25 травня 2026 року Справа № 914/3153/25
місто Львів
Західний апеляційний господарський суд у складі
головуючий суддя:Рим Т. Я.,
судді:Прядко О. В.,
Манюк П. Т.,
розглянув у письмовому провадженні без повідомлення сторін
апеляційну скаргу: Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпортброк Україна",
на рішення:Господарського суду Львівської області від 19.01.2026 (повний текст рішення складено 26.01.2026, суддя Мазовіта А. Б.),
у справі:№ 914/3153/25,
за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпортброк Україна" (надалі - ТОВ "Імпортброк Україна", Апелянт або Позивач),
до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю "Артхаус Буд" (надалі - ТОВ "Артхаус Буд" або Відповідач),
про:стягнення 71'951,50 гривень.
I. ПРОЦЕДУРИ
Історія розгляду справи
1. ТОВ "Імпортброк Україна" звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до ТОВ "Артхаус Буд" про стягнення 71'951,50 гривень.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 13.09.2024 між Позивачем та Відповідачем було укладено договір № 1309 про надання транспортно-експедиторських послуг (надалі - Договір транспортного експедирування від 13.09.2024). Позивач стверджує, що на виконання умов зазначеного договору він надав Відповідачу відповідні послуги у повному обсязі, а Відповідач їх оплатив частково, на суму 140'844,00 гривень. Неоплаченою залишилась заборгованість у сумі 62'878,00 гривень.
3. Предметом позову є стягнення 71'951,50 грн, з яких:
3.1. 62'878,00 грн основного боргу.
3.2. 7'255,62 грн інфляційних утрат, нарахованих за період 03.10.2024-19.09.2025.
3.3. 1817,88 грн - 3 % річних, нарахованих за період 03.10.2024-19.09.2025.
4. Підставою позову є порушення Відповідачем зобов'язань в частині повноти оплати за надані послуги згідно з Договором транспортного експедирування від 13.09.2024.
5. Рішенням від 19.01.2026 місцевий суд відмовив у задоволенні позову. Своє рішення мотивував тим, що Позивач не надав належних та допустимих доказів направлення відповідачу актів наданих послуг та рахунків на оплату (поштою, кур'єрською службою або електронною поштою відповідно до умов договору).
6. За таких обставин суд дійшов висновку, що строк виконання відповідачем обов'язку з оплати послуг не настав, а тому відсутні підстави вважати відповідача таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання у розумінні статті 612 Цивільного кодексу України.
Рух справи в суді апеляційної інстанції
7. Не погодившись із указаним рішенням, ТОВ "Імпортброк Україна" подало апеляційну скаргу до Західного апеляційного господарського суду.
8. Ухвалою від 31.03.2026 апеляційний суд залишив апеляційну скаргу без руху та встановив Апелянту десятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги. Апелянт усунув виявлені недоліки.
9. Згідно з приписами частини 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
10. Частиною 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
11. Оскільки рішення господарського суду ухвалено у справі з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (79'710,00 грн), апеляційний суд ухвалою від 09.04.2026 відкрив апеляційне провадження та призначив розгляд апеляційної скарги у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи і проведення судового засідання.
12. Учасники справи отримали ухвалу про відкриття апеляційного провадження у справі 09.04.2026, про що свідчать долучені до матеріалів справи довідки про доставку електронних листів (а. с. 194, 195).
13. Позивач до матеріалів апеляційної скарги долучив нові докази, зокрема докази скерування Відповідачу рахунків та актів наданих послуг, зазначивши, що причиною їх неподання своєчасно стали обставини запровадження в Україні воєнного стану.
14. Відповідно до частини 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
15. Водночас наведені Позивачем обставини не є об'єктивними у розумінні частини 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, оскільки Позивач не обґрунтував, яким саме чином запровадження воєнного стану вплинуло на неможливість вчинення ним відповідних процесуальних дій.
16. Відповідно до частин 1 та 2 статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п'ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.
17. Згідно з частиною 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
18. З огляду на пропуск Позивачем строку для подання доказів та відсутність поважних причин пропуску такого строку, колегія суддів залишає подані Позивачем докази без розгляду.
19. Зважаючи на закінчення строку на подання відзиву на апеляційну скаргу, суд вважає за можливе ухвалити цю постанову.
II. АРГУМЕНТИ СТОРІН
Позиція Апелянта
20. Місцевий суд безпідставно відмовив у задоволенні позову лише з огляду на відсутність доказів скерування Відповідачу актів наданих послуг та рахунків. Адже в матеріалах справи містяться докази, які в сукупності дають підстави для висновку про те, що послуги на суму 79'710,00 грн були надані Відповідачу.
21. Крім того, Позивач звертався до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з Відповідача спірної заборгованості згідно з Договором транспортного експедирування від 13.09.2024, проте у видачі судового наказу ухвалою Господарського суду Львівської області від 18.03.2025 у справі № 914/709/25 було відмовлено. Крім того, Позивач скеровував Відповідачу претензію про сплату заборгованості.
22. Отже, Відповідач був обізнаний з наявністю у нього заборгованості. Проте не заперечив факту отримання ним рахунків та актів наданих послуг. До того ж Відповідач частково оплатив надані Позивачем послуги на суму 140'844,00 гривень.
Відзив
23. Відповідач не подав відзиву на апеляційну скаргу.
III. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
24. Відповідно до приписів статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
25. Рішення Господарського суду Львівської області від 19.01.2026 у цій справі оскаржується Позивачем в повному обсязі.
Укладення та виконання договору
26. Відповідно до статті 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).
27. Сторони уклали Договір транспортного експедирування від 13.09.2024 (а. с. 21-24), відповідно до пункту 1.1 якого замовник (Відповідач) доручає, а експедитор (Позивач) бере на себе обов'язки з організації за рахунок замовника перевезень вантажів, оформлення перевізних, митних та інших документів, необхідних для здійснення перевезень вантажів. Замовник зобов'язується сплатити експедитору винагороду, а також відшкодувати всі витрати, зазнані експедитором в інтересах замовника.
28. Згідно з пунктом 1.3 Договору транспортного експедирування від 13.09.2024 в рамках даного договору експедитор має право укладати договори з перевізниками (субпідрядниками) від свого імені.
29. Пунктом 2.1 Договору транспортного експедирування від 13.09.2024 передбачено, що вид послуги експедитора, найменування та кількість вантажу, габарити/вага вантажу, напрямок транспортування та інша інформація, що необхідна для організації перевезення вантажу надається шляхом заповнення заявки, що є невід'ємною частиною даного договору, яка повинна бути виконана в електронному вигляді на адресу електронної пошти експедитора, будь-яка заявка направлена та узгоджена таким чином, вважається належно оформленою та прийнятою в роботу. Адреси електронної пошти в цілях пункту 2:
29.1. Експедитор: ІНФОРМАЦІЯ_1.
29.2. Замовник: ІНФОРМАЦІЯ_2.
30. Заявка замовника має бути опрацьована експедитором протягом 4 (чотирьох) робочих днів та підтверджена з визначенням вартості таких послуг. За результатами розгляду наданого експедитором підтвердження заявки, замовник приймає рішення щодо надання послуг по такому перевезенню та повідомляє про таке рішення протягом 1 (одного) робочого дня. Вартість послуг, в тому числі винагорода експедитора, додаткові платежі визначаються виходячи з кожної заяви замовника та вказуються експедитором в рахунку на оплату. Сторони узгодили, що всі додаткові платежі та витрати експедитора, компенсацію яких здійснює замовник, мають бути погоджені із замовником. Для надання транспортно-експедиторських послуг замовник подає не пізніше ніж за 3 (три) дні до початку перевезення заповнює заявку в електронному вигляді (пункти 2.2 та 2.3 Договору транспортного експедирування від 13.09.2024).
31. У разі підтвердження замовником по електронній пошті з узгодженням надання послуг експедитором, експедитор приймає заявку в роботу та організовує відправку/доставку вантажу (пункт 2.4 Договору транспортного експедирування від 13.09.2024).
32. Сторони підписали такі заявки на міжнародні перевезення згідно з Договором транспортного експедирування від 13.09.2024:
32.1. № 1409 від 14.09.2024 (зворот а. с. 24) (маршрут: Львів - Прага; авто VOLVO FH 400/Kogel S24 з реєстраційними номерами НОМЕР_1 НОМЕР_2 ; вантаж - панелі для будинку (каркас для будинку на палетах, 100 м3, 12 т); дата завантаження 16.09.2024; сума фрахту 1100 євро за курсом НБУ).
32.2. № 1609 від 16.09.2024 (зворот а. с. 26) (маршрут: Львів - Прага; авто VOLVO FH 13 з реєстраційними номерами НОМЕР_3 / НОМЕР_4 ; вантаж - панелі для будинку (каркас для будинку на палетах, 105 м3, 12 т); дата завантаження 18.09.2024; сума фрахту 1100 євро по курсу НБУ).
32.3. № 1809 від 18.09.2024 (зворот а. с. 28) (маршрут: Львів - Прага; авто Scania R410 з реєстраційними номерами НОМЕР_5/НОМЕР_6; вантаж - панелі для будинку (каркас для будинку на палетах, 100 м3, 12 т); дата завантаження 20.09.2024; сума фрахту 1350 євро по курсу НБУ).
33. З метою здійснення міжнародних перевезень Позивачем, як експедитором, було укладено договори з перевізниками, а саме:
33.1. З ФОП Барсуковою І. В. - Договір № 16/09 від 16.09.2024 (а. с. 94-97).
33.2. З ТОВ "ВВ-АТЛАНТ" - Договір № 16/09 від 16.09.2024 (а. с. 105-112).
33.3. З ФОП Дзюмою С. С. - Договір № 18/09 від 18.09.2024 (а. с. 119-126).
34. Позивач надав Відповідачу передбачені Заявками послуги з організації перевезення, що підтверджується:
34.1. CMR б/н від 17.09.2024 (відповідно до заявки № 1409 від 14.09.2024) (а. с. 25). Товар отримано одержувачем 25.09.2024.
34.2. CMR б/н від 18.09.2024 (відповідно до заявки № 1609 від 16.09.2024) (а. с. 27). Товар отримано одержувачем 01.10.2024.
34.3. CMR б/н від 21.09.2024 (відповідно до заявки № 1809 від 18.09.2024) (а. с. 29). Товар отримано одержувачем 02.10.2024.
35. Позивач сформував акти виконаних робіт на загальну суму 203'722,00 грн (не підписані Відповідачем), а саме:
35.1. № 111 від 27.09.2024 на суму 64'095,00 грн (зворот а. с. 25).
35.2. № 112 від 01.10.2024 на суму 62'878,00 грн (зворот а. с. 27).
35.3. № 113 від 03.10.2024 на суму 76'749,00 грн (зворот а. с. 29).
36. Позивач сформував Рахунки на оплату на загальну суму 203'722,00 грн, а саме:
36.1. № 122 від 27.09.2024 на суму 64'095,00 грн (а. с. 26).
36.2. № 124 від 01.10.2024 на суму 62'878,00 грн (а. с. 28).
36.3. № 123 від 03.10.2024 на суму 76'749,00 грн (а. с. 30).
37. Позивач не надав місцевому суду доказів направлення актів виконаних робіт та рахунків.
38. Позивач стверджує, що Відповідач оплатив надані ним послуги на суму 140'844,00 гривень. Неоплаченою залишилась заборгованість в сумі 62'878,00 грн згідно з заявкою № 1609 від 16.09.2024 та сформованим відповідно до неї рахунком № 124 від 01.10.2024 (див. пункти 32.2 та 36.2 цієї постанови).
39. Такі обставини суд першої інстанції встановив правильно.
40. Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновком місцевого суду про те, що відсутність за наведених вище обставин підписаних Відповідачем актів виконаних робіт та доказів скерування документів може бути достатньою підставою для відмови у позові.
41. Відповідно до абзацу 2 статті 12 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" клієнт зобов'язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.
42. Згідно з пунктом 3.2 Договору транспортного експедирування від 13.09.2024 замовник зобов'язаний сплатити належну експедитору винагороду, а також відшкодувати в повному обсязі витрати, зазнані ним в інтересах замовника, зокрема з оплатою послуг перевезення.
43. При перевезенні вантажу автомобільним, залізничним транспортом та/або авіасполученням в режимі експорт платежі за послуги з перевезення вантажу та супутні витрати, пов'язані з таким перевезенням (в т. ч. вантажно-розвантажувальні роботи, агентський, портові збори), сплачуються шляхом 100% передоплати до моменту надання послуг та не пізніше 2 (двох) банківських днів з моменту виставлення/видання експедитором рахунку, якщо інше не передбачено в заявці до договору (пункт 5.2 Договору транспортного експедирування від 13.09.2024).
44. Згідно з пунктом 5.15 Договору транспортного експедирування від 13.09.2024 розрахунки за цим договором, вартість яких погоджена сторонами в еквіваленті в євро, в т. ч. штрафи, ціни, здійснюються в гривнях за курсом, погодженим сторонами в заявці або, якщо у заявці відсутнє узгодження курсу, за курсом НБУ на день виставлення рахунку.
45. Таким чином, умовами договору передбачено порядок розрахунків, за яким обов'язок Відповідача щодо оплати виникав до часу фактичного перевезення вантажу, а також упродовж 2 днів після виставленого рахунка.
46. Верховний Суд неодноразово звертався до стандарту доказування "баланс імовірностей" та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 31.03.2021 у справі № 923/875/19).
47. У постанові від 11.01.2023 у справі № 924/1234/21 Верховний Суд зазначив, що суд зобов'язаний надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв'язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (пункт 64).
48. Наявні у справі докази у своїй сукупності свідчать про те, що Позивач дійсно організував та забезпечив на замовлення Відповідача міжнародні перевезення вантажу на погоджених сторонами умовах, тобто реально надав відповідні транспортно-експедиторські послуги. Такий висновок підтверджується міжнародними товарно-транспортними накладними (CMR) з відмітками про доставку та отримання вантажу одержувачем (див. пункт 34 цієї постанови), а також доказами залучення Позивачем безпосередніх перевізників для відповідних міжнародних перевезень (див. пункт 33 цієї постанови).
49. Відповідач, будучи належним чином повідомленим про розгляд цієї справи ще 24.10.2025 (а. с. 57), не скористався своїм правом на подання мотивованих заперечень щодо обсягу наданих послуг, не заявив про їх неналежне виконання, не спростував погоджену сторонами вартість перевезень та не надав доказів, які б свідчили про відсутність у нього обов'язку здійснити оплату. Така поведінка свідчить про прийняття результату наданих послуг та відсутність спору щодо їх фактичного виконання.
50. Тому самі лише обставини непідписання Відповідачем актів виконаних робіт та відсутності у матеріалах справи доказів направлення рахунків не спростовують факту надання Позивачем послуг та виникнення у Відповідача обов'язку з їх оплати. За таких обставин висновок місцевого господарського суду про відсутність підстав для стягнення основної заборгованості є помилковим.
51. З огляду на те, що Відповідач не виконав свого грошового зобов'язання ані у визначеному договором порядку та строки, ані після фактичного надання й прийняття транспортно-експедиторських послуг, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у частині стягнення 62'878,00 грн основного боргу.
Щодо 3 % річних та інфляційних втрат
52. Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
53. Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
54. Акт наданих послуг № 112 від 01.10.2024 на суму 62'878,00 грн (зворот а. с. 27) та рахунок на оплату № 124 від 01.10.2024 складено Позивачем після фактичного надання транспортно-експедиторських послуг (01.10.2024), що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR). Враховуючи положення пункту 5.2 Договору, відповідно до якого оплата має бути здійснена не пізніше 2 банківських днів з моменту виставлення рахунку, строк виконання грошового зобов'язання настав 03.10.2024, а починаючи з 04.10.2024 Відповідач є таким, що прострочив виконання свого грошового зобов'язання.
55. З огляду на це, колегія суддів здійснила перерахунок заявлених до стягнення 3 % річних та інфляційних втрат.
Сума боргу
Основна сума заборгованості за договором:Сума боргу
з 04/10/2024 до 19/09/202562 878,00 грн.
Всього:62 878,00 грн.
Період прострочення грошового зобов'язання 351 день.
Інфляційні витрати:
Останній період (04/10/2024 - 19/09/2025)Індекс інфляції
жовтень 2024101,80
листопад 2024101,90
грудень 2024101,40
січень 2025101,20
лютий 2025100,80
березень 2025101,50
квітень 2025100,70
травень 2025101,30
червень 2025100,80
липень 202599,80
серпень 202599,80
вересень 2025100,30
Розрахунок здійснюється за формулою
ІІС = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... ( ІІZ : 100 )
ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення,
......
ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення.
Останній період
IIc (101,80 : 100) x (101,90 : 100) x (101,40 : 100) x (101,20 : 100) x (100,80 : 100) x (101,50 : 100) x (100,70 : 100) x (101,30 : 100) x (100,80 : 100) x (99,80 : 100) x (99,80 : 100) x (100,30 : 100) = 1.11873820
Інфляційне збільшення:
62 878,00 x 1.11873820 - 62 878,00 = 7 466,02 грн.
3% річних
Розрахунок здійснюється за формулою:
Сума санкції = С x 3 x Д : 365 : 100, де
С - сума заборгованості,
Д - кількість днів прострочення.
Період прострочення грошового зобов'язання:Кількість днів у періодіСума
з 04/10/2024 до 31/12/2024 62 878,00 x 3 % x 89 : 366 : 10089458,70 грн.
з 01/01/2025 до 19/09/2025 62 878,00 x 3 % x 262 : 365 : 1002621 354,03 грн.
Всього 3 % річних: 1'812,73 гривень.
Загальна заборгованість: 62'878,00 (сума боргу) + 7'466,02 (інфляційне збільшення) + 1'812,73 (3 % річних) = 72'156,75 гривень.
56. Таким чином, обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з Відповідача 7'255,62 грн (в межах позовних вимог) інфляційних втрат та 1'812,73 грн - 3 % річних.
IV. ВИСНОВКИ
57. Відповідно до частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
58. Оскільки рішення Господарського суду Львівської області від 19.01.2026 у справі № 914/3153/25 прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права, таке рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову.
V. СУДОВІ ВИТРАТИ
Розподіл витрат на оплату судового збору
59. Відповідно до частини 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
60. Оскільки апеляційний суд скасовує рішення місцевого суду, витрати на оплату судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на Відповідача на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
61. При цьому, як убачається з позовної заяви, Позивач за її подання сплатив 3'032,80 грн:
61.1. 2'730,00 грн згідно з платіжною інструкцією № 32068 від 06.09.2025 (а. с. 20)
61.2. 302,80 згідно з платіжною інструкцією № 57 від 05.03.2025 (зворот а. с. 20).
62. Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви в електронному вигляді (через підсистему "Електронний суд") про стягнення 71'951,50 грн підлягав сплаті судовий збір у сумі 2'422,40 гривень.
63. Тому переплачений Позивачем судовий збір у розмірі 610,40 грн може бути повернутий йому з Державного бюджету України на підставі поданого клопотання.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 73, 74, 76, 77, 78, 79, 91, 114, 282, Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпортброк Україна" задовольнити.
2. Рішення Господарського суду Львівської області від 19.01.2026 у справі № 914/3153/25 скасувати.
3. Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Артхаус Буд" (адреса: 79071, Львівська область, місто Львів, вулиця Щирецька, будинок 16; ідентифікаційний код 40710074) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпортброк Україна" (адреса: 65058, Одеська область, місто Одеса, вулиця Армійська, будинок 18а; ідентифікаційний код 44923620) 62'878,00 грн основного боргу, 7'255,62 грн інфляційних втрат, 1'812,73 грн - 3 % річних, 2'422,23 грн відшкодування витрат на оплату судового збору за подання позовної заяви та 4'541,67 грн відшкодування витрат на оплату судового збору за подання апеляційної скарги.
5. Відмовити у задоволенні решти позовних вимог.
6. Місцевому суду видати наказ на примусове виконання судового рішення.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції в порядку та строки, визначені статтями 287, 288 Господарського процесуального кодексу України. Касаційну скаргу подають безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддяРим Т. Я.
СуддіПрядко О. В.
Манюк П. Т.