Справа №751/17/26
Провадження №1-кп/751/188/26
22 травня 2026 року місто Чернігів
Новозаводський районний суд міста Чернігова
у складі: головуючого-судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 та її захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за
№ 12025270000000700 від 07 жовтня 2025 року, про звільнення від кримінальної відповідальності
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Хотів Києво-Святошинського району Київської області, громадянки України, з вищою освітою, одруженої, працюючої на посаді головного державного інспектора ГУ ДПС у Чернігівській області, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою:
АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України,
На розгляді в Новозаводському районному суді міста Чернігова знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025270000000700 від 07 жовтня 2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого
ч. 2 ст. 367 КК України.
Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_4 обвинувачується у службовій недбалості, тобто неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам, за таких обставин.
ОСОБА_4 , будучи службовою особою, відповідальною за належну організацію роботи та забезпечення виконання повноважень управління погашення боргу, діючи всупереч інтересам служби, неналежно виконуючи покладені на неї службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, маючи значний досвід у роботі з погашення податкового боргу допустила порушення вимог податкового законодавства під час стягнення та погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, яке перебувало в податковий заставі, не вжила першочергових заходів щодо самостійного укладання контролюючим органом договору про проведення оцінки майна всупереч положенням ПК України, чим забезпечила можливість боржнику надати звіт про оцінку майна, яке перебуває у податковій заставі, яка фактично не виконувалась суб'єктом оціночної діяльності та вартість якого у значному розмірі не відповідає ринковій, без урахування акту опису заставного майна, внаслідок чого спричинено тяжкі наслідки державним інтересам.
Відповідно до частини першої Положення про Міністерство доходів і зборів України, затвердженого Указом Президента України від 18 березня 2013 року № 141/2013 (далі Положення) Міністерство доходів і зборів України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань забезпечення формування єдиної державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізації державної податкової, державної митної політики.
Згідно з частиною дев'ятою Положення накази Міністерства доходів і зборів України, видані в межах його повноважень, є обов'язковими до виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальним органами, місцевими державним адміністраціями, органами влади АРК Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності та громадянами.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 160 утворено Державну фіскальну службу реорганізувавши Міністерство доходів і зборів шляхом перетворення.
Відповідно до частини першої Положення про Державну фіскальну службу України (далі ДФС), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 236 Державна фіскальна служба України (ДФС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.
Згідно із частиною дев'ятою Положення ДФС в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Мінфіну видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує і контролює їх виконання.
Постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року № 1200 утворено Державну податкову службу шляхом реорганізації Державної фіскальної служби та відповідно до пункту другого даної постанови Державна податкова служба є правонаступником майна, прав та обов'язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності.
Відповідно до частини першої Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227 Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Згідно Положення про Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області, затвердженого наказом Державної податкової служби України від 12 листопада 2020 року № 643 (далі за текстом - Положення) Головне управління ДПС у Чернігівській області є територіальним органом, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України.
Відповідно до п. 3 Положення основними завданнями Головного управління ДПС (крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій (далі - ДПІ) є: забезпечення реалізації державної податкової політики, здійснення у межах повноважень, передбачених законом, контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків, зборів, платежів, державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), державної політики у сфері контролю за своєчасністю здійснення розрахунків в іноземній валюті в установлений законом строк, дотриманням порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі готівкових розрахунків за товари (послуги), а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.
Згідно пп. 15 п. 4 Положення Головне управління ДПС відповідно до покладених на нього завдань: здійснює погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів.
Відповідно до пп. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з пп. 14.1.155 ст. 14 ПК України податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 91.1. ст. 91 ПК України, у разі наявності у платника податків податкового боргу керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за місцем реєстрації платника податків, що має податковий борг, призначає такому платнику податкового керуючого. Податковий керуючий повинен бути посадовою (службовою) особою контролюючого органу. Податковий керуючий має права та обов'язки, визначені цим Кодексом.
Наказом ГУ ДФС у Чернігівській області від 07 липня 2017 року №168-о ОСОБА_4 призначено на посаду головного державного ревізора-інспектора відділу організації стягнення боргу та роботи з безхазяйним майном управління погашення боргу Головного управління ДФС у Чернігівській області.
Відповідно до п. 1.1 посадової інструкції головного державного ревізора-інспектора відділу організації стягнення боргу та роботи з безхазяйним майном управління погашення боргу Головного управління ДФС у Чернігівській області, затвердженої 17 листопада 2017 року заступником начальника ГУ ДФС у Чернігівській області (далі Інструкція), головний державний ревізор-інспектор у своїй роботі керується Конституцією України, законодавчими і нормативними актами Верховної Ради України, Президента України, Уряду України, та іншими нормативними та інструктивними документами, Положенням про відділ та цією посадовою інструкцією.
Згідно із пунктами 2.1, 2.2, 2.8, 2.38, 2.57, 2.60, 2.63, 2.70, 2.72 Інструкції до завдань та обов'язків головного державного ревізора-інспектора відноситься: підготовка у межах компетенції пропозиції керівництву ГУ щодо удосконалення форм і методів організації роботи; організація виконання завдань та доручень керівництва ГУ з питань, що належать до компетенції структурного підрозділу; здійснення у межах компетенції перевірок з питань організації роботи; ведення обліку сум податкових зобов'язань, штрафних санкцій та пені, визначених органами ДФС у межах компетенції; участь, у разі необхідності, у межах компетенції у супроводженні судових справ та у судових засіданнях, підготовка необхідних документів; моніторинг податкового та митного законодавства; проведення комплексу робіт з виконання встановлених завдань із погашення податкового боргу з податків, зборів, заборгованості з інших платежів; підготовка матеріалів для звернення ДПІ до суду щодо погашення податкового боргу у випадках, передбачених законом; участь у реалізації майна, яке знаходиться у податковій заставі, через систему бірж та аукціонів з використанням Інтернет-Ресурсу.
Відповідно до п. 3 Інструкції з метою забезпечення покладених обов'язків, головний державний ревізор-інспектор користується правами, передбаченим законами України для службових осіб державних податкових органів. Має право вносити пропозиції начальнику управління з питань покращення роботи, приймати певні рішення, узгоджувати проекти документів, виконувати обов'язки представництва підрозділу з певних питань, брати участь в нарадах, проводити в межах свої компетенції перевірки.
Наказом ГУ ДПС у Чернігівській області від 05 вересня 2019 року
213-о ОСОБА_4 призначено з 06 вересня 2019 року на посаду головного державного ревізора-інспектора відділу організації стягнення боргу та роботи з безхазяйним майном управління по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС у Чернігівській області у порядку переведення з Головного управління ДФС у Чернігівській області.
Наказом ГУ ДПС у Чернігівській області від 21 грудня 2020 року
№ 163-о ОСОБА_4 призначено з 22 грудня 2021 року на посаду головного державного ревізора-інспектора відділу організації стягнення боргу та роботи з безхазяйним майном управління по роботі з податковим боргом Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області.
Згідно з п. 126 Положення про управління по роботі з податковим боргом Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області, затвердженого наказом ГУ ДПС у Чернігівській області від
02 лютого 2021 року № 125, серед основних завдань та функцій управління є погашення податкового боргу, стягнення своєчасно не нарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску.
Відповідно до посадової інструкції державного службовця (далі Інструкція) затвердженого начальником ГУ ДПС у Чернігівській області
05 січня 2021 року, метою перебування на посаді головного державного інспектора відділу організації стягнення боргу та роботи з безхазяйним майном управління по роботі з податковим боргом є проведення роботи по стягненню податкового боргу до бюджетів і державних цільових фондів, вжиття заходів по скороченню податкового боргу, та виявлення, обліку, зберігання та реалізації безхазяйного майна і майна, що переходить у власність держави, скарбів, контроль за надходженням коштів до державного бюджету від реалізації такого майна.
Основними посадовими обов'язками відповідно до Інструкції є:
-проведення комплексу робіт з виконання поставлених завдань із погашення податкового боргу та забезпечення надходжень за рахунок погашення податкового боргу;
-підготовка матеріалів для звернення до суду щодо погашення податкового боргу;
-участь у реалізації майна, яке знаходиться у податковій заставі, чрез систему бірж та аукціонів з використанням Інтернет-ресурсу;
-виявлення, забезпечення обліку, зберігання, оцінки та розпорядження безхазяйним майном ста майном, що переходить у власність держави.
Згідно з Інструкцією має право вносити пропозиції керівнику з відповідних питань та покращення роботи, приймати певні рішення, узгоджувати проекти документів, виконувати обов'язки представництва підрозділу з певних питань, брати участь в нарадах, проводити в межах свої компетенції перевірки
Наказом ДПІ у м. Чернігові ГУ ДФС у Чернігівській області від
04 червня 2015 року № 1313 ОСОБА_4 призначено податковою керуючою платника податків ПАТ «Чернігівський завод радіоприладів», код ЄДРПОУ 14307392.
Наказом ГУ ДФС у Чернігівській області від 12 червня 2017 року № 831 ОСОБА_4 призначено податковою керуючою платника податків ПАТ «Чернігівській завод радіодеталів», код ЄДРПОУ 14307392.
Наказом ГУ ДПС у Чернігівській області від 14 січня 2021 року № 68, ОСОБА_4 призначено податковою керуючою платника податків ПАТ «Чернігівський завод радіоприладів», код ЄДРПОУ 14307392.
Відповідно до «Порядку призначення та звільнення податкового керуючого з визначенням його функцій та повноважень», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 25 травня 2017 року № 529, (далі Порядок) на податкового керуючого покладені такі обов'язки:
1. Заведення на кожного платника податків, який має податковий борг, справи, у якій у хронологічному порядку зберігаються всі документи, що стосуються здійснюваних платником податків відповідних заходів із погашення податкового боргу.
2. Надсилання (вручення) платнику податків податкової вимоги.
3. Одержання від платника податків документів, необхідних для опису майна в податкову заставу.
4. Здійснення аналізу фінансового стану платника податків, що має податковий борг, та стану забезпечення такого боргу податковою заставою.
5. Здійснення опису майна у випадках, передбачених Кодексом, та складання акта опису такого майна.
6. Складання акта про відсутність майна, що має бути описане у податкову заставу.
7. Складання акта відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.
8. Реєстрація податкової застави у відповідних державних реєстрах та її виключення з таких реєстрів.
9. Підготовка документів для звернення контролюючого органу до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках/електронних гаманцях платника податків, зокрема шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, іншій фінансовій установі, небанківського надавача платіжних послуг, емітента електронних грошей (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу) та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені Кодексом.
10. Здійснення перевірки стану збереження майна, що перебуває у податковій заставі.
11. Складання акта про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
12. Підготовка рішення про складання відповідних актів та направлення такого рішення банкам, іншим фінансовим установам, небанківським надавачам платіжних послуг, емітентам електронних грошей, а також платнику податків для поновлення видаткових операцій на рахунках / електронних гаманцях платника податків та скасування заборони на відчуження майна.
13. Підготовка рішення про дострокове скасування зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку та направлення такого рішення банкам та іншим фінансовим установам для дострокового поновлення видаткових операцій на рахунках платника податків.
14. Підготовка відповіді платнику податків на його звернення щодо надання (ненадання) згоди на відчуження майна та/або заміну майна, яке перебуває у податковій заставі.
15. Отримання від платника податків інформації та документів про операції з майном, яке перебуває у податковій заставі.
16. Вимагання від платника податків або його службових (посадових) осіб пояснення щодо відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов'язковою згідно з вимогами Кодексу).
17. Підготовка матеріалів для застосування штрафу у разі відчуження майна, що перебуває в податковій заставі, без згоди контролюючого органу.
18. Розгляд звернення платника податків та підготовка документів для надання йому розстрочення (відстрочення) сплати грошових зобов'язань (податкового боргу).
19. Здійснення заходів щодо списання безнадійного податкового боргу.
20. Забезпечення отримання від платника податків інформації про майно, яке перебуває у податковій заставі, а також технічної, технологічної та іншої супровідної документації на таке майно.
21. Здійснення інших функцій, визначених законом.
Відповідно до пункту п'ятого розділу V Порядку до повноважень податкового керуючого входить підготовка матеріалів для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу на підставі дозволу суду на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Згідно з пунктами 11, 12 п'ятого розділу V Порядку до повноважень податкового керуючого належить здійснення заходів щодо огляду та оцінки майна, яке пропонується до продажу та організація продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Таким чином, ОСОБА_4 перебуваючи на посадах головного державного ревізора-інспектора відділу організації стягнення боргу та роботи з безхазяйним майном управління погашення боргу Головного управління ДФС у Чернігівській області, головного державного ревізора-інспектора відділу організації стягнення боргу та роботи з безхазяйним майном управління по роботі з податковим боргом Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області та за спеціальним повноваженням відповідно до наказів ДПІ у м. Чернігові ГУ ДФС у Чернігівській області від 04 червня 2015 року № 1313, ГУ ДФС у Чернігівській області від 12 червня 2017 року № 831 та ГУ ДПС у Чернігівській області від 14 січня 2021 року
№ 68 про призначення податковою керуючою платника податків ПАТ «Чернігівський завод радіоприладів», код ЄДРПОУ 14307392, була наділена організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, тобто, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 18 КК України, була службовою особою.
Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пунктом 88.1 ст. 88 ПК України передбачено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
Право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
Згідно з п. 89.3 ст. 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до п. 95.3 ст. 95 ПК України контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Згідно з п. 95.7 ст. 95 ПК України продаж майна платника податків здійснюється на публічних торгах та/або через торгівельні організації.
При цьому відповідно до п.п. 95.7.3 ст. 95 ПК України інше майно, об'єкти рухомого чи нерухомого майна, а також цілісні майнові комплекси підприємств підлягають продажу за кошти виключно на цільових аукціонах, які організовуються за поданням відповідного контролюючого органу на зазначених біржах.
Відповідно до вимог п. 95.10 ст. 95 ПК України з метою реалізації майна, яке перебуває у податковій заставі, проводиться експертна оцінка вартості такого майна для визначення початкової ціни його продажу. Така оцінка проводиться у порядку, визначеному Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Згідно з п. 95.12 ст. 95 ПК України (в редакції до 16 січня 2020 року) платник податків мав право самостійно здійснити оцінку шляхом укладення договору з оцінювачем. Якщо платник податків самостійно не здійснює оцінку протягом двох місяців з дня прийняття рішення про реалізацію майна, контролюючий орган самостійно укладає договір про проведення оцінки майна.
Відповідно до п. 95.12 ст. 95 ПК України (в редакції від 16 січня 2020 року) платник податків має право самостійно здійснити оцінку шляхом укладення договору з оцінювачем. Якщо платник податків самостійно не здійснює оцінку протягом одного місяця з дня прийняття рішення про реалізацію майна, контролюючий орган самостійно укладає договір про проведення оцінки майна.
Згідно з положеннями п.п. 5.8 та 5.9 Порядку до повноважень податкового керуючого щодо продажу майна, яке перебуває у податковій заставі є здійснення заходів щодо огляду та оцінки майна, яке пропонується для продажу та організація продажу майна, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до методичних вказівок щодо взаємодії структурних підрозділів органів ДФС при здійсненні заходів зі погашення податкового боргу платників податків за судовими рішеннями, затверджених Наказом Державної фіскальної служби України від 20 лютого 2015 року № 106 податковий керуючий готує та надає підрозділу правової роботи документи для звернення ДПІ до суду для отримання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває в податковій заставі.
Отримане підрозділом правової роботи рішення суду про погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває в податковій заставі, не пізніше наступного робочого дня з дати отримання цим підрозділом надається податковому керуючому для здійснення процедур реалізації майна.
Після отримання рішення суду податковий керуючий готує проект рішення про погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває в податковій заставі, та подає його на підпис керівництву ДПІ.
Керівник ДПІ на підставі рішення суду приймає рішення про погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Податковий керуючий надсилає платнику податків лист з проханням провести самостійну оцінку майна. У разі відмови в проведенні самостійної оцінки або ненадання платником податків протягом 2 місяців з дня прийняття рішення про реалізацію майна відповіді податковий керуючий здійснює відбір оцінювача для проведення оцінки майна та укладає з ним договір на проведення оцінки.
Після отримання від оцінювача відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12 липня 2001 року № 2658-III експертної оцінки вартості майна податковий керуючий організовує продаж майна платника податків на публічних торгах та/або через торговельні організації шляхом укладення відповідного договору на проведення публічних торгів з брокером (брокерською конторою).
22 травня 2017 року затверджено Hаказ Міністерства фінансів України № 518 «Порядок проведення цільових аукціонів з продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі» який розроблений відповідно до статті 95 глави 9 розділу II Податкового кодексу України, Закону України «Про товарні біржі», постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1244 «Деякі питання реалізації статті 95 Податкового кодексу України» та визначає порядок проведення цільових аукціонів з продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до розділу ІІІ даного Порядку цільовий аукціон проводиться на підставі відповідного договору, який укладається контролюючим органом з товарною біржею. До договору додаються завірена контролюючим органом копія акта опису майна в податкову заставу та витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна та/або Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Майно, яке підлягає продажу на цільовому аукціоні, виставляється на аукціон за початковою ціною, що визначається контролюючим органом на підставі звіту (акта) про оцінку майна, складеного відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Згідно з положеннями Порядку застосування податкової застави податковими органами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 16 червня 2017 року № 586, ІІ розділу п. 6, у разі якщо балансову вартість такого майна не визначено, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Так, 15 червня 2015 року начальником ДПІ у м. Чернігові Головним управлінням ДФС у Чернігівській області прийнято Рішення № 44 про здійснення опису майна, що перебуває у власності платника податків - ПАТ «Чернігівський завод радіоприладів», код ЄДРПОУ 14307392.
На підставі вказаного рішення 15 червня 2015 року податковим керуючим ДПІ у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області ОСОБА_4 описано майно ПАТ «Чернігівський завод радіоприладів», код ЄДРПОУ 14307392, а саме, корпус № 36, що знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Захисників України, 25, вартістю 5 964 223 гривень, про що складено акт опису майна № 13/23-01-14, затверджений заступником начальника ДПІ у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області.
Таким чином, з 15 червня 2015 року корпус № 36, що належить ПАТ «Чернігівський завод радіоприладів», код ЄДРПОУ 14307392, набув статусу майна, що перебуває у податковій заставі.
У подальшому, Головне управління ДФС у Чернігівській області звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ПАТ «Чернігівський завод радіоприладів» про надання Головному управлінню ДФС у Чернігівській області дозволу на погашення податкового боргу у сумі 17 592 039 гривень 25 копійок, за рахунок майна ПАТ «Чернігівський завод радіоприладів», що перебуває у податковій заставі.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від
11 травня 2018 року у справі № 825/1525/18 задоволено заяву Головного управління ДФС у Чернігівській області до ПАТ «Чернігівський завод радіоприладів», код ЄДРПОУ 14307392, та надано дозвіл на погашення податкового боргу у сумі 17 592 039 гривень 25 копійок за рахунок майна підприємства, що перебуває у податковій заставі.
На виконання зазначеного рішення суду ОСОБА_4 , будучи податковою керуючою платника податків ПАТ «Чернігівській завод радіодеталів», відповідно до п. 95.3 ст. 95 ПК України підготовлено рішення Головного управління ДФС у Чернігівській області від 11 травня 2018 року № 1/17-02-25 про погашення усієї суми податкового боргу шляхом продажу майна ПАТ «Чернігівській завод радіодеталів», яке 13 травня 2018 року отримано представником ПАТ «Чернігівській завод радіодеталів»
У подальшому, ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді головного державного ревізора-інспектора відділу організації стягнення боргу та роботи з безхазяйним майном управління по роботі з податковим боргом Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області та будучи податковим керуючим платника податків ПАТ «Чернігівський завод радіоприладів», внаслідок неналежного виконання своїх службових обов'язків, через несумлінне ставлення до них, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинна була і могла їх передбачити, всупереч вимогам п. 95.12 ст. 95 ПК України та пунктів 11, 12 п'ятого розділу V «Порядку призначення та звільнення податкового керуючого з визначенням його функцій та повноважень», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 25 травня 2017 року № 529, у період з часу прийняття рішення про реалізацію майна, яке перебувало у податковій заставі, тобто з 11 травня 2018 року до 16 грудня 2020 року, знаходячись в приміщенні ГУ ДФС у Чернігівській області та ГУ ДПС у Чернігівській області за адресою: м. Чернігів, вул. Реміснича, 11, будучи достовірно обізнаною про реальну можливість та вільні кошти у контролюючого органу для самостійного укладення договору про проведення оцінки майна, не ініціювала перед керівництвом необхідність укладення контролюючим органом договору на проведення оцінки майна платника податків - ПАТ «Чернігівський завод радіоприладів», що перебуває у податковій заставі, а саме корпусу № 36, що знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Захисників України, 25.
ОСОБА_4 внаслідок неналежного виконання своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинна була і могла їх передбачити, всупереч вимогам п. 95.12 ст. 95 ПК України, згідно яких, якщо платник податків самостійно не здійснює оцінку протягом одного місяця з дня прийняття рішення про реалізацію майна, контролюючий орган самостійно укладає договір про проведення оцінки майна, достовірно знаючи, що з дати прийняття рішення про реалізацію заставного майна, пройшло більше місяця, а саме, 2 роки та 7 місяців, 16 грудня 2020 року, знаходячись в приміщенні ГУ ДПС у Чернігівській області за адресою: м. Чернігів, вул. Реміснича, 11, підготувала лист за вих. № 14337/10/25-01-13-02 від 16 грудня 2020 року на адресу ПАТ «Чернігівський завод радіоприладів» за підписом в.о начальника ГУ ДПС у Чернігівській області щодо можливості самостійного проведення платником податків експертної оцінки виробничого корпусу № 36 (акт опису від 15 червня 2015 року).
На виконання вказаного листа, 01 квітня 2021 року на адресу Головного управління ДПС у Чернігівській області від ПАТ «Чернігівський завод радіоприладів» надійшла експертна оцінка від 24 березня 2021 року вартості складально-монтажного корпусу № 36, виконана від імені суб'єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_6 , яка в дійсності ним не проводилась та є підробленою.
Згідно оцінки, яка виконана невстановленою особою в ході досудового розслідування від імені суб'єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_6 , вартість складально-монтажного корпусу № 36, належного ПАТ «Чернігівський завод радіоприладів» була значно нижче ринкової та балансової вартості яка зазначена в Акті опису майна № 13/23-01-14 від
15 червня 2015 року, та склала 1 207 985 гривень.
У подальшому між Головним управлінням ДПС у Чернігівській області (довіритель) та ТОВ «Міжрегіональна товарно-промислова біржа» укладено договір доручення на організацію аукціону №4753/6/25-01-13-02-28 від
06 квітня 2021 року, згідно якого довіритель доручає, а повірений бере на себе зобов'язання в порядку та на умовах, визначених цим договором організувати та провести аукціон з продажу майна, яке належить на праві власності ПАТ «Чернігівський завод радіоприладів», а саме складально-монтажного корпусу № 36 та перерахувати виручку від реалізації зазначеного майна на відповідний розподільчий рахунок казначейства.
Крім того, Головним управлінням ДПС у Чернігівській області (довіритель) та ТОВ «Торговий дім «БРОКЦЕНТР» (повірений) укладено договір доручення на продаж майна на аукціоні від 06 квітня 2021 року, згідно якого довіритель доручає, а повірений бере на себе зобов'язання в порядку та на умовах визначених цим договором здійснити продаж на цільовому аукціоні (торгах), який буде проведено за дорученням довірителя на Товарній біржі «Міжрегіональна товарно-промислова біржа» майна, яке перебуває у податковій заставі і належить на праві власності ПАТ «Чернігівський завод радіоприладів», а саме, складально-монтажного корпусу № 36.
Після цього, ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді на посаді головного державного ревізора-інспектора відділу організації стягнення боргу та роботи з безхазяйним майном управління по роботі з податковим боргом Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області та будучи податковим керуючим платника податків ПАТ «Чернігівський завод радіоприладів», внаслідок неналежного виконання своїх службових обов'язків, через несумлінне ставлення до них, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинна була і могла їх передбачити, будучи достовірно обізнаною про те, що вартість складально-монтажного корпусу № 36, належного ПАТ «Чернігівський завод радіоприладів», зазначена у звіті про оцінку майна не відповідає балансовій вартості, яка зазначена в Акті опису майна № 13/23-01-14 від 15 червня 2015 року та є значно нижче ринкової вартості даного об'єкту нерухомого майна, з метою реалізації складально-монтажного корпусу № 36, належного ПАТ «Чернігівський завод радіоприладів», 06 квітня 2021 року, знаходячись в приміщенні ГУ ДПС у Чернігівській області за адресою: м. Чернігів, вул. Реміснича, 11, підготувала лист від начальника управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС у Чернігівській області за вих.№4762/6/25-01-13-02-17 від 06 квітня 2021 року на адресу в.о. президента Товарної біржи «Міжрегіональна товарно-промислова біржа» ОСОБА_7 , яким у відповідності до договору доручення на організацію аукціону з продажу майна № 4753/6/25-01-13-02-28 від 06 квітня 2021 року, що належить підприємству-боржнику
ПАТ «Чернігівський завод радіоприладів», направлено оригінал висновку звіту про оцінку майна, який виконано невстановленою в ході досудового розслідування особою від імені ФОП ОСОБА_6 та містить недостовірні відомості щодо ринкової вартості об'єкту оцінки.
Разом з тим, відповідно зведеної інформації «Про передане на реалізацію майно, яке перебуває у податковій заставі, вартістю понад 1 тис. грн» від 07 квітня 2021 року № 2116/8/25-01-13-02 виконавцем якого є ОСОБА_8 , залишкова балансова вартість складського корпусу № 36 площею 22553,9 кв.м., яке належить підприємству боржнику становить 5 964 200 гривень.
У подальшому, 27 квітня 2021 року ТОВ «Міжрегіональна товарно-промислова біржа» за участі повіреного ТОВ «Торговий дім «БРОКЦЕНТР» в особі директора ОСОБА_9 , а також учасників: Підприємства об'єднання громадян «Текстиль-трейд» в особі ОСОБА_10 та Підприємства об'єднання громадян «АВІАС», проведено цільовий аукціон з продажу майна платника податків, а саме, корпусу № 36, що належить на праві власності ПАТ «Чернігівський завод радіоприладів» та перебуває у податковій заставі.
При цьому, стартова ціна лоту на цільовому аукціоні відповідала вартості оцінки майна надісланого на адресу листом за вих.№ 4762/6/25-01-13-02-17 від 06 квітня 2021 року, яка виконана невстановленою в ході досудового розслідування особою від імені ФОП ОСОБА_6 , а саме 1 207 985 гривень.
За результатом проведення аукціону, було визначено переможцем Підприємство об'єднання громадян «Текстиль-трейд», яким запропоновано найвищу ціну - 1 232 265,5 гривень.
Після цього, між підприємством об'єднання громадян «Текстиль-трейд» (покупець) та ТОВ «Торговий дім «БРОКЦЕНТР» (повірений), що діяло від імені продавця - Головного управління ДПС у Чернігівській області, за участю платника податків ПАТ «Чернігівський завод радіоприладів» в особі генерального директора ОСОБА_11 , укладено договір купівлі-продажу № 116/20/21-Д від 29 квітня 2021 року, згідно якого продавець продав, а покупець купив на аукціоні, проведеному ТОВ «Міжрегіональна товарно-промислова біржа» майно, що перебувало у податковій заставі, а саме, корпус № 36 (літ. Л-8, Л-1, Л(1)-1, Л(2)-1, загальною площею 22 553, 9 м?, що знаходиться за адресою: м.Чернігів, вул. Захисників України, 25, корпус 36, за ціну, що не відповідала ринковій, а саме 1 232 265 гривень.
Внаслідок відчуження Головним управління ДПС у Чернігівській області корпусу № 36, що належало ПАТ «Чернігівський завод радіоприладів», до державного бюджету перераховано грошові кошти на погашення заборгованості по платежу в сумі 1 158 329 гривень 57 копійок.
Водночас, ринкова вартість складально-монтажного корпусу № 36 літ. Л-8, Л-1, Л (1)-1, Л(2)-2, загальною площею 22 553, 9 м?, що знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Захисників України, 25, корпус 36, станом на
27 квітня 2021 року відповідно до висновку судової оціночно-будівельної експертизи від 19 грудня 2022 року № 2409/2410/22-24 складала 15 191 244 гривень.
Таким чином, внаслідок неналежного виконання головним державним ревізор-інспектором ГУ ДПС у Чернігівській області ОСОБА_4 , як податковим керуючим, своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що виразилось у невжитті заходів щодо встановлення реальної вартості майна платника податків ПАТ «Чернігівський завод радіоприладів», що перебувало у податковій заставі, а саме складально-монтажного корпусу № 36 за адресою: м. Чернігів, вул. Захисників України, 25, корпус 36, та незабезпеченні продажу зазначеного заставного майна за ринковою ціною, державним інтересам спричинено тяжкі наслідки у вигляді ненадходження до державного бюджету грошових коштів у розмірі 13 121 439 гривень 79 копійок (після відрахування винагороди за надані послуги брокера та організатора аукціону, а також фактично погашеного податкового боргу внаслідок відчуження майна, яке перебувало у податковій заставі), що в двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
У судовому засіданні захисник обвинуваченої ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 висловив доводи на підтримання свого клопотання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 367 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України. Зазначив, що з моменту вчинення інкримінованого кримінального правопорушення минуло п'ять років.
Обвинувачена ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримала свого захисника та просила звільнити її від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 367 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. При цьому ОСОБА_4 зазначила, що суть обвинувачення їй зрозуміла, і вона просить закрити кримінального провадження на підставі ст. 49 КК України, що не є реабілітуючою підставою.
Прокурор у судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання захисника - адвоката ОСОБА_5 . При цьому надав суду матеріали кримінального провадження, зокрема, про рух кримінального провадження та відомості про розмір процесуальних витрат за проведення судових експертиз у кримінальному провадженні.
Заслухавши позиції сторін кримінального провадження, вивчивши доводи клопотання захисника - адвоката ОСОБА_5 про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, а також надані прокурором матеріали кримінального провадження, суд дійшов до висновку, що клопотання підлягає задоволенню на таких підставах.
Звільнення від кримінальної відповідальності - це відмова держави в особі відповідного суду від офіційного осуду, призначення покарання та визнання судимою особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у випадках, передбачених КК України та у порядку, встановленому КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Застосування інституту давності обумовлене зменшенням суспільної небезпечності кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила, внаслідок спливу певного проміжку часу.
Строк давності - це передбачений ст. 49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення кримінального правопорушення, що визначено в обвинувальному акті та встановлено судом, і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою для звільнення особи, котра вчинила кримінальне правопорушення, від кримінальної відповідальності.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: 1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; 2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років; 3) п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини; 4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину; 5) п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
Вказаною нормою встановлено: строки давності з огляду на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення відповідно до класифікації, визначеної приписами ст. 12 КК України, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення; правила обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення і переривання.
Особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули зазначені у ч. 1 ст. 49 КК України диференційовані строки давності за умови, що протягом вказаних строків особа не вчинила нового злочину, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років (перебіг давності не перерваний); особа не ухилялася від досудового слідства або суду (перебіг давності не зупинявся); законом не встановлено заборону щодо застосування давності до вчиненого особою злочину.
Відповідно до частин, 2, 3 ст. 285 КПК України особі, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз'яснюється право на таке звільнення.
Підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз'яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.
Згідно з частинами 1, 4 ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність (ч. 3 ст. 288 КПК України).
Слід звернути увагу на те, що імперативний обов'язок звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності покладено на суд, а не на підозрюваного, обвинуваченого чи захист, які мають право заявити відповідне клопотання.
Виходячи з аналізу зазначених норм кримінального процесуального права, суди першої та апеляційної інстанцій мають обов'язок відповідно до положень ст. 285 КПК України роз'яснити особі, яка притягується до кримінальної відповідальності те, що на момент судового розгляду чи апеляційного перегляду закінчились строки давності притягнення цієї особи до кримінальної відповідальності, що є правовою підставою, передбаченою ст. 49 КК України, для звільнення особи від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому КПК України, і таке звільнення є підставою для закриття кримінального провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, а також право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави.
Нероз'яснення судом першої чи апеляційної інстанцій зазначених обставин є порушенням вимог кримінального процесуального закону, а саме вимог ст. 285 КПК України, що потягнуло неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Такий висновок міститься в постанові об'єднаної палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 06 грудня 2021 року в справі
№ 521/8873/18.
Санкцією ч. 2 ст. 367 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п'ятдесяти до семисот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого.
Згідно з ч. 4 ст. 12 КК України нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п'яти років.
Отже, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 367 КК України, відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином.
Згідно з формулюванням обвинувачення, викладеним в обвинувальному акті, з моменту вчинення кримінального правопорушення, передбаченого
ч. 2 ст. 367 КК України, минуло більше п'яти років.
У судовому засіданні не було встановлено фактів переривання перебігу давності, як і не було встановлено фактів зупинення давності внаслідок ухилення ОСОБА_4 від органу досудового розслідування та суду, оскільки матеріали судового провадження не містять доказів на підтвердження цього, не надано таких і прокурором під час обговорення клопотання.
Водночас, у судовому засіданні ОСОБА_4 було роз'яснено підставу звільнення від кримінальної відповідальності, що не відноситься до реабілітуючих підстав, передбачених пунктами 1-3 ч. 1 ст. 284 КПК України, і роз'яснено право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави, на що ОСОБА_4 не заперечувала проти такого звільнення від кримінальної відповідальності та надала свою згоду на закриття кримінального провадження за ч. 2 ст. 367 КК України у зв'язку із закінчення строків давності на підставі ст. 49 КК України.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про наявність підстав для звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 цього Кодексу у зв'язку із закінчення строків давності та закриття кримінального провадження № 12025270000000700 від 07 жовтня 2025 року за ч. 2 ст. 367 КК України.
Що стосується наявних у кримінальному провадження процесуальних витрат за проведення судових експертиз, а саме судової оціночно-будівельно- експертизи в сумі 34 733 гривень 68 копійок, судової почеркознавчої експертизи в сумі 7 131 гривня 20 копійок, а всього в розмірі 41 864 гривень 88 копійок, то відповідно до правового висновку Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеного в постанові від 12 вересня 2022 року в справі № 203/241/17, якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі положень ст. 49 КК у зв'язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження стосовно якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов'язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.
Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись статями 12, 44, 49, 367 КК України, статтями 124, 284-288, 369-372, 392, 395 КПК України, суд
Клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_4 - адвоката
ОСОБА_5 про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України задовольнити.
На підставі ст. 49 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 367 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Кримінальне провадження № 12025270000000700 від 07 жовтня
2025 року за обвинуваченням ОСОБА_4 за
ч. 2 ст. 367 КК України закрити.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні за проведення судової оціночно-будівельної експертизи в сумі 34 733 гривні 68 копійок, судової почеркознавчої експертизи в сумі 7 131 гривня 20 копійок, а всього в розмірі 41 864 гривні 88 копійок віднести на рахунок держави.
Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Новозаводський районний суд міста Чернігова протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1