Номер провадження 2/754/1187/26
Справа №754/21353/25
Іменем України
22 травня 2026 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Сенюти В.О.,
секретаря судового засідання - Каба А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку зворотної вимоги (регресу), -
Позивач ТДВ «Альфа-Гарант» звернувся до Деснянського районного суду міста Києва із позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку зворотної вимоги (регресу).
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 01.11.2024 між ТДВ СК «Альфа-Гарант» та ОСОБА_2 було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 224479123, забезпечений транспортний засіб Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 . Предметом зазначеного вище договору є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України. 22.12.2024 о 18 год. 56 хв. в м. Києві по вул. Бориспільська, 17, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 та Toyota RAV-4 Hybrid д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 . Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 21.01.2025 по справі № 753/264/25 ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбачених ст. 124, 122-4 КУпАП. У зв'язку з рішенням Правління Національного банку України № 89-рш від 13.03.2025 «Про застосування до ТДВ СК «Альфа-Гарант» заходу впливу у вигляді відкликання ліцензії на здійснення діяльності із страхування» регламентні виплати потерпілим за участі транспортного засобу цивільно-правова відповідальність якого була застрахована в ТДВ СК «Альфа-Гарант» здійснюються з централізованих страхових резервних фондів МТСБУ. На момент дорожньо-транспортної пригоди пошкоджений транспортний засіб Toyota RAV-4 Hybrid д.н.з. НОМЕР_2 був застрахований в АТ «СГ «ТАС», згідно Договору комплексного страхування «Повний авто захист» від 26.09.2024. Страхувальник своєчасно звернувся до позивача із заявою про подію та за виплатою за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу. Заяву було розглянуто, та на підставі чого, АТ «СГ «ТАС» було сплачено страхове відшкодування в розмірі 155761,78 грн. на користь ОСОБА_3 , що підтверджується платіжною інструкцією № 15673. У зв'язку з чим, 12.03.2025 АТ «СГ «ТАС» звернулося до ТДВ СК «Альфа-Гарант» із заявою про виплату страхового відшкодування, на підставі чого позивач, керуючись нормами цього Закону, прийняв вмотивоване рішення про виплату страхового відшкодування (регламентної виплати) в порядку регресу на користь АТ «СГ «ТАС» в розмірі 103 082,55 грн. Таким чином, 10.07.2025 МТСБУ було сплачено страхове відшкодування в розмірі 103 082,55 грн. на користь АТ «СГ «ТАС», що також підтверджується платіжною інструкцією № 22505. У зв'язку з вище викладеним позивач звертається до суду з даним позовом.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 25.12.2025 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 21.01.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином. До суду подав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явилися, про час та місце судового розгляду повідомлялися належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням, які повернулися до суду з відміткою відділення поштового зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до постанови КЦС ВС від 10.05.2023 № 755/17944/18 (61-185св23) довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду, зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Відповідач не скористався процесуальним правом подачі Відзиву на позовну заяву, а також доказів на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності з повідомленням причин неявки, ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи вищевикладене, відповідно до ч.3 ст. 211, ч.4 ст.223, ч.1 ст.280, ст.281 ЦПК України, суд ухвалив розглядати справу за відсутності відповідача на підставі наявних у ній даних і доказів та ухвалити заочне рішення.
Через неявку в судове засідання учасників справи, судом у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
Судом встановлено, 01.11.2024 між ТДВ СК «Альфа-Гарант» та ОСОБА_2 було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 224479123, забезпечений транспортний засіб Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 .
22.12.2024 о 18 год. 56 хв. в м. Києві по вул. Бориспільська, 17, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 та Toyota RAV-4 Hybrid д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 . Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.
Вина відповідача ОСОБА_1 у вчиненні вказаного ДТП підтверджується постановою Дарницького районного суду міста Києва від 21.01.2025.
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
На момент дорожньо-транспортної пригоди пошкоджений транспортний засіб Toyota RAV-4 Hybrid д.н.з. НОМЕР_2 був застрахований в АТ «СГ «ТАС» (приватне), згідно Договору комплексного страхування «Повний авто захист» від 26.09.2024.
26.12.2024 власник пошкодженого транспортного засобу Toyota RAV-4 Hybrid д.н.з. НОМЕР_2 - ОСОБА_3 звернувся до АТ «СГ «ТАС» (приватне) із заявою про настання події, а також надав всі необхідні документи для отримання страхового відшкодування.
На виконання умов вищевказаного договору та з метою встановлення вартості матеріальних збитків, завданих власнику пошкодженого Toyota RAV-4 Hybrid д.н.з. НОМЕР_2 , АТ «СГ «ТАС» звернулося до СОД ТОВ «БВН ЕВ ГРУП», у зв'язку з чим, було складено Звіт про визначення вартості матеріального збитку, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту склала 173554,84 грн.
26.02.2025 АТ «СГ «ТАС» було складено страховий акт №05064/02/925, розрахунок страхового відшкодування, та було сплачено страхове відшкодування в розмірі 155761,78 грн. на користь ОСОБА_3 , що підтверджується платіжною інструкцією № 15673.
Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 108 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
У зв'язку з чим, 12.03.2025 АТ «СГ «ТАС» звернулося до ТДВ СК «Альфа-Гарант» із заявою про виплату страхового відшкодування, відповідно до якого розглянувши вказану заяву, прийняв ТДВ СК «Альфа-Гарант» рішення про виплату страхового відшкодування (регламентної виплати) в порядку регресу на користь АТ «СГ «ТАС» в розмірі 103082,55 грн.
У зв'язку з рішенням Правління Національного банку України № 89-рш від 13.03.2025 «Про застосування до ТДВ СК «Альфа-Гарант» заходу впливу у вигляді відкликання ліцензії на здійснення діяльності із страхування» регламентні виплати потерпілим за участі транспортного засобу цивільно-правова відповідаїьність якого була застрахована в ТДВ СК «Альфа-Гарант» здійснюються з централізованих страхових резервних фондів МТСБУ.
Тобто фактично здійснюється виконання зобов'язання ТДВ «СК «Альфа-Гарант», навіть якщо технічно виплата проведена Бюро. Відповідно до частини другої статті 993 Цивільного кодексу України, до страховика, який здійснив страхову виплату, переходить право вимоги до особи, відповідальної за шкоду, в межах здійсненої виплати. Оскільки саме ТДВ «СК «Альфа-Гарант» несе економічний тягар відшкодування, а Бюро виконує лише технічну функцію перерахування коштів, право на пред'явлення регресної вимоги зберігається за страховиком.
Крім того, пункт 2.3 Порядку визначення розміру зобов'язань страховиків, які втратили статус члена МТСБУ (затвердженого Протоколом Президії МТСБУ №546/2022 від 01.12.2022), прямо передбачає, що у випадках, коли з таким страховиком погоджено порядок виконання зобов'язань перед потерпілими за рахунок ФЗП, оцінка зобов'язань не проводиться, а сам страховик вважається таким, що продовжує виконання своїх зобов'язань.
Отже, право на регрес у зазначених випадках залишається за ТДВ «СК «Альфа-Гарант», оскільки:
-страхова виплата здійснена за рахунок коштів, сформованих ТДВ «СК «Альфа-Гарант»;
-згідно з нормами цивільного законодавства та Положення про ФЗП, ТДВ «СК «Альфа-Гарант» виступаєте стороною, яка виконує зобов'язання;
-позиція узгоджується з чинним законодавством та внутрішніми документами МТСБУ.
Таким чином, 10.07.2025 МТСБУ було сплачено страхове відшкодування в розмірі 103082,55 грн. на користь АТ «СГ «ТАС», що також підтверджується платіжною інструкцією № 22505.
Отже, позивач зазначає, що до ТДВ СК «Альфа-Гарант» у порядку регресу перейшло право вимоги до відповідача.
Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог, суд приймає до уваги те, що згідно із ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку із пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованому у порядку встановленому законодавством.
При цьому, регрес регулюється загальними нормами цивільного права (зокрема,ст. 1191 ЦК України), а також ст. 38 Закону № 1961-IV, а для суброгації відповідно до ст. 993 ЦК України і ст. 27 Закону України «Про страхування» встановлено особливий правовий режим.
За своєю правовою природою регрес істотно відрізняється від суброгації. Основна відмінність полягає в тому, що при суброгації переходить існуюче право з усіма його забезпеченнями, а регрес породжує нове право. Суброгація - це перехід прав до третьої особи на основі закону.
Регрес - це право, що виникає в особи внаслідок платежу.
При суброгації до страховика переходить право, що вже виникло (з моменту заподіяння шкоди) у страхувальника. Право регресу - це право зворотної вимоги, що виникає у страховика (регредієнта) до винної особи (регресату) на тій основі, що страховик попередньо провів виконання за страховим зобов'язанням, виплативши страхове відшкодування страхувальникові, тобто право регресу виникає з моменту сплати за третю особу.
Таким чином, до даних правовідносин підлягають застосуванню норми матеріального права про право на звернення до відповідача з регресним позовом.
У відповідності до вимог ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України до позивача, який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, тобто право вимоги до відповідача.
Згідно пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно із ст. 38 цього ж Закону, МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність у розмірі виплаченого відшкодування.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Приймаючи до уваги ст. 1191 ЦК України, п. 38.2.1 ст. 38 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до яких особа, яка відшкодувала шкоду завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, а тому у Позивача виникло право зворотної вимоги до відповідача.
Враховуючи викладене, а також, приймаючи до уваги обґрунтованість позовних вимог, та відсутність будь-яких спростувань з боку відповідача, суд вважає за необхідне стягнути із відповідача на користь позивача в порядку регресу витрати, пов'язані із виплатою страхового відшкодування та витрат, пов'язаних із визначення розміру завданих збитків на загальну суму 103082,55 грн., а тому, позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними, в зв'язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а тому, сплачений позивачем судовий збір в сумі 3028,00 грн. підлягає стягненню із відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. 2, 3, 4, 5, 7, 10, 12, 13, 141, 280-284, 352, 354 ЦПК України, ст. 993, 1191, 1166 ЦК України, ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд,-
Позовну заяву Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку зворотної вимоги (регресу), - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 103082,55 грн., а також судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 3028,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.
Позивач: Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» - код ЄДРПОУ 32382598, адреса: м. Київ, бул. Лесі Українки,буд.26.
Відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, адреса - АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення суду складено - 22.05.2026.
Суддя: В.О.Сенюта