печерський районний суд міста києва
Справа № 757/19036/26-к
20 травня 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
представника власника майна - адвоката ОСОБА_3 ,
власника майна (в режимі ВКЗ) - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві судове провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 , яке подано в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 28.07.2023 по справі №757/29711/23-к у кримінальному провадженні № 42022000000000912, на майно, -
01.04.2026 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , яке подано в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 28.07.2023 по справі №757/29711/23-к у кримінальному провадженні № 42022000000000912, на майно.
Мотивуючи подане клопотання про скасування арешту майна, заявник вказує, на необґрунтованість та безпідставність накладення арешту на майно, а відтак наявні підстави для скасування арешту майна.
19.05.2026 до суду надійшли письмові заперечення прокурора, в яких останній просив відмовити у задоволенні клопотання, вказуючи, що доводи наведені в клопотання є необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.
Адвокат в судовому засіданні вимоги клопотання підтримала та просили задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні щодо вимог клопотання заперечував з підстав викладених у письмових запереченнях та просив відмовити у його задоволенні.
Вивчивши клопотання, заслухавши позицію учасників розгляду,дослідивши матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022000000000340 від 22.02.2022 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч. З ст. 368 КК України.
Крім того, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022000000000912 від 08.07.2022, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 368 КК України.
Постановою прокурора у кримінальному провадженні від 22.01.2024 матеріали кримінальних проваджень № 42022000000000340 від 22.02.2022 та № 42022000000000912 від 08.07.2022 об'єднані в одне провадження за № 42022000000000340.
Під час досудового розслідування досліджуються обставини за яких службовими особами Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області вчиняються умисні дії пов'язані з одержанням неправомірної вигоди від представників суб'єктів господарювання, які здійснюють свою діяльність у сфері імпорту/експорту вантажів через державний кордон України.
11.07.2023 на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 30.06.2023 проведено обшук за місцем проживання адвоката ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , в ході проведення якого були виявлені предмети, які тимчасово вилучені, а саме: грошові кошти в сумі 10 000 доларів США, 20 850 євро, 264 800 гривень, печатка компанії нерезидента «Niso-1 International Сorp. Florida», мобільний телефон iPhone XS, імеі: НОМЕР_1 , імеі 2: НОМЕР_2 , з сім карткою оператора «Київстар» НОМЕР_3 , флеш носій чорного кольору «Kingston», об'ємом 128 Gb з інформацією.
В ході проведення обшуку, під час здійснення попереднього огляду інформації, що міститься на флеш носії«Kingston», об'ємом 128 Gb встановлено, що на ньому містяться електронні документи, сторонами в яких виступають компанія «Niso-1 International Сorp. Florida» та різні суб'єкти господарювання, інформація щодо заборгованості підприємств перед вказаною компанією. Зазначені відомості мають значення для досудового розслідування та можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Разом, з цим в належному ОСОБА_4 мобільному телефоні виявлені контакти підозрюваного ОСОБА_6 , які підписані як «ОСОБА_9» та « ОСОБА_7 », що також може свідчити і про наявну переписку з вказаним контактом, яка могла бути видалена. Вказані факти можливо підтвердити чи спростувати в ході проведення комп'ютерно - технічної експертизи.
Постановою слідчого вище зазначене майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Ухвалою слідчого судді від 28.07.2023 № 757/29711/23-к накладено арешт на тимчасово вилучене майно, виявлене під час проведення обшуку 11.07.2023 за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: грошові кошти в сумі 10 000 доларів США, 20 850 євро, 264 800 гривень, печатку компанії нерезидента «Niso-1 International Сorp. Florida», мобільний телефон iPhone XS, імеі: НОМЕР_1 , імеі 2: НОМЕР_2 , з сім карткою оператора «Київстар» НОМЕР_3 , флеш носій чорного кольору «Kingston», об'ємом 128 Gb з інформацією.
Частиною 5 статті 9 КПК України передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
У рішеннях ЄСПЛ у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» констатовано, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном через введення в дію «законів». Крім того, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції. Також суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.
У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Так, як вбачається з мотивувальної частини ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 28.07.2023, задовольняючи клопотання сторони обвинувачення про накладення арешту на майно, суд виходив з того, що арешт необхідний з метою забезпечення збереження речових доказів.
Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.
Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом у порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Статтею 92 КПК України визначено, що обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого; обов'язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.
Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України.
Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом (частина 1, 2 статті 22 КПК України).
При цьому, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.
Вказані норми кримінального процесуального законодавства та відповідна практика Європейського суду з прав людини, вказує, що особі, яка звертається із клопотанням до суду, процесуальним законодавством надаються не лише права, а і покладаються обов'язки.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладено на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, відповідної до якої речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використанні як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі набуті кримінально протиправним шляхом або отриманні юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Зазначена правова підстава для накладення арешту на майно є самостійною правовою підставою та Закон не ставить в залежність можливість накладення арешту на таке майно з процесуальним статусом особи, у володінні якої воно перебуває.
Аналізуючи доводи клопотання про скасування арешту на майно, слідчий суддя приходить до висновку, що означені доводи не вказують на необґрунтованість накладення арешту на майно та не доводять, що в подальшому в застосуванні арешту відпала потреба, враховуючи доводи викладені у запереченнях прокурора, які заявником жодним чином не спростовано, а відтак у задоволенні клопотання слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.2, 22, 26, 106, 92, 98, 167, 170-175, 309, 392, 532 КПК України, -
В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , яке подано в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 28.07.2023 по справі №757/29711/23-к у кримінальному провадженні № 42022000000000912, на майно, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1