Справа № 523/4660/26
Провадження №2/523/4315/26
"22" травня 2026 р. м.Одеса
Пересипський районний суд м. Одеси, в складі:
головуючого - судді Малиновського О.М.
за участю секретаря - Березніченко В.Є.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ «Діджи Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 34 176,33грн.
Позовні вимоги мотивує тим, що 25.11.2014р. між ПАТ «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 укладена угода № 200153653 за умовами якого остання отримала строковий кредит, у вигляді встановлення кредитного ліміту на карту.
20.07.2020р. між ТОВ «Діджи Фінанс» та ПАТ «Банк Михайлівський» було укладено договір №7_БМ за умовами якого до позивача перейшло право вимоги, у тому числі за кредитним договором № 200153653 від 25.11.2014р.
Сума боргу відповідача перед новим кредитором - ТОВ «Діджи Фінанс» становить 26117,07грн., яку позивач просить стягнути, а також за ст.625 ЦК України, інфляційній витрати в розмірі 5710,87грн., 3% річних - 2348,39грн., понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору та витрати на правовому допомогу.
Ухвалою судді Пересипського районного суду м. Одеси від 02.04.2026р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін яку скеровано за місцем реєстрації відповідача, яка 08.05.2026року повернута до суду з позначкою «за відсутністю адресата за вказаною адресою».
Відповідно до постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 13.05.2024 року у справі № 755/4829/23, останній зазначив, що суд зробив правильний висновок, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується відповідними поштовими відправленнями, які повернулися до суду з відмітками ««адресат відсутній за вказаною адресою», що є належним повідомленням учасника справи.
Днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (п.4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України).
Відповідно до ч. 5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
У визначений судом строк відповідно до ст.ст. 191, 278 ЦПК України, відзив на позов відповідачем не подано, тому суд провів розгляд справи за наявними у ній матеріалами.
Суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних в ній доказів.
Матеріалами справи встановлено, що 25.11.2014р. між ПАТ «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 укладена угода № 200153653 шляхом підписання остатньою заяви (оферти) за умовами якої Банко на ім'я ОСОБА_1 відкрито рахунок, карта № НОМЕР_1 з визначенням максимальної ставки по ліміту в розмірі 58,8%річних.
Договір укладено шляхом підписання відповідачем заяви приєднання до умов кредитного договору, анкети №939138, довідку про умови кредитування по кредитному договору.
20.07.2020р. між ТОВ «Діджи Фінанс» та ПАТ «Банк Михайлівський» було укладено договір №7_БМ за умовами якого до позивача перейшло право вимоги, у тому числі за кредитним договором № 200153653 від 25.11.2014р.
Всупереч умовам кредитного договору відповідач свої кредитні зобов'язання не виконала, суму боргу не сплатила.
На час уступки право вимоги сума боргу ОСОБА_1 перед новим кредитором ТОВ «Діджи Фінанс» становить 26117,07грн.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
За нормою ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Встановлені судом обставини неналежного виконання відповідачем кредитного зобов'язання, та відсутністю доведеності зворотного, дає підстави дійти висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення суми боргу за договором кредиту в розмірі 26117,07грн., у тому числі: 8 436,74грн. заборгованість по кредиту; 17 680,33грн. - заборгованість за відсотками.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки стаття 625 ЦК України розміщена в розділі І «Загальні положення про зобов'язання» книги 5 ЦК України, то вона поширює свою дію на всі зобов'язання, якщо інше не передбачено в спеціальних нормах, які регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов'язань.
Передбачене частиною другою статті 625 ЦК України нарахування відсотків річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації від боржника.
Отже, невиконання боржником грошового зобов'язання надає право кредитору захисти своє майнове право шляхом нарахування та стягнення з боржника 3% річних, а також інфляційних збитків, що, як було зазначено вище, носить компенсаційний характер.
Крім того, у зобов'язальних відносинах (стаття 509 ЦК України) суб'єктивним правом кредитора є право одержати від боржника виконання його обов'язку з передачі майна, виконання роботи, надання послуги тощо.
Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення.
Законодавець визначає обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням рівня інфляції та 3 % річних за увесь час прострочення, у зв'язку із чим таке зобов'язання є триваючим.
Відтак, невиконання боржником грошового зобов'язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.
Приймаючи до уваги, що виникли між сторонами кредитні правовідносини не припиненні, носять триваючий характер, то позивач, до якого перейшло право вимоги по кредитним договорам, має право на стягнення з відповідача 3% річних за невиконання грошового зобов'язання та інфляційній витрати.
У виниклих між сторонами правовідносинах відповідач неналежним чином виконував умови укладеного ним кредитного договору, що стало наслідком нарахування позивачем за період з 25.02.2019р. по 23.02.2022р. від суми боргу 26117,07грн.: інфляційних витрат в розмірі 5710,87грн., 3% річних в розмірі 2348,39грн.
Зважаючи на викладене суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Згідно ст.141 ЦПК України пропорційно задоволеним позовним вимогам з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 2662,40грн., 7000грн. витрат на правничу допомогу.
Керуючись ст.ст.12,13,76,137,141,259,263-265,268, 279 ЦПК України,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором в розмірі 26117,07грн., 3% річних в розмірі 2348,39грн., інфляційні витрати в розмірі 5710,87грн., судовий збір в розмірі 2662,40грн., витрати на правничу допомогу в розмірі 7000грн.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», ЄДРПОУ: 42649746, місцезнаходження: м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд.21/1.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня складання повного рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне рішення суду складено 22 травня 2026р.
Суддя