Справа № 752/6291/26
Провадження №: 3/752/2661/26
22 травня 2026 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Бондаренко Г.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в м. Києві ДПП, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код відсутній, громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 , про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
ОСОБА_1 28.02.2026 року о 03 год. 20 хв. в м. Києві по вул. Антоновича, 114 керував транспортним засобом «BMW» в стані алкогольного сп?яніння. Огляд проводився у встановленому законом порядку за допомогою приладу DRAGER Alcotest-6820, результат 1.29%, чим порушив вимоги п. 2.9. «а» Правил дорожнього руху України, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Захисник Коваленко Т.В. в судовому засіданні просила закрити провадження у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Свою позицію обґрунтувала тим, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, оскільки не відеозаписі таких даних не зафіксовано, крім того, відсутні будь-які докази такого керування. Також вказала, що працівники поліції не мали підстав зупиняти ОСОБА_1 та не вказали на виявлені у нього ознаки алкогольного сп'яніння, на підставі яких йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, ОСОБА_1 не було запропоновано пройти огляд у лікаря-нарколога, в чеку приладу "Драгер" не вказано ПІБ ОСОБА_1 та відеозапис не є безперервним, а отже працівники поліції склали протокол з порушеннями, а тому, на думку захисника, є всі підстави для закриття провадженя у справі. Також заявила клопотання про допит свідка поліцейського.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.
Згідно п. 2.9 (а) ПДР, водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до рішення від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведеності «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих не спростованих презумпцій факту.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке з урахуванням положень ст. 9 Конституції України, а також ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Судом було відмовлено в задоволенні клопотання сторони захисту щодо виклику в судове засідання свідка працівника поліції, який складав матеріали, оскільки на відео в повній мірі зафіксовані факти, в тому числі дії поліції, які мають значення для розгляду справи за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому допит свідка є недоцільним та безпідставним.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки його вина у вчиненні даного правопорушення підтверджується зібраними у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №602576, результатом огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «DRAGER Alcotest-6820», відповідно до якого під час проведення огляду ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння - 1,29 проміле, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції.
Твердження захисника про те, що в справі відсутні докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом, що працівники поліції не повідомили ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння на підставі яких йому було запропоновано пройти огляд, під час складання протоколу не повідомили про процедуру проходження огляду у лікаря-нарколога, повністю спростовується переглянутим відеозаписом, з якого вбачається, що працівники поліції зупинили ОСОБА_1 , виявили у останнього ознаки алкогольного сп'яніння та повідомили про такі ознаки, після чого запропонували ОСОБА_1 пройти огляд за допомогою приладу "Драгер" на що останній погодився. З даних відео вбачається, що працівники поліції також запропонували ОСОБА_1 пройти огляд у лікаря-нарколога в разі незгоди з даними приладу "Драгер", проте ОСОБА_1 після проходження огляду за допомогою приладу "Драгер" не заперечував ані факт керування транспортним засобом, ані вживання алкоголю в той день та не оспорював показники приладу "Драгер".
Вказівка захисника про те, що працівники поліції безпідставно зупинили ОСОБА_1 не впливає на доведеність вини останнього, оскільки під час дії воєнного стану працівники поліції мають право на зупинку транспортних засобів з метою профілактичних оглядів не тільки тих водіїв, які порушують правила дорожнього руху, а й інших транспортних засобів з метою виявлення колоборантів та забезпечення безпеки всіх громадян, особливо під час комендантської години.
Доводи захисника про те, що відеозапис не є безперевним є слушною, проте відеозапис, на якому зафіксовані обставини, викладені у протоколі, є безперервним і достатнім для прийняття рішення у даній справі.
Твердження захисника про те, що у чеку приладу «Драгер» не зазначено ПІБ ОСОБА_1 , не спростовує факту керування останнім транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння та не впливає на допустимість і належність результатів огляду, враховуючи і те, що з наявного у матеріалах справи відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 погодився з результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння, проведеного за допомогою приладу «Драгер», та власноруч поставив підпис на підтвердження своєї згоди з такими результатами.
Крім того, слід вказати, що ОСОБА_1 після складення протоколу мав змогу самостійно звернутися до медичного закладу та здати необхідне біологічне середовище з метою спростування стану алкогольного сп"яніння, проте ОСОБА_1 вказаним правом не скористався.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення.
Отже, судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 665,60 грн., підлягає стягненню із ОСОБА_1 .
Керуючись ст. ст. 283-284 КУпАП, суддя
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня винесення.
Суддя Г.В. Бондаренко