Справа № 362/6798/25
Провадження № 2-п/362/16/26
25.05.2026 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,
за участю секретаря Тельнової О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові Київської області заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 30.03.2026 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
До суду через систему «Електронний суд» надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 30.03.2026 року у справі за позовом ТОВ «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій просить скасувати заочне рішення від 30.03.2026 року у справі №362/6798/25 щодо стягнення боргу за кредитом.
В обґрунтування поданої заяви зазначив, що він, дізнався про заочне рішення Васильківського міськрайонного суду від 30.03.2026 у справі № 362/6798/25 щодо стягнення боргу за кредитом, проте не отримував повістку та не був повідомлений про судове засідання (а.с. 134).
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 14.04.2026 року заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків (а.с.136-138).
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином на номер мобільного телефону та судової повісткою доставленої до електронного кабінету 15.05.2026 року (146-147).
Представник ТОВ «Цикл Фінанс» в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомленні належним чином, заяв із процесуальних питань до суду не направляв.
Відповідно до ч.1 ст. 287 ЦПК України неявка учасників справи не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Отже, оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За змістом вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.
Згідно постанови КЦС Верховного Суду від 30 вересня 2022 року у справі за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбулось, то датою його ухвалення є дата складання повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з'явились всі учасники такої справи. При цьому, дата яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з'явились всі учасники такої справи.
Відповідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Дослідивши матеріали справи, заяву, судом встановлено наступне.
Заочним рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 30.03.2026 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 2022480764 від 18.01.2019 року в розмірі 13 000,92 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правову допомогу в сумі 2000,00 гривень (а.с.124-130).
Відповідно вимог ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд-якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
З матеріалів заяви не вбачається, яким чином про заочне рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 30.03.2026 року ОСОБА_1 дізнався, оскільки згідно до матеріалів справи вбачається, що до суду повернувся конверт із копією заочного рішення від 30.03.2026 року надісланого судом на зареєстровану адресу відповідача із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.133).
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 285 ЦПК України у заяві про перегляд заочного рішення повинні бути зазначені обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це.
Відповідно з п. 3 ч. 2 ст. 285 ЦПК України у заяві про перегляд заочного рішення повинні бути зазначені обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це.
Відповідно до п.п. 4, 6 ст. 285 ЦПК України у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача; перелік доданих до заяви матеріалів. Згідно з ч. 7 вказаної статті до заяви про перегляд заочного рішення додаються докази, на які посилається заявник.
Згідно до ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився у судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Тобто, необхідним є наявність трьох обставин: неявка відповідача у судове засідання і неповідомлення про причини неявки (або неявка відповідача у судове засідання, або не повідомлення про причини неявки); не подача відзиву з поважних причин; наявність доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, тобто такі докази, які не досліджувались судом при ухваленні заочного рішення.
Як вбачається із відповіді відділу з питань реєстрації місця проживання Виконавчого комітету Глевахівської селищної ради Київської області наданого на запит суду від 11.09.2025 року - ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.116-117).
Після відкриття провадження у справі, судом було направлено відповідачу ухвалу про відкриття провадження у справі від 24.09.2025 року в спрощеному порядку та повідомлено про розгляд справи, але до суду повернувся конверт із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.121), судом було вдруге направлено відповідачу ухвалу про відкриття провадження у справі в спрощеному порядку, але вдруге до суду повернувся конверт із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.122).
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Перевіряючи доводи сторони відповідача про неповідомлення відповідача про розгляд справи суд враховує, що приписами ч.7 п.2 ст.128 ЦПК України визначено, що судова повістка фізичним особам, які не мають статусу підприємців, надсилається за адресою їх місця проживання (перебування), зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Враховується судом і рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року за № 17-рп/2011, згідно якого у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вказаної в матеріалах справи (зокрема позовній заяві), яка відповідає місцю реєстрації відповідача, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене стороні належним чином.
Так, з досліджених матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 двічі повідомлявся про відкриття провадження у справі за адресою відомого місця його реєстрації: АДРЕСА_1 , але до суду двічі повернувся конверт із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.121, 122).
Також, за змістом ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Слід зазначити, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, шляхом направлення на його адресу копії судової повістки та матеріалі позовної заяви. Повернення відділенням поштового зв'язку до суду поштового конверту свідчить, що судова повістка не вручена з причин, що не залежать від суду, який в установленому законодавством порядку вчинив процесуальні дії, що у відповідності до вимог ЦПК України свідчить про належне повідомлення відповідача про розгляд справи.
Аналогічна позиція міститься в Постанові Верховного суду від 15 травня2019 року (справа № 0870/8014/12, провадження № К/9901/6938/19).
Постановою Верховного суду від 22 липня 2021 року у справі № 920/938/20, сформовано висновок, що сам лише факт неотримання скаржником поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулась в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.06.2020 у справі № 916/3200/17).
Відповідач, заяв чи клопотань до суду не направляв, як і не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву, тому в силу ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішив справу за наявними матеріалами справи.
Згідно матеріалів справи, відповідач не подав відзив на позов, позивач не заперечував проти заочного розгляду справи, відповідач, який був повідомлений про час та місце розгляду справи відповідно до норм чинного ЦПК України, заяв чи клопотань із процесуальних питань не направляв, про причини неявки суд не повідомив, а мав право скористатися електронним судом, засобами телефонного зв'язку, а відтак судом були дотримані всі процесуальні вимоги для заочного розгляду на підставі наданих позивачем доказів.
В зв'язку з чим, суд не приймає до уваги посилання відповідача про неповідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, та не направлення матеріалів справи, оскільки вони не відповідають матеріалам справи.
Суд прийняв вичерпні заходи для повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, забезпечивши можливість з'явитися до суду і захистити свої права.
Звертаючись із заявою про перегляд заочного рішення відповідач до заяви про перегляд заочного рішення не приєднано жодного доказу на підтвердження існування обставин, що мають істотне значення для правильного вирішення спору.
Суд не дає оцінку доводам, що зазначені в заяві про перегляд заочного рішення, оскільки обставини на які посилається відповідач не створюють юридичну сукупність елементів, які дають підстави для скасування заочного рішення, а фактично є незгодою із рішенням суду першої інстанції, встановленими ним обставинами, наданою судом оцінкою доказам і застосованими до спірних відносин нормами законодавства, що є підставою для апеляційного оскарження рішення, а не для скасування заочного рішення.
Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року за № 2 передбачено, що відповідно статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно ч. 1, 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) виходить з того, що реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З приводу цього прецедентним є рішення ЄСПЛ у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним; воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулюванню з боку держави.
Частиною 4 ст. 287 ЦПК України передбачено, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Зважаючи на вказане, суд приходить висновку, що заява відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення не підлягає задоволенню.
Роз'яснити заявнику, що заочне рішення суду може бути оскаржене в загальному порядку, встановленим ЦПК України. Строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення суду без задоволення.
Керуючись статтями 247, 260, 261, 284-288, 353 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 30.03.2026 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.
Роз'яснити заявнику, що відповідно до пункту 4 статті 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Текст ухвали складено 25.05.2026 року.
Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко