ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/7815/26
провадження № 2/753/9851/26
25 травня 2026 року суддя Дарницького районного суду м. Києва Комаревцева Л.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в залі суду за адресою: м. Київ, вул. Кошиця, 5а цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, -
У грудні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води для споживачів встановленої зони теплопостачання Дніпровського та Дарницького районів м. Києва, зокрема для будинку АДРЕСА_1 .
Відповідачі зареєстровані та проживають у квартирі АДРЕСА_2 , є споживачами житлово-комунальних послуг, однак належним чином не виконували обов'язок щодо їх оплати, у зв'язку із чим утворилась заборгованість.
Позивач зазначає, що взаємовідносини між сторонами регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Правилами надання послуг централізованого опалення, постачання гарячої води, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №630, Правилами надання послуг постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №830, Правилами надання послуг постачання гарячої води, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №1182.
Внаслідок неналежного виконання відповідачами обов'язку щодо оплати отриманих послуг станом на 31.08.2025 утворилась заборгованість у загальному розмірі 108289,63 грн., з яких: заборгованість за послуги постачання теплової енергії - 67863,28 грн., заборгованість за послуги постачання гарячої води - 38038,31 грн., абонентська плата - 2376,20 грн., інфляційні втрати - 10,99 грн., три проценти річних - 0,85 грн.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 29.04.2026 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться. Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
У відповідності до ст.ст.174, 178 ЦПК України відповідачі не скористалися своїм процесуальним правом та не направили суду відзив на позовну заяву.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд встановив такі обставини.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» є суб'єктом господарювання, який відповідно до вимог чинного законодавства здійснює діяльність з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, а також є виконавцем житлово-комунальних послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води для споживачів встановленої зони теплопостачання Дніпровського та Дарницького районів м. Києва, зокрема для будинку АДРЕСА_1 .
З матеріалів справи вбачається, що відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстровані та проживають у квартирі АДРЕСА_2 , користуються житлово-комунальними послугами, що надаються позивачем, та є споживачами таких послуг у розумінні Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Правовідносини між сторонами регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Цивільним кодексом України, Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005, Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №830 від 21.08.2019, а також Правилами надання послуги з постачання гарячої води, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №1182 від 11.12.2019.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води належать до житлово-комунальних послуг.
За змістом ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Водночас, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, визначені відповідними договорами.
Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються житлово-комунальними послугами нарівні зі споживачем та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Таким чином, відповідачі є належними відповідачами у справі та несуть солідарний обов'язок щодо оплати наданих житлово-комунальних послуг.
Судом встановлено, що будинок, у якому проживають відповідачі, підключений до централізованої системи теплопостачання та гарячого водопостачання, а квартира відповідачів приєднана до внутрішньобудинкових мереж.
Факт надання позивачем послуг з постачання теплової енергії та гарячої води підтверджується матеріалами справи та відповідачами не спростований.
Відповідно до ч. 7 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції, чинній на момент виникнення частини спірних правовідносин) договір про надання житлово-комунальних послуг є договором приєднання.
Згідно зі ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець - взяла на себе обов'язок здійснювати надання послуг кожному, хто до неї звернеться.
За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах та який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.
Судом встановлено, що позивачем на виконання вимог законодавства було оприлюднено типові договори про надання послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання у газеті «Хрещатик», а також індивідуальні договори про надання послуг постачання теплової енергії та гарячої води на офіційному веб-сайті підприємства.
Відповідачі, користуючись житлово-комунальними послугами та не вчиняючи дій щодо відмови від їх отримання у встановленому законом порядку, фактично приєдналися до умов договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Верховний Суд у постанові від 15.03.2018 у справі №401/710/15-ц дійшов висновку, що відсутність письмового договору сама по собі не звільняє споживача від обов'язку оплачувати фактично спожиті житлово-комунальні послуги.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 30.10.2013 у справі №6-59цс13, відповідно до якої споживачі зобов'язані оплачувати житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.
Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання.
Судом встановлено, що відповідачі упродовж тривалого часу не виконували належним чином свій обов'язок щодо оплати отриманих житлово-комунальних послуг, у зв'язку із чим утворилась заборгованість.
Згідно з наданим позивачем розрахунком, станом на 31.08.2025 заборгованість відповідачів становить 108289 грн. 63 коп., з яких: 67863 грн. 28 коп. - заборгованість за послуги постачання теплової енергії, 38038 грн. 31 коп. - заборгованість за послуги постачання гарячої води, 2376 грн. 20 коп. - заборгованість за абонентське обслуговування, 10 грн. 99 коп. - інфляційні втрати та 0 грн. 85 коп. - три проценти річних.
Наданий позивачем розрахунок судом перевірено, він є арифметично правильним, відповідає умовам договорів та вимогам чинного законодавства, а тому приймається судом як належний та допустимий доказ.
Відповідачами не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження сплати заборгованості, помилковості нарахувань чи неналежного надання послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено право кредитора на стягнення з боржника інфляційних втрат та трьох процентів річних у разі прострочення виконання грошового зобов'язання.
Оскільки судом встановлено факт прострочення відповідачами виконання грошового зобов'язання, вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних також є законними та обґрунтованими.
Таким чином, оцінюючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» є обґрунтованими, підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача також підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3028 грн. 00 коп.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 274, 279 ЦПК України,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути солідарно зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП невідомо, зареєстрованих за адресою: АДРЕСА_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ», код ЄДРПОУ 37739041, адреса: 02094, м. Київ, вул. Гната Хоткевича, 20, міжнародний номер банківського рахунку НОМЕР_4 в АТ «Сенс Банк», заборгованість за послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води та абонентського обслуговування, що з врахуванням штрафних санкцій станом на 31.08.2025 в загальному розмірі складає 108289,63 грн. (сто вісім тисяч двісті вісімдесят дев'ять гривень 63 копійки), судовий збір у розмірі 3028 грн. 00 коп., по 757 грн. 00 коп. з кожного.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 25.05.2026
Суддя: Комаревцева Л.В.