Справа № 366/836/26
Провадження № 3/366/536/26
Іменем УКРАЇНИ
25 травня 2026 року с-ще Іванків
Суддя Іванківського районного суду Київської області Корчков А.А., розглянувши протоколи про адміністративні правопорушення та додані до них матеріали, які надійшли від Відділення поліції № 1 Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце роботи не повідомив, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
07.04.2026 до Іванківського районного суду Київської області від Відділення поліції №1 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серія ВАД № 967966 від 30.03.2026, відповідно до якого: 30.03.2026 о 13:20 год. в АДРЕСА_2 ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство, а саме виражався нецензурною лайкою в бік співмешканки ОСОБА_2 , чим завдав шкоди психологічному здоров'ю ОСОБА_2 , чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Протокол склав поліцейський СРПП ВП №1 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області старший сержант поліції Піскун В.В.
Відповідно до протоколу авторозподілу судової справи між суддями від 07.04.2026, головуючим суддею щодо розгляду вказаної справи визначено суддю Корчкова А.А. (справа № 366/836/26, провадження № 3/366/536/26).
Крім того, 07.04.2026 до Іванківського районного суду Київської області від Відділення поліції №1 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серія ВАД № 967770 від 29.03.2026, відповідно до якого: 29.03.2026 близько 17:35 год. в АДРЕСА_2 ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 , а саме ображав нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, чим завдав шкоди фізичному та психологічному здоров'ю, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-8 КУпАП.
Відповідно до протоколу авторозподілу судової справи між суддями від 07.04.2026, головуючим суддею щодо розгляду даної справи визначено суддю Корчкова А.А. (справа № 366/837/26, провадження № 3/366/537/26).
Також, 07.04.2026 до Іванківського районного суду Київської області від Відділення поліції №1 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серія ВАД № 967800 від 30.03.2026, відповідно до якого: 30.03.2026 о 09:20 год. в АДРЕСА_2 ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство відносно, а саме виражався нецензурною лайкою та кидався в бійку, чим завдав шкоду фізичному та психологічному здоров'ю своєї співмешканки ОСОБА_2 , чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-8 КУпАП.
Відповідно до протоколу авторозподілу судової справи між суддями від 07.04.2026, головуючим суддею щодо розгляду даної справи визначено суддю Корчкова А.А. (справа № 366/838/26, провадження № 3/366/538/26).
Постановою судді Іванківського районного суду Київської області від 13.04.2026 матеріали зазначених справ об'єднані в одне провадження, якому присвоєно єдиний унікальний номер - 366/836, провадження № 3/366/536. Розгляд справи призначено на 25.05.2026.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся шляхом направлення судової повістки з рекомендованими повідомленнями про вручення, яка повернулась до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» та шляхом направлення, смс-повідомлення на особистий номер телефону, вказаний в протоколі про адміністративне правопорушення, текст якого не доставлено по причині «абонент тимчасово не доступний».
Відповідно до постанови Верхового Суду від 10.05.2023 у справі № 755/17944/18 (касаційне провадження № 61-185св23) - позначка на поштовому відправленні про неможливість вручення судової повістки у зв'язку з такою причиною як «адресат відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду.
Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Зокрема у рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України», зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Проте, станом судового провадження відносно себе, ОСОБА_1 не цікавився, з клопотаннями про відкладення розгляду справи не звертався.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 зазначено, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
За вказаних обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що ОСОБА_1 про розгляд справи повідомлений належний чином, проте у судове засідання не з'явився, тобто добросовісно не виконав процесуальні обов'язки, суддя розцінює його неявку неповажною та вважає за можливе розглянути справу без його участі за наявними у справі матеріалами.
У судовому засіданні досліджені наступні докази:
- протоколи про адміністративне правопорушення серії ВАД № 967966 від 30.03.2026, ВАД №967770 від 29.03.2026 та ВАД № 967800 від 30.03.2026, у яких викладено місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за адміністративне правопорушення, від підпису та отримання других примірників яких ОСОБА_1 відмовився;
- письмові пояснення ОСОБА_2 від 29.03.2026, 30.03.2026, 30.03.2026 про обставини, за яких її співмешканець ОСОБА_1 , перебуваючи у нетверезому стані, ображав її нецензурною лайкою, буянив, кидався в бійку та погрожував;
- письмові пояснення ОСОБА_1 від надання яких від відмовився у порядку ст.63 Конституції України;
- копії рапортів поліцейських ВП №1 Вишгородського РУП щодо опрацювання заяв про домашнє насильство, які надійшли на лінію 102 - ЄО №2174 від 30.03.2026, №2171 від 30.03.2026, №2157 від 29.03.2026, за якими встановлено кривдника - ОСОБА_1 , потерпілу - ОСОБА_3 .
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, керуючись положеннями статей 7, 245, 280 КУпАП, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Як вбачається з протоколів про адміністративне правопорушення серії ВАД № 967966 від 30.03.2026, ВАД №967770 від 29.03.2026 та ВАД № 967800 від 30.03.2026, дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Частиною 1 статті 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Положення цієї статті є бланкетними та відсилають до положень інших нормативно-правових актів, які більш детально передбачають вимоги законодавства, які ставляться в обвинувачення правопорушнику.
Обов'язковим елементом об'єктивної сторони складу цього адміністративного правопорушення є наявність наслідків, а саме завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до ч.3 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» № 2229-VIII від 07.12.2017 (далі - Закон), домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Пунктом 14 статті 1 Закону визначено психологічне насильство, як форму домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Згідно з п. 17 ст. 1 Закону, фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи[…].
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
За результатами дослідження доказів в їх сукупності та взаємозв'язку, судом встановлено, що 29.03.2026 близько 17:35 год., 30.03.2026 о 09:20 год., 30.03.2026 о 13:20 год. в АДРЕСА_2 ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 , а саме ображав нецензурними словами, погрожував фізичною розправою та кидався в бійку, чим була завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої ОСОБА_2 .
Таким чином, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення з наявними в ній доказами, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом, суддя приходить до висновку, що протоколи про адміністративне правопорушення складені правильно, відомості, які у них відображені відповідають фактичним обставинам справи, правопорушення кваліфіковано вірно, а наявні в матеріалах справи докази є належними, допустимими і достатніми у своїй сукупності, та доводять, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а саме умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) психологічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої.
Відповідно до ч.1 ст.8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Із матеріалів справи не встановлено обставин, які б виключали адміністративну відповідальність ОСОБА_1 .
Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Суддя, у відповідності до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, які пом'якшують чи обтяжують відповідальність, суддею не встановлено.
За приписами ст. 36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
З огляду на встановлені обставини справи, враховуючи кількість епізодів домашнього насильства відносно співмешканки ОСОБА_2 , які зафіксовані у протоколах про адміністративні правопорушення серія ВАД № 967966 від 30.03.2026, ВАД №967770 від 29.03.2026 та ВАД № 967800 від 30.03.2026, що надійшли на розгляд судді, беручи до уваги особу порушника ОСОБА_1 , суддя приходить до висновку про застосування до останнього адміністративного стягнення у виді адміністративного арешту строком 10 діб у межах санкції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Саме такий вид адміністративного стягнення на переконання судді буде достатнім та необхідним для виконання завдань КУпАП, зокрема він забезпечить запобігання вчинення правопорушником нових правопорушень, його виховання у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків та відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ч.9 ст.283 КУпАП, постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.
Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні про адміністративне правопорушення сплачується у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено стягнення.
Пунктом 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2026 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2026 році становить 3328,00 грн.
У матеріалах справи відсутні документи, на підставі яких ОСОБА_1 звільняється від сплати судового збору згідно із Законом України «Про судовий збір», таким чином, з нього підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп. (3328 х 0,2).
Керуючись ст.ст. 7-9, 23, 27, 33, 36, 40-1, ч.1 ст.173-2, ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283-285, 294 КУпАП суддя
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.173-2 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту строком 10 (десять) діб.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у дохід держави судовий збір у розмірі 665,60 грн. (шістсот шістдесят п'ять грн., 60 коп.)
реквізити для оплати: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Відповідно до частини 1 статті 307, статті 308 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш, як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати, штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Іванківський районний суд Київської області
Строк пред'явлення до виконання три місяці.
Суддя Анатолій КОРЧКОВ