25 травня 2026 рокуСправа № 495/9182/25
Номер провадження 1-кп/495/157/2026
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Білгороді-Дністровському кримінальне провадження, відомості про яке внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань 22.10.2025 за №12025166240000403 за обвинуваченням
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Вінниці, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, пенсіонера, особи з інвалідністю І групи, не депутата, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальнихпроступків, передбаченихч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358Кримінального кодексу України,
учасники провадження:
секретарі судового засідання ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
прокурори ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
обвинувачений ОСОБА_2 ,
захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_7 ,
1. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
1.1. ОСОБА_2 приблизно в середині жовтня 2025 року, у зв'язку з закінченням строку дії посвідчення Державної соціальної допомоги особам з інвалідністю серії ДДА №260214 видано УСЗН в Хаджибейському районі ДП та СП ОМР від 20.12.2024, яке діяло з 20.08.2024 до 30.09.2025, реалізуючи свій умисел, спрямований на підроблення офіційного документа, який видається установою, що має право видавати такі документи та який надає права або звільняє від обов'язків, з метою його подальшого використання, використовуючи кулькову ручку синього кольору, шляхом дописки та виправлення, провів заміну первинних реквізитів на наявні, а саме дописав штрих у первинну цифру «5» на наявну цифру «6», підробивши рік закінчення дії вказаного посвідчення з 2025 на 2026, тим самим підробив офіційний документ, а саме: посвідчення Державної соціальної допомоги особам з інвалідністю серії НОМЕР_1 , виданий 20.12.2024 УСЗН в Хаджибейському районі ДП та СП ОМР.
1.2. Крім того, 21 жовтня 2025 року близько 16 годин 16 хвилин, перебуваючи в міжнародному пункті пропуску «Сторокозаче», що розташований на території Старокозацької ОТГ Білгород-Дністровського району Одеської області, під час проходження паспортного контролю, ОСОБА_2 , усвідомлюючи значення та суспільно-небезпечний характер власних дій та керуючи ними, діючи умисно, з метою перетину Державного кордону України всупереч обмежень, передбачених Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» та Законом України «Про правовий режим воєнного стану» надав працівникам Державної прикордонної служби України завідомо підроблений документ, а саме: посвідчення Державної соціальної допомоги особам з інвалідністю серії ДДА №260214 видано УСЗН в Хаджибейському районі ДП та СП ОМР від 20.12.2024, який містить недостовірну інформацію, тим самим умисно використав завідомо підроблені документи.
2. Частина статті закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
Такими діями, описаними у п. 1.1. вироку ОСОБА_2 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 358 КК України, що полягає у підробленні офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати такі документи і який надає права або звільняє від обов'язків, з метою його використання.
Також діями, описаними у п. 1.2. вироку ОСОБА_2 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 4 ст. 358 КК України, що полягає у використанні завідомо підробленого документа.
За сукупністю ОСОБА_2 вчинив кримінальні проступки, передбачені ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.
3. Оцінка доказів.
Суд, з'ясувавши думку сторін кримінального провадження, роз'яснив сторонам вимоги ч.3 ст. 349 КПК України і наслідки обмеження обсягу доказів, визнав недоцільним дослідження інших доказів, крім допиту обвинуваченого ОСОБА_2 відносно фактичних обставин справи, оскільки вони ніким не оспорюються, дослідженням тільки доказів, які характеризують особу обвинуваченого, стосуються вирішення долі речових доказів, заходів забезпечення кримінального провадження та процесуальних витрат.
Обвинувачений ОСОБА_2 , його захисник та прокурор погодилися з тим, щоб судовий розгляд обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням доказів, які характеризують особу обвинуваченого, стосуються вирішення долі речових доказів, заходів забезпечення кримінального провадження та процесуальних витрат. Учасникам було роз'яснено, що в даному випадку вони позбавляються права оскаржувати в апеляційному порядку фактичні обставини кримінального правопорушення.
Не оспорюючи фактичні обставини кримінального правопорушення у судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_2 визнав вину у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 382 КК України.
Зокрема показав суду, що його син живе закордоном. Він зламав руку і попросив чи може обвинувачений його зустріти. Треба було забрати його з аеропорту, оскільки він був з малою дитиною і йому було важко зі зламаною рукою.Обвинуваченому вже була призначена І група інвалідності. Проте йому ще не було видане посвідчення. Він ходив з дружиною в Пенсійний фонд. Там йому сказали, що зараз посвідчень немає, але що він має право перетинати кордон, адже в базі є всі документи. І він поїхав з дружиною. На пропускному пункті він надав документи: ОСОБА_8 , в якому є і відстрочка, і документ який підтверджує, що він має І групу інвалідності. Прикордонник подивився і сказав, що необхідне посвідчення. Обвинувачений повідомив, що є посвідчення інваліда ІІ групи інвалідності, І групи ще не видали. Тоді пішов в машину і домалював цифру. Приніс прикордоннику, той подивився і сказав чекати. Розкаюється у вчиненому.
Таким чином, оцінивши докази у їх сукупності, судом встановлено, що мали місце діяння, у вчиненні яких ОСОБА_2 обвинувачується, ці діяння містить склад кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.
4. Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_2 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.
Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_2 судом не встановлено.
5. Мотиви призначення покарання.
5. Мотиви призначення покарання.
Оскільки в ході судового розгляду було встановлено обґрунтованість висунутого проти обвинуваченого ОСОБА_2 кримінального обвинувачення, необхідно призначити йому покарання.
Кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_2 згідно із ч. 2 ст. 12 КК України відносяться до кримінального проступку.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, суд при призначенні покарання враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які є кримінальними проступками, дані про особу винного, а саме те, що ОСОБА_2 раніше не судимий, до адміністративної відповідальності раніше не притягувався, на обліку в лікаря нарколога не перебуває, позитивно характеризується за місцем проживання, є особою з інвалідністю, при цьому, призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Виходячи із засади співмірності призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують. Без урахування й належної оцінки всіх цих обставин у своїй сукупності обрана міра покарання не може вважатися справедливою.
За таких обставин справи, враховуючи дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують покарання, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 покарання у виді штрафу в межах, передбачених санкціями ч. 1 ст. 358 та ч. 4 ст.358 КК України.
При вирішенні питання про те, який із передбачених ч. 1 ст. 70 КК України принципів необхідно застосувати щодо ОСОБА_2 при призначенні покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, суд дійшов висновку про застосування принципу поглинання менш суворого покарання більш суворим.
Таким чином, суд вважає, що таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та для попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
6. Інші рішення щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку
У цьому кримінальному провадженні проводилася судово-технічна експертиза документів (висновок експерта СЕ-19/116-25/26079-ДД від 12.11.2025) витрати на проведення якої відповідно становлять 7131 гривень 20 копійок.
Процесуальні витрати за проведення цієї судової експертизи, відповідно до ст. 124 КПК України підлягають стягненню із ОСОБА_2 , оскільки вони виникли у зв'язку із проведенням експертизи в межах кримінального провадження №12025166240000403.
Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Також відповідно до ст. 174 КПК України слід скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 24.10.2025, справа № 495/8131/25 (номер провадження 1-кс/495/2217/2025).
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 не обирався і суд вважає, що до набрання вироком законної сили будь-який запобіжний захід обвинуваченому обирати немає необхідності.
Цивільний позов у цьому кримінальному провадженні не заявлений.
Керуючись ст.ст. 128, 369, 371, 373, 374, 376, 392-395 КПК України, суд,
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України та призначити йому покарання:
- за ч. 1 ст. 358 КК України у вигляді штрафу у розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1190 (одну тисячу сто дев'яносто) гривень;
- за ч. 4 ст. 358 КК України у вигляді штрафу у розмір тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) гривень.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначити остаточне покарання ОСОБА_2 у виді штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1190 (одну тисячу сто дев'яносто) гривень.
Заходи забезпечення кримінального провадження, а саме: арешт, застосований ухвалою слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 24.10.2025, справа № 495/8131/25 (номер провадження 1-кс/495/2217/2025) - скасувати.
Речові докази:
- посвідчення Державної соціальної допомоги особам з інвалідністю серії ДДА № 260214 виданого УСЗН в Хаджибейському районі ДП та СП ОМР від 20.12.2024, номер особової справи 609538 на ім'я ОСОБА_2 , 1967 року народження - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Процесуальні витрати за проведення судової технічної експертизи (висновок експерта СЕ-19/116-25/26079-ДД від 12.11.2025) на суму 7131 (десять тисяч шістсот дев'яносто шість) гривень 20 копійок стягнути із ОСОБА_2 на користь держави за кодом класифікації доходів бюджету 24060300 «Інші надходження».
Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили не обирати.
Цивільний позов не заявлений.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 статті 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_9