ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
про залишення апеляційної скарги без руху
25 травня 2026 рокум. ОдесаСправа № 916/3204/25
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого судді Савицького Я.Ф.,
перевіривши матеріали апеляційної скарги та клопотання про поновлення строку на її подання Комунального підприємства “Одескомунтранс»
на рішення Господарського суду Одеської області
від 25 лютого 2026 року (повний текст складено 09.03.2026)
у справі № 916/3204/25
за позовом Комунального підприємства “Одескомунтранс»
до відповідача Південне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України
про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії
Комунальне підприємство “Одескомунтранс» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, в якій, з урахуванням зміни предмета позову, просило суд:
- визнати протиправною бездіяльність Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України з невиконання вимог ст.49 Закону України “Про захист економічної конкуренції» у справі №65/91-01/2025, яка розпочата розпорядженням адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 19.06.2025 №65/97-рп/к та розглядається за відсутності ознак порушення КП “Одескомунтранс» законодавства про захист економічної конкуренції;
- зобов'язати Південне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України вчинити певні дії у відповідності до вимог ст.49 Закону України “Про захист економічної конкуренції» - розглянути по суті заяву позивача КП “Одескомунтранс» від 17.07.2025 №479 про закриття провадження у справі №65/91-01/2025 у зв'язку із відсутністю в господарській діяльності заявника ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 25.02.2026 у справі №916/3204/25 (суддя Демченко Т.І.) у задоволенні позову Комунального підприємства “Одескомунтранс» до Південне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, 06.05.2026 Комунальне підприємство “Одескомунтранс» звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 25.02.2026 у справі №916/3204/25. Ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов Комунального підприємства “Одескомунтранс» до Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, - повністю: визнати протиправною бездіяльність Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України з невиконання вимог ст.49 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у справі №65/91-01/2025, яка розпочата розпорядженням адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 19.06.2025 №65/97-рп/к та розглядається за відсутності ознак порушення Комунальним підприємством “Одескомунтранс» законодавства про захист економічної конкуренції. Зобов'язати Південне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України вчинити певні дії у відповідності до вимог ст.49 Закону України «Про захист економічної конкуренції» - розглянути по суті заяву позивача Комунального підприємства “Одескомунтранс» від 17.07.2025 №479 про закриття провадження у справі №65/91-01/2025 в зв'язку із відсутністю в господарській діяльності заявника ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, розмір яких буде підтверджено в порядку ч.8 ст.129 ГПК України.
Разом з апеляційною скаргою апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 25.02.2026.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом від 06.05.2026, для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Савицького Я.Ф., суддів: Діброви Г.І., Ярош А.І.
Враховуючи те, що апеляційна скарга подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.05.2026 вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства “Одескомунтранс» було відкладене до надходження витребуваних цією ж ухвалою з Господарського суду Одеської області матеріалів вищезазначеної справи до суду апеляційної інстанції.
18.05.2026 матеріали справи №916/3204/25 надійшли до Південно-західного апеляційного господарського суду.
Ознайомившись з поданими матеріалами та розглянувши заяву апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 25.02.2026 у справі №916/3204/25, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 261 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, повний текст оскаржуваного рішення був складений 09.03.2026.
Таким чином, останнім днем строку оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 25.02.2026 у справі №916/3204/25, з урахуванням положень ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, є 30.03.2026.
Проте, як зазначалось вище, апеляційна скарга подана Комунальним підприємством “Одескомунтранс» 06.05.2026, тобто, з пропуском встановленого законодавством строку.
При цьому, в обгрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження позивач зазначає, що дана апеляційна скарга подається повторно, а первину апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Одеської області від 25.02.2026 було подано до суду апеляційної інстанції в межах строків, встановлених ч. 2 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
В контексті наведеного колегія суддів зазначає про те, що з матеріалів справи №916/3204/25 вбачається, що дана апеляційна скарга подана до суду апеляційної інстанції вдруге.
При цьому, первісна апеляційна скарга позивача ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.04.2026 була залишена без руху через відсутність доказів сплати судового збору у сумі 7267,20 грн. Апелянту був встановлений строк на усунення недоліків апеляційної скарги протягом 10 днів з дня вручення йому зазначеної ухвали.
21.04.2026 в електронному вигляді через підсистему “Електронний суд» до Південно-західного апеляційного господарського суду від Комунального підприємства “Одескомунтранс» надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, в додатках якої міститься платіжна інструкція №1591 від 21.04.2026 на суму 7 268,00 грн.
Однак, під час перевірки зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України судовою колегією встановлено, що відсутнє підтвердження зарахування судового збору у розмірі 7 268,00 грн до спеціального фонду Державного бюджету України, сплаченого за платіжною інструкцією №1591 від 21.04.2026.
Реквізити, за якими перераховано судовий збір, згідно платіжної інструкції №1591 від 21 квітня 2026 року через АТ КБ “ПРИВАТБАНК» у сумі 7268,00 грн не відповідають реквізитам для сплати судового збору за подання апеляційних скарг та заяв до Південно-західного апеляційного господарського суду, а саме: рахунок отримувача зазначено UA568999980334159811000015650 замість належного рахунку отримувача UA928999980313171206082015758.
Наведене підтверджується також відповідною довідкою Південно-західного апеляційного господарського суду, складеною в. о. начальника відділу забезпечення судового процесу від 21.04.2026.
З урахуванням означеного, судова колегія дійшла висновку, що надана платіжна інструкція №1591 від 21.04.2026 на суму 7 268,00 грн не є належним доказом сплати судового збору у встановленому законом порядку у цій справі.
Враховуючи те, що Комунальним підприємством “Одескомунтранс» у встановлений судом апеляційної інстанції строк не усунуто недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі суду від 13.04.2026, а саме: не сплачено визначену апеляційним господарським судом суму судового збору, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.04.2026 повернуто останню Комунальному підприємству “Одескомунтранс» без розгляду.
Враховуючи вищезазначене та те, що апелянт звертається до суду апеляційної інстанції в другий раз, судова колегія відхиляє обгрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке наведене позивачем (відносно пірвісного звернення без порушення відповідного строку), оскільки звернення апелянта є вже другим, а суд апеляційної інстанції надавав апелянту строк на усунення відповідного недоліку апеляційної скарги.
Колегія суддів звертає увагу на те, що якість судового процесу залежить не лише від роботи судової системи, але й від поведінки учасників процесу та їх представників.
У зв'язку з чим, колегія суддів наголошує на тому, що особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги.
Судова колегія зауважує, що виходячи з приписів ст.ст. 55, 124 Конституції України, ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", порядок застосування та користування встановленими правами на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження рішення суду регламентується відповідними процесуальними нормами, в даному випадку - нормами Господарського процесуального кодексу України.
Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень процесуального закону.
За положеннями ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Сам лише факт подання стороною клопотання про відновлення строку не зобов'язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на положення статті 256 Господарського процесуального кодексу України повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.
Поважними визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенцї про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Європейський суд з прав людини неодноразово зауважував, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими.
Суд апеляційної інстанції зазначає про неповажність підстав, наведених скаржником для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки повернення поданої раніше апеляційної скарги із підстав неподання доказів сплати судового збору (оскільки реквізити, за якими був перерахований судовий збір, згідно платіжної інструкції №1591 від 21 квітня 2026 року через АТ КБ “ПРИВАТБАНК» у сумі 7268,00 грн не відповідають реквізитам для сплати судового збору за подання апеляційних скарг та заяв до Південно-західного апеляційного господарського суду), не можуть бути визнані об'єктивними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки такі причини є суто суб'єктивними і свідчать виключно про неналежні дії/бездіяльність скаржника щодо оформлення та направлення документів до суду.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.08.2020 у справі № 189/1180/19 (2-а/189/150/19, в якій Верховний Суд погодився із судом апеляційної інстанції у тому, що факт попереднього звернення до суду з апеляційною скаргою у встановлений законом строк не є підставою для поновлення строку звернення до суду з апеляційною скаргою, оскільки надання особі, яка бере участь в справі права на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою, не звільняє таку особу від дотримання установленого законом строку на подання апеляційної скарги. Подання первинної апеляційної скарги в установлений законом строк не передбачає зупинення строку на апеляційне оскарження для скаржника і можливості у зв'язку з цим у подальшому свавільно розпоряджатися часом на апеляційне оскарження.
Отже, невиконання вимог Господарського процесуального кодексу України щодо належного подання апеляційної скарги, не є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.
Усталеною є практика Верховного Суду, що сам по собі факт повернення вчасно поданої вперше апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу. Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов'язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.
У постановах від 24.07.2023 (справа №200/3692/21), від 07.09.2023 (справа №120/3679/22) Верховний Суд сформував висновок, відповідно до якого строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:
- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;
- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;
- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;
- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об'єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;
- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що сам по собі факт повторного подання апеляційної скарги не є безумовним свідченням належної та сумлінної реалізації скаржником права на апеляційне оскарження та не звільняє суд від обов'язку оцінки процесуальної поведінки особи у сукупності всіх вчинених нею дій.
За таких обставин колегія суддів доходить висновку, що наведена поведінка апелянта не свідчить про оперативність та належну заінтересованість, а також про сумлінне ставлення до виконання процесуальних обов'язків, що має бути притаманне учаснику судового процесу, який має намір оскаржити судове рішення, що впливає на його права на обов'язки.
Таким чином, сукупність наведених обставин свідчить про відсутність об'єктивних і непереборних причин, які б не залежали від волі скаржника та унеможливлювали або істотно ускладнювали своєчасне повторне звернення до суду апеляційної інстанції, у зв'язку з чим підстави для поновлення пропущеного строку відсутні.
Згідно з ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог встановлених ст. 258 Господарського процесуального кодексу, застосовуються положення ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
Частиною 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що відповідно до положень статті 260 Господарського процесуального кодексу України наявні підстави для залишення апеляційної скарги без руху, з наданням строку для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Також суд звертає увагу скаржника на те, що у відповідності до приписів ч.3 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства “Одескомунтранс» на рішення Господарського суду Одеської області від 25.02.2026 у справі №916/3204/25 залишити без руху.
2. Встановити Комунальному підприємству “Одескомунтранс» строк для усунення недоліків, виявлених при поданні апеляційної скарги, шляхом надання до суду зазначення інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 25.02.2026 у справі №916/3204/25, ніж ті, що наведені в апеляційній скарзі, протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
3. Роз'яснити Комунальному підприємству “Одескомунтранс», що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 235 ГПК України та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя Я.Ф. Савицький