Справа № 758/2854/25
Категорія 129
25 травня 2026 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва
у складі головуючого судді Ковбасюк О.О.,
за участю секретаря судового засідання Білоус А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, -
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що 17.09.2024 постановою № 17/09-24/01 його притягнуто до відповідальності за ч. 2 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у зв'язку з порушенням правил військового обліку, яке полягало у тому, що він після проходження військово-лікарської комісії відмовився отримувати повістку на мобілізацію, чим порушив вимоги Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Крім того, 17.09.2024 постановою № 17/09-24/02 його притягнуто до відповідальності за ч. 2 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у зв'язку з порушенням правил військового обліку, яке полягало у тому, що він не мав при собі військово-обліковий документ, чим порушив норми Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» та норми Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022 (Правила військового обліку).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що протоколи про адміністративне правопорушення відносного нього ніхто не складав та ознайомитися з їх змістом не пропонував. Крім того, додав, що про притягнення до адміністративної відповідальності довідався вже після того, як Подільським відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києва) було відкрито виконавче провадження НОМЕР_3 від 11.02.2025 та № НОМЕР_4 від 11.02.2025. Також позивач зазначив, що відповідачем порушено вимоги щодо процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення та одразу винесено оскаржувану постанову без належного розгляду справи по суті у відповідності до встановленої законом процедури, зокрема, не з'ясовано у повному обсязі відповідні обставини, не надано можливості позивачу надати свої заперечення і пояснення, не перевірено його доводи, не роз'яснено права особі, яка притягається до адміністративної відповідальності тощо. Враховуючи викладене, позивач вважає, що вказана постанова винесена з порушенням встановленої процедури та просить її скасувати.
Ухвалою суду від 03.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідачу встановлено строк для подання для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.
Судом надіслано на адресу відповідача копію позовної заяви із доданими до неї матеріалами та надано строк для подачі відзиву на позов.
23.05.2025 від представника відповідача надійшов відзив, у якому він просить у задоволенні позову відмовити, посилаючись на його безпідставність. В обґрунтування заперечень зазначено, що позивачу відомо про загально відомі факти - про оголошення особливого періоду та воєнного стану в Україні з 24.02.2022. Дотримання правил військового обліку, передбачених постановою № 1487 від 30.12.2022, Законів України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та «Про військовий обов'язок і військову службу» є обов'язком ОСОБА_1 , однак останній не дотримався зазначених нормативних актів та порушив правила військового обліку. Відповідач також вказує на те, що оскаржувана постанова відповідає вимогам ст. 283 КУпАП.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до частини першої ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права.
Судом встановлено, що 17.09.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 винесено постанову № 17/09-24/01, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено штраф у сумі 25 500,00 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) гривень.
З вказаної постанови вбачається, що 18.06.2024 ОСОБА_1 після проходження військово-лікарської комісії відмовився отримувати повістку на мобілізацію, тим самим порушив вимоги статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Того ж дня, 17.09.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 винесено постанову № 17/09-24/02 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 210 КУпАП та накладено штраф у сумі 25 500,00 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) гривень відносно ОСОБА_1 , за те, що він не мав при собі військово-обліковий документ.
Відомостей про вручення ОСОБА_1 копій оскаржуваних постанов від 17.09.2024 матеріали справи не містять.
Відповідачем не надано доказів, що копії оскаржуваних постанов у встановлений законом строк та спосіб на адресу позивача надсилались або особисто вручались.
Позивач дізнався про існування цих постанов лише у зв'язку з відкриттям виконавчих проваджень та арештом рахунків.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до пп.2. п.1 Додатку 2 до Порядку призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
Крім того, на виконання вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024, Кабінетом Міністрів України постановою №560 від 16.05.2024, затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Постанова №560), яким врегульовано процедуру проведення призову на військову службу під час мобілізації, оповіщення та прибуття резервістів та військовозобов'язаних під час мобілізації.
Пунктами 28-30-3 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, що затверджений Постановою КМУ №560 від 16.05.2024, визначено таке.
Виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1) (п.28).
У повістці зазначаються: прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності)і дата народження громадянина, якому адресована повістка; найменування районного (міського)територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіонального органу СБУ, що видав повістку; мета виклику до районного (міського)територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ; місце, день і час явки за викликом; найменування посади, власне ім'я та прізвище, підпис посадової особи, яка видала повістку, та дата її підписання-для повісток, оформлених на бланку. Такі повістки скріплюються гербовою печаткою; прізвище та власне ім'я керівника районного (міського)територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, дата накладення кваліфікованого електронного підпису -для повісток, сформованих за допомогою Єдиного Державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів; реєстраційний номер повістки; роз'яснення про наслідки неявки і про обов'язок повідомити про причини неявки (п.29).
Водночас, як матеріали справи, так і оскаржувана постанова не містять відомостей про те, що позивач не з'явився за викликом ТЦК та СП, не виконав рішення з проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, не надав в установленому порядку будівлі, споруди, транспортні засоби чи інше майно.
Відмова же особи від отримання повістки не є порушенням обов'язків, що передбачені у вказаній нормі.
Таким чином, покликання на порушення позивачем частини першої статті 22 Закону № 3543-XII є безпідставним.
Відомостей про порушення позивачем будь-яких інших норм законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію для цілей притягнення позивача до відповідальності за статтею 210 КУпАП матеріали справи, у тому числі й оскаржувана постанова, не містять.
Відповідно до частини третьої статті 22 Закону № 3543-XII у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Згідно пунктів 39, 88-90 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок № 560) на основі результатів проведення медичного огляду та професійно-психологічного відбору резервістам та військовозобов'язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, у територіальному центрі комплектуванні та соціальної підтримки під особистий підпис вручається повістка щодо призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби (пункт 88).
У районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки резервістам та військовозобов'язаним повістка вручається військовослужбовцями або працівниками таких центрів (пункт 39).
Резервісти та військовозобов'язані, які отримали повістку щодо призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби, прибувають у строк та місце, зазначені в повістці для відправлення до військової частини (установи) (пункт 90).
У разі відмови резервіста або військовозобов'язаного від отримання такої повістки або невиконання вимог щодо прибуття для відправлення до військової частини (установи) у визначений у повістці час та місце такі особи несуть відповідальність відповідно до Кримінального кодексу України (пункт 89).
Аналіз викладеного свідчить, що резервісти та військовозобов'язані мають обов'язок з'явитися у зазначені в повістці місце та строк.
У свою чергу суд наголошує на тому, що норми чинного законодавства не містять приписів про обов'язок особи отримати повістку про виклик до відповідного ТЦК та СП.
Також суд наголошує на тому, що відповідач не довів жодними доказами ні факту формування повітки, ні намагання її вручити позивачу, ні факту його відмови від її отримання.
Відповідно до пунктів 30, 40, 47 Порядку № 560 повістка формується за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів або бланк повістки заповнюється представником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу. Керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на повістку кваліфікований електронний підпис або особисто підписує повістку та скріплює гербовою печаткою (пункт 30).
У разі відмови резервіста або військовозобов'язаного від отримання повістки представником, який уповноважений вручати повістки, складається акт відмови від отримання повістки, який підписується не менш як двома членами групи оповіщення. Акт відмови від отримання повістки оголошується громадянину . Акт відмови від отримання повістки реєструється в районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (пункт 47).
Згідно підпункту 1 пункту 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки.
Згідно з вимогами ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За змістом ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Таким чином, доказами, що підтверджують відмову від отримання повістки, є акт відмови від отримання повістки та відповідний відеозапис.
Разом з цим, ні самої повістки, ні акту відмови у її отриманні або ж відповідного відеозапису відповідачем надано не було.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що посилання відповідача на те, що позивач відмовився від отримання повістки є необґрунтованим.
Зважаючи на викладене, наявність у діях позивача складів адміністративного правопорушення не підтвердились, а тому притягнення останнього до відповідальності згідно оскаржуваних постанов є неправомірним.
Крім того, заслуговують на увагу доводи позивача про недотримання процедури притягнення його до адміністративної відповідальності.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 3 статті 210-1 КУпАП України передбачена адміністративна відповідальність, за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що вчинене в особливий період.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Згідно зі ст. 235 КУпАП України територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Згідно зі ст. 235 КУпАП України територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
За приписами частини 1 статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи; давати пояснення, подавати докази; заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи; виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Отже, саме на відповідача як орган, який уповноважений розглядати справи про адміністративне правопорушення відповідальність за яке передбачена ст. 210-1 КУпАП покладено обов'язок щодо встановлення всіх фактичних обставин та дотримання процедури розгляду визначеної ст. 278 КУпАП.
У постанові від 31.03.2021 у справі № 676/752/17 Верховний Суд зазначив, що закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.
Обов'язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.
Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.
В позовній заяві позивач звертає увагу суду на те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно нього відбувся без його належного повідомлення про такий розгляд 17.09.2024.
Суд встановив, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся не у належний спосіб та порядку повідомлення, встановленого процесуальним законодавством про розгляд адміністративної справи, а саме, позивача не було своєчасно сповіщено про розгляд справи, що в силу приписів частини першої статті 268 КУпАП виключало можливість розгляду справи.
Відповідно до частин 1, 2, 4 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Суд зазначає, що факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури.
В цьому випадку позивача позбавлено прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу.
Крім того, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які свідчили б про роз'яснення позивачу його прав, визначених ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України під час розгляду відповідачем безпосередньо справи про адміністративне правопорушення.
Процедурні порушення, а саме розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату розгляду, є самостійними, безумовними підставами для скасування постанови про притягнення такої особи до відповідальності.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 30.08.2022 у справі №683/743/17, від 01.05.2020 у справі №286/4145/15-а, від 17.06.2020 у справі №712/10440/16-а, від 30.09.2019 у справі №591/2794/17.
Таким чином, суд приходить до висновку, що викладені позивачем аргументи є обґрунтованими, а тому позов слід задовольнити та справу про адміністративне правопорушення закрити на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001 рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Частиною 3 ст. 286 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5-7, 77, 90, 139, 241-246, 286 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення задовольнити.
Скасувати постанову № 17/09-24/01 від 17.09.2024, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 , про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210 та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 25 500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) гривень 00 копійок.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.210 КУпАП на підставі постанови винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 № 17/09-24/01 від 17.09.2024 закрити.
Скасувати постанову № 17/09-24/02 від 17.09.2024, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 , про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210 та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 25 500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) гривень 00 копійок.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.210 КУпАП на підставі постанови винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 № 17/09-24/02 від 17.09.2024 закрити.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня складання судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін по справі:
позивач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
Суддя О. О. Ковбасюк