Справа № 367/6389/26
Провадження №2/367/6601/2026
Іменем України
про повернення
25 травня 2026 року м. Ірпінь
Ірпінський міський суд Київської області у складі головуючого судді Ткаченко М.О., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У травні 2026 року до Ірпінського міського суду Київської області за допомогою системи «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 20.05.2026 вказаний матеріал передано для розгляду судді Ткаченко М.О.
Вивчивши матеріали позовної заяви, вважаю, що її слід повернути з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності до ч. 2 ст. 175 ЦПК України, позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатись до суду в інтересах іншої особи.
Згідно ч. 7 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви, підписної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
В силу вимог ч. 1 ст. 58 ЦПК України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Частиною 3 ст. 58 ЦПК України передбачено, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до ч. 4 ст. 62 ЦПК України, повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».
Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява подана та підписана представником позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» - Новіковим І.А., який діє на підставі довіреності у порядку передоручення від 15.05.2026 року.
Однак, матеріали справи не містять відомостей про наявність у Новікова І.А. права представляти інтереси позивача у порядку самопредставництва чи наявності у нього свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Разом з тим, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань особою, яка уповноважена вчиняти юридичні дії від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» є лише керівник товариства Холод Олександр Володимирович.
Аналіз практики Верховного Суду свідчить, що сама лише довіреність не може підтверджувати повноваження працівника представляти інтереси юридичної особи чи державного органу в порядку самопредставництва.
В ухвалі Великої палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 вказано, що з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві також суб'єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов'язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності також обмеження відповідних повноважень.
Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов'язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень.
В ухвалі від 07 лютого 2020 року у справі № 17/495-08 Верховний Суд вказав, що для підтвердження повноважень брати участь у справі в порядку самопредставництва працівник (юрисконсульт) має надати суду: докази того, що особа обіймає певну посаду (наказ, трудовий договір), а також докази, які дозволяють встановити обсяг повноважень вказаної посадової особи (статут, положення, трудовий договір (контракт).
Тобто самопредставництво не може виникати на підставі довіреності, а тільки на статутних документах, а також пред'явленні документів, які підтверджують повноваження представника.
До позовної заяви на підтвердження повноважень Новікова І.А., як представника позивача додано довіреність від 15.05.2026 року, видана Чайкою І.В. у порядку передоручення, яку на підставі довіреності від 07.05.2026 року керівник Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» Холод Олександр Володимирович уповноважив у порядку передоручення представляти інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» в судах України.
Однак, до позовної заяви не додані докази, які дозволяють встановити обсяг повноважень Новікова І.А. (наказ про призначення на посаду та статут, положення, трудовий договір, (контракт), а також такі докази відсутні у матеріалах даної цивільної справи.
Крім того, дані про Новікова І.А., як особи, яка може вчиняти юридичні дії від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» відсутні у долученому до позовної заяви витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також відсутні відомості про те, що представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» Новіков І.А. має право на здійснення адвокатської діяльності.
Таким чином, позивачем не долучено до позовної заяви належні докази на підтвердження повноважень Новікова І.А. діяти в порядку самопредставництва або як представника-адвоката.
Згідно п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, заява повертається у випадках коли, зокрема, заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
На підставі викладеного, враховуючи, що до позовної заяви не додано документів, що підтверджують статус представника позивача, його повноваження щодо діяльності від імені позивача у порядку самопредставництва, суд дійшов висновку, що позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, слід повернути на підставі п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, в загальному порядку.
Керуючись ст. ст. 185,274, 260 ЦПК України, суд,
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - повернути.
Роз'яснити позивачеві, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу судді протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя М.О. Ткаченко