ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/18090/24
провадження № 2/753/431/25
про відмову у прийнятті заяви про зміну предмету позову
"18" серпня 2025 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючої судді Котенко Р. В., за участі секретаря судового засідання Троцковець К. В., представника відповідача адвоката Пустового М. В., у відкритому підготовчому засіданні в м. Києві, розглянувши заяву представника позивача адвоката Нєстєрової Т. І. про зміну предмету позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном,
До Дарницького районного суду м. Києва звернулась представник позивача адвокат Нєстєрова Тамара Ігорівна з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном, зокрема просила усунути ОСОБА_1 перешкоди у користуваннісадовим будинком з надвірними спорудами та земельною ділянкою (кадастровийномер 8000000000:90:575:0060) за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом виселення ОСОБА_2 .
Ухвалою від 11 жовтня 2024 року у справі відкрито загальне позовне провадження.
23 липня 2025 року представником позивача адвокатом Нєстєровою Тамарою Ігорівною до суду подана заява про зміну предмету позову, якою представник просила:
- усунути ОСОБА_1 перешкоди у користуванні садовимбудинком з надвірними спорудами та земельною ділянкою (кадастровий номер 8000000000:90:575:0060) за адресою: АДРЕСА_1 шляхом вселення;
- зобов'язати ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 у користуванні садовим будинком з надвірними спорудами та земельною ділянкою (кадастровий номер 8000000000:90:575:0060) за адресою: АДРЕСА_1 ;
- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати.
Заява мотивована тим, що на час подання позивачем позовної заяви про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення, позивачеві не було відомо про набуття права власності шляхом спадкування відповідачкою 1/2 частки літнього садового будинку з надвірними спорудами у АДРЕСА_1 та 1/2 частки земельної ділянки площею 0,0603 га, кадастровий номер 8000000000:90:575:0060, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Враховуючи, що позивач є співвласником вказаного майна, користуючись своїм правом, визначеним ч. 3 ст. 49 ЦПК України, позивач вважає за необхідне змінити предмет позову.
12 серпня 2026 року від представника відповідача адвоката Пустового Максима Володимировича надійшло клопотання про відмову у прийнятті до розгляду заяви про зміну предмету позову.
Представник відповідача зазначає, що у заяві про зміну предмету позову представник позивача посилається вже на інші обставини, ніж у позові, а, відтак, фактично цією заявою змінюється не тільки предмет позову, а й його підстави, що є недопустимим.
У підготовче засідання 18 серпня 2025 року з'явився представник відповідача адвокат Пустовий М. В.
Інші учасники справи у підготовче засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
23 липня 2025 року представником позивача адвокатом Нєстєровою Т. І. подавалась заява про проведення підготовчого засідання без її участі.
У судовому засіданні представник відповідача адвокат Пустовий М. В. заперечував проти прийняття заяви про зміну предмету позову до розгляду з огляду на те, що вкзаною заявою одночасно змінюється підстава і предмет позову.
Суд, заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Як виснувала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 квітня 2024 року у справі № 657/1024/16-ц, у разі надходження до суду заяви про зміну підстав або предмету позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, суд виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.
Оскільки предмет позову кореспондує зі способами захисту права, які визначені, зокрема, статтею 16 ЦК України, то зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, що може полягати в обранні позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права в межах спірних правовідносин, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки в разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Заяву про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які позивач первісно не визначив підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.
Велика Палата Верховного Суду зазначає, що оскільки положення частини третьої статті 49 ЦПК України виключають можливість одночасної зміни предмета і підстав позову, то у разі подання позивачем заяви у підготовчому засіданні, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, суд повинен відмовити у прийнятті такої заяви та повернути заявникові. Водночас позивач не позбавлений прав звернутися до суду з новим позовом у встановленому законом порядку.
Як вбачається з позовної заяви, предметом позову є усунення перекшод позивачу у користуванні належним йому на праві власності нерухомим майном (літнім будинком та земельною ділянкою) шляхом виселення відповідачки з нерухомого майна.
Піставами позову є ті обставини, що позивач, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 своєї колишньої дружини ОСОБА_3 , отримав 20 лютого 2024 року свідоцтво на право власності на 1/2 частку спільного сумісного майна подружжя, що складається з літнього садового будинку з надвірними спорудами та земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:90:575:0060), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
При цьому, представник позивача вказує, що до кола спадкоємців першої черги належали дочка померлої (падчерка позивача) - ОСОБА_4 та повнолітній син подружжя - ОСОБА_5 . Проте право власності шляхом спадкування на 1/2 частку спадкового майна не було зареєстровано жодним з спадкоємців.
Разом з тим, відповідачка фактично користується вказаним майном та чинить перешкоди позивачу у реалізації ним свого права власності, оскільки не допускає останнього до майна шляхом перекриття доступу до земельної ділянки, зміни замків у будинку тощо.
Однією з правових підстав позову сторона позивача вказує ст. 109 ЖК України "Виселення з жилих приміщень".
Відповідно до заяви представника позивача про зміну предмету позову, предметом позову є усунення перекшод позивачу у користуванні належним йому на праві власності нерухомим майном (літнім будинком та земельною ділянкою) шляхом вселення позивача у нерухоме майно та зобов'язання відповідача не чинити перешкод позивачу у користуванні садовим будинком з надвірними спорудами та земельною ділянкою.
При цьому, як підставу таких вимог представник позивача зазначає те, що після смерті ОСОБА_3 право власності на 1/2 літнього садового будинку з надвірними спорудами у АДРЕСА_1 та на 1/2 на земельну ділянку площею 0,0603 га, кадастровий номер8000000000:90:575:0060, що знаходиться за цією ж адресою у порядку спадкування набула дочка померлої - ОСОБА_2 , відповідачка у справі.
Відповідач фактично проживає у вказаному літньому будинку, куди не допускає позивача, тим самим чинить йому перешкоди у реалізації його права власності на вказане майно.
Отже, як вбачається з позовної заяви та заяви про зміну предмету позову, вони містять діаметрально протилежні позовні вимоги, які обгрунтовуються різними обставинами і, відповідно, спір має вирішуватись на інших правових підставах.
З огляду на вказане, судо доходить висновку, що заява про зміну предмету позову від 23 липня 2025 року за своєю суттю є новим позовом, адже вона містить не тільки новий предмет, а й нові підстави позову.
З огляду на те, що одночасна зміна предмета і підстав позову не допускається, вказана заява підлягає поверненню позивачу.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 258-261, 353 ЦПК України, суд,
У прийнятті заяви представника позивача адвоката Нєстєрової Тамари Ігорівни про зміну предмету позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном - відмовити.
Заяву про зміну предмета позову повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Р. В. Котенко