Справа №760/14333/26
1-кс/760/6956/26
18 травня 2026 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Солом'янського районного суду м. Києва клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_6 про продовження строку обов'язків у зв'язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 20.02.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72025001410000009 у відношенні:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, з вищою освітою, працюючої на посаді заступника генерального директора ТОВ «Проматом», не заміжньої, не маючої на утриманні неповнолітніх дітей, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 436-2 КК України, -
До слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва надійшло вказане клопотання, в обґрунтування якого зазначено наступне.
Слідчим управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72025001410000009 від 20.02.2025, в якому повідомлено про підозру ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці м. Києва, зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючій за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимій, яка на психіатричному та наркологічному обліку не перебуває.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022, затвердженим Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб на всій території України.
У подальшому, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
Факт збройної агресії Російської Федерації проти України є загальновідомим, підтверджується міжнародними рішеннями та нормативно-правовими актами України.
Незважаючи на загальновідомий факт збройної агресії Російської Федерації проти України, тимчасової окупації частини території України та їх засудження міжнародною спільнотою, у ОСОБА_5 не пізніше 31.05.2024 виник та сформувався стійкий злочинний умисел, спрямований на вчинення кримінально караного діяння, що полягає у виправдовуванні збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, а також у виправдовуванні тимчасової окупації частини території України.
Так, ОСОБА_5 , усвідомлюючи факт збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, тимчасову окупацію частини території України, введення воєнного стану на території України, достовірно розуміючи, що Україна є унітарною державою, суверенітет якої поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною та недоторканною, діючи умисно, 31.05.2024 з 22 години 02 хвилин до 22 години 30 хвилин, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , використовуючи абонентський номер мобільного телефону НОМЕР_1 , під час телефонної розмови з ОСОБА_7 (номер мобільного телефону НОМЕР_2 ), висловлювала виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України та виправдовування тимчасової окупації частини території України.
Зокрема, під час розмови ОСОБА_5 стверджувала, що дії Російської Федерації проти України є «вимушеними» та «обґрунтованими», висловлювала переконання, що збройна агресія Російської Федерації «спрямована на захист російськомовного населення», заперечувала факт незаконності тимчасової окупації частини території України, позитивно оцінювала рішення керівництва Російської Федерації щодо початку та ведення збройної агресії, підтримувала дії та рішення керівництва Російської Федерації в особі її президента ОСОБА_8 , а також висловлювала судження щодо «правомірності» входження тимчасово окупованих територій до складу Російської Федерації.
При цьому висловлювання ОСОБА_5 мали чітко виражений характер виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України та тимчасової окупації частини території України.
Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у виправдовуванні збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, а також виправдовуванні тимчасової окупації частини території України, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 436-2 КК України.
19.03.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 436-2 КК України.
Підозрювана ОСОБА_5 вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення не визнає.
Однак, причетність ОСОБА_5 до вчинення вказаного кримінального правопорушення підтверджується наступними доказами.
Вказані докази є взаємоузгодженими, логічно пов'язаними між собою та виключають інше розумне пояснення події, окрім вчинення кримінального правопорушення підозрюваною. Інкриміноване діяння вчинено в умовах дії правового режиму воєнного стану, запровадженого у зв'язку з повномасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.
07.04.2026 слідчим суддею Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_9 застосовано до підозрюваної ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, до 19.05.2026.
Постановою заступника керівника Київської міської прокуратури строк досудового розслідування у криминальному провадженні № 72025001410000009 продовжено до трьох місяців, тобто до 19 червня 2026 року.
У ході досудового розслідування встановлена наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
Ризик переховування від органів досудового розслідування та суду: в разі не продовження відносно підозрюваної запобіжного заходу, остання може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, в умовах воєнного стану, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 3 років, у зв'язку з чим остання в умовах воєнного стану може безперешкодно виїхати за межі України, шляхом виїзду за кордон або окупованої території, що згідно з п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України є ризиком.
Ризик знищення або спотворення доказів: оскільки на даний час не завершено комплекс слідчих дій, спрямованих на фіксацію цифрових доказів, підозрювана може: знищити інформацію на електронних носіях; видалити листування, журнали дзвінків. Вказані дії можуть істотно ускладнити встановлення істини у кримінальному провадженні, п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризик незаконного впливу на свідків, експертів: враховуючи специфіку вчинення інкримінованого підозрюваній злочину, а також обставини кримінального провадження, які стали їй відомі в ході здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні остання, з метою уникнення кримінальної відповідальності, в подальшому може як у спосіб погроз, підкупу, вмовлянь незаконно впливати на експертів, у кримінальному провадженні, з метою винесення висновків на її користь, а також інших осіб, які на даний час ще не надали органу досудового розслідування покази у кримінальному провадженні, однак їм можливо відомі обставини вчинення злочину, п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Виправдовування збройної агресії держави-агресора: підриває авторитет державної влади, створює передумови для дестабілізації суспільно-політичної ситуації, сприяє інформаційно-психологічним операціям держави-агресора.
Таким чином, суспільна небезпечність дій підозрюваної є підвищеною.
На підставі викладеного прокурор звернувся до суду із відповідним клопотанням.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, підтвердив доводи, викладені у клопотанні на його обґрунтування, зазначив, що ризики, які існували, на теперішній час не зменшились та продовжують існувати, а підозра, пред'явлена ОСОБА_5 є обґрунтованою та підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами. Оскільки строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до 19.06.2026, просив суд клопотання задовольнити у повному обсязі та продовжити відносно ОСОБА_5 покладені на Неї обов'язки, передбачені ч. 4 ст. 195 КПК України у зв'язку із застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Підозрювана ОСОБА_5 та її захисник не заперечували проти задоволення клопотання, проте просили суд не продовжувати покладений на ОСОБА_5 обов'язок здати на зберігання до ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, які дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну, оскільки остання повинна приймати участь у міжнародних відрядженнях у зв'язку із виконанням службових обов'язків.
Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, додані до клопотання, слідчий суддя дійшов наступного.
Частиною 5 ст. 194 КПК України встановлено перелік обов'язків, які слідчий суддя, суд покладають на підозрюваного у разі застосування запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою.
Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України обов'язки, передбачені ч. 5 цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного на строк, не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 цього кодексу.
Відповідно до вимог ст. 199 КПК України при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою слідчий суддя зобов'язаний перевірити наявність у клопотанні відомостей, викладених у ст. 184 КПК України та впевнитися в тому, що заявлені ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також встановити обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
В судовому засіданні встановлено, що подане прокурором клопотання відповідає вимогам ст. ст. 199, 184 КПК України, а вручення копії клопотання і матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу здійснено з дотриманням строків, передбачених ч. 2 ст. 184 КПК України відповідно.
Як встановлено у судовому засіданні слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 20.02.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72025001410000009 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 436-2 КК України.
19.03.2026, відповідно до вимог ст. ст. 276-278 КПК України, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 436-2 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, наданими суду для дослідження, зокрема:
- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 28.06.2024, в якому зафіксовано телефону розмову в якій ОСОБА_5 виправдовує збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році, а також виправдовує тимчасову окупацію частини території України;
- висновком експертів № 3053/3169 за результатами проведення комісійної судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи писемного мовлення від 04.12.2025, в якій містяться випровдування збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, а також виправдовування тимчасової окупації частини території України;
- іншими доказами в їх сукупності, які містяться в матеріалах кримінального провадження.
Слідчий суддя вважає, що за обставин, викладених у клопотанні про застосування запобіжного заходу, слідчим та прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_5 інкримінованого їй органом досудового розслідування кримінального правопорушення та існування фактів, які в контексті практики Європейського суду з прав людини можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрювана могла вчинити даний злочин.
При цьому слідчий суддя враховує, що на даній стадії кримінального провадження та слідчим суддею не вирішуються питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті. Судом лише вирішується питання про обґрунтованість підозри та наявність ризиків для обрання відповідного запобіжного заходу, з огляду на викладене слідчий суддя не оцінює докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а тому докази, які є достатніми для висновку про наявність обґрунтованої підозри, не обов'язково мають бути настільки ж переконливими та повними, як докази на стадії висунення особі обвинувачення у вчиненні злочину або на стадії судового розгляду такого обвинувачення.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що в судовому засіданні слідчим надано достатньо доказів щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 436-2 КК України, тобто виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, а також виправдовуванні тимчасової окупації частини території України.
Слідчий суддя, на підставі наданих матеріалів, оцінивши в сукупності всі обставини, зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України, також враховує особу підозрюваної та її репутацію, вік, стан здоров'я, зокрема, підозрювана молодого віку, не має групи інвалідності, не має міцних соціальних зв'язків, зокрема має постійне місце мешкання, не заміжня, не має на утриманні неповнолітніх дітей, має вищу освіту офіційно працевлаштована на посаді заступника генерального директора ТОВ «Проматом». Відомостей щодо прибутку підозрюваної слідчому судді не надано. Відомостей щодо негативної репутації підозрюваної не надано. Підозрювана раніше не судима, даних про застосування до підозрюваної інших запобіжних заходів не надано, як і відомостей про наявність чи відсутність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення. Розміру майнової шкоди у даному кримінальному провадженні не встановлено. Ризики продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризику летальності, що його створює підозрювана, у тому числі у зв'язку з її доступом до зброї відсутні.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 178 КПК України слідчий суддя пересвідчився у тяжкості покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється, оскільки санкція ч. 1 ст. 436-2 КК України передбачає покарання у вигляді виправних робіт на строк до двох років або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.
Крім того, стороною обвинувачення доведено існування ризику, передбаченого п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливості переховуватись від органів досудового розслідування, свідчить тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 436-2 КК України, які, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів, характер та зухвалість інкримінованого злочину, який вчинено в умовах воєнного стану. Крім того, ОСОБА_5 має право перетину державного кордону у період дії воєнного стану, має дійсний паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
Вказані ризики на даний час не зменшився і продовжує існувати.
Разом з тим, слідчий суддя вважає не доведеним існування ризиків, передбачених п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин правопорушення та можливості незаконного впливу на свідків, експертів у даному кримінальному провадженні, оскільки дані ризики не обґрунтовані у клопотанні, не знайшли об'єктивного підтвердження у судовому засіданні та ґрунтуються на припущеннях слідчого та прокурора.
Слідчий суддя також враховує доводи сторони захисту, викладені на користь підозрюваної ОСОБА_5 та вважає, що, у даному випадку, ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому досудовому розслідуванні кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення запобіганню процесуальних ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
07.04.2026, ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва відносно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання строком до 19.05.2026 включно та покладено обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;
- здати на зберігання до ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, які дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
13.05.2026, постановою заступника керівника Київської міської прокуратури, строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 19.06.2026.
Слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення, що в термін дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання завершити досудове розслідування неможливо, оскільки не виконано ряд необхідних слідчих процесуальних дій і вказані дії не могли бути здійснені чи завершені раніше з об'єктивних причин, але при цьому наявність обґрунтованої підозри щодо неї залишається.
З огляду на викладене, враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини, дані про особу підозрюваної, її репутацію, вік, стан здоров'я, відсутність ризиків продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризику летальності, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винною у вчиненні інкримінованому їй кримінальному правопорушенні, з метою забезпечення виконання покладених на неї процесуальних обов'язків, слідчий суддя вважає за необхідне клопотання задовольнити та продовжити строк дії покладених на підозрювану обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, в межах строку досудового розслідування, строком на один місяць, а саме по 19 червня 2026 включно.
Керуючись ст. 7, 176-179, 193, 194, 196, 199, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання задовольнити.
Продовжити строк покладених на підозрювану ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язків у зв'язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, в межах строку досудового розслідування, строком на один місяць, а саме по 19 червня 2026 року.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, зобов'язати підозрювану ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;
- здати на зберігання до ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, які дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Ухвала діє в межах строку досудового розслідування, строком на один місяць, а саме по 19 червня 2026 року та підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_5 , що у разі невиконання вказаних обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і накладене грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, який здійснює досудове розслідування даного кримінального правопорушення, а на час перебування справи у провадженні суду - на прокурора.
Копію ухвали негайно вручити підозрюваній, захиснику та прокурору.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1