Справа № 359/1824/21
Провадження № 6/359/180/2026
22.05.2026 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Чирки С.С.
при секретарі Кривохижі О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню
До суду із даною заявою звернувся ОСОБА_1 . Вимоги заяви обґрунтував тим, що 11.03.2021 року Бориспільським міськрайонним судом Київської області видано судовий наказ №359/1824/21 яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» заборгованість за послуги з постачання природного газу за період з 01.07.2018 по 31.01.2021 в розмірі - 5214 гривень 27 копійок ,3 % річних у розмірі 1186 гривень 56 копійок, інфляційні втрати в розмірі 1986 гривень 57 копійок, а також судові витрати по сплаті судового збору в розмірі - 227 гривень 00 копійок.
Станом на 22.04.2025 року у боржника перед стягувачем відсутня заборгованість, він не є власником особового рахунку та не є стороною договору, а тому ОСОБА_1 просить суд на підставі ч.2 ст.423 ЦПК України визнати судовий наказ таким, що не підлягає виконанню, зобов'язати державного виконавця скасувати всі заходи примусового стягнення, виключити відомості з Єдиного реєстру боржників та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» на його користь витрати зі сплати судового збору в розмірі 1362 грн.
В судове засідання боржник не з'явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутність, вимоги заяви підтримав в повному обсязі.
Стягувач в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду заяви.
Дослідивши матеріали заяви суд прийшов до наступного висновку.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 372 ЦПК України, відповідно до якої неявка сторін та інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, суд прийшов до висновку про розгляд заяви у відсутність належно повідомлених учасників справи.
Відповідно до частин першої та другої статті 432 ЦПК України, суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню.
Якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.
У постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі №2-4671/11 зроблено правовий висновок, що підстави визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, прийнято поділяти на дві групи: матеріально-правові (відсутність у боржника обов'язку), зокрема, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання й інші, та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання тощо.
Перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом ст. 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.
У цьому випадку саме на суд покладено обов'язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.
Отже, до підстав для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, відносяться випадки, коли немає матеріальної передумови для виконання рішення, тобто об'єктивно відсутній обов'язок боржника; або ж випадки видачі виконавчого документа, коли його не треба було видавати, тобто випадки помилкової видачі виконавчого листа; або випадки, коли після видачі виконавчого документа був змінений зміст рішення.
При цьому, подання заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, не може бути пов'язане із оспоренням такого судового рішення по суті заявлених вимог, адже визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, належить до процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень, тобто, рішень, які набрали законної сили та підлягають виконанню у примусовому порядку.
Судом встановлено, що 11.03.2021 року Бориспільським міськрайонним судом Київської області видано судовий наказ №359/1824/21 яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» заборгованість за послуги з постачання природного газу за період з 01.07.2018 по 31.01.2021 в розмірі - 5214 гривень 27 копійок ,3 % річних у розмірі 1186 гривень 56 копійок, інфляційні втрати в розмірі 1986 гривень 57 копійок, а також судові витрати по сплаті судового збору в розмірі - 227 гривень 00 копійок.
Постановою державного виконавця Бориспільського ВДВС у Бориспільському районі Київської області ЦМУ МЮ (м.Київ) від 30.08.2021 року відкрито виконавче провадження з виконання судового наказу №359/1824/21від 11.03.2021 року.
Станом на 22.04.2025 року у ОСОБА_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 заборгованість за послугу газопостачання перед ТОВ «Київоблгаз Збут» відсутня, що підтверджується довідкою ТОВ «Київоблгаз Збут» від 22.04.2025 року.
Враховуючи наведене суд вважає, що зобов'язання боржника щодо сплати заборгованості за судовим наказом №359/1824/21 від 11.03.2021 року є виконаним, у зв'язку з чим у боржника відсутній обов'язок щодо сплати заборгованості за цим судовим наказом, а тому його слід визнати таким, що не підлягає виконанню.
За ч.4 ст.432 ЦПК України про виправлення помилки в виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу.
З огляду на це, підстав для задоволення іншої частини вимог заяви суд не вбачає, оскільки це не передбачено ЦПК України.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17.06.2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним «сумнівом». Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджени х між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 року у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6Конвенції про захист правлюдини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Усі інші доводи заявника, його докази і аргументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надала можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.
Керуючись ст.ст. 260,261,352-354,432 ЦПК України
Заяву задовольнити частково.
Визнати судовий наказ №359/1824/21 виданий Бориспільським міськрайонним судом Київської області 11.03.2021 року яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» заборгованість за послуги з постачання природного газу за період з 01.07.2018 по 31.01.2021 в розмірі - 5214 гривень 27 копійок ,3 % річних у розмірі 1186 гривень 56 копійок, інфляційні втрати в розмірі 1986 гривень 57 копійок, а також судові витрати по сплаті судового збору в розмірі - 227 гривень 00 копійок таким що не підлягає виконанню.
В задоволенні вимог заяви в іншій частині відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя: Чирка С.С.