Справа №:755/7171/26
Провадження №: 1-кс/755/2211/26
"18" травня 2026 р. місто Київ
Дніпровський районний суд міста Києва у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відритому судовому засіданні, в залі Дніпровського районного суду міста Києваклопотання слідчого СВ Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 у кримінальному проваджені внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026100040001134 від 16 травня 2026 року, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, українця, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, офіційно непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останній раз: 08 липня 2025 року вироком Голосіївського районного суду міста Києва за пунктами 6, 12, 13 частини другої статті 115, частиною четвертою статті 187, частиною третьою статті 289, частиною першою статті 357, із застосуванням статті 70 КК України, до покарання у виді 14 років позбавлення волі з конфіскацією усього майна. На підставі статті 72 КУ України зараховано у строк відбуття покарання термін попереднього ув'язнення, а саме з 23 жовтня 2014 року по 09 серпня 2018 року,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 186 КК України
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника адвоката ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
слідчий СВ Дніпровського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 , звернувся до суду з письмовим клопотанням, у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026100040001134 від 16 травня 2026 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 186 КК України.
Клопотання слідчого обгрунтовано тим, що cлідчим відділом Дніпровського управління поліції головного управління Національної поліції у місті Києві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026100040001134 від 16 травня 2026 року за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 186 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому, на підставі відповідних Указів Президента України неодноразово продовжувався та станом на 15 травня 2026 року являється діючим.
Так, ОСОБА_5 , будучи раніше судимим за вчинення умисного корисливого злочину, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та повторно вчинив умисний корисливий злочин проти власності за наступних обставин.
15 травня 2026 року, ОСОБА_5 , приблизно о 22 годині 20 хвилин, перебуваючи поблизу будинку АДРЕСА_2 , будучи обізнаним про те, що у квартирі АДРЕСА_3 вказаного будинку за місцем проживання ОСОБА_7 , 1962 року народження, знаходяться грошові кошти та інше цінне майно, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, в умовах дії на території України правового режиму воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вирішив вчинити відкрите викрадення чужого майна, поєднане із проникненням у житло та застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_5 прибув до квартири АДРЕСА_4 та, діючи умисно, шляхом вільного доступу проник до вказаного житла після того, як двері квартири були відчинені власником помешкання - ОСОБА_7 , який не був обізнаний про злочинні наміри останнього.
В подальшому, перебуваючи у приміщенні вказаної квартири, ОСОБА_5 , діючи відкрито, усвідомлюючи, що його дії очевидні для потерпілого, з метою подолання можливого опору та доведення свого злочинного умислу до кінця, умисно застосував до ОСОБА_7 насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, а саме наніс останньому декілька ударів кулаком в область голови, спричинивши потерпілому фізичний біль та тілесні ушкодження, у вигляді садна нижньої губи.
Подолавши у такий спосіб волю потерпілого до опору ОСОБА_5 , відкрито заволодів належним ОСОБА_7 майном, а саме мобільним телефоном марки «ZTE» блакитного кольору, сенсорного типу, у якому знаходилась сім-картка мобільного оператора «Vodafone» з абонентським номером НОМЕР_1 .
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_5 , користуючись пригніченим фізичним та психологічним станом потерпілого, висловив вимогу про передачу наявних у нього грошових коштів, у зв'язку із чим ОСОБА_7 , перебуваючи у квартирі АДРЕСА_4 , не пізніше 23 годин 00 хвилин, реально побоюючись подальшого застосування до нього фізичного насильства, вимушено передав ОСОБА_5 грошові кошти у сумі 200 гривень, якими останній відкрито заволодів та обернув на власну користь.
В подальшому, ОСОБА_5 , продовжуючи свої протиправні дії, з метою безперешкодного завершення вчинення кримінального правопорушення та недопущення звернення потерпілого за допомогою, погрожуючи застосуванням фізичного насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я, наказав ОСОБА_7 пройти до кімнати квартири та залишатися там до моменту залишення ним місця вчинення кримінального правопорушення.
Далі, ОСОБА_5 продовжив незаконно перебувати у квартирі потерпілого до 06 години 00 хвилин 16 травня 2026 року, після чого з викраденим майном, а саме: мобільним телефоном «ZTE» блакитного кольору, сенсорного типу, у якому знаходилась сім-картка мобільного оператора «Vodafone» з абонентським номером НОМЕР_1 та грошовими коштами у сумі 200 гривень, залишив місце вчинення кримінального правопорушення та розпорядився викраденим майном на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 186 КК України, а саме у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаному із насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчиненому повторно, поєднаний із проникненням у житло, вчинений в умовах воєнного стану.
16 травня 2026 року ОСОБА_5 було затримано за підозрою у вчиненні злочину на підставі статті 208 КПК України.
17 травня 2026 року ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12026100040001134 від 16 травня 2026 року повідомлений про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 186 КК України.
Як зазначено в клопотанні, підставою до застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обгрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 186 КК України, яке відповідно до статті 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, а також наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.
Метою застосування даного запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов'язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, потерпілого у кримінальному провадженні, прешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Оцінивши особу підозрюваного та вчинений ним злочин, слідчий вважає що наявні передбачені статтею 177 КПК України ризики невиконання підозрюваним процесуальних обов'язків, а саме:
- пункт 1 частини першої статті 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, усвідомлюючи реальну міру покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років.
- пункт 3 частини першої статті 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_5 може незаконно впливати на потерпілого та свідків, з метою створення собі алібі у даному кримінальному проваджені.
- пункт 5 частини першої статті 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити свою злочинну діяльність, враховуючи те, що схильний до аналогічного насильницького майнового злочину, що йому інкримінуються, немає постійного джерела доходу, що може спонукати його до вчинення нових злочинів.
Наявність вказаних ризиків підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами кримінального провадження.
На думку слідчого, жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статті 177 КПК України, а тому просить задовольнити клопотання та застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення розміру застави у відповідності до частини четвертої статті 183 КПК Україи.
У судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримала у повному обсязі, просила його задовольнити, посилаюсь на те, що існують ризики передбаченні статтею 177 КПК України, зокрема підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, може здійснювати вплив на свідків та потерпілого, продовжувати злочину діяльність, оскільки схильний до вчинення кримінальних правопорушень, не має міцних соціальних зв'язків.
Захисник підозрюваного ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення клопотання слідчого, посилаючись на те, що ризики наведені в клопотанні та прокурором в судовому засіданні не обгрунтовані. Також, зазначила, що ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, визнає в повному обсязі, не має наміру ухилятись від слідства та суду. Також, просила суд врахувати, що ОСОБА_5 має постійне місце проживання, проживає з матір'ю, яка є пенсіонером та має онкологічне захворювання, тому просила суд застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід не пов'язаний з тримання під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав думку свого захисника. Крім того, зазначив, що він визнає свою вину у вчиненні кримінального правопрушення, наміру ухилятись від слідства він немає та просив суд застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із застосуванням електронного браслету. Одночасно зазначив, що вважає його затримання незаконним, оскільки його затримали до моменту внесення відомостей до ЄДРДР, при цьому в протоколі затримання зазначено, що затримали о 15 год 15 хв, однак фактично затримання відбулось о 14 годині.
Вивчивши клопотання, додані до нього матеріали, якими слідчий обґрунтовує клопотання, вислухавши доводи прокурора, пояснення захисника, підозрюваного, слідчий суддя доходить наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що 16 травня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 186 КК України (кримінальне провадження № 12026100040001134).
До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження та долучено розписки підозрюваного та адвоката щодо вручення їм копії клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також копії матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу ОСОБА_5 . Таким чином, слідчим виконані вимоги частини третьої статті 184 КПК України.
Вирішуючи питання про наявність підстав обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги статті 177 КПК України.
Чачтиною першою статті 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до вимог частини другої статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Вимога обгрунтованої підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення, що у даному випадку стороною обвинувачення дотримано, оскільки наявні, на цей час докази у провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного з цим злочином, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання вимог статті 2 КПК України.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування стосовно ОСОБА_5 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив.
У судовому засіданні, на думку слідчого судді, встановлена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 186 КК України, наявними у справі доказами, а саме даними, що містяться: у протоколі прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 16 травня 2026 року; у протоколі огляду місця події з долученою ілюстративною таблицею від 16 травня 2026 року; у протоколі допиту свідків від 16 травня 2026 року та 17 травня 2026 року; у протоколі допиту потерпілого від 16 травня 2026 року; у довідці виданої КНП «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» від 16 травня 2026 року; у протоколі пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 16 травня 2026 року; у довідці пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 16 травня 2026 року; у протоколі додаткового допиту потерпілого від 17 травня 2026 року; у протоколі огляду речових доказів від 17 травня 2026 року; у протоколі допиту підозрюваного від 16 травня 2026 року; у повідомленні про підозру від 17 травня 2026 року, іншими доказами в їх сукупності.
Розглядаючи клопотання про застосування обвинуваченому запобіжного заходу та визначення його виду, суд враховує вимоги кримінального процесуального законодавства України та висновки Європейського суду з прав людини.
Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Водночас стаття 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Пункт 1 статті 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
У кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Як вбачається з повідомлення про підозру, ОСОБА_5 підозрюється, відповідно до вимог статті 12 КК України, у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.
Відповідно до вимог частини першої статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до статті 178 КПК України, слідчий суддя враховує, крім іншого, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі доведеності його вини в інкримінованому кримінальному правопорушенні, майновий стан підозрюваного, його вік, міцність його соціальних зв'язків.
Вказані вище обставини, а також суспільна небезпечність кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , на думку слідчого судді, дають підстави вважати, що з боку підозрюваного існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, а саме: перебуваючи на свободі та будучи обізнаним з санкцією статті, яка йому інкримінується, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; може незаконно впливати на свідків та потерпілого у даному кримінальному провадженні, з метою схилити їх до дачі неправдивих показів у судовому засіданні; може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрюваний раніше судимий, що свідчить про схильність до вчинення кримінальних правопорушень.
Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у статті 178 КПК України, а також доведеність прокурором під час судового розгляду клопотання, що більш м'який запобіжний захід не буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, суд доходить висновку про задоволення клопотання слідчого та про необхідність обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу вигляді тримання під вартою на строк, що не перевищує 60 діб, який забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним, покладених процесуальних обов'язків.
Підстав для обрання стосовно підозрюваного інших запобіжних заходів, не пов'язаних з триманням під вартою, слідчим суддею не встановлено та сторонами не доведено.
Крім того, враховуючи підстави та обставини, передбачені вимогами статті 177 та статті 178 КПК України, з урахуванням вимог пункту 1 частини четвертої статті 183 КПК України, слідчий суддя не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні.
Відповідно до вимог статті 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
На підставі наведеного та, керуючись, статтями 176 - 178, 182 - 184, 194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя, -
клопотання слідчого СВ Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 - задовольнити.
Обрати стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 186 КК України - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням у ДУ "Київський слідчий ізолятор" Міністерства Юстиції України строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 14 липня 2026 року (включно), без визначення розміру застави.
Строк тримання під вартою ОСОБА_5 обчислюється з моменту його фактичного затримання - з 16 травня 2026 року.
Ухвала діє 60 (шістдесят) днів та підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використанні на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому кримінальному правопорушенні.
Виконання ухвали доручити начальнику ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Копію ухвали вручити присутнім учасникам судового провадження та направити для виконання до ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.
Повний текст ухвали буде проголошено: 21 травня 2026 року о 17 годині 30 хвилин.
Слідчий суддя
Дніпровського районного суду міста Києва ОСОБА_1