22 травня 2026 року справа № 640/13238/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження заяви представника Антимонопольного комітету України про розгляд справи за правилами загального позовного провадження адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Сеал" до Антимонопольного комітету України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурж-Трейд" про визнання протиправним та скасування рішення,
У травні 2021 року до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Сеал» (далі - позивач та/або ТОВ «Сеал», Товариство) із позовом до Антимонопольного комітету України (далі - відповідач та/або Комітет), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України №7469-р/пк-пз від 09.04.2021 року з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель UA-2021-02-24-002952-C.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.05.2021 (суддя Арсірій Р.О.) відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Залучено до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору Регіональну філію «Донецька залізниця» Акціонерного товариства "Українська залізниця" (код ЄДРПОУ 40081216, 84400, Донецька обл., м. Лиман, вул. Привокзальна, буд. 22) (далі - третя особа 1) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Бурж-Трейд" (код ЄДРПОУ 42474978, 03680, м. Харків, пр. Московський, буд. 142)
(далі - третя особа 2).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.07.2021 (суддя Арсірій Р.О.) клопотання Антимонопольного комітету України про розгляд справи в порядку загального провадження - залишено без задоволення.
08.07.2021 на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
18.01.2024 на адресу Київського окружного адміністративного суду супровідним листом від 11.01.2023 №03-19/2030/23 "Про скерування за належністю справи" надійшли матеріали адміністративної справи №640/13238/21.
18.01.2024 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Балаклицький А.І.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.01.2024 (суддя Балаклицький А.І.) прийнято до провадження адміністративну справу №640/13238/21. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Судом встановлено, що 08.07.2021 Окружним адміністративним судом міста Києва зареєстровано заяву представника із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (т. 1, а.с. 194-196).
Аналогічну за змістом заяву представник відповідача подав і до Київського окружного адміністративного суду від 21.02.2024 (т. 2, а.с. 12-14).
Тут і надалі Заяви.
У вказаних заявах представник Антимонопольного комітету України просить суд здійснити розгляд адміністративної справи № 640/13238/21 за правилами загального позовного провадження, мотивуючи це тим, що дана справа становить значний суспільний інтерес, має вагоме значення для сторін у справі, оскільки відповідна закупівля проводиться Замовником з метою забезпечення потреб Укрзалізниці матеріально-технічними ресурсами, ефективного функціонування та розвитку виробничо-технологічного комплексу залізничного транспорту України.
Вирішуючи подані представником Антимонопольного комітету України заяви, суд враховує наступне.
Згідно із пунктом 4 частини 9 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.
Частиною 1 статті 260 КАС України регламентовано, що питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Таким чином, суд вирішує питання щодо провадження за яким буде розглядатися справа при відкритті провадження у справі.
Частиною 2 статті 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При цьому, суд наділений правом на власний розсуд визначати позовне провадження, в порядку якого буде розглядатись справа з урахуванням положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 4 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З урахуванням наведеного та враховуючи предмет розгляду даної справи, суд не вбачає підстав для задоволення заяв представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
При цьому, практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Ахеп v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Також при вирішенні поданих представником відповідача заяв про розгляд справи в порядку загального провадження, суд наголошує на тому, що у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін останній не позбавлений можливості реалізовувати права, передбачені статтями 44, 46, 47 КАС України, а також належним чином доводити свою позицію.
Суд зазначає, що у постанові від 09.11.2021 у справі №826/10756/17 Верховним Судом при наданні оцінки доводам Антимонопольного комітету України щодо помилкового віднесення справи за участю останнього до категорії незначної складності та порушення норм процесуального права при розгляді таких спорів за правилами спрощеного позовного провадження, зроблено висновки, що право суду обрати форму судочинства обмежене виключно приписами частини четвертої статті 12 та статтями 257, 260 КАС України. Тому розгляд справи у спрощеному позовному провадженні не свідчить про віднесення такої справи до категорії малозначних.
Суд відмічає, що розгляд та вирішення справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін жодним чином не обмежує сторін у справі в реалізації наданих їм прав процесуальним законом.
Керуючись положеннями статей 171, 257, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд,
1. У задоволенні заяв представника Антимонопольного комітету України від 08.07.2021 та від 21.02.2024 про розгляд адміністративної справи № 640/13238/21 за правилами загального позовного провадження - відмовити.
2. Копію ухвали надіслати (видати) особам, які беруть участь у справі, зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Кушнова А.О.