Справа № 743/602/26
Провадження № 1-кс/737/4/26
Іменем України
22 травня 2026 року с-ще Куликівка
Слідчий суддя Куликівського районного суду Чернігівської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Куликівка клопотання захисника - адвоката ОСОБА_3 поданого в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42025272010000199 від 09.12.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, -
19 травня 2026 року до Куликівського районного суду Чернігівської області, з Чернігівського апеляційного суду, в порядку зміни підсудності, надійшло до розгляду клопотання захисника - адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42025272010000199 від 09.12.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого визначення слідчого судді від 20.05.2026 справа надійшла для розгляду судді ОСОБА_1 ..
Клопотання про скасування арешту майна мотивовано тим, що ухвалою слідчого судді Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 01 квітня 2026 року в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42025272010000199 за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, було накладено арешт на майно, вилучене в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема на два мобільні телефони марок «Iphone XR» і «Iphone 15 Pro», які належать ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказує, що в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які докази того, що вищевказані мобільні телефони були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть використовуватись як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто вказані телефони не є речовим доказом в розумінні ст. 98 КПК України. Зауважує, що під час проведення обшуку ОСОБА_4 не обмежувала доступу до своїх мобільних телефонів, отже особа, яка проводила обшук могла залучити спеціаліста для копіювання всієї необхідної інформації. Зазначає, що обставини, які б свідчили про необхідність подальшого арешту на мобільний телефон на даний час відсутні, мобільний телефон не містить інформації, яка б мала значення для кримінального провадження, відсутні докази користування телефоном як знаряддям вчинення кримінального правопорушення, або наявності на телефоні слідів правопорушення. Вказує на те, що з моменту вилучення та накладення арешту минуло достатній проміжок часу, щоб орган досудового розслідування здійснив всі необхідні процесуальні дії, пов'язані з отриманням і фіксацією доказової інформації, у тому числі й для того, щоб провести огляд мобільного телефону, дослідити його вміст та встановити відсутність у ньому інформації, яка має значення для кримінального провадження. Вважає, що подальший арешт мобільних телефонів як фізичного носія за відсутності на ньому доказової інформації не відповідає завданням кримінального провадження та є непропорційним втручанням у право власності.
Заявник в судове засідання не з'явився надав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, клопотання підтримує.
Прокурор надала заяву, в якій просить розглянути заяву у її відсутність та відмовити в задоволенні клопотання у зв'язку з його передчасністю. Вказує, що в провадженні СВ ВП №2 (смт Ріпки) Чернігівського РУП ГУП Чернігівській області перебуває кримінальне провадження №42025272010000199 від 09.12.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України. У ході виконання доручення прокурора оперативними працівниками Управління Служби безпеки України в Чернігівській області проведено комплекс оперативно-розшукових та аналітичних заходів, спрямованих на встановлення осіб, причетних до системної протиправної діяльності, пов'язаної із шахрайським заволодінням коштами громадян у значних розмірах, вчиненим організованою групою. У результаті проведених заходів встановлено, що група осіб на території м. Чернігова та сел. Ріпки Чернігівського району організувала діяльність, пов'язану з функціонуванням шахрайських кол-центрів, які мають чітку структуру управління та розподіл ролей між учасниками, зокрема організаторами, керівниками напрямків, менеджерами, операторами та технічними спеціалістами. Установлено, що за адресами: АДРЕСА_2 та кв. АДРЕСА_3 функціонують взаємопов'язані шахрайські кол-центри, які фактично утворюють єдиний технічний та організаційний комплекс. Зокрема встановлено, що у квартирі АДРЕСА_4 функціонує шахрайський кол-центр, діяльність якого здійснюється у взаємодії з аналогічним центром, розташованим у квартирі АДРЕСА_3 за цією ж адресою. У кожному з приміщень постійно перебуває до 15 осіб, робота організована позмінно. Приміщення використовуються як офісні, облаштовані робочими місцями операторів, комп'ютерною технікою, гарнітурами, мережевим обладнанням, засобами IP-телефонії та доступом до мережі Інтернет. Встановлено, що учасники вказаних кол-центрів здійснюють пошук потенційних потерпілих серед громадян країн СНД, у тому числі громадян рф та Республіки Казахстан, переважно через соціальну мережу Instagram. Після встановлення первинного контакту спілкування переводиться до месенджера Telegram, де оператори діють за заздалегідь підготовленими сценаріями, використовуючи вигадані легенди щодо участі у фінансових проєктах або інвестиційній діяльності. З метою створення видимості легальної діяльності потерпілим надсилаються підроблені документи, фінансові звіти, посилання на фіктивні сайти та інші матеріали. У подальшому потерпілих переконують внести грошові кошти під приводом участі у нібито інвестиційній діяльності, активації рахунків або сплати комісій, після чого комунікація припиняється, а отримані кошти розподіляються між учасниками злочинної групи. 27.03.2026 прокурором Чернігівської окружної прокуратури ОСОБА_6 проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого серед іншого вилучено два мобільні телефони марок «Iphone XR» і «Iphone 15 Pro», власником яких є ОСОБА_4 .. Постановою прокурора 27.03.2026 речі, вилучені в ході обшуку визнані речовими доказами, в т.ч. і майно, питання про зняття арешту з якого ставиться в заяві. На даний час вказані речові докази за дорученням прокурора оглядаються працівниками УСБУ з метою подальшого призначення експертних досліджень.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників, фіксування судового розгляду за допомогою технічних засобів не здійснювалось на підставі ст. 107 КПК України.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, якими обґрунтоване клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Приписами статей 131, 132 КПК України передбачено, що арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які вживаються за наявності обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування відповідного заходу забезпечення.
При цьому, підлягає врахуванню, чи виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи потреби досудового розслідування, а також, чи може бути виконане завдання, для виконання якого сторона обвинувачення звертається з відповідним клопотанням.
Згідно з ч. 1 ст.170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
У відповідності до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Розглядаючи клопотання про скасування арешту, суд встановлює обґрунтованість/необґрунтованість накладеного арешту та наявність/відсутність підстав для його подальшого застосування.
Як вбачається з матеріалів провадження, які були надані суду, 27.03.2026 року під час проведення обшуку в межах кримінального провадження внесеному 09.12.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025272010000199, за ознаками злочину, передбаченого частиною 4 статті 190 КК України, в приміщенні квартири АДРЕСА_4 , ОСОБА_4 добровільно видала мобільний телефон марки «Iphone XR» та «Iphone 15 Pro», які було вилучено.
Постановою прокурора в кримінальному провадженні від 27.03.2026, вищевказаний мобільні телефони марки «Iphone XR» та «Iphone 15 Pro», було визнано речовим доказом в кримінальному провадженні.
Ухвалою слідчого судді Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 01 квітня 2026 року за результатами розгляду клопотання прокурора у кримінальному провадженні - заступника керівника Чернігівської окружної прокуратури ОСОБА_7 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному 09.12.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025272010000199, за ознаками злочину, передбаченого частиною 4 статті 190 КК України, накладено арешт на вилучене за результатом проведення обшуку квартири за адресою: за адресою: АДРЕСА_1 , в тому числі на мобільний телефон марки телефон марки «Iphone XR» та «Iphone 15 Pro». Арешт на вказане майно був накладений з метою забезпечення збереження речових доказів, проведення подальших слідчих (розшукових) дій та судових експертиз, спрямованих на отримання відомостей щодо обставин вчинення даного кримінального правопорушення, із встановленням заборони ОСОБА_4 , та іншим особам відчужувати, розпоряджатися та користуватися вказаним майном.
З матеріалів справи також вбачається, що 02.04.2026 прокурором в кримінальному провадженні було надано доручення працівникам УСБУ в Чернігівській області на здійснення огляду вилученої в ході обшуків, проведених за адресами в т.ч. АДРЕСА_1 засобів зв'язку, в т.ч. мобільного телефону «Iphone XR» та «Iphone 15 Pro», який добровільно видала ОСОБА_4 ..
За твердженням прокурора, на час розгляду заяви мобільні телефони перебувають в УСБУ в Чернігівській області.
Таким чином слідчим суддею встановлено обґрунтованість накладеного арешту.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження (ч. 2 ст. 170 КПК України).
Згідно із ч. 2 ст.174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
З матеріалів справив вбачається, що арешт майна було накладено обґрунтовано, мобільний телефон марки «Iphone XR» та «Iphone 15 Pro», не втратив ознак речового доказу і арешт майна необхідний саме для його збереження, наразі досудове розслідування триває, арештоване майно може бути використане як доказ факту та обставин, що встановлюються у кримінальному провадженні, тому підстави для скасування арешту майна наразі відсутні.
Окрім того, слідчий суддя звертає увагу, що кримінальне провадження за №420252720100000199, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.190 КК України перебуває на стадії досудового розслідування, проводяться слідчі дії. а отже продовжує існувати необхідність у збереженні майна відповідно до ч.2 ст.170 КПК України.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, сторонами не надано та слідчим суддею не встановлено.
Окрім того, накладення арешту на майно не припиняє права власності особи та інших майнових прав, а лише тимчасово обмежує їх.
Більше того, матеріали клопотання свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що в задоволенні клопотання про скасування арешту майна слід відмовити, оскільки заявником не було доведено необґрунтованості накладення арешту на зазначене в клопотанні майно, а також в судовому засіданні встановлено, що на даний час не відпала потреба у дії такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, а відповідно підстав для задоволення клопотання на даний час не має.
При цьому відмова у скасуванні арешту майна не позбавляє особу права звернутися до суду з повторним клопотанням про скасування арешту майна в порядку ст.174 КПК України як на досудовому розслідуванні, так і під час судового провадження.
На підставі наведене та керуючись ст.ст.170-174, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання захисника - адвоката ОСОБА_3 поданого в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42025272010000199 від 09.12.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 22 травня 2026 року.
Слідчий суддя ОСОБА_8