі з підстав хвороби та надано оцінку твердженням ОСОБА_1 "про те, що він не надавав згоди на допит його в якості свідка", а також роз'яснено адвокату Гаврилюку Михайлу Дмитровичу що входить до предмету доказування у даній справі, внаслідок чого було постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 18.12.2025 у зв'язку з неявкою ОСОБА_1 в засідання; повторно визнано обов'язковою явку ОСОБА_1 в засідання.
Натомість у підготовчому засіданні 18.12.2025 судом було розглянуто клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи без його безпосередньої участі з підстав його участі у екзаменаційній сесії у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького, за наслідками чого було постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 16.01.2026 у зв'язку з неявкою ОСОБА_1 в засідання; втретє визнано обов'язковою явку ОСОБА_1 в засідання. А також витребувано у Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького відомості щодо перебування студента ОСОБА_1 на навчанні в університеті, а також відомості щодо затвердженого сесійного періоду для факультету на якому навчається студент ОСОБА_1 (в разі якщо він навчається в університеті).
В підготовчому засіданні 16.01.2026 судом було розглянуто клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи без його безпосередньої участі з підстав того, що через відсутність у будинку ОСОБА_1 опалення та наявністю неповнолітньої дитини, останній був вимушений виїхати за межі Києва. При цьому, позивач наполягав на обов'язковій безпосередній участі ОСОБА_1 у засіданнях по справі.
На запитання суду щодо зміни обставин, які б нівелювали обов'язковість явки ОСОБА_1 у засідання (питання про що було вирішено ще 31.10.2025), адвокат Гаврилюк М.Д. сказав, що, на його погляд, немає жодних обставин, які б слід було з'ясовувати у ОСОБА_1 , оскільки останнім було надано пояснення в межах предмету спору. Суд в засіданні 16.01.2026 нагадав адвокату Гаврилюку М.Д., що роз'яснення з приводу обставин, що входять до предмету доказування у даній справі, були надані судом в засіданні 02.12.2025. Жодних нових обставин, які б нівелювали обов'язковість явки ОСОБА_1 у засідання, адвокатом Гаврилюком М.Д. не було наведено. Натомість адвокатом Гаврилюком М.Д. було анонсовано подання заяви про відвід.
В судовому засіданні 12.02.2026 судом було розглянуто клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи без його безпосередньої участі з підстав того, що через відсутність у будинку ОСОБА_1 опалення та наявністю неповнолітньої дитини, останній був вимушений виїхати за межі Києва.
Судом було вчергове роз'яснено, зокрема адвокату Гаврилюком М.Д., що у ОСОБА_1 наявний обов'язок виконати вимоги ухвал суду, в той час як відсутні будь-які докази неможливості ОСОБА_1 з'явитись у судове засідання на виклик суду. Загальні посилання щодо воєнного стану, обстрілів, відсутності тепло-/ ектропостачання у житлі тощо за відсутності доказів конкретних обставин неможливості прибуття ОСОБА_1 в судове засідання самі по собі не можуть вважатись поважною причиною невиконання ухвал суду.
При цьому, ОСОБА_2 повідомив, що його будинок знаходиться поруч із будинком ОСОБА_1 ("один ЖЕК") та заявлені відповідачем-1 обставини неможливості проживати за адресою реєстрації не відповідають дійсності.
Відтак адвокат Гаврилюк М.Д. достеменно обізнаний із причинами та підставами виклику ОСОБА_1 у засідання як мінімум із 02.12.2025, а в ухвалі суду від 27.01.2026 адвокату Гаврилюку М.Д. роз'яснено наявність у суду права визнати явку учасника справи у судове засідання обов'язковою та наявність у такого учасника обов'язку з'явитись у судове засідання на виклик суду.
Невиконання ОСОБА_1 ухвал Господарського суду міста Києва від 31.10.2025, від 02.12.2025, від 19.12.2025, від 16.01.2026 та від 12.02.2026 (які у відповідності до приписів ст. 232, 235 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковими до виконання судовими рішеннями, що набрали законної сили), є порушенням приписів ч. 1, 2 ст. 129-1 Конституції України, ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ч. 1 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим ОСОБА_1 може бути притягнуто до відповідальності, в тому числі кримінальної (ст. 382 Кримінального кодексу України).
Таким чином, суд констатує, що ОСОБА_1 вп'яте ухиляється від вчинення дій, покладених на нього судом, - явки в судове засідання, а невиконання такого обов'язку перешкоджає суду у завершенні розгляду справи №910/6955/25 по суті.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність застосування до ОСОБА_1 заходів процесуального примусу у виді стягнення в дохід державного бюджету штрафу у сумі двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з урахуванням положень ч. 7 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України (6 656,00 грн).
Доводи апелянта про наявність підстав для відкладення розгляду справи з посиланням на ту обставину, що його представник був позбавлений можливості прийняти участь у судовому засіданні 05.03.2026, відхиляються апеляційним господарським судом, оскільки згідно положень ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб'єктів при виконанні своїх юридичних обов'язків і здійсненні своїх суб'єктивних прав.
Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесення у розумні строки законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.
Процесуальним законом вимагається та забезпечується належна поведінка сторони в господарському суді, що також кореспондує суб'єктивному процесуальному праву суду.
Процесуальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту), вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто, використовує його всупереч основним засадам господарського судочинства, отже, зловживає ним.
Так, згідно з ч. 1 ст. 131 ГПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
Статтею 132 ГПК України встановлено, що заходами процесуального примусу є, зокрема, штраф. Застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов'язків, встановлених цим Кодексом.
Як встановлено п. 1 ч. 1 ст. 135 ГПК України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу.
При цьому законом надано суду право на свій розсуд визначати вид заходу процесуального примусу.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження в судовому засіданні не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування ухвали господарського суду першої інстанції.
За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ухвала суду першої інстанції ґрунтується на фактичних обставинах та прийнята відповідно до норм чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні. Отже, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.
Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється.
Відповідно до ч. 4 ст. 135 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали про накладення штрафу є остаточною і оскарженню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.03.2026 у справі № 910/6955/25 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.03.2026 у справі № 910/6955/25 залишити без змін.
3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.
У зв'язку з перебуванням головуючого судді Андрієнка В.В., суддів Шапрана В.В. та Буравльова С.І. у відпустці з 11.05.2026 по 24.05.2026 текст постанови підписано 25.05.2026.
Головуючий суддя В.В. Андрієнко
Судді В.В. Шапран
С.І. Буравльов